Гармонізація оподаткування відповідно до вимог законодавства ЄС

ГАРМОНІЗАЦІЯ ОПОДАТКУВАННЯ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС

УДК 336.227.8	Виконала:
	студентка фінансового
	факультету
	4 курс, 8 групи
	Рiпко К.В.

Анотація:  узагальнено теоретичнi знання щодо гармонізації ПДВ та податків в цілому, оцінено сучасний стан функціонування ПДВ в Україні та країнах ЄС, визначено проблемні аспекти  діючого механізму функціонування податку на додану вартість в Україні та запропоновано можливі шляхи їх вирішення зважаючи на досвід країн ЄС.

Аннотация: Обобщены теоретические знания по гармонизации НДС и налогов в целом, оценено современное состояние функционирования НДС в Украине и странах ЕС, определены проблемные аспекты действующего механизма функционирования налога на добавленную стоимость в Украине и предложены возможные пути их решения учитывая опыт стран ЕС.

Annotation: The paper summarizes theoretical knowledge on the harmonization of VAT and taxes in general, to evaluate the current state of of functioning of the VAT in Ukraine and EU countries, defined problematic aspects mechanism of functioning acting of value added tax in Ukraine and offered possible solutions to them based on the experience of the EU countries.

Ключові слова: податок на додану вартість, гармонізація податків, податок, країни ЕС.

Розвиток людства безумовно тісно пов'язаний з розвитком суспільних відносин. Протягом багатьох років різні верстви населення намагалися досягти взаємності, узгодженості, побудувати так звані «гармонічні відносини».

Вперше поняття «гармонія» з’являється ще у Стародавній Греції. Гармонія (грец. harmonia — зв'язок, стрункість, відповідність), відповідність частин і цілого, злиття різних компонентів об'єкту в єдине органічне ціле. Гомер використовував термін «гармонія» у побутово-практичному значенні. Це, по-перше, мир, згода, злагода, по-друге, гармонію розуміли також як скріпу, цвях. З тих самих часів поняття «гармонія» не втратило свого основного значення – злагодженості та досягнення зрозуміння. Сучасний словник української мови так визначає термін «гармонія» [1]

Проаналізувавши поняття «гармонія», автор вважає доцільним перейти до наступного терміну «гармонізація», яке на відміну від гармонії являє собою певний процес, який найчастіше розглядають в соціально-економічному розумінні (гармонізація законодавства, політична гармонізація, гармонізація соціально-економічних відношень, тощо). [2]

Світова спільнота у контексті сучасного розвитку інтеграції та глобалізації велику увагу приділяє саме гармонізації будь-яких галузей діяльності, як у середині країн, так і між державних відносин.

Єдиного підходу до забезпечення ефективності гармонізації податкової системи у фіскальній практиці немає, однак напрямки і шляхи до їх вдосконалення досліджуються вченими різних наукових світових та вітчизняних шкіл. Теоретичні концепції проведення податкових реформ розробляються такими провідними вітчизняними вченими як В. Андрущенко, В. Валігура, О. Василик, Л. Гончаревич, О. Данілов, О. Десятнюк, В. Загорський, Ю. Іванов, О. Кириленко, А. Крисоватий, В. Мельник, П. Мельник, В. Опарін, А.Соколовська, В. Суторміна, О. Тищенко, В. Федосов, Ю. Швед, С. Юрій та ін. Однак, існуючі проблеми розбудови вітчизняної податкової системи та гармонізації її складових в контексті європейської інтеграції вказують на актуальність і об’єктивну необхідність проведення подальших наукових пошуків. Це і обумовило актуальність дослідження, стало підґрунтям для визначення його мети і формулювання завдань.

