Кредитна система

 На третьому місці  розміщені строкові вклади, які  мають ще нижчу ліквідність,  за що їх називають квазігроші  і включають уже до третього  грошового показника – агрегат

 Володіє   приймає

                                                                                              рішення

                      

 

 

 Рис. 1.1. ^ Схема портфельного  підходу до сутності грошей

 Ще нижчу ліквідність  має наступний актив – облігації,  в якому є елементи з достатньою  ліквідністю, а є й із вкрай  низькою. Тому в одних краї­нах  перші з них вважають ще  грішми, а другі – ні, а в  інших країнах усі облігації  вже не вважають грішми.

 Однак, незважаючи  на багатовікові дослідження  і велику кількість теоретичних  концепцій грошей, людство сьогодні  не має однозначної відповіді  на питання, що таке гроші.

 

2. Необхідність кредиту в ринковій економіці.

Кредит – економічна категорія, яка є вираженням відносин між  суб'єктами господарювання щодо надання  й отримання позики в грошовій чи товарній формі на умовах повернення, строковості й платності. Кредит – рух вартості в інтересах  реалізації певних потреб.

Різні визначення суті кредиту  можуть відображати окремі риси його структури, складу учасників та стадій руху. Кредит можна визначити так: це взаємини між кредитором і позичальником, зворотний рух вартості, рух платіжних  засобів за умови повернення, рух  позикової вартості, рух позикового капіталу. Як відомо, термін "кредит" походить від лат. creditum – вірити. Довіра є невід'ємною, проте не вирішальною властивістю, яка розкриває суть кредиту як виду економічних відносин, передумовою формування і руху вільних грошових ресурсів. Основою розвитку кредиту як економічного явища є достатня платоспроможність суб'єктів економічних відносин.

Сучасна епоха з усією  гостротою поставила проблему суті і ролі кредиту. Кредит існував не завжди. Він виник на певному етапі  розвитку людського суспільства. Коли товарно-грошові відносини почали ставати більш-менш регулярними, взаємовідносини  між товаровиробниками іноді  набували особливого характеру: продавцеві потрібно було продати товар, а в  покупця не було грошей, щоб його купити, оскільки він ще не виготовив  свій товар або виготовив, але  не продав його з певних причин. За таких  умов акт купівлі-продажу товару не міг відбутись. І тут випадково, як і багато інших винаходів людства, був відкритий кредит – за наявності  довіри продавця до покупця товар  був проданий з відстрочкою платежу, тобто у кредит.

За своєю природою кредитна угода, в основі якої лежить тимчасове  запозичення чужої власності, обумовлює  необхідність матеріальної відповідальності її учасників за виконання взятих на себе зобов'язань. Тому ці учасники мають бути юридично самостійними особами. Фізичні особи можуть стати суб'єктами кредитних відносин за умови їх дієздатності з правового погляду, що також  є однією з передумов виникнення кредитних відносин.

Еволюція ринкової економіки  спричинила перетворення кредиту на один із вирішальних чинників господарського життя суспільства. Кредит став ключовим засобом руху капіталу, а кредитний  механізм – рушійною силою ринкової економіки. Необхідність кредиту тісно  пов'язана з особливостями кругообігу індивідуального капіталу. Кредит –  це ефективна форма господарювання.

Беручи позику, підприємець  вживає всі заходи, аби забезпечити  раціональне використання матеріальних і людських ресурсів, одержати прибуток і забезпечити своєчасне повернення позики з відповідною оплатою. Величезна  роль кредиту у розвитку економіки  виявляється і в тому, що частка власних коштів відносно пасивів  ще наприкінці XX ст. становила у фірмах Японії – 20 %, ФРН – близько 30%, в  американських корпораціях – 50%. Завдяки капіталові зменшується  час, необхідний для задоволення  господарських і особистих потреб. Кредит є опорою сучасного ринку, невід'ємним елементом ринкового  розвитку.

