Сімейні правовідносини

Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка

(повне найменування вищого навчального закладу)

 

Методична комісія юридичних дисциплін

(повна назва кафедри, циклової  комісії)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни Цивільне та сімейне право України

на тему: «Сімейні правовідносини»

 

 

 

 

 

                                                       Студентки ІІІ курсу 50Ю 3/9 групи

                                                       галузь знань 0304 «Право»

                                                           спеціальності 5.03040101 «Правознавство»

                                                       Дужої А.М.

                                                                                                                                       (прізвище та ініціали)

 

                                                       Керівник Шевчук В.Л.

                                                                                           (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

 

 

                                                        Національна шкала __________________

 

 

 

 

Члени комісії      ______________   _________________________

                                                                               (підпис)                                       (прізвище та ініціали)  

 

  ______________   _________________________

                                                                               (підпис)                                       (прізвище та ініціали)

  

  ______________   _________________________

                                                                               (підпис)                                       (прізвище та ініціали)  

 

 

 

 

м. Київ 2014 рік

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………5

Розділ І Загальні положення про сімейні правовідносини…………….……..10

1.1 Поняття та види сімейних правовідносин…………………………..10

1.2 Суб'єкти, об’єкти та зміст сімейних правовідносин………………..13

1.3 Виникнення, зміна та припинення сімейних правовідносин………16

1.4 Споріднення і свояцтво, їх юридичне значення…………………….19

Розділ ІІ Правове регулювання сімейних правовідносин………………..23

2.1 Конституція України та Сімейний кодекс України як основний регулятор сімейних прав…………………………………………………..…….23

2.2 Закони України та інші нормативно-правові акти, що регулюють сімейні правовідносини…………………………………………………………25

2.3 Договір та звичаї як джерело регулювання сімейних прав…...……29

Розділ ІІІ Захист сімейних прав та інтересів……………………….…..33

 З.1 Загальна характеристика захисту сімейних правовідносин…….....33

 3.2 Захист сімейних прав органами опіки та піклування………...……37

Список використаних джерел……………………………………………...…38

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сімейне право - це сукупність правових норм і принципів, які регулюють та охороняють особисті та пов'язані з ними майнові відносини фізичних осіб, що виникають із шлюбу й незалежності до сім'ї. Тобто це право регулює відносини між подружжям щодо порядку укладення шлюбу, особистих і майнових відносин між ними, порядку та умов припинення шлюбу, відносин між батьками й дітьми, іншими родичами. Крім того сімейне право України регулює та охороняє відносини усиновлення (удочеріння), опіки й піклування тощо. Виходячи з цього можна стверджувати, що предметом сімейного права є сукупність відносин, що регулюються та охороняються нормами та принципами сімейного права з приводу особистих немайнових прав та обов'язків і тих майнових прав та обов'язків, що виникають на ґрунті шлюбу та сім'ї.

Сімейне право - це насамперед закон у широкому розумінні слова, тобто право юридичне, або «право державне», як назвав його Олександр Огоновський. До нього належать Сімейний кодекс, інші закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти міністерств та відомств.

Сімейне право України - це і міжнародні конвенції, договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України. Не можна не згадати і про договори, звичаї та традиції, яке теж має до нього безпосереднє відношення.

Слід зазначити, що у порівнянні з Кодексом про шлюб і сім'ю України 1969 року новий Сімейний кодекс України містить певну низку нових положень, які відповідають вимогам сьогодення. На законодавчому рівні вперше визначено поняття сім'ї, як первинного та основного осередку суспільства; впроваджено набагато більше диспозитивних норм, що засвідчує реалізацію в ньому ідеології ненасильства.

Сімейні правовідносини - це суспільні відносини, врегульовані нормами сімейного права. Яке ж коло суспільних відносин регулюється нормами сімейного права? Для відповіді на це запитання необхідно дослідити ознаки сімейних правовідносин, а також дослідити їх елементи, до яких належать: суб'єкти, об'єкти та суб'єктивні сімейні права та суб'єктивні сімейні обов'язки.

Для сімейних правовідносин притаманними є наступні ознаки:

1) специфічний суб'єктний  склад;

2) тривалий характер;

3) невідчужуваність прав  та обов'язків;

4) можливість суб'єктів  сімейних правовідносин виступати, учасниками одразу кількох сімейних  правовідносин.

Суб'єктами сімейних правовідносин можуть бути: по-перше, лише фізичні особи; по-друге, лише ті фізичні особи, які перебувають у шлюбі, кровному спорідненні чи відносинах усиновлення.

Сімейний кодекс встановлює наступний перелік суб'єктів сімейних правовідносин:

1) подружжя;

2) батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені;

3) баба, дід, прабаба, прадід, онуки, правнуки;

4) рідні брати, рідні сестри; мачуха, вітчим, падчерка, пасинок.

При цьому всі інші родичі (двоюрідні брати та сестри, тітки, дядьки, племінники, племінниці та ін.) не є учасниками сімейних правовідносин за винятками, встановленими законом. Наприклад, у разі перебування у них на вихованні дитини на цих суб'єктів покладається обов'язок щодо надання дитині матеріальної допомоги у випадках, передбачених ст. 269 СК. Відповідний обов'язок встановлюється і для такої дитини, на яку з досягненням повноліття покладається обов'язок утримувати цих непрацездатних родичів за підстав, передбачених ст. 271 СК.

