Припинення суб’єктів господарювання

При державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим  рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи-підприємця, ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлює такий порядок.

Суд, який постановив рішення  про припинення підприємницької  діяльності фізичної особи-підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи-підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної  дієздатності, в день набрання таким  рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення  щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької  діяльності фізичної особи-підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних  дій.

У разі якщо підставою для  постановлення судового рішення  щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є визнання її недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, у судовому рішенні щодо припинення підприємницької  діяльності фізичної особи-підприємця у зв'язку з визнанням фізичної особи-підприємця недієздатною або  обмеженням її цивільної дієздатності суд може вказати особу, яка призначена управителем майна фізичної особи-підприємця за поданням органу опіки та піклування, якщо інше не встановлено законом.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня  з дати надходження судового рішення  щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис  про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу-підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

З дати внесення до Єдиного  державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької  діяльності фізичною особою-підприємцем  застосовуються обмеження, які встановлені  ч. 8 ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності за судовим  рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи-під-приємця, здійснюється за процедурами, встановленими ч. 9-18 ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

При державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим  рішенням щодо визнання фізичної особи-підприємця банкрутом, відповідно до ст. 50 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", суд, який постановив рішення щодо визнання фізичної особи-підприємця банкрутом, у день набрання ним законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем державної  реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним  реєстратором До журналу обліку реєстраційних  дій.

Державний реєстратор повинен  не пізніше наступного робочого дня  з дати надходження судового рішення  щодо визнання фізичної особи-підприємця банкрутом внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення  щодо визнання фізичної особи-підприємця банкрутом та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального  страхування, а також фізичну  особу-підприємця, щодо якої було прийнято рішення суду, про внесення такого запису.

У разі якщо після завершення процедури банкрутства відповідно до законодавства судом постановлене рішення про припинення підприємницької  діяльності фізичної особи-підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом, суд, що постановив відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору  за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення відповідного запису. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу  обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор повинен  не пізніше наступного робочого дня  з дати надходження судового рішення  щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом заповнити  реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, внести до Єдиного державного реєстру запис  про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального  страхування встановлюється ст. 51 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

При надходженні до державного реєстратора свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця державний реєстратор зобов'язаний зробити на свідоцтві відмітку про  державну реєстрацію припинення підприємницької  діяльності та видати (надіслати рекомендованим листом) його за місцем проживання фізичної особи-підприємця, щодо якої була проведена  державна реєстрація припинення.

У разі якщо після завершення процедури банкрутства, яка встановлена  законом, судом прийнято рішення  щодо припинення провадження у справі про банкрутство, суд, що постановив відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Дата надходження судового рішення щодо припинення провадження  у справі про банкрутство вноситься  до журналу обліку реєстраційних  дій.

Державний реєстратор повинен  не пізніше наступного робочого дня  з дати надходження судового рішення  про припинення провадження у  справі про банкрутство внести до Єдиного державного реєстру запис  про припинення провадження у  справі про банкрутство фізичної особи-підприємця та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального  страхування про внесення такого запису для взяття фізичної особи-підприємця на облік.

Зняття з обліку фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків здійснюється в  порядку, аналогічному для платників  податків - юридичних осіб, з урахуванням  того, що після прийняття фізичною особою рішення про ліквідацію вона подає до органу державної податкової служби, в якому вона зареєстрована  як платник податків, такі документи:

• заяву про зняття з обліку платника податків за ф. № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі;
• оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за формою № 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню до органу державної податкової служби, а також завірені органом державної податкової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби.

Крім того, у зв'язку зі смертю фізична особа знімається з обліку за наявності довідки, одержаної  від органів реєстрації актів  цивільного стану про смерть фізичної особи - платника податків або про  визнання її померлою, безвісно відсутньою чи недієздатною згідно із законодавством, за умови відсутності в такої особи відкритих рахунків в установах банків та податкового боргу або визнання податкового боргу безнадійним у порядку, передбаченому законодавством (п. 8.9 Інструкції про порядок обліку платників податків).