Основними ознаками відносин, що становлять сутність кредиту, є такі:

– учасники кредитних відносин мають бути економічно самостійними: функціонувати на основі самодостатності  та самоокупності, нести економічну відповідальність за своїми зобов'язаннями;

– кредитні відносини є  добровільними та рівноправними;

– кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з приводу  яких вони виникають: кредитор залишається  власником переданої в борг вартості, а позичальник одержує її лише у тимчасове розпорядження, після  чого повинен повернути власникові;

– кредитні відносини є  вартісними, оскільки виникають у  зв'язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей);

– нееквівалентність кредитних  відносин значно посилює в механізмі  їх реалізації роль чинника платності, за яким позичальник повертає власникові більшу масу вартості, ніж сам одержує  від нього;

– кредитні відносини на мікроекономічному рівні є перервними, тобто після повернення одержаної  в борг вартості і сплати процента вони перериваються, проте на макроекономічному рівні вони підтримуються безперервно, як безперервний рух вартості у процесі суспільного відтворення;

– безперервність і платність  кредитних відносин визначають ще одну характерну їх рису – здатність  забезпечувати зростання вільної  вартості, тобто її капіталізацію.

Кредит як економічне явище  становить процес, що характеризується певним рухом елементів його структури (об'єкта і суб'єктів). Рух кредиту  має свою визначеність у часі та просторі, специфічні закономірності та є ключовою ознакою кредиту  як економічної категорії.

Рух суб'єктів кредиту  має ту особливість, що статус кредитора  чи позичальника економічний суб'єкт  не набуває назавжди, а систематично його змінює. Він періодично буває  то позичальником, то кредитором залежно  від особливостей руху його ресурсів (капіталу). Він також може бути одночасно  і кредитором, і позичальником, або  ні тим, ні іншим.   

 Значна роль кредиту  і в розширенні виробництва.  Позикові кошти сприяють збільшенню  запасів і витрат, що необхідні  для розширення виробництва і  реалізації продукції; а також  використовуються для збільшення  основних фондів.

Кредит у сфері грошового  обігу забезпечує надходження готівки  та їх вилучення з обігу через  банки на кредитній основі. Таким  чином, кредит відіграє важливу роль в утворенні коштів для готівкового  і безготівкового обігу і забезпечує безперебійність безготівкового.

Слід мати на увазі, що роль кредиту, сфера його застосування не є незмінними та стабільними, оскільки зі зміною економічних умов у країні відбувається і зміна ролі кредиту  та сфери його застосування.

Особливо важлива роль кредиту в умовах функціонування неповноцінних грошей, грошей нерозмінних на дорогоцінний метали. Це пов'язане зі збільшенням грошової маси за функціонування неповноцінних грошей на основі кредитних відносин.

Ґрунтуючись на тому, що в  сучасних умовах інфляція є постійним  явищем в економіці, зростає роль кредиту в цих умовах. Регулювання  грошової маси в обігу здійснюється за допомогою кредиту, що забезпечує підтримку стабільної купівельної  спроможності грошової одиниці.

Зміни в умовах розвитку економіки у зв'язку з переходом  від адміністративно-командної до ринкової економіки посилюють роль комерційного та іпотечних кредитів. Це у свою чергу дає можливість застосовувати кредит як додаткове  джерело капіталовкладень. Збільшення і розвиток акціонерного капіталу викликали  розширення кредитних операцій з  цінними паперами й, особливо, кредитування під заставу цінних паперів.

У ринковій економіці роль кредиту найбільше виявляється  в оптимізації пропорцій суспільного  відтворення. Таким чином, за допомогою  кредитного механізму досягається  саморегуляція економічної системи, вирівнюється норма прибутку за різними  галузями народного господарства тощо. Кредит сприяє концентрації та централізації  капіталу. Надзвичайно важливою роль кредиту є у забезпеченні науково-технічного прогресу та обслуговуванні інноваційного процесу. Кредит є важливим джерелом фінансування капітальних вкладень.

