Поняття конституційного ладу та його загальних засад

КУРСОВА РОБОТА

На  тему:

«Поняття  конституційного ладу та його загальних  засад»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

^{Київ – 2010} 

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Поняття конституційного  ладу та його засад ………………………………..4

2. Склад принципів,  що становлять засади конституційного ладу України ….7

3. Конституційна характеристика  української держави………………………10

4. Демократичні основи  конституційного ладу України……………………...15

5. Економічні та духовні  аспекти основ конституційного  ладу України……19

6. Політико-правові проблеми забезпечення стабільності конституційного ладу України та його основ……………………………………………………..23

Висновки…………………………………………………………………………26

Список літератури……………………………………………………………….28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

У демократичному суспільстві Конституція  має особливе значення, яке ще більше зростає в перехідні періоди, коли мова йде про конкретні як у політичній, так і економічній системі суспільства. З моменту проголошення незалежності в Україні відбувається процес розширення обсягу конституційно-правового регулювання, змінюється зміст норм та інститутів конституційного права, з’являються нові. Це призводить до утворення більш складної системи джерел цієї галузі права порівняно з тією, яка існувала в радянський період. Найбільш істотні зміни в ній відбувалися з прийняттям Конституції України 1996 року. Отже, дослідження такого поняття як засади конституційного ладу Української держави на сьогодні є досить актуальним.

Значний внесок у дослідження принципів права в Україні зробили такі вчені, як В.Б. Авер'янов, В.Д. Бабкін, Н.П. Воронов, О.Ф. Гранін, В.М. Горшеньов, В.Н. Денисов, Є.В. Додін, А.Я. Дубінський, М.І. Козюбра, В.В. Копєйчиков, М.Й. Коржанський, С.Л. Лисенков, Л.П. Юзьков та інші.

Основна мета даної роботи полягає  у вивченні основних засад конституційного  ладу, особливостей існування Української держави як конституційної держави.

Поставлена мета обумовила  необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

-  дослідити поняття конституційного ладу;

- дати конституційно-правову характеристику Україні як національній державі;

- розглянути конституційні характеристики України;

- визначити основні недоліки чинної Конституції України.

Об’єктом курсової роботи є Конституція  України як нормативно-правовий акт.

Курсова робота складається  із трьох розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття конституційного ладу та його засад

 

Консттуція України як Основний Закон держави займає центральне   місце в системі законодавства оскільки вона є головним джерелом права України. Розділ І “Загальні засади” - провідний у структурі Конституції , має особливе значення як для самої Конституції, так і для всієї системи національного законодавства.

У цьому розділі закріплюються  засади конституційного ладу України. Водночас є поняття «конституційний лад». А тому виникає запитання щодо тотожності чи відмінності цих термінів. У сучасній науці конституційного права, а також у теорії держави і права поняття «конституційний лад» останнім часом використовується дедалі частіше для позначення досить чіткої системи суспільних відносин, що закріплює функціональну і організаційну єдність суспільства або як сукупність принципів, без яких лад держави не може бути конституційним.

У юридичній літературі немає єдиного  розуміння поняття конституційного ладу, але всі вчені-юристи стоять на позиції, що наявність в державі Конституції ще не дає підстав існуючий суспільний лад вважати конституційним. Це зумовлено тим, що суспільний лад неможливо вважати державно-правовою категорією на відміну від конституційного ладу. До того ж він може бути і неконституційним, оскільки вплив держави на людину і суспільство в цілому може здійснюватися й поза межами права. А тому термін «конституційний лад» не є синонімом терміну «суспільний лад».

Важливо виходити з того, що конституційне правління, правовий характер державної влади, правова держава, верховенство права тісно взаємопов’язані і водночас є найбільш важливою ознакою і передумовою конституційного ладу. Конституційний лад — це цілісна система соціально-правових відносин і інститутів, які підпорядковані безумовним моральним і конституційним вимогам. Він має ґрунтуватися на сукупності найважливіших регуляторів, які допомагають закріпленню в суспільній практиці і в правосвідомості фізичних і юридичних осіб стабільних правових, гуманних, справедливих зв'язків між людиною, суспільством та державою.¹

Конституційний лад має реалізувати прагнення до соціального порядку на базі співіснування індивідуального та групового інтересів із загальними, забезпечувати пріоритет права особи. Все це потребує з боку держави ефективних гарантій, без наявності яких існуючий лад також неможливо вважати конституційним.

Безперечно, найбільш важливим предметом свого регулювання Конституція має насамперед засади конституційного ладу, які й зумовлюють його конституційну природу. Цими засадами є соціально-моральні установки і політико-правові правила розумної та справедливої організації суспільства,

__________________________________________________________________

1.  Конституційне право України / За редакцією Ю.М. Тодики і В.С.Журавського. — К., 2002. - С. 26.

 

які обов’язково мають перебувати під захистом держави. Саме вони зумовлюють найважливіші ознаки конституційного ладу, форми правління, державної влади, державного устрою політичного режиму, правового статусу людини і громадянина, принципи народовладдя та форми його здійснення, засади створення надійної системи державної безпеки, захист суверенітету і територіальної цілісності України, правопорядку та зовнішньої політики нашої держави.

