Особливості конкуренції на ринку банківських послуг в Україні

Вступ

Банківська сфера економіки в усьому світі переживає суттєві зміни, які характеризуються глобалізацією фінансових ринків, дерегулюванням, збільшенням у банків асортименту небанківських продуктів, упровадженням сучасних інформаційних технологій в управління банками, консолідацією чи скороченням кількості банків. Сьогодні майже всі українські банки переймаються проблемою переходу до умов динамічної та зростаючої конкуренції. Це зумовлює необхідність удосконалення стратегічної управлінської поведінки таким чином, щоб адаптуватися до умов ринкового середовища та досягнути задовільних результатів, потрібних для виживання і розвитку в умовах як національного, так і міжнародного ринків.

Унаслідок складності та неоднозначності єдине визначення поняття банківської конкуренції відсутнє. Банківська конкуренція – це процес суперництва банків між собою та з іншими фінансово-кредитними інститутами, у ході якого вони прагнуть забезпечити собі провідні позиції на ринку банківських послуг.

Мета  реферату визначення конкурентоспроможності банків у контексті розвитку світової та національної економіки, виділення специфіки прояву банківської конкуренції в Україні в сучасних умовах.

 

Особливості конкуренції  банківських послуг в Україні 

Висвітлення особливостей розвитку ринку банківських послуг в Україні має важливе теоретичне та практичне значення для забезпечення стабільного та ефективного функціонування національної економіки за умов посилення кризових явищ у глобальній фінансовій системі.

Ринок банківських послуг – це специфічна сфера економічних відносин, функцією яких є балансування попиту і пропозиції на банківські продукти. Функціонування ринку банківських послуг має свої особливості, серед яких можуть бути виділені:

- тісне поєднання  державного і ринкового регулювання з метою підтримки його стабільності;

- регулювання  і регламентація відносин на  ринку нормами міжнародного права  і внутрішнім законодавством;

- прозорість  інформації про стан ринку  та його учасників;

- необмежена  кількість учасників ринку;

- широкий асортимент і диверсифікація банківських продуктів.

Інфраструктура  ринку банківських послуг – це сукупність організаційно – правових форм, які обслуговують формування попиту і пропозиції, купівлю-продаж банківських послуг через кредитно – фінансові інститути. Основними складовими елементами інфраструктури ринку банківських послуг є центральні і комерційні банки, небанківські кредитно-фінансові інститути, інформаційні технології і засоби зв’язку, консалтингові компанії, офшорні зони тощо. Ринок банківських послуг може бути класифікований за певними ознаками. З точки зору інституційної структури він представляє собою сукупність носіїв попиту і пропозиції, які взаємодіють між собою. Носіями пропозиції виступають комерційні банки та інші економічні суб’єкти, яким згідно чинного законодавства дозволяється надання фінансових послуг банківського характеру. Носіями попиту є вся сукупність юридичних і фізичних осіб.

Банківська конкуренція являє собою суперництво між суб’єктами ринку банківських послуг за досягнення одних і тих самих цілей. Водночас для об’єктивності розкриття економічної сутності досліджуваного явища вважаємо за необхідне у визначенні банківської конкуренції відобразити такі її сутнісні характеристики:

1) банківська  конкуренція – це перш за  все безперервний і динамічний процес суперництва;

2) суперниками  банку на ринку виступають  не тільки інші банки, але  і небанківські фінансово-кредитні  інститути (НБФКІ) і нефінансові  підприємства;

3) об’єктом  конкурентної боротьби є не  тільки банківські, але і небанківські фінансові послуги, оскільки банки в даний час все активніше впроваджуються в різні сегменти ринку фінансових послуг.

Звідси випливає, що банківська конкуренція являє  собою безперервний і динамічний процес суперництва банків, небанківських  фінансових інститутів і нефінансових підприємств, в ході якого вони прагнуть забезпечити собі міцне становище на ринку банківських та інших фінансових послуг. Її характерними ознаками є:

1) існування  ринків з альтернативними можливостями  для покупців (продавців) вибору банківських і небанківських фінансових послуг. У цьому своєму прояві конкуренція в банківській сфері має найбільш сприятливе середовище, тому що в кожному окремому регіоні є ринки кредитів, депозитів, розрахунково-касових, брокерських послуг, валютний ринок. У банків є можливість вибирати ринки для сфери своєї діяльності, а економічні суб’єкти мають можливість вибрати альтернативні види заощаджень, кредитні інститути для отримання кредитів, здійснення платежів, розрахунків тощо;

2) наявність  більшої чи меншої кількості продавців (покупців) традиційних і нетрадиційних банківських послуг, які змагаються між собою і використовують різні інструменти ринкової політики.

