Причини та чинники, які впливають на зміну інвестиційного клімату в Україні

 

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

Інститут  управління

Кафедра менеджменту

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни “Міжнародна інвестиційна діяльність”

на тему “Причини та чинники, які впливають на зміну інвестиційного клімату в Україні”

 

 

 

 

 

Виконала  студентка групи  МЗ-112  Венгілевська Юлія Сергіївна

Перевірила  Мерзляк Анжела Віталіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2013

 

Зміст

Інвестиційна привабливість  України……………………………………………….	3
Чинники, що знижують інвестиційну привабливість України…………………….	4
Шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні……………………………..	6
Список використаних джерел………………………………………………………..	8

 

 

 

 

Інвестиційна привабливість України

Інвестиційний клімат включає  в себе дві досить суттєві складові: об’єктивні можливості країни (інвестиційний потенціал) та умови діяльності інвестора (інвестиційний ризик). Зрозуміло, чому для прийняття рішень недостатньо розглядати тільки потенціал або тільки ризики. Країна може бути першокласною з погляду потенціалу – наприклад, там є сировинні ресурси або багате населення, – але якщо політична обстановка нестабільна, існує безліч адміністративних бар’єрів для ведення бізнесу, досить невизначене  законодавство у сфері інвестування, то навряд чи хто зважиться на інвестиції.

Аналізуючи інвестиційний  потенціал України (інвестиційну ємність  території), який складається як сума об’єктивних передумов для інвестицій, що залежить як від наявності і розмаїтості сфер і об’єктів інвестування, так і від їх економічного «здоров’я», то він у нас величезний (варто лише глянути на природні ресурси, робочу силу, основні фонди, споживчий попит населення і т.д.). Але проблема в тому, що і інвестиційний ризик, який характеризує ймовірність втрати інвестицій і доходу від них, в України теж дуже великий. Він показує, чому не варто (або варто) інвестувати в певне підприємство, галузь, регіон або країну.

Дивлячись на численні міжнародні дослідження, показники інвестиційного ризику значно перевищують показники  інвестиційного потенціалу України.

Інвестиційна привабливість  України у світі є досить низькою. Журнал «Newsweek»  провів дослідження інвестиційної привабливості 100 країн світу. У цій категорії Україна посіла лише 66 місце, поступившись навіть Казахстану, Білорусії, Азербайджану та ін.

За рейтингом глобальної конкурентоспроможності 2010-2011 року Україна  знаходиться на 89 місці, її сусідами в цьому рейтингу є Албанія  та Гамбія, що знаходяться на 88 та 90 місці відповідно. За складністю ведення  бізнесу вона знаходиться на 142 місці. У третьому кварталі 2012 року інвестори оцінили бізнес-клімат країни і умови ведення бізнесу на 2.14 балів (з п’яти можливих), що є найнижчим показником за всю історію дослідження – з 2008 року.

Сьогодні найбільш привабливими для інвесторів і надалі залишаються традиційні галузі економіки. Насамперед, це – металургія,  машинобудування, хімічна промисловість,  харчова промисловість. Водночас дедалі більше привертають увагу інвесторів такі галузі, як автомобільна промисловість, споживча електроніка, високі технології, вітроенергетика, виробництво біопалива, логістика та ін.

Однак, за останні більш  ніж двадцять років незалежності України, нам так і не вдалося  створити привабливий інвестиційний  клімат для притоку зовнішнього  капіталу в українську економіку. На жаль, українська економічна сфера  та система управління не дає змогу  говорити про передумови для позитивного  клімату в сфері інвестицій.

Чинники, що знижують інвестиційну привабливість України

У квітні 2012 року компанією «Research & Branding Group» за ініціативою Державної податкової служби України було проведено дослідження, що визначало індекс інвестиційної активності України. Дане дослідження показало, що основними перешкодами на шляху поліпшення інвестиційного клімату в Україні і надалі залишаються: корупція, судова система, адміністративні бар’єри і податкова система.

Аналіз досліджень міжнародних  компаній дозволяє виявити низку  системних вад економіко-правового  середовища, які заважають припливу іноземних інвестицій в Україну:

Недосконалість  правового середовища. Цей чинник зазвичай називають у першу чергу, оскільки перешкоди адміністративно-правового характеру – найперші, з якими стикається інвестор. Йдеться про нестабільність, суперечливість, заплутаність регуляторного середовища, численність підзаконних актів, бюрократизм та корупцію, криміналізацію економіки, неврегульованість системи захисту прав власності, слабкість судової системи;

Політична нестабільність. Часта зміна урядів, обіцянки різкої зміни політичного курсу та умов ведення бізнесу – аж до націоналізації майна інвесторів, які лунають з боку різних політичних сил, політичні скандали, і, особливо, передвиборчий період посилюють настороженість іноземних інвесторів та сприймаються ними як додаткові ризики, які потребують підвищення прибутковості інвестицій;

Непередбачуваність  і непрозорість державної політики. Цей чинник здатен суттєво утруднити довгострокове планування діяльності компанії. Інвестори скаржаться, зокрема, на раптовість прийняття деяких рішень, прийняття актів, які вступають в силу негайно, або й мають зворотну дію. При цьому інформація про перспективи динаміки економічної політики держави подається дуже обмежено;