В економічному сенсі гармонізація – це з одного боку – уявлення про те, що податки і регулюючі норми в країнах, що входять в економічні блоки, не повинні надто відрізнятись, з іншої – узгодження кон'юнктурних, фінансових, соціальних та зовнішньоекономічних заходів різних держав один з одним, яке може забезпечити продуктивну спільну економічну політику. Та найбільш ємним визначенням гармонізації, на думку автора, є тлумачення таких вчених-науковців як Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовськой, О. Б. Стародубцева: «Гармонізація економічних процесів, відносин товарів, податків - взаємне узгодження, зведення в систему, уніфікація, координація, упорядкування, забезпечення взаємної відповідності різних заходів, дій, заходів економічного характеру».

З огляду на вище наведене, автор ще раз наголошує, що основним, найбільш суттєвим значенням гармонізації є виділення окремих елементів, та проведення певних заходів щодо їх узгодженості та зведення до певної форми чи виду, що буде задовольняти всіх учасників процесу гармонізації.

На основі цього автор пропонує власне поняття терміну: «Гармонізація податків – це міждержавна спільна домовленість двох або кількох країн - учасниць міждержавних економічних угруповань  про уніфікацію, систематизацію і координацію податкових систем і ведення податкової політики, які забезпечили б рівність і взаємовигідність країн-учасниць». [3]

Стосовно цього визначення у вчених науковців майже немає розбіжностей, різні точки зору висловлюють про тлумачення поняття «податкова гармонізація». У працях дане поняття розглядають ідентично до змісту поняття «гармонізація податків». Та автор погоджується з думкою інших вчених-науковців, таких як В. А. Валігура та А. І. Крисоватий про те, що податкова гармонізація ширше поняття і його можна розглядати на двох рівнях – зовнішньому (міждержавний) та внутрішньому (у межах однієї країни). Якщо напрям податкової гармонізації це узгодження інтересів країн-учасниць міждержавного або регіонального угруповання, тобто зовнішній рівень, то його можна ототожнити з поняттям «гармонізація податків». Та якщо країна має намір узгодити внутрішні протиріччя між платниками податків, контролюючими органами та рівномірним розподілом податкового навантаження цей процес не буде відповідати змісту процесу «гармонізації податків» і буде самостійним процесом податкової гармонізації.

Таким чином,  погоджуючись з думкою В. А. Валігури та А. І. Крисоватого, автор  стверджує, що поняття «податкова гармонізація» – набагато ширше, ніж «гармонізація податків». Якщо остання покликана головним чином гармонізувати міждержавні податкові інтереси на рівні міждержавного угруповання, для недопущення відтоку капіталу, то перша охоплює згадане розуміння, але, разом із тим, її зміст значно ширший. Він полягає у тому, що охоплює узгодження інтересів платника податку та держави. Звичайно, можна заперечити наведену вище логіку і припустити, що поняття «гармонізація податків» уже містить характеристику процесу узгодження інтересів платника податку та держави. Однак із наведеного визначення цього поняття цілком зрозуміло, що гармонізацією податків передбачають досягти тільки певної узгодженості, систематизації, єдності процесу справляння податків і лише в межах міждержавного об’єднання. Отже, за такої логіки, назвавши терміном «гармонізація податків» взаємоузгодження інтересів держави і платника податків, неможливо реалізувати такий процес у державі, котра не є членом міждержавного регіонального угруповання. [4]

Загалом, гармонізація податкових систем ЄС розпочалася поступово, в процесі соціально-політичної, економічної інтеграції європейських країн. Гармонізація розпочалася не як адміністративна дія, а як об’єктивний процес глобалізації світової економіки, який вимагає ефективного використання ресурсів, збільшення ринків збуту, подальшого розвитку науки і технології. На відміну від податкової конкуренції, яка справляє позитивний вплив на міжнародну конкурентоспроможність країни в основному лише в короткостроковій перспективі, гармонізація податкової системи в довгостроковій перспективі відіграє роль каталізатора міжнародної конкурентоспроможності, що сприяє впровадженню цілеспрямованої інноваційної політики, розвитку високотехнологічних галузей, підтримки соціально орієнтованих сфер економіки за допомогою стимулюючої функції податків, що підвищує спроможність країни конкурувати на рівних умовах з іншими країнами, створює умови стабільності й прогнозованості податкового середовища.