Так, в Україні  на початок 2011 р. діяло 176 банків і 742 філій, що пропонують по суті одні й ті ж банківські та небанківські послуги. Клієнтами банків виступають всі юридичні та значна частина фізичних осіб. Вони мають право вибору банку незалежно від місця розташування, характеру діяльності, форми власності та організаційно-правової форми. У той же час самі банки мають право вибору клієнтів з урахуванням їх кредитоспроможності, грошових потоків, фінансового стану тощо, використовуючи цінові та нецінові методи в боротьбі за клієнтів;

3) чергування  застосовуваних інструментів ринкової  політики одними конкурентами і відповідних заходів іншими конкурентами, що можливо через відсутність патентів на нововведення на банківські операції.

 У країнах  з розвиненими ринковими відносинами  банки, маючи зв’язок з іншими  ринками, конкурують на трьох рівнях: між банками, які традиційно поділяються на спеціалізовані та універсальні; між банками і НБФКІ; між банками і нефінансовими інститутами (пошта, торгові будинки, підприємства автомобільної промисловості, будівельні компанії та ін.). Банківська конкуренція є однією з різновидів ринкової конкуренції. Її специфіка визначається багатьма моментами (рис. 1), але основних – два:

• по-перше, суб’єкти, що беруть участь в банківській конкуренції,
• по-друге, середовище, в якому здійснюється банківська конкуренція. 

Конкуренція в банківській сфері виникла пізніше, ніж у промисловості та інших сферах економіки, але для її розвитку є більше умов і вона відрізняється більшою інтенсивністю В якості конкурентів банків виступають не тільки інші банки, але й НБФКІ і нефінансові підприємства

 

Рис. 1. Особливості  конкуренції у банківській сфері 

Конкурентний  простір для банків представлено численними ринками і банківськими послугами, на яких банки виступають в ролі продавців, покупців, фінансових посередників На відміну від промисловості й інших сфер економіки, банки обмежені у своїй конкурентній боротьбі, так як існують бар’єри для проникнення на ринок нових конкурентів У банківській сфері відсутні патенти на нові банківські послуги, а це дозволяє конкурентам використовувати новації інших банків у своїх цілях, що вимагає постійного вдосконалення банківського бізнесу і посилює конкуренцію на ринку банківських послуг Для банків немає проблеми збуту банківських послуг, тому що їх виробництво і збут збігаються в часі Завоювання нових ринків не супроводжується відходом банку зі старих ринків Банківська конкуренція розвивається в умовах більш жорсткого, в порівнянні з іншими фінансовими ринками, регулюючого впливу з боку держави та більш жорсткого банківського нагляду Обмеження цінової конкуренції висуває на перший план проблеми управління якістю банківського продукту і реклами

Внутрішньогалузева  конкуренція має переважно видовий характер, що пов’язано з диференціацією банківського продукту. Вона обмежується ринком банківських послуг, який охоплює комплексну діяльність банку із задоволення потреб клієнтів при проведенні банківських операцій Банківськими послугами користуються всі юридичні і значна частина фізичних осіб.

У той же час  банківські послуги або не мають  конкурентних замінників, або ці альтернативні  форми мало придатні для клієнтів, у зв’язку з чим міжгалузева  банківська конкуренція відбувається переважно шляхом переливу капіталу Банківські ринки є ринками диференційованої олігополії, яка надає широкі можливості для кооперації і узгодження ринкової політики кредитних інститутів

 

 

Особливості банківської конкуренції 

Банківській конкуренції  в Україні притаманні практично  всі вищенаведені характеристики. Водночас на відміну від країн з розвиненою ринковою економікою:

а) в Україні  конкуренція в банківській сфері  виникла одночасно з конкуренцією в інших сферах економіки, але відрізняється більш високим рівнем її інтенсивності, що багато в чому обумовлено не стільки універсальним характером діяльності банків, скільки обмеженою кількістю фінансово стійких підприємств, економічною і політичною нестабільністю в суспільстві;

б) на її розвиток та інтенсивність істотно впливає  фрагментація банківської системи  країни. З 176 банків, що діяли в Україні на 01.04.2011, на перші 18 банків припадає 66,5 % активів банківської системи країни

Присутність значної  кількості дрібних банків посилює  загальну чутливість банківського сектора  до зовнішніх чинників, проте такі малі банки не можуть створювати значну конкуренцію великим українським банкам. Навіть той факт, що в умовах фінансової кризи більш фінансово стійкими виявилися дрібні, а не великі банки, це не викликало посилення конкурентного тиску малих банків на ринку банківських послуг;

