Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2012 в 05:46, курсовая работа
Банківська сиcтема - одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
РОЗДІЛ 1. Стабільність - основна умова ефективної діяльності комерційних банків.
1.Регулювання роботи комерційних банків Національним банком України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
2.Показники, що використовуються в практиці оцінки фінансового стану комерційних банків. . . . . . . . . . . . . . . . . 13
РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансового стану Укрсоцбанку.
1.Показники ліквідності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
2.Аналіз платоспроможності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
3.Рентабельність Укрсоцбанку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
РОЗДІЛ 3. Проблеми і напрямки роботи комерційних банків по підвищенню їх фінансової стабільності. . . . . . . . . 46
ВИСНОВОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
* зменшення обсягу портфеля доходних активів на суму спеціальних відрахувань, які робить банк для покриття можливих збитків за кредитами та іншими ризиковими операціями;
* збільшення портфелів власних капіталів на суму загальних резервних відрахувань, які можуть бути використані для покриття можливих збитків у майбутньому;
* вилучення позик, ймовірність погашення яких невисока, як із портфеля активів банку, так і портфеля його власних капіталів.
Враховуючи світовий досвід щодо вдосконалення методики утворення резервів, які формують грошову позицію банку, можна запропонувати такі стимулюючі і регулюючі заходи:
* з метою переорієнтації структури портфеля розміщення фінансових ресурсів у бік збільшення довгострокових інвестицій варто виключати із суми забов’язань, які підлягають резервуванню, кошти, що їх банки інвестують у державні проекти, формуючи резервний фонд; враховувати прямі інвестиції комерційних банків; зменшувати оподатковуваний доход на суму прибутку, який банк отримав від фінансування капітальних вкладень;
* для збільшення фінансової стійкості комерційних банків виплачувати їм часткову компенсацію за втрачені відсотки при депонуванні мінімальних резервів, а також надавати можливість вкладати зарезервовані банком кошти у державні цінні папери;
* для оптимізації рівня грошової позиції банку диференціювати розмір мінімального резерву залежно від того, до якого агрегату грошової маси належить сума, що депонується, оскільки для грошових компонентів, які входять до складу попереднього грошового агрегату, рівень резервування буде вищий, ніж у складових часток наступних грошових агрегатів;
* з метою зміцнення банківської системи України в цілому диференціювати резерв залежно від відповідності кредитної банківської установи міжнародним стандартам (БМС), які встановлені Базельським комітетом із нагляду, а також залежно від типу і терміну діяльності комерційного банку , особливостей регіону, стану грошового ринку, видів і строків депозитів та обсягів і структури активів банку.
Серед аналізу показників діяльності, які розглядались у другому розділі, слід також згадати про оцінку менеджменту банку, тобто управління його діяльністю. Важко переоцінити важливість цього питання, особливо враховуючи сучасний стан банківської системи України.
При визначенні рівня менеджменту беруться до уваги такі показники як достатність капіталу, якість активів, прибутковість, ліквідність. Оцінюються такі показники: технічна компетентність головних менеджерів банку, тобто чи відповідає керівництво тим посадам, які ним зайняті; система навчання персоналу; наявність і рівень роботи комітетів (кредитного, ревізійного, аудиторського та інших); організаційна структура банку, наявність і ступінь реалізації банківської політики; наявність внутрішніх інструкцій і методологічних розробок; якість оформлення документації; виконання законів та інструкцій.
Аналіз фінансового стану комерційних банків має для українських банкірів особливе значення в умовах загальної політичної, економічної і соціальної нестабільності. Аналіз фінансового стану комерційного банку проводиться двома шляхами: з позицій зовнішнього і внутрішнього аудиту. Тому слід дбати про високий професійний рівень і об’єктивність таких перевірок.
Важливим напрямом вдосконалення діяльності банківської системи країни, підвищення її стабільності, на наш погляд, є подальша розробка теорії і практики аналізу фінансового стану комерційних банків за такими напрямками:
* розробка НБУ єдиної методики рейтингової системи оцінки банків, узгодженої з представниками комерційних банків;
* створення «регіональних» методик аналізу фінансового стану комерційних банків установами БУ з метою повнішої і точної оцінки їх діяльності з врахуванням кон’юнктури і особливостей місцевого ринку;
* повна і всеохоплююча автоматизація і комп’ютеризація аналізу фінансового стану комерційного банку, створення і вдосконалення існуючого програмного забезпечення для оцінки результатів роботи банку.
ВИСНОВОК.
Керуючись у своїй роботі нормативними та інструктивними матеріалами, ми прагнули якнайповніше виявити різні тенденції і спрогнозувати на майбутнє діяльність банку.
У своїй роботі ми не претендуємо на вичерпність, позаяк така тема є дуже багатогранна, зачіпає багато аспектів банківської діяльності, які тут не були розглянуті. Але ми старались висвітлити один бік цієї глибокої теми, аналізуючи фінансовий стан Укрсоцбанку і порівнюючи дані із загальноукраїнською банківською статистикою.
У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти ефективної діяльності комерційних банків. У другому розділі через аналіз виконання економічних нормативів відділенням Укрсоцбанку проводили аналіз фінансового стану через практичне застосування вищезгаданих показників. У третьому розділі на основі теоретичних розробок і практичних впроваджень ми робили деякі висновки, пропонуючи напрямки вдосконалення роботи даної сфери банківської діяльності.
