Система кондиціювання повітря та система опалення для приміщення проектної організації; Оцінка обстановки при аварії на ХНО і її вплив на

 

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Одеський державний  екологічний університет

 

 

 

 

Факультет Комп’ютерних наук

Кафедра Інформатики

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

На тему: “Система кондиціювання повітря та система опалення для приміщення проектної організації; Оцінка обстановки при аварії на ХНО і її вплив на приміщення з користувачами ЕВМ.”

 

 

 

 

 

Виконав ст. гр. К-51

Артюх Є.А.

Керівник:

Шимолін І.І.

 

 

 

 

 

 

Одеса 2013

ЗМІСТ

1  ОХОРОНА  ПРАЦІ І БЕЗПЕКИ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ  СИТУАЦІЯХ 3

1.1 Коротка  характеристика робочого місця  дослідника з питання охорони  праці та безпеки в надзвичайних  ситуаціях (НС). 3

1.2 Виявлення  та аналіз небезпечних і шкідливих  факторів, на робочому місці дослідника в повсякденних умовах і в надзвичайних ситуаціях. 4

1.2.1 Фактори  Охорони праці (ОП). 5

1.2.2 Фактори   безпеки в надзвичайних ситуаціях  (БНС). 7

1.3 Розробка  заходів для ліквідації негативних  факторів системи опалення та  кондиціювання повітря. 8

1.3.1 Оцінка вражаючої дії на робоче місце дослідника. 8

1.3.2 Оцінка  обстановки при можливих наслідках  аварії на хімічно небезпечному  об’єкті. 9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1  ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКИ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 

Охорона праці – це забезпечення здорових і безпечних умов трудової діяльності в нашій країні потребує корінної зміни ставлення всього суспільства до питань охорони праці, підвищення освіти посадових осіб і спеціалістів усіх рівнів, всього населення країни. Вирішення цієї проблеми неможливе без належної підготовки всіх фахівців з питань охорони праці. Професійна освіта покликана забезпечити майбутнього спеціаліста знаннями, уміннями і навичками безпечної професійної діяльності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні чи розробці нових процесів, виконанні конкретних виробничих дій, технологічних операцій тощо.

Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

1.1 Коротка характеристика робочого  місця дослідника з питання  охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях (НС).

Робоче місце дослідника є приміщення, яке розташоване в цивільній будівлі. Приміщення має площу 15,8 м². Працює 2 людини. Площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 м², а об’єм – не менше ніж 20,0 м³. Приміщення для роботи з ВДТ обладнане системами опалення, а також робиться щоденне вологе прибирання.

Довжина приміщення А=4,5 м.

Ширина приміщення А=3,5 м.

Система освітлення - комбінована.

Система опалення – радіатор чавунний (4 секції) 

Система кондиціювання –  відсутня 

Світильник – ЛСП44.

Концентрація пилу – 0,3 мг/м³.

1.2 Виявлення та аналіз небезпечних і шкідливих факторів, на робочому місці дослідника в повсякденних умовах і в надзвичайних ситуаціях.

 Концентрація шкідливих речовин знаходиться у межах гранично допустимих значеннях за ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони ». Температура і швидкість повітря відповідають СН 4088-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Таблиця 1

Показники	Оптимальне Значення	Допустиме Значення	Фактичне Значення
Температура, °С	20 – 23	19 – 25	20 – 21
Відносна  вологість, %	40 – 60	75	55
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,2	0,2

 

На даному робочому місці дослідника є бічний світловий отвір вікна, не дає достатнього рівня освітлення, тому використано суміщене освітлення, при якому в світлий час доби природне освітлення доповнюється штучним.

Фактична освітленість в робочому приміщенні дорівнює 300 лк. Оскільки приміщення знаходиться в  цивільному будівлі, виробничі шуми відсутні. А побутові шуми заглушають стельові звукопоглинальні плити, металопластикові вікна, тому значення шуму знаходиться  в нормі з ГОСТ 12.1.003 - 83 «Захист  від шуму. Вимоги безпеки ». Інфра-та ультразвук відповідають відповідно СН 22-74-80 і ГОСТ 12.1.001-75.

