Природа грошей, їх сутність

Державний комітет статистики України

Національна академія статистики обліку та аудиту

Кафедра банківської справи

Контрольна робота на тему:

«Природа грошей, їх сутність»

З дисципліни : «гроші та кредит»

Варіант №3

(за номером заліковки)

Роботу виконала:

Студентка III курсу

_______________________________

Перевірила:

_____________________________

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

1. Природа грошей…………………………………………………………………...5

2. Сутність грошей………………………………………………………………….12

3. Гроші як гроші і гроші як капітал………………………………………………16

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...18

Список використаної літератури…………………………………………………..21

ВСТУП

Гроші існують так давно, як і людська цивілізація. Протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.

Роль грошей з давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як справедливо помітив в середині минулого сторіччя англійсь­кий прем'єр-міністр        У. Гладстан, "навіть кохання не зробило стіль­кох людей дурнями, скільки роздуми з приводу сутності грошей".

Адже гроші — один із най­визначніших витворів людського суспільства. Вони зачаровують людей. Заради них вони пра­цюють, через них навіть страждають, вигадують усілякі способи їх отримання і витрачання. Гроші — це єдиний товар, який не можна використати інакше, як витрачаючи їх. Вони не годують людей, не одягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують. Люди майже все роблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей. Гроші — це своєрідна загадка.

              У ринковій економіці грошам теж належить визначне місце. Вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

Безперешкодний рух грошей — це найголовніша умова існу­вання ринкової економіки. Ринкова економіка "розмовляє" мовою грошей. Вони забезпечують життєдіяльність суб’єктів держави, огортаючи всі клітини системи виробничих відносин. Будь-яка інформація ринку може сприйматися тоді, коли вона подана у грошовій формі. Рівень витрат і доходів, розміри угод і борго­вих зобов'язань, обсяги виробництва та соціальні витрати по­чинають "промовляти" до нас лише за умови, що вони мають грошові вираження. Для того, щоб зрозуміти мову ринку, треба з'ясувати, що таке гроші.

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має одно­значної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Уяв­лення, які не викликали сумнівів в одних    суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних від­носин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення  та існування грошей, і звичайно про їх функції в економічному житті  суспільства.

Природа грошей

Гроші  це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Монета  це зливки металу: форму, вагу і пробу яких засвідчує держава своїм штемпелем.

Білонна монета  це розмінна монета, яка карбується з недорогоцінного металу.

Паперові (бюджетні) гроші  це нерозмінні на метал знаки вартості, випущені державою(казначейством) в обіг для покриття своїх витрат, наділені примусовим курсом і замінюють товарні гроші в їхній функції засобу обігу і платежу.

Кредитні гроші  це неповноцінні знаки вартості, які виникли і функціонують на основі кредитних відносин.

Вексель  цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя.

Банкнота  в самому широкому розумінні є простим векселем емісійного банку.

Характерні ознаки “класичної” банкноти :

1)                    випуск її емісійним банком замість комерційних векселів;

2)                    обов’язковий обмін на золото за першою вимогою власників;

3)                    подвійне забезпечення: золоте (золотим запасом банку) і товарне (комерційними векселями, що знаходяться в портфелі банку).

Основні канали емісії сучасних банкнот:

*                    банківське кредитування господарських суб’єктів, котрі забезпечують звязок грошового обігу з динамікою суспільного відтворення;

*                    банківське кредитування держави, коли банкноти емітуються  взамін державних боргових зобов’язань.

Чек  документ, який містить безумовний наказ власника поточного рахунку (чекодавця) банку про виплату вказаної в ньому суми грошей певній особі або пред’явнику (чекодержателеві).

Кредитна картка  як засіб платежу, що заміняє гроші готівкою і чеки,  дає власнику можливість отримати в банку короткострокову позику.

Депозитні гроші  це також неповноцінні знаки вартості, але на відміну від готівкових не мають речового виразу й існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках  “абстрактні гроші”.

Електронні гроші  абстрактна (умовна) назва кредитних грошових коштів, які використовуються їх власниками на основі електронної системи банківських послуг.

Функції грошей

Грошова одиниця  встановлений в законодавчому порядку грошовий знак, який служить для вимірювання та відбиття цін всіх товарів.

Масштаб цін  це вагова кількість монетарного товару (золота чи срібла), яка законодавчо визнавалась за грошову одиницю.

Купівельна спроможність або реальна вартість грошей  це кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Резервні (ключові ) валюти: долар США, марка ФРН, фунт стерлінгів Англії, франк Франції, ієна Японії та інші.

Міжнародні колективні валюти  СДР, ЕКЮ, ЄВРО та інші.

СДР  спеціальні права запозичення в Міжнародному валютному фонді (МВФ).1970р.

