Морфемний аналіз

Морфемний аналіз

1. Записати аналізоване слово.

2. Визначити, змінюване слово чи незмінне.

За морфологічними ознаками слова поділяються на змінювані (мають чітко визначену систему  словоформ) і незмінні. До останніх належать прислівники, деякі форми дієслова (інфінітив, дієприслівник, предикативна форма на -но, -то), окремі незмінні іменники. На відміну від змінюваних слів, незмінні не мають флексії.

3. З’ясувати й схарактеризувати корінь слова (вільний / зв’язаний).

Корінь є носієм загального лексичного значення слова. Він повторюється в усіх граматичних формах і спільнокореневих словах, шляхом добору яких його і визначають у слові.

За особливостями функціонуваня у мовній систем корені поділяють на вільні і зв’язані. Останні можуть вживатися тільки в поєднанні зі словотворчими афіксами.

4. Виділити і схарактеризувати афікси (якщо вони є):

• префікси (словотворчі / формотворчі); до формотворчих належать: префікс най- найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників; префікси, які служать для творення видової пари дієслів;
• суфікси (словотворчі / формотворчі); до формотворчих належать: суфікс інфінітива -ти; суфікси дієслів минулого часу -в (або нульовий) та -л-; суфікси, які служать для творення видової пари дієслів; суфікси активних (-уч-, -ач-, -л-) і пасивних (-н-, -ен-, -т-) дієприкметників та дієприслівників (-учи-, -ачи-, -ши-, -вши-); суфікси предикативних форм на –но, -то; суфікси форм вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (-ш-, -іш-);
• інтерфікс (асемантичний афікс, який поєднує частини складного слова, а також фонетична прокладка між коренем та афіксом, що забезпечують милозвучність слова);
• постфікс (афікс, який розміщується після закінчення; належить до основи);
• конфікс (словотворчий формант, представлений єдністю префікса з суфіксом або постфіксом, які використовуються для творення слова одночасно).

При визначенні морфем потрібно зважати, що іноді на їх межі можуть відбувати фонетичні зміни, унаслідок яких межа стає нечіткою. Наприклад, у слові козацький на межі кореня козак- і суфікса -ськ- відбулися асимілятивні зміни, унаслідок яких на місці сполучення [кс'] утворилася африката [ц'], яка при розборі буде віднесена як до кореня, так і до суфікса.

5. Визначити й схарактеризувати закінчення (у змінюваних словах). З’ясувати, які граматичні значення передає.

Закінчення (флексія) – це словозмінний афікс, що служить для  творення форм слів і їх зв’язку. При  визначенні закінчення потрібно зважати  на фонемний склад слова, а не його графічний запис, оскільки іноді  літери можуть позначати збіг звуків основи і флексії. Наприклад, у слові  вітаю літера ю позначає останні  приголосний основи [j] та закінчення [у].

У незмінних словах і формах слів закінчень немає.

Закінчення може бути як матеріально  вираженм, так і нульовим (або матеріально не вираженим)

Окремі слова можуть мати внутрішню флексію, наприклад чого-небудь.

6. Визначити основу та її тип.

Основа – це частина  слова, яка залишається після  відокремлення закінчення і формотворчих афіксів. Основа може бути: проста / комплексна (проста містить тільки корінь, комплексна – дві й більше морфеми); похідна / непохідна; неперервна / перервана (частини  перерваної основи розділені формотворчими  або словозмінним афіксами).

7. Історичні морфологічні зміни у структурі слова (якщо є):

• опрощення (стирання меж між морфемами і, як наслідок, втрата морфемного поділу основи);
• перерозклад (зміни в морфемному членуванні слова, зрушення меж між його компонентами);
• ускладнення (виділення афіксальних морфем у раніше нерозкладній основі).

8. Записати схему морфемної структури слова.

Зразки аналізу

1. Віддзеркалення.
2. Слово змінюване, оскільки має парадигму словозміни (змінюється за відмінками й числами).
3. Спільнокореневі слова: дзеркало, віддзеркалити, дзеркальний. Корінь -дзеркал-. Вільний, оскільки може функціонувати без словотворчих афіксів. Немодифікований.
4. Афікси:

• префікс від- (словотворчий);

• суфікс -енн- (словотворчий).

5. Флексія -я ([а]), матеріально виражена, передає значення середнього роду, називного відмінка, однини.

6. Основа віддзеркаленн-. Комплексна (містить 3 морфеми), похідна, неперервна.
7. У слові відбулося опрощення. Слово дзеркало походить від праслов’янського *zьrcati, -л- - колишній суфікс, який з часом увійшов до кореня.

Лексико-фразеологічний розбір слова

1. Записати (або назвати)  слово.

2. Дати його тлумачення  за словником.

3. Вказати, первинне (пряме)  його лексичне значення чи  вторинне (переносне).

4. Якщо значення переносне,  то визначити вид перенесення.

5. Спробувати своїми словами  сформулювати точне контекстуальне  значення

слова.

6. Дібрати синоніми до  слова і довести доречність (чи  недоречність) заміни аналізованого слова дібраним синонімом.

7. Перевірити, чи можливі  лексичні або контекстуальні  антоніми до аналізованого слова.

8. Встановити походження  слова: запозичене чи ні (перевіряти  за словником іншомовних слів).

9. Вказати, яким є слово:  загальновживаним, діалектним, професійним  чи термінологічним.

10. Визначити, належить  до активного словника, до застарілих  слів чи неологізмів.

11. Вказати: вільне, синтаксично  обумовлене чи фразеологічно зв’язане значення аналізованого слова.

12. Якщо слово має фразеологічно зв’язане значення, то вказати тип фразеологізму.

13. Знайти стійкий вислів  за фразеологічним словником  і пояснити його значення та джерело.

Зразок розбору

Життя без книги - хата без  вікна,

Тюрма глуха і темна, мов  труна.

Крізь вікна книг свободи  світло ллється,

Майбутнього видніє далина (Д. Павличко).

Аналізується слово вікно.

У тлумачному словнику дається 4 значення слова вікно: 1) отвір для світла і повітря в стіні приміщення; 2) отвір певного призначення у споруді, агрегаті, машині; 3) невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті; 4) вільні для викладача години між двома лекціями, уроками.

У поданому тексті слово вікно використане в прямому значенні (хата без вікна) і в переносному (вікна книг). Вид перенесення - метафора: як через вікно хата освітлюється, так і розум світлішає від знань, які можна взяти з книг.До слів поетичного твору синоніми добирати не можна, оскільки кожен вірш – то власний витвір майстра, де кожне слово єдино можливе. Контекстуально синонімами тут г словосполучення хата без вікна - тюрма глуха і темна і слова книга - вікно -стяло.

В омонімічні зв'язки слово  вікно не вступає. Антонімами контекстуальними до словосполучення: свободи світло - тюрма глуха і темна. За походженням слово вікно належить до слов’янських; воно загальновживане, з активного словника (не застаріле і не неологізм). У другому випадку значення слова вікно синтаксично обумовлене; у поєднанні зі словом книга виступає конкретне контекстуальне значення.