Отже, слід виокремити напрями, в яких зростає роль кредиту:

1) перерозподіл матеріальних  ресурсів в інтересах виробництва  і реалізації продукції за  допомогою надання позик та  залучення коштів юридичних і  фізичних осіб;

2) вплив на безперервність  процесів відтворення через надання  кредитів;

3) участь у розширенні  виробництва через видачу позикових  коштів на поповнення основного  капіталу та лізинговий кредит;

4) економне використання  позичальниками власних і позичених  коштів;

5) прискорення споживачами  отримання товарів, послуг за  рахунок використання позикових  коштів;

6) регулювання випуску  в обіг та вилучення з нього  готівкових грошей на основі  кредитних відносин і забезпечення  безготівкового грошового обігу  платіжними засобами.

Позитивна роль кредиту виявляється  шляхом проведення ефективної грошово-кредитної  політики, яка в сучасних умовах полягає у використанні жорстких заходів з регулювання обсягу кредитних і грошових операцій. Особливо важливе значення має підтримка  стабільності і стійкості національної грошової одиниці та захист інтересів  позичальників і кредиторів.

Кредитні відносини викликали  появу кредитного механізму, що включає  принцип кредитування, кредитного планування й управління кредитом, умови і  методи кредитування, способи його кількісного регулювання.

Кредитна система - це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу  мобілізації тимчасово вільних  грошових коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і  платності для задоволення економічних  і соціальних потреб суспільства.

Організаційна структура  кредитної системи характеризується різноманітністю кредитних установ, які поділяються на три групи:

1) центральний банк;

2) банківський сектор;

3) спеціалізовані кредитні  установи 

Кредитна структура різних держав неоднакова і відображає, зокрема, стан економіки країни на тому чи іншому етапі її розвитку. Так, кредитна система  промислово розвинутих країн характеризується широкою розгалуженістю, наявністю  великих універсальних банків, спеціалізацією дочірніх підрозділів банків на окремих  видах операцій.

Сучасна кредитна система  характеризується наступними важливими  процесами:

- концентрацією і мобілізацією  банківського капіталу;

- подальшим зростанням  конкуренції між різними видами  кредитно-фінансових установ;

- продовженням злиття  великих кредитно-фінансових інститутів  з потужними промисловими, торговими,  транспортними корпораціями і  компаніями;

- інтернаціоналізацією діяльності  кредитно-фінансових інститутів  і створенням міжнародних банківських  об'єднань і груп.

Отже, сучасна кредитна система  забезпечує умови для розвитку науково-технічного прогресу, зростання виробництва, нагромадження  капіталу, підтримки високої норми  народногосподарського накопичення. Кредитна система сприяє вирішенню  проблеми реалізації товарів та послуг на ринку, поглибленню соціальної та майнової диференціації між різними  верствами населення.

Найбільш розвинутою вважається кредитна система США, яка представлена Федеральною резервною системою (виконує функції центрального банку), мережею банківських установ  і небанківських кредитно-фінансових інститутів різних форм власності.

В Україні кредитна система  перебуває у стадії перебудови відповідно до потреб ринкової економіки і складається  з НБУ, комерційних банків та системи  фінансових посередників (інвестиційні фонди та компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, ломбарди). Найбільш активними і потужними  у системі кредитно-фінансових інститутів України є комерційні банки.

 

 

 

Література

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність"
2. Закон України  "Про оподаткування  прибутку підприємств"
3. Положення  Національного банку України "Про кредитування"
4. Гроші та кредит: підручник/ С. К. Реверчук; за ред. доктора наук, проф.                                      С. К. Реверчука – К.:Знання, 2011.-382 с.
5. Гроші та кредит: Навч. посібник. – Львів: Новий Світ – 2000, 2012 – 432с.
6. Гроші та кредит: підр. / О. М. Колодізєв, В. Ф. Колєсніченко. – К.: Знання,2010 – 612 с.