Європейська валютна одиниця (ЕКЮ)  умовна міжнародна рахункова одиниця країн-членів ЄЕС; створена в 1979 р.

В економічній теорії існують різні підходи до визначення суті і функції грошей. Так, по-різному трактують суть грошей прихильники трудової теорії вартості і представники інших теорій. Згідно з трудовою теорією вартості, гроші виникли як результат товарного обміну, тобто гроші ма­ють товарну природу. Ця теорія пояснює виникнення грошей через аналіз чотирьох форм вартості: проста або випадкова; розгорнута; загальна грошова (див.рис. 1.). Вартість є внутрішнім змістом процесу об­міну. Вона проявляється у вигляді мінової вартості, тобто певної кількості пропорції, в якій один товар обмінюється на інший. В умовах ринкової економіки всі товари прирівнюються до грошей. Гроші є загальною фор­мою, в якій виражаються вартості всіх товарів.

Історично, перші акти обміну були у вигляді обміну одного товару на інший. Це був випадковий, епізодичний обмін. Уже в цій формі виражен­ня вартості, яка отримала назву простої або випадкової, товари в обміні відіграють різну роль. Один товар виражає свою вартість по відношен­ню до іншого товару і тому знаходиться у відносній формі власності. Другий товар, споживча вартість якого служить засобом вираження вартості першого товару, знаходиться у еквівалентній вартості. Схе­матично це можна показати на рис. 1.

Рис. 1. Форми вартості.

Звернемо увагу на те, що еквівалентна роль товару Б не є його при­родною властивістю. В цьому ми переконуємося, помінявши товари місцями. Тоді товар А почне виконувати роль еквівалента. Все зале­жить від того місця, яке займає товар у міновому відношенні. Тому приходимо до висновку, що товар-еквівалент не є продуктом домовле­ності між людьми, він також не винайдений державою, він результат обміну. Товаровиробники, обмінюючи продукти своєї праці, виражають їхню вартість єдино можливим способом - через інші товари, які з цієї причини і виступають в еквівалентній формі. Ці зауваження можна відне­сти і до всіх наступних форм вартості.

З розвитком обміну, на зміну простій формі вартості приходить повна, або розгорнута форма вартості. Товару, що знаходиться у відповідній формі вартості, протистоять багато інших товарів-еквівалентів, через які він може виразити свою вартість.

Велика кількість товарів-еквівалентів свідчить про розширення сфери обміну. Обмін стає регулярним явищем. Разом з тим мінові пропорції все більшою мірою починають визначатися вартостями то­варів, обмін набуває характеру ділових гос­подарських стосунків, в основу яких зак­ладається затрачена праця.

Однак, коли в обмін систематично у великих кількостях стали надхо­дити продукти праці, виникли певні труднощі. Наприклад, власникові товару А потрібен товар Б1, а власникові товару Б1 потрібен товар Б2. Безпосередній обмін у такому випадку відбутися не може. Власник то­вару А повинен поміняти його спочатку на товар Б2, а потім Б2 на то­вар Б1. Це значно ускладнювало процес обміну.

З подальшим розвитком обміну стихійно із всіх товарів виділяється один товар, у якому починають вимірювати свою вартість усі інші то­вари. Виникає загальна форма вартості.

Товар, за яким закріплюється вла­стивість безпосередньо обмінювати­ся на будь-який інший товар, отримав назву загального еквівалента. В різних народів і на різних етапах історії в ролі загального еквівалента виступали різні продукти.

Ця форма вираження вартості також не вирішувала всіх суперечно­стей обміну. По-перше, товар-еквівалент, набувши подвійної споживчої вартості (одна – задоволення потреб в обміні, друга - задоволення по­треб людей в споживанні), з одного боку, як загальний еквівалент пови­нен постійно знаходитися в обміні, а з іншого, як звичайна споживча вартість вилучатися з обміну й надходити в споживання. По-друге, в силу першої суперечності, а також через інші причини, товар-еквіва­лент часто змінювався. Це викликало серйозні труднощі в обміні. По-третє, недоліком загальної форми вартості було і те, що товар, який виступав загальним еквівалентом, виконував цю роль на відповідно не­великій території.

У зв'язку з цим, поступово, майже скрізь, де людство дійшло в своє­му розвитку до використання в обміні товару-еквівалента, ця роль по­чала закріплюватися за металом - бронзою, залізом, а потім сріблом і золотом. Виникає грошова форма вираження вартості.

Бачимо, що грошова форма вартості відрізняється від загальної лише тим, що роль загального еквівалента в ній міцно закріп­люється за одним товаром - золотом, яке й стає справжніми грішми. Причому, золото, як показує попередній аналіз, не є грішми за своєю приро­дою. Воно стає ними лише в результаті процесу розвитку товарного виробництва, обміну й форм вартості.