Традиційні та новітні технології створення та використання інформаційно-бібліографічної пошукової системи

В бібліотеках існують  і дві інші категорії людей, що відіграють визначальну роль. Перша - це автоматизатори, це основа прогресу в бібліотеках, в особі яких потрібно знайти союзників, їх потрібно підправляти, їм слід підказувати. На жаль, їм не завжди вистачає професійних знань в галузі традиційної бібліотечної технології. Більшість з них вважають, що встановивши один чи декілька комп'ютерів у відділ каталогізування, вони таким чином зможуть відмінити друкарські машинки та традиційні друковані картки. Друга категорія - це адміністрація, яка не хоче відставати від прогресу, ревниво слідкує за досягненнями своїх колег, щоб не виглядати ретроградом. Важливою для неї є організація вивчення чужого досвіду, ознайомлення з різними системами, що вже встановлені і діють в інших бібліотеках.

Потрібно враховувати, що зміни в матеріально-технічній  базі бібліотек викликають і зміни  в структурі кадрів, їхніх знаннях  і вміннях, у структурі фондів. На жаль, ніяка найсучасніша техніка і розвинена технологія, ніякі, навіть найкращі спеціалісти по її використанню не зможуть привести до ефективного розвитку бібліотечної справи, якщо впровадження новітніх технологій не буде супроводжуватись суттєвими змінами у бібліотечній технології. Адміністрація змушена оволодівати основами комп'ютерної грамотності, менеджменту і маркетингу, виступати арбітром у стосунках автоматизаторів і бібліотекарів.

2.2 Проблеми;

Сьогодні ринок телекомунікаційних послуг насичений, але доступ до інформації, як реальна послуга, відсутній, оскільки проблема з суто технічної переходить більше в економічну. Саме адміністрація вирішує фінансові питання, дає добро на придбання технічних засобів і програмного забезпечення. Активне впровадження нових інформаційних технологій вимагає від бібліотек вирішення нагальної проблеми: як у ситуації дефіциту фінансування, коли фонди бібліотек характеризуються обмеженими ресурсними можливостями, задовольнити найрізноманітніші потреби користувачів. Відсутність єдиної державної програми автоматизації бібліотек, сучасної нормативної та методичної баз, низький рівень знань бібліотечних працівників в галузі новітньої інформаційної технології не тільки приводять до невиправданих затрат і без того незначних ресурсів, але й створюють передумови для формування в перспективі "розірваного" інформаційного поля, затрати на виправлення якого з часом стануть більш значними, порівнюючи із сьогоднішніми. Саме тому для бібліотек на перший план виходять завдання не лише створення власних інформаційних ресурсів, а й їх інтеграції в єдиний інформаційний простір. Не тільки заради економії фінансових та технічних засобів, але й в силу необхідності обміну інформацією бібліотеки прийшли до висновку про необхідність координації та кооперування своєї діяльності. Однак досягнення цієї мети залежить від реалізації цілого комплексу завдань. Обслуговування сучасних інформаційних систем потребує особливої професійної підготовки персоналу, підвищення вимог до безпеки бібліотек, чіткої домовленості у питанні використання єдиних правил обробки документів - професійних бібліотечних стандартів. Галузь інформатизації може активно розвиватись лише при наявності відповідної нормативної бази, що регламентує її розвиток як в кожній окремій країні, так і міжнародного законодавства, що враховує інтереси всього світового співтовариства. З активним впровадженням комп'ютерних технологій змінюється і роль та значення бібліотечного працівника, який повинен стати посередником між читачем і носієм інформації, і який має прищеплювати читачеві навички інформаційної культури.

Логічною складовою  частиною загальнодержавної програми інформатизації повинно стати створення  інформаційної мережі бібліотек. Цей  процес полегшується тим, що перед бібліотеками стоять єдині і специфічні завдання по обслуговуванню своїх користувачів. Разом з тим він ускладнюється, тому що бібліотеки мають стати невід'ємною складовою частиною інформаційного потенціалу свого регіону. Це означає, що бібліотекам необхідно налагодити взаємодію у використанні місцевих ресурсів для інформаційного забезпечення владних структур, культурно-освітніх закладів, науково-технічних установ, громадських організацій та окремих користувачів, що в кінцевому результаті призведе до створення регіональної інформаційно-комп'ютерної мережі. Було б дуже добре, щоб наукові бібліотеки, в яких рівень автоматизації значно вищий, побачили в бібліотеках гідних партнерів, союзників по співпраці і залучали їх до регіональних програм інформатизації, підключали до участі у конкурсах бібліотечної програми фонду "Відродження" тощо. Особливо це стає актуальним зараз, коли питання економічного та соціального розвитку вирішуються, в основному, на місцях. В цих умовах створення і нормальне функціонування регіональних інформаційних ресурсів отримує особливу значимість[18].

