Виробництво новин на телебаченні

 

 

У професійних відділах новин люди розмовляють самі із собою. Новинний текст пишеться для того, щоб бути виголошеним, і єдиний спосіб перевірити, як він звучатиме в ефірі, — це прочитати його вголос. На Бі-Бі-Сі раніше змушували журналістів читати свої тексти секретарям, які перевіряли таким чином своєрідний усний тест.

Сюжет треба читати вголос під час його написання — цей процес називають «розмовою з комп’ютером», — а також тоді, коли він буде готовий. Речення, яке добре виглядає на папері, може зовсім по-іншому сприйматися на слух. Воно може виявитися надто довгим чи сухим, може звучати незграбно, а то й взагалі заплутувати слухачів, які можуть не розрізнити значення омонімів (слів, що мають різне значення при однаковому написанні).

Редактор CBS Мервін Блок радить: «Якщо перед здачею свого сюжету ви прочитаєте його вголос, ви неодмінно знайдете кілька слів, що звучатимуть незграбно».

Газети, книжки, журнали, Інтернет-статті — всі ці тексти пишуться переважно для очей. Телевізійні та радіотексти пишуться для того, щоб бути не прочитаними, а почутими аудиторією — вони пишуться для вух. Ці анатомічні деталі можуть видаватися дещо технічними, проте вони допомагають краще зрозуміти суть новин на радіо та телебаченні.

Око та вухо мають різні властивості сприйняття. Мозок тісніше пов’язаний із зором, аніж з іншими органами чуття. Око має здатність сприймати інформацію чітко і швидко.

Вухо, менш досконалий інструмент, почувається не досить комфортно від такого потоку одноманітних фактів. Вухо надає перевагу більш легкому і живому стилю викладу інформації:

Єдиним ефективним способом визначити відповідність тексту потребам органів слуху — це порівняти його з іншою формою спілкування — із розмовою. Як би людина, яка почула про велику пожежу в місті, розповіла про це друзям? «Чотири особи загинули, і ще дев’ятеро було госпіталізовано внаслідок пожежі, що сталося в офісі компанії "Акме" Навряд чи хтось зробить це так. Скоріше людина скаже: «Ти чув, вранці згоріла фабрика, і четверо людей, які були зачинені всередині, загинули».

Це розмовний стиль передачі інформації. Людське вухо легше сприймає такий варіант, аніж сухий газетний стиль. І саме так (у розмовній манері) тільки без «ти чув», мають писатися телевізійні та радіоновини. Не слід писати:

Віце-президент нью-йоркського відділення Червоного Хреста на сьогоднішній прес-конференції заявив, що більшість різдвяних іграшок може завдати шкоди дітям.

У новинному сюжеті краще написати:

Представники Червоного Хреста застерігають, що більшість різдвяних іграшок можуть бути небезпечними для дітей.

Журналісти новин, на відміну від учасників звичайних співрозмовників, мають більше інформації, ніж часу для її донесення, тому вони не можуть дозволити собі надмірну балакучість. Крім того, телевізійні та радіоновини мають надто сильну владу над суспільством, щоб приправляти їх чиїмись думками чи припущеннями. Усе це може мати місце, але в інших жанрах. Натомість стиль радіо і телебачення має бути розмовним:

Ґеофф Хаммонд з KYNN (Небраска) радить з цього приводу: «Пишіть так, як ви говорите, а не так, як пишете». Звісно, не все так просто. Як зазначає Енді Руні з CBS News: «Ніхто не розмовляє так, як пише, і не пише так, як розмовляє; тексти в електронних ЗМІ — це компроміс між цими двома стилями».

Якщо вас навчали писати газетні статті, то для роботи на радіо чи телебаченні вам доведеться змінювати свої навички. І хоча газетний стиль також зазнає змін (частково завдяки впливу радіо і телебачення), у газетах і досі використовується жорсткіший, сухий стиль. Наприклад, у «Нью-Йорк Таймс» надруковано:

Доктор Вільям Дж. Ронан виправдав учора усі витрати на закордонні поїздки, які він із своєю дружиною здійснював під час свого головування у «Port Authority» у Нью-Йорку та Нью-Джерсі. Крім того, він додав, що подібні поїздки членів комісії та їхніх дружин мають підтримуватися законодавством.

