Отчет по практике в суде

6) життя,  здоров'я, честь і гідність  адвоката та членів його сім'ї,  їх майно перебуває під охороною  держави, а посягання на них  тягнуть відповідальність, передбачену  законом;

7) адвокату  гарантується право на забезпечення  безпеки під час участі у  кримінальному судочинстві в  порядку, встановленому законом;

8) забороняється  залучати адвоката до конфіденційного  співробітництва під час проведення  оперативно-розшукових заходів чи  слідчих дій, якщо таке співробітництво  буде пов'язане або може призвести  до розкриття адвокатської таємниці;

9) забороняється  втручання у приватне спілкування  адвоката з клієнтом;

10) забороняється  внесення подання слідчим, прокурором, а також винесення окремої  ухвали (постанови) суду щодо правової  позиції адвоката у справі;

11) забороняється  втручання у правову позицію  адвоката;

12) орган  або посадові особи, які затримали  адвоката або застосували до  нього запобіжний захід, зобов'язані  негайно повідомити про це  відповідну раду адвокатів регіону;

13) повідомлення  про підозру адвоката у вчиненні  кримінального правопорушення може  бути здійснене виключно Генеральним  прокурором України, його заступником,  прокурором Автономної Республіки  Крим, області, міста Києва та  міста Севастополя;

14) забороняється  притягати до кримінальної чи  іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено  або зупинено право на заняття  адвокатською діяльністю) або погрожувати  застосуванням відповідальності  у зв'язку із здійсненням ним  адвокатської діяльності згідно  із законом;

15) не  можуть бути підставою для  притягнення адвоката до відповідальності  його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають  позицію клієнта, заяви у засобах  масової інформації, якщо при  цьому не порушуються професійні  обов'язки адвоката;

16) забороняється  ототожнення адвоката з клієнтом;

17) дисциплінарне  провадження стосовно адвоката  здійснюється в особливому порядку[18].

Особливості проведення окремих слідчих дій  та заходів забезпечення кримінального  провадження стосовно адвоката визначаються ч.2 ст.23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську  діяльність».

 У  разі проведення обшуку чи  огляду житла, іншого володіння  адвоката, приміщень, де він здійснює  адвокатську діяльність, тимчасового  доступу до речей і документів  адвоката слідчий суддя, суд  у своєму рішенні в обов'язковому  порядку зазначає перелік речей,  документів, що планується відшукати,  виявити чи вилучити під час  проведення слідчої дії чи  застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2 - 4 ч.1 ст.23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під час  проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він  здійснює адвокатську діяльність, тимчасового  доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник  ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії[4, c.23].

 

3. Організація сучасної адвокатури

 

Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з  іншими адвокатами в колегії, адвокатські  фірми, контори та інші адвокатські  об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться  у Міністерстві юстиції України  в порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів України. Адвокатські  об'єднання письмово повідомляють місцеві  органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва  про право займатися адвокатською діяльністю[18].

Порядок утворення, діяльності, реорганізації  та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок  витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання  та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання  відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території  України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

ч.3. ст.3 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Заняття адвокатською діяльністю індивідуально - організаційна форма, за якої адвокат  здійснює свою діяльність без створення  юридичної особи. Адвокат повідомляє місцевий орган влади про одержання  свідоцтва про право на заняття  адвокатською діяльністю. Він реєструється у податкових органах, стає на облік  у Пенсійному фонді, сплачує відповідні податки, обов'язкові платежі, відкриває  рахунок у встановленому порядку, має свою печатку; від свого імені  укладає угоди з громадянами  та юридичними особами на подання  правової допомоги.

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною  одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського  бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

Державна  реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом  України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених  ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську  діяльність». Адвокатське бюро має  самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або  ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних  відомостей до Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців  письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро[19].

Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених  бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і  діє на підставі статуту.

Державна  реєстрація адвокатського об'єднання  здійснюється в порядку, встановленому  Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням  особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське об'єднання має самостійний  баланс, може відкривати рахунки у  банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського  об'єднання, зміну складу його учасників  адвокатське об'єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних  відомостей до Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців  письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

 Стороною  договору про надання правової  допомоги є адвокатське об'єднання.  Від імені адвокатського об'єднання  договір про надання правової  допомоги підписується учасником  адвокатського об'єднання, уповноваженим  на це довіреністю або статутом  адвокатського об'єднання[18].

Адвокатське об'єднання може залучати до виконання  укладених об'єднанням договорів  про надання правової допомоги інших  адвокатів на договірних засадах. Адвокатське  об'єднання зобов'язане забезпечити  дотримання професійних прав адвокатів  та гарантій адвокатської діяльності.

Об'єднання  діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності, вони не займаються підприємницькою  діяльністю, не отримують прибутку, не виконують роботи, не надають  послуги - відповідно до Конституції  та чинного законодавства адвокатські  об'єднання забезпечують право на захист та надають правову допомогу не на засадах підприємництва, а  здійснюють це як специфічну конституційну  функцію адвокатури.

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ АДВОКАТА

 

2.1 Набуття права на зайняття  адвокатською діяльністю

 

Адвокатом може бути фізична особа, яка має  повну вищу юридичну освіту, володіє  державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла  стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про  право на заняття адвокатською діяльністю.

Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має  непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана  судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена  права на заняття адвокатською  діяльністю, - протягом двох років  з дня прийняття рішення про  припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена  з посади судді, прокурора,  слідчого, нотаріуса, з державної  служби або служби в органах  місцевого самоврядування за  порушення присяги, вчинення корупційного  правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення[18].

Несумісною з діяльністю адвоката є:

1) робота  на посадах осіб, зазначених у пункті 1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції";

2) військова  або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна  діяльність;

4) судово-експертна  діяльність.

У разі виникнення обставин несумісності адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Особа, яка  виявила бажання стати адвокатом  та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України[22, c.101].

Кваліфікаційно-дисциплінарна  комісія адвокатури перевіряє відповідність  особи вимогам, установленим частинами  першою та другою статті 6 ЗУ «про адвокатуру та адвокатську діяльність». З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.

Відмова в наданні інформації на такий  запит, несвоєчасне або неповне  надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть  за собою відповідальність, установлену законом.

У разі ненадання  особою, яка виявила бажання стати  адвокатом, письмової згоди на перевірку  повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.

Строк розгляду заяви про допуск до складення  кваліфікаційного іспиту не повинен  перевищувати тридцяти днів з дня її надходження. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про:

1) допуск  особи до кваліфікаційного іспиту;

2) відмову  в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.

Особі, яка  звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення  письмово протягом трьох днів з дня  його прийняття. У разі прийняття  рішення про відмову в допуску  особи до кваліфікаційного іспиту в  рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов'язковому порядку зазначаються причини такої відмови.

Рішення про відмову в допуску особи  до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка  виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону[21, c.18].

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою  кваліфікаційно-дисциплінарної комісії  адвокатури.