Якщо конституційний лад - це сукупність соціальних відносин, то його засади — система конституційно закріплених принципів, що їх регламентують.

Загальновизнано, що саме засади конституційного ладу є найважливішим об'єктом конституційного регулювання. Це справді так, тому що засади закріплюють:

1) основні принципи, що виступають як керівні для різноманітних сторін конституційного ладу;

2) базові цінності, на  які суспільство орієнтується в розвитку конституційного ладу;

3) конституційно-правові норми і інститути, через які ці принципи та цінності одержують своє безпосереднє обґрунтування, закріплення і які зумовлюють їх юридичне значення.

Засади конституційного ладу - це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства. Ці принципи, як зазначається в літературі, визначають і закріплюють основи правового статусу суб'єктів конституційно-правових відносин.²

До засад конституційного  ладу за Конституцією України належать:

-   народовладдя (народний суверенітет);

-   державний суверенітет і незалежність України;

-   республіканська форма правління, яка відповідає вимогам демократії та поділу влад;

-   унітарний устрій України;

-   визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвердження і забезпечення її прав і свобод;

-   соціальний захист людини;

-   статус української мови як державної;

__________________________________________________________________

2. Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина. — X., 1998. — С. 118—120;

 

-   поділ влади;

-    гарантованість місцевого самоврядування;

-    політична, економічна та ідеологічна багатоманітність;

-    вища юридична сила Конституції України і пряма дія її норм;

-   рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.

Засади конституційного ладу — досить специфічні правові норми на основі яких формуються відповідні правовідносини Ці норми мають ряд характерних ознак. Передусім вони закріплюють найважливіші засади побудови суспільства і держави і, як правило, не породжують конкретних правовідносин. Вони зумовлюють сутність правового впливу на всі сфери суспільних відносин і адресовані всім суб'єктам права. Способом захисту цих норм є загальний режим захисту Конституції, конституційного ладу. Вони мають в основному конституційну форму вираження; за своїм видом вони в основному є нормами-принципами, нормами-цілями, нормами-дефініціями.³

Практичну і правову реалізацію цілей конституційного ладу має забезпечувати вся правова система держави, всі галузі права. Засади конституційного ладу покликаня забезпечити системне закріплення концептуальних ідей, визначених найважливішими для суспільства і держави. За своїми функціями ці норми є найголовнішими для всіх інших правових інститутів.

Засади конституційного ладу мають  особливу юридичну силу. Це виявляється в обов'язках законодавця дотримуватися вказаних принципів при внесенні змін до тексту Конституції. Конституційний Суд України також повинен виносити свої рішення, виходячи з суті основних принципів, які в будь-якому разі є непорушними. Якщо Конституції України належить перше місце в системі джерел права, то засади конституційного ладу є своєрідною «конституцією для Конституції». Саме засади конституційного ладу є основним виміром Конституції.

Засади конституційного ладу країни відображають прагнення людини і суспільства до щастя, добра, справедливості, свободи, рівності, солідарності, гуманізму, демократії та порядку. В засадах конституційного ладу, як правило, закріплюється суспільний ідеал.

Ключове значення має положення про верховенство людини над державою. У засадах конституційного ладу має бути відображений принцип обмеження держави, над якою знаходиться право і народний суверенітет, тобто саме вони мають верховенство. Їх закріплення в Конституції спрямоване на здійснення контролю над державою з метою запобігання сваволі з боку державної влади.

Надзвичайно важливим для засад конституційного ладу є їх цілісність.

__________________________________________________________________

 

7.  Конституційне право України / За редакцією В.Ф. Погорілка, Ю.М.Тодики. — К., 1999. — С. 21.

 

 

Будучи закріпленими в Конституції, вони стають умовою для тісної внутрішньої єдності і стабільності суспільства.

 

2. Склад принципів, що становлять засади конституційного ладу України

Існуючий конституційний лад України, передбачений Конституцією України, характеризується такими загальними принципами: суверенністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, науковою обґрунтованістю, історизмом, наступністю, програмним характером, гарантованістю.

Суверенність конституційного  ладу полягає у такому:

1) Відповідно до ст. 5 Конституції  України право визначати і  змінювати конституційний лад  в Україні належить виключно  народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

2) Конституційний лад установлюється  конституцією, а тому її прийняття  вважається пріоритетним правом  народу. Чинна Конституція України  прийнята Верховною Радою України  від імені Українського народу. Правом вносити зміни до всіх розділів Конституції України наділена Верховна Рада України. Однак, щодо змін до розділів І, III, XIII, то остаточне їх затвердження має здійснюватися на всеукраїнському референдумі, який призначає Президент України (ст. 156 Конституції України). Це положення конкретизує вимогу ч. З ст. 5 Конституції України, за якою право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народу України, оскільки саме розділ І Конституції України визначає основи конституційного ладу України.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини  Рішення Конституційного Суду України  від 05.10.2005 р. № б-рп/2005 положення  ч. З ст. 5 Конституції України  «право визначати і змінювати  конституційний лад в Україні  належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами» треба розуміти так, що тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII. Належне виключно народові право визначати і змінювати конституційний лад в Україні не може бути привласнене у будь-який спосіб державою, її органами або посадовими особами. Відповідно до абз. 4 п. 4.1 мотивувальної частини згаданого Рішення народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдуми