Взаємодія НБУ з міжнародними валютно-фінансовими інститутами

За активної участі Національного банку України також здійснювалися заходи щодо вступу України до Світової організації торгівлі й укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами – членами Європейської асоціації вільної торгівлі.

Розуміючи, що конкуренція  на українському банківському ринку  зростатиме внаслідок поглиблення відносин із ЄС, Національний банк України постійно вживає заходи щодо посилення конкурентоспроможності українських банків, приведення системи банківського нагляду у відповідність до найкращих світових стандартів, впровадження процедур запобігання відмиванню “брудних” грошей, поліпшення системи корпоративного управління банками, вдосконалення системи управління ризиками в банках, упровадження передових банківських технологій тощо.

Також Національний банк України  приділяє значну увагу розвитку та поглибленню співробітництва з Європейським центральним банком та центральними банками країн – членів ЄС. Налагоджувати широкі контакти з центральними банками цих країн спонукала необхідність вивчення їх досвіду щодо функціонування центрального банку як органу, що забезпечує стабільність грошової одиниці, сприяє дотриманню стабільності банківської системи та здійснює банківське регулювання і нагляд. Також всебічна співпраця з центральними банками країн – членів ЄС допоможе Національному банку України визначити проблеми в банківському секторі, які необхідно буде вирішити на шляху до ЄС. У перспективі таке співробітництво дасть змогу адаптувати Національний банк України до роботи в Європейській системі центральних банків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

У даній роботі було вивчено теоретичні засади валютно-фінансового співробітництва країн на сучасному етапі; визначена інституційна основа такого співробітництва на міжнародному рівні. Аналіз законодавчої бази України та документарної бази міжнародних валютно-фінансових організацій допоміг у визначенні ступеню співробітництва нашої держави з МВФ, Світовим банком, ЄБРР тощо. Крім того, розглянутий вітчизняний досвід співпраці з «бреттон-вудськими» інституціями, проаналізовані етапи співробітництва, що виділяються; досліджено участь України у проектах та програмах МФО на сучасному етапі та протягом останніх років.

Аналіз зарубіжного досвіду  валютно-фінансового співробітництва  з МФО дозволяє зробити висновок про позитивний вплив останнього на розвиток внутрішньої економіки, стабілізацію фінансового, політичного  та соціального становища в країні.  

Розвиток та підтримання  на належному рівні валютно-фінансового  співробітництва України з МФО  беззаперечно веде за собою покращення інвестиційного клімату в країні, а як наслідок слугує індикатором  для активного залучення в  Україну іноземних інвестицій, що обов’язково сприятиме позитивному  іміджу нашої держави та підвищить  її суверенний рейтинг.

Дослідження валютно-фінансової співпраці України з МФО на сучасному етапі дозволяє зробити  висновок про її незадовільний стан, а отже і про можливість реалізації усіх небезпек, які він може провокувати. В такій ситуації набуває актуальності розробка рекомендацій для органів  державної влади України щодо шляхів підвищення ефективності валютно-фінансового  співробітництва шляхом реформування загальнодержавної політики в даній  сфері; крім того актуальними є пропозиції щодо розв’язання головної проблеми, яка на сьогодні стоїть на шляху  ефективного співробітництва між  Україною та МФО. Аналіз механізму співробітництва  МВФ з країнами-членами дозволив виявити певні проблеми та запропонувати  удосконалення даного механізму шляхом покращення взаємодії окремих його елементів та реформувати схему діяльності МВФ в світлі останніх посткризових тенденцій у світовій економіці. В даній роботі було виконано наступні завдання:

а)визначена сутність та роль міжнародних фінансових організацій; проведений комплексний аналіз функціонування та організації двох найважливіших та наймасштабніших інституцій міжнародного валютно-фінансового співробітництва (МВФ та Світовий банк);

б)проаналізовано нормативно-правову базу, на основі якої формується механізм співробітництва України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями. Основними документами, які на сучасному етапі визначають вектори співпраці нашої держави з «бреттон-вудськими» інституціями є Меморандум про економічну та фінансову політику (з МВФ) та Стратегія партнерства з Україною на період 2012 – 2016 фінансових років (зі Світовим банком);

в)досліджено антикризовий вектор розвитку міжнародного валютно-фінансового співробітництва. Виявлено, що інституційна архітектура світової фінансової системи в умовах кризи була вимушена змінюватися. Зміни, що відбуваються носять не лише інституційний характер, але і функціональний та правовий – змінюються функції міжнародних інституцій, приймаються та затверджуються нові нормативи. Виявлена поява нового феномену кризових років - посилення регулювання валютно-фінансового співробітництва як інструменту формування позитивного іміджу економіки країни, на відміну від послаблення регуляторного режиму як способу залучення інвесторів;

г)окреслено нормативний базис у відносинах України з «бреттон-вудськими» інституціями, фундамент якого був закладений ще у 1992 році після прийняття Верховною Радою України Закону України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» № 2402-12 від 24.06.1992. Даний документ у правовому аспекті визначає повноваження та зобов’язання кожного органу державної влади у процесі валютно-фінансового співробітництва;

д)розглянуто економіко-правове забезпечення співпраці України з  міжнародними валютно-фінансовими організаціям, зокрема з МВФ та Групою Світового банку. Економічна основа налагодження співпраці України із міжнародними валютно-фінансовими організаціями зазвичай базується на недостатній кількості внутрішньої ресурсної бази для забезпечення державних або приватних потреб організацій. Зовнішні кредитори, які вважаються кредиторами останньої інстанції, надаючи кредит чи беручи участь у фінансуванні певного проекту, виконують також і коректуючу роль у формуванні внутрішньої економічної стратегії держави, висуваючи певні вимоги та проводячи консультації. Комплекс заходів, пов’язаних з економіко-правовим забезпеченням співпраці України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями є досить об’ємним, а механізми співробітництва – складними, зважаючи на кількість міжнародних інституцій та програм, які вони пропонують;

е)виявлено, що у будь-якому механізмі співпраці з МФО ВРУ виступає у ролі своєрідного гаранта або органа, уповноваженого змінювати національне законодавство згідно висунутих перед Україною вимог та прийнятих нею міжнародних зобов’язань. Таким чином, роль ВРУ у формуванні законодавчої бази валютно-фінансового співробітництва України фактично розкривається через її основну функцію – законотворчу;

ж)досліджено та виявлено проблемні тенденції на сучасному етапі розвитку міжнародного валютно-фінансового співробітництва України з МФО. Зародження таких тенденцій відбулося  ще у лютому 2011 року після здійснення місією МВФ в Україні другого перегляду Програми співробітництва  Stand-by та «заморожування» термінів виділення чергового траншу. Проаналізувавши втрачені можливості та сучасний стан відносин між нашою державою та МВФ, варто згадати, що у 2011 році транші від Фонду Україна не отримувала. Уряд та НБУ втратили можливість отримати від МВФ три квартальних кредити в розмірі приблизно 1,5 млрд. дол. США кожен в рамках програми «stand-by», загальним обсягом 15,5 млрд. дол. США через порушення узгоджених з фондом термінів проведення пенсійної реформи і відсутності конкретного плану з підвищення внутрішніх тарифів на газ, що поставило під сумнів можливість продовження подальшого співробітництва;

и)аналіз перспектив відновлення співпраці з МВФ та підтримання відносин зі Світовим банком показав, що за позитивного сценарію Україна зможе підтримати стабільність платіжного балансу та національної валюти; в перспективі підвищити довгостроковий суверенний рейтинг, який на початку осені 2011 року був знижений рейтинговим агентством «Standard & Poor’s» з ВВ– до В+; покращити інвестиційний клімат в країні; а також відновити втрачену довіру міжнародної спільноти до України, її зовнішньої та внутрішньої політики;

к)розроблено пріоритетні завдання державної політики України в аспекті підвищення ефективності співпраці з МФО. До них, зокрема, будуть належати наступні:

• посилення відповідальності груп управління проектами, вдосконалення їх взаємодії з відповідальними виконавцями проектів МФО;
• посилення відповідальності позичальників за своєчасне та цільове використання кредитних ресурсів МФО;
• створення автоматизованої бази даних, яка забезпечить інформаційний та аналітичний супровід проектів МФО на всіх стадіях та сприятиме встановленню постійного моніторингу та виявленню ризиків;
• удосконалення процедури та методологічної бази підготовки проектів з метою досягнення цілей, дотримання графіків та визначення бюджетів у процесі їх реалізації;
• підвищення якості розроблення проектних документів та експертизи спільних з МФО проектів;
• удосконалення механізму взаємодії між Міністерством економіки – координатором співробітництва з МФО та Мінфіном – фінансовим агентом держави, з одного боку, та органами виконавчої влади – відповідальними виконавцями проектів і бенефіціарами - з іншого;

л)дослідивши сучасний стан відносин України з головними «бреттон-вудськими» інституціями, була визначена ключова проблема, яка стоїть на шляху відновлення ефективного співробітництва – невідповідність внутрішніх газових тарифів для населення ціні на імпортований російський газ для країни. На основі аналізу даної проблеми були розроблені рекомендації, направлені на реформування енергетичного сектору України та відновлення співпраці з МВФ та Світовим банком. Пропонується комплекс наступних заходів:

• розробка та застосування реалістичної політики ціноутворення в енергетичному секторі;
• запровадження нової системи адресних субсидій для найменш захищених категорій споживачів, які постраждають внаслідок зростання цін на газ, електроенергію і вугілля;
• формування та законодавче затвердження програми енергозбереження для України;
• покращення можливостей інвестування у нафтогазовий комплекс України для вітчизняних та іноземних інвесторів;

м)на основі проведеного дослідження побудовано існуючий механізм валютно-фінансового співробітництва МВФ з країнами-членами, заснований на системах правового, організаційного, ресурсного забезпечення та системі функціонування, який, на нашу думку, потребує якісного вдосконалення. Важливими напрямками вдосконалення механізму валютно-фінансового співробітництва Фонду мають стати наступні:

• удосконалення валюти СПЗ шляхом внесення змін до Статей угоди МВФ, направлених на надання валюті нових функцій та стимулювання більш широкого використання СПЗ у міжнародних угодах;
• перегляд кошика валют СПЗ, направлений на зменшення долі нинішніх валют і включення нових, зокрема китайського юаня та російського рубля, які показали відносну стабільність в умовах останньої глобальної кризи. Таке удосконалення дозволить зменшити волатильність СПЗ та зменшить їхню залежність від однієї валюти;
• реформування підсистеми квотування, направлене на збільшення квот для країн блоку БРІКС, які досить швидко оговталися після останньої фінансової кризи та демонструють стабільне зростання за основними макроекономічними показниками. Таке реформування дозволить створити більш репрезентативну міжнародну фінансову архітектуру, яка б могла слугувати інтересам всіх країн і підтримувати розвиток держав з ринковою економікою, що розвивається;
• розробка та впровадження критеріального механізму, який би дав можливість контролювати виконання вимог, що висуваються перед країнами-позичальниками при наданні кредиту. Такий крок дозволить зробити контроль за країнами з боку МВФ більш об’єктивним та економічно обґрунтованим;

н)проаналізовано систему охорони праці в державній установі. Після комплексного аналізу можна стверджувати про те, що СОП в Апараті ВРУ знаходиться у відмінному стані і повною мірою відповідає нормам чинного законодавства України.  Небезпечні виробничі фактори, які б могли мати суттєвий вплив на працездатність людини та оточуюче її навколишнє середовище в організації відсутні повністю в зв’язку з фактичною відсутністю виробничої діяльності. Дослідження відповідності рівня безпеки в будівлі організації дає можливість зробити висновки про повну відповідність всіх технічних параметрів будівлі та робочих кабінетів існуючим нормативам.

Також було запропоновано здійснити перегляд механізму валютно-фінансового співробітництва України з МФО та провести удосконалення даної моделі як з боку нашої країни, так і зі сторони міжнародної інституції. Вважаємо, що таке удосконалення дало б змогу оптимізувати процес взаємодії суб’єктів валютно-фінансового співробітництва та оперативно реагувати на зміни у світовій фінансовій системі.