Ефективність реформування полягає в тому що,  системи оподаткування і наближення податкової політики України до вимог ЄС обумовлюється проголошеною європейською стратегічною спрямованістю України на трансформацію економічної політики, і зокрема податкової політики як важливого її компонента. Для України питання гармонізації оподаткування є особливо важливими. Це пов’язано, насамперед, із тим, що інститут податків у нашій державі виник лише наприкінці XX ст. і тому в суспільстві нема високої фіскальної дисципліни.

Сучасний розвиток світової економіки спрямований на поглиблення взаємозв’язків на основі інтеграції національних економічних систем для досягнення високого рівня суспільного добробуту. Посилення європейської економічної інтеграції закономірно обумовило розвиток концепції міждержавної податкової уніфікації та гармонізації. Особливу увагу приділяють узгодженню непрямого оподаткування, а саме ПДВ.

За результатами досліджень Світового банку у 2013р. за рівнем оподаткування Україна посідає 165 місце серед 183 країн, тим самим покращивши показники 2012р. на 16 пунктів. Рейтинг найкомфортніших для бізнесу податкових систем був складений на підставі кількості податків, часу, необхідного на їх сплату і їхньої вартості, вираженої повною ставкою. Цей факт свідчить про позитивні, але недостатні зрушення у реформуванні податкової системи.

Зважаючи на потреби гармонізації оподаткування та недоліки податкової системи України, необхідно закласти основні параметри та мету її реформування. Мета реформування – створення податкової системи України, яка гармонізує інтереси внутрішньодержавних суб’єктів оподаткування та відповідатиме вимогам ЄС. Враховуючи це, за допомогою реформування потрібно якомога справедливіше розподілити податкове навантаження (для гармонізації інтересів носіїв і платників податку), сформувати рівень оподаткування, який забезпечить фінансування державою необхідних суспільних благ, та адаптувати податкову систему до умов податкового середовища ЄС. [5]

У контексті євроінтеграції для будь-якої країни-кандидата важливу роль відіграє гармонізація непрямого оподаткування, а перспективи входження України в ЄС на умовах рівноправного стратегічного партнера поряд з іншими європейськими країнами передбачають застосування нових підходів у власній податковій політиці. Найбільш впливовим непрямим податком не тільки в Україні, а й у країнах ЄС є ПДВ. Податкові реформи, як і зміни у будь-якій галузі суспільного життя, повинні відбуватися на основі обґрунтованих, науково-дослідницьких робіт.

Висновок:

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Естетика: Підручник / Л.Т.Левчук, Д.Ю.Кучерюк, В.І.Панченко; За заг. ред. Л.Т.Левчук. - К.: Вища шк., 2000. - 399 с.
2. Збірник наукових праць Науково дослідного інституту фінансового права за 2012 рік/ НДІ фінансового права. – К.: Алерта, 2012. – 334 с.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)    [уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел]. – К.: Ірпінь; ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
4. Теоретическое обоснование основных форм фискальной политики в условиях рыночной економики. Реформирование налоговых система: теория, методология и практика: моногр.; под. ред. И.А.Майбурова, Ю.Б. Иванова, А.И.Крисоватого. – К.: Кондор, 2011. – С. 13-25
5. Крысоватый А. И. Моделирование векторов реформирования налоговой политики. Налогообложение: проблемы науки и практики: монография / А. И. Крысоватый. - М.: ИД "ИНЖЕК", 2006

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завідувач кафедри
оподаткування
д. е. н., професор	Ю.Б.Iванов
Науковий керівник
к.е.н.,викладач	А.O.Єнiна-Березовська
Виконала
Студентка фінансового
факультету
4 курсу 8 групи	Рiпко К.В.