2.3 Перспективи;

На розвиток публічних  бібліотек Європи в даний час  надає вплив все велика соціальна  орієнтованість суспільства і політики в країнах Європи, з одного боку, і прогресу, наявного в області  інформаційних технологій (ІТ), з  іншого боку. Інформаційні технології стають все більш доступними і можуть використовуватися при організації нових послуг в публічних бібліотеках.

Публічні бібліотеки реагують досить швидко на що відбуваються в суспільстві зміни, але все-таки ще недостатньо. Затребуваність стандартних послуг публічних бібліотек, наприклад, видача дорослим читачам художньої літератури, що залишається однією з основних послуг багатьох публічних бібліотек, у деяких регіонах Європи помітно знижується.

Ймовірно, що дана тенденція  є відповіддю на низку явищ, включаючи доступ до інформації через Інтернет, постійно розширюється кількість форм і змісту засобів масової інформації (цифрове телебачення, діяльність на основі комп'ютерних програм і т. д.) і збільшення числа людей, які вважають за краще купувати , ніж брати в бібліотеці більший відсоток з числа тих книг, які вони читають[16].

Однак, публічні бібліотеки продовжують зберігати важливу  роль у побудові розвинутого інформаційного суспільства. Підтримка читання  та постійне ознайомлення з друкуванням літературою залишається основним завданням для бібліотек, при її рішенні також можуть застосовуватися можливості ІТ та Інтернет. Цей напрямок діяльності особливо важливо при роботі з дітьми, тому що багатство і масштаб матеріалу існуючого в друкованій формі поки що є не доступним інтерактивно. У тих частинах Європи, які знаходяться все ще на стадії економічної перебудови, надання публічними бібліотеками доступу до читання в його звичайній формі залишається життєво важливим питанням, але ця проблема співіснує з потребою забезпечити доступ до Інтернет і мережевих послуг. Тому публічні бібліотеки в цих країнах стоять перед необхідністю вирішувати обидві задачі, причому досить часто маючи при цьому невеликі фінансові ресурси.

Здається цілком імовірним, що збільшення доступності до дистанційних інформаційних служб та використання Інтернет для пошуку інформації призведе до зниження числа фізичних відвідувань публічних бібліотек. Однак, це не так, тому що зберігається потреба в мережевих послуги (мережеві послуги-послуги, які надаються на основі використання можливостей різних мереж і каналів зв'язку), які були б доступні і відповідали б потребам всіх категорій користувачів. Саме публічні бібліотеки займають вкрай зручну позицію для того, щоб грати важливу роль у розвитку та надання таких послуг. Зараз багато дітей з країн Європи отримують можливість розвивати навички використання ІТ та Інтернет. Але залишається багато виключених з даного процесу дорослих і дітей, які не мають ні доступу, ні навичок використання цих послуг. Публічним бібліотекам, можливо, доведеться зосередити більш інтенсивне увагу на потребах саме цих суспільних груп.

Напрямки взаємодії  між публічними бібліотеками та іншими місцевими культурними установами, такими як музеї і архіви, також поступово стають більш чіткими. Все більше відчувається потреба розкрити і зробити доступним місцеву цифрову інформацію, в даний час зберігається в архівах і музеях, які можуть підтримувати місцеву, локальну специфіку у все більш і більш глобалізовану в  світі.

Здатність до взаємодії  і безперешкодний доступ до величезного  обсягу вже накопиченого матеріалу  та інформації, що зберігається в бібліотеках, їх ролі як освітніх і навчальних центрів  вже зараз, дають великі додаткові  можливості в майбутньому. Одне із завдань - забезпечити доступ до мережевих послуг, які розширюють можливості громадян задовольнити поточні потреби і в той же час дати можливість усвідомити себе як повноцінного члена суспільства, беручи участь в освітніх програмах, у програмі «електронного уряду» і т. д. Такий розвиток представляється важливим для побудови здорового і врівноваженого суспільства у всій Європі.

Дозвіл даних проблем  неминуче викличе протягом наступного десятиліття питання, на які зараз  нелегко відповісти: питання, щодо місії та масштабів мережі публічних бібліотек, їх природи як фізичного об'єкта та місця у віртуальному середовищі, а також питання, що стосуються штату, категорій персоналу та навичок, для виконання необхідних завдань розвитку бібліотек[19].

Цифра в 122 млн зареєстрованих користувачів публічних бібліотек у 29 країнах Європи свідчить про важливість і вплив публічних бібліотек у суспільстві. Щоб реалізувати весь свій потенціал в еру цифрових технологій, публічні бібліотеки повинні бути готові запропонувати нові послуги на основі цифрових технологіях, які допомагають громадянам, як успішно досягати індивідуальних цілей в нашому світі, що змінюється, так і сприяти розвитку суспільства в цілому і успіху інтелектуальної економіки в Європі.

3.Дослідження традиційних та новітніх інформаційно-бібліографічних пошукових систем.

3.1 Каталоги картковий та електронний: загальне та особливе.

(Порівняльний  аналіз.Практична частина 1.)