Телевізійний журналіст написав би цей текст так:

Колишній голова Вільям Ронан не вбачає нічого поганого у своїх із дружиною закордонних поїздках для «Port Authority». Він заявив, що подібні поїздки мають підтримуватися законодавством.

Згідно з дослідженням, що проводилося для Асоціації режисерів радіо- і теленовин, здібності до написання посідають чільне місце серед вимог, які режисери висувають до бажаючих отримати роботу у відділі новин.

ПРОСТА МОВА

Радіо- та теленовини не пишуться з метою вразити чи підняти настрій. Завдання новин — донести інформацію, а отже, вони мають бути написані мовою, зрозумілою для слухачів. Це означає не використовувати надмірних словесних прикрас, громіздких слів, незрозумілих жаргонізмів тощо. Сленг дозволяється використовувати лише в тому випадку, коли він є цілком зрозумілим аудиторії. Прикраси заважають розмові.

Новини на радіо і телебаченні слід розповідати простою мовою. Нижче наведено правила, яких варто дотримуватися, пишучи простою мовою.

«Неформально»

Як часто у розмові ми вживаємо слово констатувати? «Цей чоловік констатував, що він повернувся». Це слово не належить до числа тих, якими ми користуємося під час розмови. Воно звучить надто офіційно й претензійно. Тому подібним словам не місце у новинах.

Для написання текстів розмовною мовою журналісти користуються тим словниковим запасом, який люди застосовують у розмові.

Нижче наведено список слів, які є надто офіційними для новин, а поряд наведено їхні альтернативні розмовні синоніми.

«Формальні»	Розмовні
терапевт	лікар
молода людина	підліток
утилізувати	використати
сегмент	частина
інтоксикація	отруєння
резиденція	будинок
пілігрим	паломник
ординарний	звичайний
ремствувати	нарікати
рентабельний	прибутковий
заступництво	піклування
обсерватор	спостерігач
влаштовуватися	розміщатися

Часто «формальні» слова довші за свої розмовні синоніми, тому їх прочитання потребує більше часу.

Просто

У деяких колах уміння вставляти у розмову велемудрі складні слова сприймається як ознака інтелекту, проте це не стосується новин. Використання слова дезінформація замість неправда когось може і вразити, але може й відштовхнути. Короткі прості слова сприймуться аудиторією швидше, ніж складні двокореневі конструкції. В ефірному мовленні це стає особливо важливим. Слова, які ми можемо успішно використовувати в газеті чи в книжці, буде набагато складніше зрозуміти по радіо. Слухач не має часу осмислювати значення складних слів — у такому випадку він пропустить решту.

У словниках можна знайти багато розумних слів, що можуть заплутати слухача. Професійні журналісти залишають ці слова у словниках. І не переймайтеся, що ваш словниковий запас збідніє — радійте з того, що ваша мова буде відточеною.

По-журналістськи

За роки роботи журналісти напрацювали власний словник. Написавши п’ять сюжетів про пожежі, вони почали шукати способи замінити слово вогонь. Так вони знайшли динамічне слово полум’я, яке почали використовувати у сюжетах поряд з вогнем. Слово полум’я не є громіздким, воно складається лише з трьох складів, так само як і пожежа. Але це не те слово, яким люди зазвичай користуються у розмові. Ви не почуєте, щоб мати казала дитині, що гра із сірниками може призвести до полум’я.

У відділах новин слова, які використовуються майже виключно журналістами, називають журналістськими. Ви можете запитати, чому ж не дозволити журналістам користуватися їхньою власною словниковою базою. Проблема полягає в тому, що чим більше журналіст вишукуватиме ексклюзивних слів, тим менше його слова розумітимуть слухачі.

Технічні терміни

Інколи події набувають технічного забарвлення. Швейцарський годинник-репетир було занесено до Книги рекордів Гіннеса. Трансплантація людських органів хвилює вчених всього світу. Виробництво ксилоліту за останній рік зросло втричі.