в) розвиток банківської  конкуренції здійснюється під впливом  факторів, що мають інколи зворотну спрямованість. З одного боку, у зв’язку  з тим, що ринкові відносини в  Україну тільки формуються, у банків менше конкурентів і менше  умов для посилення їх конкурентного тиску на них. З іншого боку, через загальну економічну ситуацію в країні та враховуючи кількість накопичених проблем у діяльності банків, знизилася прибутковість банків, обмежився доступ до дохідного розміщення їх ресурсів при допустимій мірі банківських ризиків, що наразі посилює проблему ефективної адаптації банків до умов конкурентного середовища в посткризовий період. У цій ситуації банки активно впроваджують інновації в сферу свого бізнесу, у зв’язку з чим загострюється банківська конкуренція;

г) в Україні  відзначається кількісне зростання  небанківських фінансово-кредитних  інститутів, що призводить до підвищення рівня банківської конкуренції. На 30.09.2010 у державному реєстрі було зареєстровано 212 фінансових компаній, що в 1,2 рази більше від кількості банків. На цю дату від довірителів Фонду фінансування будівництва (ФФБ) було залучено коштів на суму 7 633,8 млн. грн. Конкурентами банкам на ринку депозитних ресурсів виступають кредитні спілки, кількість яких значно перевищує кількість банків в Україні (на 30.06.2010 – майже в 4 рази). У той же час в Україні сила конкурентного тиску НБФКІ на банки значно нижча, ніж у країнах з розвиненими ринковими відносинами;

д) зростання  банківської конкуренції все  більшою мірою обумовлене посиленням конкурентного тиску з боку іноземного капіталу, тому що об’єктом злиттів і поглинань іноземних банків виступають найбільші українські банки. Більше того, в останні роки в країні спостерігається зростання кількості банків зі 100 %-м іноземним капіталом. Так, на 01.04.2011 з 54 іноземних банків, присутніх в банківському секторі України, 20 банків мали 100 %-й іноземний капітал, що становить 37 % загальної кількості банків з іноземним капіталом і 11,4 % від загальної кількості діючих в Україні банків. Частка іноземного капіталу в сукупному статутному капіталі банківської системи України на 01.04.2011 досягла 41,6 %

е) по суті проникнення  іноземного капіталу в банківський  сектор України залишається поза державного регулювання, крім порядку  створення та ліцензування їх діяльності, в той час як в інших країнах ці процеси знаходяться під регулюючим контролем держави;

є) на відміну  від багатьох країн, в Україні  відсутні спеціальні закони, що регулюють  конкуренцію на фінансовому ринку, а діючі загальноекономічні антимонопольні закони не враховують специфіку банківського бізнесу. Проведені дослідження показали, що в України, як і в інших країнах, під впливом фінансової кризи 2008–2009 рр. визначилися нові тенденції у розвитку банківської конкуренції (рис. 2).

Конкурентоспроможність відображає успішність функціонування банку у процесі придбання, утримання і розширення ринкових позицій, що передбачає здатність банківської установи забезпечити відповідність власних послуг потребам споживачів і протистояти негативному впливу зовнішнього середовища.

З урахуванням  наукових результатів, визначаємо такі особливості банківської конкуренції:

– значний вплив державного регулювання;

– значна кількість конкурентів: «банк – банк», «банк – небанківські фінансові інститути», «банк – нефінансові компанії», які залежно від ступеня їх концентрації можна представляти як індивідуальні, так і групові;

– переважання у внутрішньогалузевій банківській конкуренції видової конкуренції;

– здійснення міжгалузевої банківської конкуренції як у формі «переливання» капіталу, так і у формі функціональної конкуренції;

– значні вхідні і вихідні  бар’єри;

– застосування як цінової, так і нецінової конкуренції;

– соціальний характер конкуренції, обумовлений значним залученням до сфери діяльності банків фізичних осіб.

 

Висновок

Конкурентоспроможний  банк – це комерційна організація, що чітко розуміє свої стратегічні цілі, баченням майбутнього, компетентним персоналом і ефективним механізмом динамічної адаптації до умов сучасного світу та вимог клієнтів. Зростаюча конкуренція на ринку банківських послуг змушує банкірів пов’язувати майбутнє свого бізнесу з розвитком бізнесу своїх клієнтів, їх стратегічними цілями і завданнями. Що є головним для клієнта, те і повинен реалізовувати банк. Але для цього він повинен забезпечити достатній рівень якості банківських послуг і банківського обслуговування.

 Таким чином, конкуренція  у банківській сфері є об’єктивним  процесом активізації ринкових  взаємин у країні та активізації  інтеграційних процесів у фінансовій  сфері, що потребує підвищення рівня конкурентоспроможності банків, які прагнуть зберігати і (або) зміцнювати свої позиції на національному й міжнародних ринках фінансових послуг. аналіз сучасного стану та тенденцій вітчизняного ринку банківських послуг в Україні свідчить про певні здобутки й численні недоліки, притаманні його функціонуванню.