  Систематичний картковий каталог вимагає від читача, визначеної рухливості і творчої участі. Потрібно переміщатися вздовж шаф у пошуках необхідного розділу, тримати в голові індекс ББК і постійно звіряти його з записами на етикетках ящиків каталогу, продумувати систему пошуку і орієнтуватися на вже знайдені, ділення, розробляючи подальший пошуковий маршрут. Сам пошук припускає перегортання карток, переписування відомостей про джерела.

Зовсім в інших обставинах опиняється відвідувач електронного каталогу. Можливість потрапити в ЕК через Інтернет обмежує під рухливість 'читателя. Він розташовується в кресілі, рухливість не є необхідністю не треба тримати в голові додаткову інформацію. Тут пошук - це набір схем-комбінацій. Самому не потрібно розробляти маршрут пошуку. Якщо в першому випадку читач іде від поділу до поділу, вибудовуючи свій пошуковий шлях, то в другому - задані параметри пропонують вже сформований блок інформації. Вибір напрямів-пошуку обмежений рамками програмного забезпечення. Немає необхідності вдумливе переписування бібліографічних даних, оскільки комп’ютерні технології дозволяють скопіювати знайдений матеріал.

 Виходить, що при  традиційному пошуку задіяний  творчий підхід, а у випадку  з електронним пошуком ми маємо  справу із споживачем готового  продукту. Тому роль консультантів  виявляється різною.

Консультант виступає важливою ланкою роботи з картковим каталогом, будучи як би співучасником процесу пошуку. У випадку з елек-. тронним каталогом  він менеджер технологіі, рекламний агент. Рухливість і

творчість у поєднанні з роботою грамотного консультанта дозволяють через традиційну систему знайти набагато більше інформації. Про це говорять і Ваші експерименту. Якщо читатель, підходить до питання як споживач, то сам факт відмінності каталогів залишається поза свідомістю читача.

    Мої спостереження  показали те,що при пошуку змістовної інформації читачі нікуди не поспішають и готові витратити стільки часу, скільки необхідно.Тому головні переваги ЕК- швидкість видачі- для сучасних читачів- лише підстава, яка змушує сумніватися в якості результата.

   Досвід  показує: правильно сформулювати запит- справа складна, цьому потрібно вчитися. Раніше консультант, бібліограф, що працює біля карткового каталогу, непомітно для читача проводив «доопрацювання запиту», уточнював тему, виявляв обмеження. Тепер можна працювати безпосередньо з клавіатурою, поряд нікого немає. Як хочу - так і питаю, чи не завжди замислюючись над тим, чи розуміємо мову машини.

       3.2 Опитування працівників бібліотеки за результатами використання  традиційних  та новітніх інформаційно-бібліографічних пошукових систем (За результатами опитування.Практична частина 2)

   Найбільше з цими системами та технологіями їх створення працюють бібліографи і бібліотекарі. Тому, я вирішила, що саме їх думку необхідно враховувати при обговоренні теми «Традиційні та новітні технології створення і використання інформаційно-бібліографічної пошукової системи.» За допомогою опитання я з´ясувала погляд професіоналів інформаційно-бібліографічної пошукової системи.

     До новітніх технологій створення та використання інформаційно-бібліографічної пошукової системи всі опитані відносяться позитивно і вважають, що така система полегшує роботу бібліографів, скорочує час, спрощує пошук необхідної інформації.

     До традиційних технологій також 75% опитаних відносяться добре, тому що на їх думку не всі вміють ще користуватися новітніми технологіями, які до того ж не завжди працюють злагоджено.А також на базі традиційних технологій створюються новітні.20% - мають вже середнє відношення і скоріш більше вірять в удосконалення новітніх систем. 5% вважають традиційні системи застарілими,не практичними і нудними.

Створенням  новітніх  інформаційно-бібліографічних  пошукових систем займались 30% опитаних, інші – ні.

Зручнішою для читачів вважають новітню систему-20% опитаних, інші- 20% стверджують, що обидві системи повинні доповнювати одне одну.60% опитаних вирішили, що традиційна, бо вона перевірена часом і подобається користувачам. А особисто для працівників зручніша:

45% - вважають за краще для себе новітню систему

55%-традиційну  і впевнені в її досконалості.

А от прибічники новітньої системи, думають, що якби традиційна система була досконала, то не було б потреби створення новітніх інформаційно-бібліографічних пошукових систем.

Та все ж 95%  відповіли, що традиційну пошукову систему  все ж потрібно вдосконалювати і лише 5%  не бажають її вдосконалення.

Більшість бібліографів вірять новітні пошукові системи  і впевнені, що в майбутньому вони повністю замінять традиційні – це 80%. 20%- не вірять, що новітні технології створення і використання інформаційно-бібліографічної пошукової системи повністю витіснять традиційні, але й буде необхідність у новітніх технологіях.

     Отже, з мого дослідження можна зробити  висновок, що все більше бібліографів  звикають до новітніх пошукових  систем, але і традиційні не витісняють із свого обігу, тому, що повинно пройти ще достатньо часу,щоб повністю вдосконалити і звикнути до новітніх систем, адже традиційні – їх фундамент.