Деякі слова, що потрапляють у новини, є технічними чи професійними термінами, взятими з таких галузей, як наука, економіка, юриспруденція чи електроніка. Більшість слухачів не знає цих слів, але журналісти повинні не лише знати, а й уміти пояснити їхні значення.

Підготовка до цього починається ще в школі й триває упродовж всього життя, поки людина опановує основні галузі знань, які викладаються у книгах, журналах, газетах та в електронних медіа. Люди, які пишуть новини, мають бути начитаними. Якщо термін для сюжету не є загальновживаним, то вам варто зателефонувати до місцевого юриста, вченого, економіста чи іншого спеціаліста і довідатися про значення цього слова. Більшість наукових установ мають інформаційні та піар-відділи, де експерти дають відповіді на запитання журналістів.

Після того, як значення терміна стане зрозумілим авторові сюжету, слід подумати над тим, як донести це значення до слухачів. Щодо цього існує чітка й проста настанова: перекладайте всі терміни та професійні висловлювання. На щастя чи на жаль, переважна більшість радіослухачів і телеглядачів не надто начитані. Отже не варто покладатися на слова, яких вони можуть не зрозуміти. Звісно, ви можете просвітити їх, пояснивши значення терміна, але робити це слід зрозумілою мовою.

Небажано

Астрономи каліфорнійської обсерваторії виявили комету з найдовшою траєкторією з усіх, які коли-небудь вдавалося зафіксувати.

Бажано

Астрономи каліфорнійської обсерваторії виявили небесне тіло, що є найшвидшим з усіх відомих раніше.

Якщо використання терміна в сюжеті є справді необхідним, то після озвучення слід одразу пояснити його значення:

Виробництво ксилоліту (штучної будівельної суміші) за останній рік зросло втричі.

Традиційне вибачення за незнання терміна зазвичай звучить на кшталт «ну, я і сам не знаю, що це таке». Очевидно, що в новинах такий варіант неприйнятний.

Сленг

Сленг може бути небезпечний. Для когось він може бути незрозумілий, а когось дратуватиме. Та все одно ми не можемо повністю уникнути його в новинах. Часто такі слова є досить влучними і дотепними, а також добре сприймаються на слух. Звісно, сленг присутній у більшості наших розмов:

Республіканці вірять, що якщо їм вдасться скинути кількох переможців від Міннесоти... це допоможе їм перемогти партію націоналістів.

WCCO, Міннеаполіс

Сленг може влучно характеризувати проблему, проте є небезпечним.

1. Не використовуйте безглуздих виразів. Є низка сленгових конструкцій, що не мають смислового навантаження, а використовуються лише як зв’язки: знаєте (як звертання), о Боже тощо.
2. Нікого не ображайте. Груба чи непристойна лексика, лайка, зневажливі чи принизливі назви та імена неприпустимі. Вони лише забруднюють ефір. Зокрема, не слід називати чорношкірих людей неграми, а американського полісмена — копом.
3. Не зловживайте сленгом. У деяких випадках він є недоречним.

 

ПРИНАДЛИВА МОВА

Предмети та явища, про які розповідають у новинах, є, за визначенням, найцікавішими подіями, що трапляються у державі чи у світі. Катастрофу не варто ще більше драматизувати зайвими прикметниками для того, щоб привернути до неї увагу слухачів.

Новини говорять самі за себе. Якщо дощ стукотить по даху, а блискавки обрали ваш двір собі за мішень, журналістові, який намагається привернути вашу увагу до сюжету про засуху в іншій частині країни, варто постаратися, щоб новини були прочитані максимально сильним та енергійним голосом.

Це речення могло б загубитися через свої звичні епітети, такі як задушлива Північ, спекотний Захід, безводний Центр, але замість цього воно, навпаки, привертає до себе увагу завдяки одному влучному слову:

Спека, що панує на Заході Сполучених Штатів, досягла сьогодні точки кипіння. — стверджують метеорологи.