Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Октября 2013 в 23:14, контрольная работа
Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків. Кожне підприємство може відкривати два і більше поточних рахунків у національній валюті та рахунки в іноземній валюті. Відкриваючи рахунки підприємству, установа банку повідомляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка. Операції за рахунками здійснюються тільки після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.
1. Теоретична частина
1.1 Загальні поняття рахунків. Види і характеристика рахунків в
іноземній валюті
1.2 Санкції, механізми їх застосування
2. Практична частина
2.1 Завдання № 12
2.2 Завдання № 29
Список використаної літератури
1.2 Санкції, механізми їх застосування
Санкції застосовують державні, фінансові, податкові органи, банки, підприємства. Залежно від конкретних умов санкції охоплюють заборону або обмеження діяльності, різні штрафні стягнення, позбавлення кредитів, закриття рахунків у банках, вилучення матеріальних і грошових ресурсів.
За видами санкції розрізняють — штрафи, пені, неустойки, підвищені тарифи.
Штрафи — форма матеріального (економічного) впливу на порушника за порушення вимог переважно щодо якості виконаних робіт, наданих послуг чи поставлених матеріальних цінностей. Визначаються або у фіксованій сумі, або у відсотках до суми порушення.
Пеня — вид майнової санкції, грошове стягнення, передбачене відповідним нормативним актом за невиконання у визначений термін зобов'язань із платежів.
Неустойка — один із видів санкцій, що застосовується за невиконання зобов'язань у встановлений термін. Визначається переважно у відсотках до суми порушення.
Підвищені тарифи — вид майнової відповідальності, який застосовують за перевитрат окремих видів матеріальних ресурсів, зокрема енергоносіїв (наприклад за перевищення договірної потужності чи договірної величини споживання електроенергії).
Залежно від суб'єктів стягнення розрізняють санкції договірні, бюджетні та банківські:
- договірні санкції передбачають покриття збитків, заподіяних одним партнером іншому, що регламентовані умовами договору, чинними законодавчими актами, іншими офіційними документами. Вони включають - штрафи, пені та підвищені тарифи;
- бюджетні санкції застосовуються в разі порушення бюджетної і технологічної дисципліни, Основна їх форма — штрафи або пеня, що стягуються за порушення умов розрахунків, заподіянню шкоди довкіллю, порушення фінансової дисципліни та ін. Розміри їх визначаються у відсотках до суми порушення;
- банківські санкції застосовуються банками за порушення кредитних, розрахункових, фінансових та інших правил. Банківські санкції поділяють на фінансові, кредитні, розрахункові, товарні та касові:
а) до фінансових санкцій належать — припинення фінансування будівництва, відмова від оплати рахунків, санкції за порушення фінансової дисципліни;
б) до кредитних санкцій належать — переведення підприємств на особливий режим кредитування, підвищення відсоткових ставок за кредит. Дострокове стягнення кредиту;
в) до розрахункових санкцій належать — переведення на акредитивну форму розрахунків, штраф за необґрунтовану відмову від акцепту, штраф за фіктивне відвантаження матеріальних ресурсів тощо;
г) до товарних санкцій відносять режим відповідального зберігання неоплачених вантажів;
д) до касових санкцій належать санкції, що обмежують кількість готівкових грошей у касах підприємств та організацій, за утримання в касі понадлімітних коштів застосовуються економічні санкції до відповідальних осіб.
Згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності за порушення чинних законів України сфери ЗЕД можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
1. Накладення штрафів
у випадках несвоєчасного
2. Застосування конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень цього Закону стосовно зазначених в ньому положень, що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави.
3. Тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Санкції зазначені у статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» застосовуються Міністерством економіки України за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних правоохоронних органів, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, та Національного банку України.
Міністерство економіки України наказом від 17 квітня 2000 року №52 (зареєстрованим у Мін'юсті України 5 травня 2000 року №260/4481) «Про затвердження Положення про порядок застосування до суб'єктів ЗЕД України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» конкретизувало порядок застосування (скасування, зміни виду, призупинення дії) Міністерством економіки України спеціальних санкцій передбачених статтею 37 цього Закону. Статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):
1. За здійснення операцій з валютними цінностями, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України — штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення.
2. За торгівлю іноземною валютою банками та іншими кредитно-фінансовими
установами без одержання ліцензії Національного
банку України (або) з порушенням порядку
і умов торгівлі валютними цінностями
на міжбанківському валютному ринку України
встановлених Національним банком України,
— штраф у сумі еквівалентній сумі (вартості)
зазначених валютних цінностей, перерахованій
у валюту України за обмінним курсом Національного
банку України на день здійснення таких
операцій, з виключенням банку із Республіканської
книги реєстрації банків або без такого
виключення.
3. За порушення резидентами порядку розрахунків, — штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.
4. За невиконання резидентами
вимог щодо декларування валют
них цінностей та іншого майна, передбачених
статтею 9 цього Декрету, — штраф у сумі,
що встановлюється Національним банком
України.
5. Інші санкції, що встановлюються Національним банком України.
Практична частина
Завдання № 12
Капітал банку складає 15 млн. грн. Активи банку за балансовими та забалансовими рахунками дорівнюють: USD – 1220000, EUR – 840000, RUR – 6750000, зобов’язання – USD – 850400, EUR – 841100, RUR – 6200000. Валютні курси складають: USD/UAH = 5,3220, EUR/UAH = 6,6531, RUR/UAH = 0,1885.
Необхідно визначити:
1) вид і суму загальної валютної позиції;
2) чи дотримується
банк нормативу загальної
Рішення:
Зведемо вихідні дані в таблицю 1.
Таблиця 1
Активи і зобов’язання банку по іноземній валюті
Іноземна валюта |
Активи |
Зобов’язання |
Відкрита валютна позиція по кожній іноземній валюті (Активи - Зобов’язання) |
USDEUR RUR |
1 220 000 840 000 6 750 000 |
850 400 841 100 6 200 000 |
+ 369 600 - 1 100 +550 000 |
Розрахунок загальної валютної позиції проведемо в таблиці 2.
Таблиця 2
Розрахунок загальної валютної позиції
Іноземна валюта |
Довга відкрита валютна позиція |
Коротка відкрита валютна позиція |
Загальна відкрита валютна позиція |
USDEUR RUR |
+ 1 967 011,2 __ + 103 675 |
― -7 318,41 ― |
+ 1 967 011,2 - 7 318,41 + 103 675 |
Всего |
+ 2 070 686,2 |
- 7 318,41 |
+ 2 063 367,8 |
Управління валютною позицією комерційного банку здійснюється на підставі Інструкції «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків» № 10, затвердженою НБУ у 1998 р. Відповідно до неї, НБУ встановлює для уповноважених банків чотири нормативи відкритої валютної позиції (ВП): Н 15, Н 16, Н 17, Н 18. Розрахуємо норматив загальної ВВП банку (20 %) по формулі:
де – загальна величина відкритої валютної позиції;
К – капітал банку.
Н15 =
Таким чином, банк дотримується нормативу загальної відкритої валютної позиції.
Завдання 29
12 червня ціна вересневого
ф’ючерсного стерлінгового
Визначити.
1) базис рівноваги;
2) очікуваний валютний курс 16 вересня;
3) стратегію інвестування,
яку належить обрати
Рішення:
де Бр – базис рівноваги;
Кс – спот - курс валют;
Сд – євродоларова відсоткова ставка за депозитами;
Св – ставка за депозитами для валюти, що обмінюється;
D – кількість днів між укладанням і здійсненням угоди.
Цр = Кс + Бр
Цр= 1,8000+0,0187 = 2,8187 USD/CHF
Висновок : після проведених розрахунків, ми визначили, що базис рівноваги складає 0,0187; очікуваний валютний курс 16 вересня складає 2,8187 USD/CHF;
Цф < Цр , тому можна очікувати на збільшення обсягів купівлі ф’ючерсів і продажу валюти за поточним курсом.
Список використаної літератури