Оскільки банки України, та і взагалі кредитні установи, працюють у сфері ризику, то тут важко планувати і прогнозувати конкретно на певні періоди. Треба враховувати дію зовнішніх факторів, які впливають об’єктивно на банківську діяльність. Якщо внутрішні фактори ми ще можемо якось регулювати чи керувати ними, то зовнішні фактори дуже мало піддаються впливу зі сторони окремих банків. Але банки працюють у сфері керованого ризику. Тому, ми вважаємо, що за допомогою різних методів запобігання ризикам: хеджування, ф’ючерсних, опціонних контрактів можна якщо не нівелювати, то хоча б зменшити до мінімуму непередбачувані і небажані ризикові ситуації.
Також для українських банків зараз актуально забезпечити ринкову дисципліну. Дотримання її має бути обов’язкове всіма суб’єктами ринку. Адже тільки діючи за правилами, які самі встановимо і самі будемо їх дотримуватися, зможемо стабілізувати банківську діяльність і сприяти економічному зростанню. Для вирішення цього завдання у третьому розділі дипломної роботи ми запропонували деякі напрямки вдосконалення роботи банку у цьому питанні. На наш погляд, їх практичне впровадження повинно дати свої позитивні результати. Наша терпіння законодавча база, що стосується банківської сфери, має більше фіскальний, ніж стимулюючий характер. Це не спонукає банки до розширення своєї діяльності, вбиває в корені всі нові починання та ідеї. Тому важливо звернути увагу насамперед на потреби банків, на те, як ефективно забезпечити їхню діяльність, щоб добре працювало народне господарство. Адже банки - «кровоносні судини» економічного організму. Життєздатність і процвітання економіки не може бути без добре налагодженої банківської системи.
Додаток 1.
Таблиця 2- Допустимі та критичні значення показників.
Показники | Достатні значення | Критичні значення |
1 | 2 | 3 |
Розмір капіталу, грн. | 20000000 | 1000 |
Розмір активів, грн. | 100000000 | 10000 |
Коефіцієнт платоспроможності, % (відношення власного капіталу до чистих активів, що характеризує достатність капіталу | 25 | 3 |
Прибутковість капіталу, % (відношення прибутку до власного капіталу) | 40 | 0 |
Прибутковість активів, % (відношення прибутку до активів) | 10 | 0 |
Коефіцієнт миттєвої ліквідності, % (відношення високоліквідних активів(каса, коррахунок в НБУ та інших банках) до забов’язань до запитання. Показує, яка частина забов’язань може бути сплачена негайно). | 100 | 10 |
Генеральний коефіцієнт ліквідності, % (відношення ліквідних активів (каса, коррахунки і власний капітал) до всіх забов’язань. Характеризує здатність банку при неповерненні виданих позик задовольнити вимоги кредиторів. | 100 | 20 |
Коефіцієнт якості активів, % (показує на скільки термінові депозитні інструменти та власний капітал покривають видані кредити). | 100 | 20 |
Якість роботи на між банківському ринку, % (відношення суми виданого кредиту і чистих активів до суми залученого міжбанківського кредиту і чистих активів. Характеризує політику банку в галузі управління активами і пасивами). | 100 | 30 |
1 | 2 | 3 |
Коефіцієнт ресурсної бази, % (відношення власного капіталу до всіх забов’язань. Характеризує ступінь забезпеченості своїх забов’язань власними ресурсами). | 30 | 5 |
Коефіцієнт ефективності, % (показує оптимальність значення відношення власного капіталу до чистих активів. Характеризує ефективність проведення банком операцій). | 90 | 0 |
Коефіцієнт якості пасивів, % (відношення коштів на розрахункових рахунках та коррахунках до всіх забов’язань). | 70 | 0 |
Додаток 2.
Таблиця 3- Вагові коефіцієнти для різних категорій користувачів інформації.
Показники | Користувачі інформації
Топ- Клієнт Інші менеджери | ||
Розмір капіталу | 8.44 | 8.27 | 8.78 |
Розмір активів | 7.67 | 7.09 | 7.11 |
Коефіцієнт платоспроможності | 7.56 | 8.91 | 8.56 |
Прибутковість капіталу | 9.67 | 6.82 | 8.44 |
Прибутковість активів | 9.11 | 7.36 | 7.22 |
Коефіцієнт миттєвої ліквідності | 7.44 | 8.18 | 8.00 |
Генеральний коефіцієнт ліквідності | 6.44 | 7.45 | 7.22 |
Коефіцієнт якості активів | 4.67 | 5.73 | 6.00 |
Якість праці на міжбанківському ринку | 5.78 | 5.64 | 6.76 |
Коефіцієнт ресурсної бази | 6.78 | 7.65 | 6.89 |
Коефіцієнт ефективності | 6.56 | 6.09 | 5.11 |
Коефіцієнт якості пасивів | 7.33 | 4.36 | 5.44 |
2
Додаток 3.
Рисунок 2 - Управління активами за допомогою загального фонду засобів (об’єднання джерел)
Джерела коштів |
|
|
| Розміщення засобів |
|
|
|
| Первинні резерви
|
Вклади до запитання
|
|
|
| Вторинні резерви |
Ощадні вклади |
| Загальний фонд засобів |
| Позики
|
Термінові вклади
|
|
|
| Інші цінні папери |
Акціонерний капітал і резерви |
|
|
| Будівлі та обладнання |
Информация о работе Комерційні банки та проблеми іх розвитку