Інфразвук

Таблиця 1

Показники	Допустимі значення	Фактичне значення
2, 4, 8 та 16 Гц	Не больше 105 дБ	80 дБ
32 Гц	Не больше 102 дБ	75 дБ

Ультразвук

Таблиця 2

Показники	Допустимі значення	Фактичне значення
11 – 20 кГц	75 – 110 дБ	60 дБ
20 – 100 кГц	Не вище 110 дБ	85 дБ

 

Вібрація  в робочій зоні відповідає нормам ГОСТ 12.1.012-90 «Вібраційна безпека. Загальні вимоги ».

Електромагнітне випромінювання радіочастотного діапазону відповідає ГОСТ 12.1.006 - 84 «ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю ».

1.2.1 Фактори Охорони праці (ОП).

На робочому місці дослідника не достатнє кондиціювання, та опалення.

Кондиціонування повітря – це створення автоматичного підтримування в приміщенні, незалежно від зовнішніх умов (постійних чи таких, що змінюються), по визначеній програмі температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря. У відповідності з вимогами для

конкретних приміщень  повітря нагрівають або охолоджують, зволожують або висушують, очищають від забруднюючих речовин або  піддають дезінфекції, дезодорації, озонуванню. Системи кондиціонування повітря повинні забезпечувати нормовані метеорологічні параметри та чистоту повітря в приміщенні при розрахункових параметрах зовнішнього повітря для теплого і холодного періодів року згідно ДСН 3.3.6.042199 (Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень) та ГОСТ 12.1.005188 ССБТ (Воздух рабочей зоны).

Установки для кондиціонування  повітря можуть бути центральними, які обслуговують декілька приміщень  або будинок, і місцевими, які  обслуговують невеликі приміщення. Також існують розробки кондиціонерів, які розташовуються на окремих робочих місцях.

Кондиціонер типу «спліт»  – система має два блока, один розташовується усередині приміщення, другій зовні на стіні будівлі. У  внутрішньому блоці розташовані  фільтр, вентилятор, випаровувач, у  зовнішній частині розташовується компресор конденсатор та вентилятор.

Система опалення - представляє собою комплекс елементів, необхідних для обігріву приміщення. Основними елементами є джерело тепла, теплопроводи (трубопроводи), нагрівальні прилади. Передача тепла здійснюється за допомогою теплоносіїв – нагрітої води, пару або повітря.

Вимоги до систем опалювання:

1. санітарно-гігієнічні – для підтримання у приміщенні заданої рівномірної температури;
2. економічні – для забезпечення мінімуму приведених затрат на спорудження та експлуатацію;
3. будівельні – для відповідності архітектурному рішенню приміщення;
4. монтажні – для уніфікації вузлів системи;
5. експлуатаційні – для надійності, довговічності, безвідмовності, простоти регулювання та ремонту.

Існують місцеві та центральні системи опалювання. До місцевих систем відносяться ті, у яких всі елементи об'єднані в одному пристрої і система  призначена для обігріву одного приміщення (пічне, газове, електричне опалення). Центральні системи обігрівають ряд приміщень з одного центру (котельні, ТЕЦ).

За способом переміщення  теплоносія центральні системи опалювання поділяються на системи з:

- природною циркуляцією;

- механічним спонуканням.

По виду теплоносія системи  опалювання поділяються на системи:

- водяного опалення;

- газового опалення;

- парового опалення;

- повітряного опалення;

- електричного опалення.

1.2.2 Фактори безпеки в надзвичайних ситуаціях (БНС).

Поблизу нашого робочого місця дослідника знаходиться хімічно небезпечний об’ект.

Хімічно небезпечні об’єкти (ХНО) – це Об’єкти на яких використовуються СДЯР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки.

 Сильнодіючі ядучі речовини (СДЯР) – це такі речовини, або сполуки, які при певній кількості, що перебільшує гранично допустимі величини концентрації (щільності ураження), проявляють дію на людей, тварин і рослин та викликають у них ураження різного ступеня важкості.

Отруйні речовини (ОР) – це такі хімічні сполуки, які при  застосуванні здатні вражати людей  і тварин на великих площах, проникати  в різні споруди, заражати місцевість і водойми. Ними споряджаються ракети, авіаційні бомби, артилерійські  снаряди й міни, хімічні фугаси, а також шляхом виливання з  авіаційних пристосувань.

По дії на організм людини ОР діляться на нервово-паралітичні, шкірно-наривні, задушливі, загально отруйні, дратівливі й психохімічні.

ОР нервово-паралітичної дії (зарин, заман, табун) вражають нервову  систему при дії на організм через  органи дихання, а також при попаданні  в шлунково-кишечний тракт разом  з їжею й водою. Ці ОР самі небезпечні.

Під час ураження ОР дратівливої  й психічної дії необхідно  заражені ділянки тіла обробити мильною  водою, очі й носоглотку ретельно промити чистою водою, а обмундирування витрусити або вичистити щіткою.

1.3 Розробка заходів для ліквідації негативних факторів системи опалення та кондиціювання повітря.

За врахуванням розрахунків  у приміщенні потрібно встановити кондиціонер. Вибір «спліт» – кондиціонера здійснюють за потужністю (охолодження) з урахуванням усіх теплоприпливів – зовнішнього, від обладнання та робітників.

Також у приміщені треба  замінити систему опалення. За розрахунками ми виявили що нашої радіаторної батареї недостатньо Отже приймаємо до встановлення 6 секцій.

1.3.1 Оцінка вражаючої дії на робоче місце дослідника.

1) Розрахунок потрібної потужності (Qк) «спліт» – кондиціонера можна зробити по формулі:

Q_к = Q_з + Q_о + Q

                               Q_к=1,32кВт/м³+0,3кВт+0,1кВт=1,72кВт/м³,

Де Q_з – зовнішній приплив тепла; орієнтовно Qз = q · V, де – коефіцієнт (30…40 Вт/м³), для північної – q = 30 Вт/м³; V – об’єм приміщення, м³; Q_о – виділення тепла від обладнання, кВт (орієнтовно для персонального комп’ютера та копіювального пристрою Q_о = 0,3 кВт; Q_р – виділення тепла від робітників (при спокійній роботі Q_р = 0,1 кВт).

2) Визначаємо кількість секцій чавуного радіатора М140 АО. Радіатор встановлено відкрито, під підвіконником. Висота приміщення. Тепловтрати приміщення Q_п = 1500 Вт, t_п = 18 ^оС. Радіатор підключений до однотрубного проточного стояка Д_у = 20 мм. Напрямок руху теплоносія – зверху-донизу. Температура теплоносія води  t_тн = 105 ^оС. Витрати теплоносія G_тн = 300 кг/год.

Розрахуємо середню температуру  воді в приладі за формулою:

t_сер = 105^. (0,5^.1500^.1,03^.1,02)/(4,187^.300) = 104,37 ^оС.

Щільність теплового потоку в радіатора  Δ t_сер = 104,37 – 18 = 86,37 ^оС.

q_пр = 595^. (86,37/70)^1,3.(300/360)^0.0,997^.0,9^.1,0 = 702,4 Вт/м²,

де 595 – номінальна щільність  теплового потоку радіатора типу М140 АО.

Тепловіддача вертикальних (l_в = 2,75^.0,5 = 2,25) і горизонтальних (l_г = 0,4*2 = 0,8) труб Д_у = 20 мм.

Q_тр = 103,8^.2,25+129,75^.0,8  =  337,4 Вт.

Розрахункову прощу радіатора знаходимо за формулою:

А_пр = (1500^.0,9^.337,4)/702,4^. (1,04/1,02) = 1,81 м₂.

Розрахункова кількість  секцій радіатора М140 АО при площі  однієї секції f_s = 0,299 м₂.

   n = (1,44^.1,05)/(0,299^.1,0) = 6,3 секцій.

1.3.2 Оцінка обстановки при можливих наслідках аварії на хімічно небезпечному об’єкті.

1.  Вихідні данні.

2.  Виклад вирішення  задачі.

3.  Підсумкова таблиця.

4.  Загальні висновки  і рекомендації.

 

 

 

 

 

 

 

1. Вихідні данні.