Що ж до зняття фізичної особи-підприємця з обліку в органах  Пенсійного фонду України, Фонду  загальнообов'язкового державного соціального  страхування України на випадок  безробіття та Фонду соціального  страхування з тимчасової втрати працездатності, то інструкції, що регламентують  відповідний порядок зняття з  обліку юридичних осіб, не відокремлюють  порядок зняття окремо для юридичних  осіб та фізичних осіб - підприємців, а  тому для останніх порядок зняття з обліку є таким же, як і для  юридичних осіб, з урахуванням  особливостей, властивих фізичній особі (підстави припинення підприємницької  діяльності тощо).

У тому ж порядку, який встановлено  для юридичної особи, здають печатку  та штампи фізичні особи-підприємці. Порядок закриття рахунків в установах  банку фізичними особами-підприємцями визначений, як і для юридичних  осіб, Інструкцією про порядок  відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних  валютах.

Відповідно до п. 20.1 зазначеної Інструкції поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема:

• на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію суб'єкта господарювання;
• у разі смерті власника рахунка - фізичної особи (за зверненням до банку спадкоємців).

За наявності рішення  уповноваженого державного органу про  скасування державної реєстрації фізичної особи-підприємця, чи оголошення фізичної особи померлою, або визнання її безвісно відсутньою банк закриває рахунки  цих осіб в такому ж порядку, що існує для юридичних осіб.

З дати внесення державним  реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної  особи або запису про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем реєстраційна справа повинна зберігатися у державного реєстратора протягом трьох років. Після закінчення цього строку державний реєстратор повинен передати реєстраційну справу на зберігання до державної архівної установи в порядку, який встановлено законом (ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Висновок.

Під припиненням суб'єктів  господарювання слід розуміти припинення не лише юридичних, але й фізичних осіб - суб'єктів підприємницької  діяльності. Відповідно до ст. 59 ГК України  та ст. 104 ЦК України припинення суб'єкта господарювання здійснюється в результаті реорганізації, передання всього свого  майна, прав та обов'язків іншим юридичним  особам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або шляхом ліквідації.

Підставами припинення підприємства є певні фактичні обставини, з  якими закон пов'язує припинення його діяльності. Вони установлюються як законодавством, так і установчими  документами суб'єкта господарювання.

Способи припинення — це визначений законодавством порядок  припинення діяльності юридичної особи, який визначає право відповідного органу приймати рішення про припинення діяльності підприємства. Як випливає з процитованої статті Господарського кодексу, можливими є як добровільний, так і примусовий спосіб (порядок) припинення діяльності суб'єкта господарювання.

Таким чином, сутність припинення діяльності суб`єктів господарювання полягає у зміні форми його діяльності (якщо має місце реорганізація), або повне припинення діяльності суб`єкта господарювання (тобто, остаточний розрахунок з кредиторами та виконання  зобов`язань перед контрагентами, закриття банківських рахунків, закриття реєстрових записів в управліннях  пенсійного фонду, податкової та інше).

Література:

1. Господарське право: Навч.посібн. / За заг. ред. М.Л. Шелухіна. – К.: Центр навч. літ-ри, 2006. – 616 с.
2. Господарське право: Підручник / О.П. Подцерковний, О.О. Квасницька, А.В. Смітюх; за заг. ред. О. П. Подцерковного. – Харків: Одісей, 2010. – 424 с.
3. Господарське право України. Навчальний посібник / Несинова С.В., Воронко В.С., Чебикіна Т.С. за заг. ред. С. В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 564 с
4. Щербина В. С. Господарське право: підручник / В. С. Щербина – 4-те вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 640 с.
5. Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти). – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
6. Вінник О. М. Господарське право: Навч. посібник. – 2-е вид., змін, та допов. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 766 с
7. Віхров О. П. Господарське право. Спеціальна частина: Навч. посібник. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. – 344 с.
8. Господарське право України: Практикум / В. С. Щербина (кер. авт. кол.), Г. В. Пронська, О. М. Вінник та ін.; За ред. В. С. Щербини. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 416 с.
9. Мілаш В. С. Господарське право: курс лекцій у двох частинах. Частина перша. – Харків: Право, 2008. – 496 с.
10. Рєзнікова В. В. Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні: Навч. посібник. – К: Центр учбової літератури, 2007. – 280 с.
11. Щербина В. С. Суб'єкти господарського права: Монографія. – К: Юрінком Інтер, 2008. – 264 с.