Регулювання сімейних правовідносин здійснюється з метою:

- зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

- утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;

- побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

- забезпечення дітей сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І Сімейні правовідносини

1.1 Поняття та види сімейних правовідносин

Норми сімейного права регулюють різні види сімейних відносин, внаслідок чого останні набувають якостей правовідносин, тобто відносин, які врегульовані нормами сімейного права. В сімейно-правовій літературі традиційним є широке розуміння поняття «сімейні правовідносини». Воно включає: а) правовідносини між членами сім'ї (внутрішні сімейні правовідносини); б) правовідносини, які визнаються сімейними, хоча вони виникають за межами сім'ї (зовнішні сімейні правовідносини).

Внутрішніми сімейними правовідносинами вважаються ті, що виникають між членами однієї сім'ї, наприклад, відносини між подружжям, батьками та дітьми, які проживають однією сім'єю, пов'язані спільним побутом та взаємними правами та обов'язками. Зовнішніми можна вважати правовідносини між особами, які складали сім'ю раніше, або взагалі не були членами однієї сім'ї, однак пов'язані такими правами та обов'язками, які за своєю суттю є сімейними. Це аліментні правовідносини колишнього подружжя, правовідносини між дитиною та одним із батьків, з яким дитина разом ніколи не проживала, правовідносини між онуками та бабою, дідом, які не проживають разом, тощо. З цього видно, що сімейними в повному розумінні можна назвати лише першу групу правовідносин — правовідносини членів сім'ї. Відносини, які виникають за межами сім'ї, можна вважати сімейними певною мірою умовно.

Така класифікація сімейних правовідносин викликає необхідність визначення поняття «сім'я». Треба одразу сказати, що це питання належить до числа вкрай дискусійних. Слово «сім'я» походить від слова «съемь», що означає «робітник, слуга, домочадець». Таким чином, у первісному розумінні сім'я, це коло осіб, які визначаються як робітники, слуги та домочадці, тобто особи, пов'язані певними економічними зв'язками. Сучасне розуміння поняття сім'ї є більш складним і неоднозначним. Це пояснюється тим, що сім'я як соціальне явище має різноманітні прояви свого існування. У зв'язку з цим категорія сім'ї використовується різними науками — соціологією, демографією, психологією тощо. У праві існують свої підходи щодо розуміння сім'ї та сімейних відносин. Це пояснюється тим, що сімейні відносини потребують певного правового опосередкування, відповідної юридичної «оболонки». Саме в цьому сенсі категорія «сім'я» набуває юридичного значення і використовується в праві. В літературі існують різні позиції як щодо самого визначення сім'ї, так і стосовно питання про необхідність його законодавчого закріплення. Одні фахівці висловлюються за легальне визначення сім'ї, інші вважають за потрібне лише наукове тлумачення цього поняття.

Відомо, що сімейне законодавство ніколи не містило поняття сім'ї. Ця обставина не була випадковою і не означала прогалини в законодавстві. В літературі правильно зазначається, що «законодавець не тільки не прагне до того, щоб розкрити поняття сім'ї, але і свідомо намагається відійти від надмірної формалізації цього поняття. Його наповнення конкретним змістом залежить від багатьох факторів, які настільки індивідуальні, що кожен формальний підхід до сім'ї неминуче вступив би у протиріччя з реальними життєвими ситуаціями».

 Разом із тим, у новому СК вперше зроблена спроба дати легальне визначення сім'ї (ст. 3 СК). На жаль, її важко визнати вдалою. Можна погодитися з висловленою в літературі думкою, що насправді в СК визначається не поняття сім'ї, а коло осіб, які до неї входять, — членів сім'ї. Що ж до визначення сім'ї, то в законі лише сказано, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства (ч. 1 ст. 3 СК). [1, ст. 4]

Таке визначення не є правовим, воно вирішує лише питання щодо місця та значення сім'ї в суспільстві. Тому в науковому плані, з урахуванням ст. 3 СК, можна вважати, що сім'я — це об'єднання осіб, пов'язаних між собою спільністю проживання, побуту та взаємними правами і обов'язками. [12, ст. 10]

Щодо такої ознаки сім'ї, як спільне проживання осіб, які її складають, закон містить деякі винятки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Втім, спільне проживання членів сім'ї є найбільш типовою та наочною ознакою сімейної спільноти. Спільний побут членів сім'ї має різноманітні види свого прояву — спільне ведення господарства, відпочинок, спілкування тощо. Членів сім'ї пов'язують також взаємні права та обов'язки. Ця ознака є найбільш вагомою для юридичного визначення сім'ї. Члени сім'ї мають комплекс взаємних особистих та майнових прав та обов'язків. Так, батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, захищати та представляти їхні інтереси перед третіми особами. Крім того, вони зобов'язані утримувати дітей та забезпечувати матеріальні умови їх життя. Комплекс взаємних прав та обов'язків пов'язує також подружжя, усиновлювачів та усиновителів, інших членів сім'ї.

Підставами виникнення сім'ї є шлюб, кровне споріднення осіб, усиновлення, а також інші підстави, які не заборонені законом, і такі, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 СК). На відміну від Кодексу про шлюб та сім'ю України новий СК не містить вичерпного переліку підстав виникнення сім'ї. Тому сім'ю складають не тільки особи, які, наприклад, зареєстрували шлюб, а й ті, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу (фактичне подружжя). Таким чином, до членів сiм'ї в першу чергу належать подружжя, батьки i дiти, якi за загальним правилом складають ядро сiмейного союзу. Подальше коло членiв сiм'ї може варiюватися залежно вiд конкретних обставин, починаючи вiд найближчих кровних родичiв (висхiдних, низхiдних i бiчних лiнiй спорiдненостi) i закiнчуючи особами, які спiльно проживають в одному будинку («пiд одним дахом») як члени сiм'ї.