Неврегульованість законодавчого забезпечення процесу  інвестування. Зараз в Україні існує безліч нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність, однак, відсутній один консолідований документ, який би чітко регулював правовідносини у цій галузі і мав би забезпечувати сприятливий режим іноземного інвестування в Україні. Деякі нормативні акти, через свою тимчасовість і нестабільність закріплених у них положень, зокрема стосовно їх дії в часі та просторі, створюють проблеми в регулюванні інвестиційної діяльності;

Надмірна фіскальна  активність держави. Потужним важелем стримування іноземних інвестицій в Україну є вкрай нерівномірний розподіл податкового тиску, який є надмірним для легально працюючих суб’єктів господарювання на тлі існування величезного «тіньового» сектора економіки. Незважаючи на те, що переважна більшість іноземних інвесторів намагається вести цілком прозорий та легальний бізнес, «тінізація» економіки суттєво утруднює їхню співпрацю з вітчизняними підприємствами, які не завжди в змозі дозволити собі ризик ведення прозорих і легальних операцій. Велика частка вилучення прибутку, нестабільність податкових ставок та правил нарахування перешкоджають ефективному веденню бізнесу в Україні;

Обтяжлива митна  політика. Інвестори звертають увагу на перешкоди для ввезення потрібних устаткування, сировини та комплектуючих, вивозу виробленої продукції. В даному контексті слід зазначити, що послаблення митних бар’єрів для підприємств з прямими іноземними інвестиціями все ж потребує серйозного державного регулювання;

Недосконалість  галузей інфраструктури. Незважаючи на порівняно високий рівень розвиненості, мережа автомобільних доріг та залізниць, системи енерго- та водопостачання, зв’язку тощо потребують в Україні суттєвого вдосконалення. На поліпшення інфраструктурних умов спрямовано, зокрема, низку проектів Світового банку в Україні;

Нерозвиненість  інституційної інфраструктури ринку. Світова практика сучасного бізнесу пов’язана з постійною співпрацею з різного роду аудиторськими, консалтинговими та іншими фірмами. Відсутність середовища таких фірм, гідних, з позицій іноземного інвестора, довіри, суттєво погіршує його враження від підприємницького клімату в Україні. Інвестори також звертають увагу на нерозвиненість державних інституцій, які повинні здійснювати супровід іноземних інвесторів;

«Клановість» економіки, нераціональність економічної поведінки. Іноземні інвестори відзначають необхідність укладення «неформальних» стосунків з представниками державних органів. Аналізуючи спілкування інвесторів з державними чиновниками на постсоюзному просторі, зарубіжні експерти навіть «збагатили» англійську мову російським поняттям «криша».

Шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні

В Україні є певні плюси, які і не дають їй опинитися  за бортом прямого іноземного інвестування і приваблюють певних інвесторів. По-перше – це ресурсний потенціал, по-друге – досить високий рівень вищої освіти,  по-третє –вартість робочої сили у порівнянні з іншими високорозвиненими країнами є значно нижчою. Також Україна є центром Європи і через неї проходить велика кількість торгівельних шляхів з іншими країнами.

Серед основних чинників, які  мають зробити інвестиційний клімат значно «теплішим», є:

1. Боротьба з  корупцією. Найефектнішим шляхом є лібералізація, обмеження можливостей втручання урядовців в господарські процеси, скорочення сфер адміністрування і регулювання. Там же, де вони необхідні, повинні бути розроблені гранично прості і прозорі процедури виконання адміністративних функцій, а також контролю над їх виконанням. Необхідно спростити процедури по організації бізнесу. Зараз потрібні резолюції безлічі інстанцій і дозвільних документів. Замість «дозвільної» системи доцільно запровадити принцип «повідомлення», що відповідає найкращим світовим практикам (наприклад, підприємство створюється шляхом простого повідомлення певної державної установи, а не отримання дозволу від неї).

2. Простота системи оподаткування.  Зараз Україна займає 181-е місце  серед 183-х країн світу за  рівнем простоти справляння податків. Це аж ніяк не сприяє привабленню  інвесторів. Необхідна проста і  зрозуміла податкова система,  яка задовольняла б сподіванням  платників податків і дозволяла  б дотримати державні інтереси. Не повинно бути політики збору  податків будь-якою ціною. Тоді, коли можливість перевіряти суб’єкта буде обмежена чітко визначеними законом випадками – платник буде мати упевненість, що веденню його бізнесу не будуть перешкоджати численні перевірки.

3. Стати на шлях: «Життя країни без боргу». Без серйозних зусиль по врегулюванню проблеми державного боргу, а також без введення жорстких обмежень на формування державного боргу неможливо серйозно поліпшити імідж України в очах іноземних інвесторів.

4. В найкоротші терміни треба реалізувати програму реструктуризації банківської системи: підвищення прозорості банківської системи, вдосконалення системи банківського нагляду, запобігання банкрутствам банків, стимулювання підвищення кваліфікації банківських менеджерів, становлення нової системи бухгалтерського обліку, що базується на міжнародних принципах.

5. Треба надати  особливу увагу захисту прав  інтелектуальної власності. Необхідно  не тільки захищати зареєстровані  торгові марки, видані патенти,  здійснювати захист від підробки  продукції, але також і ввести  переслідування за самовільне  використання торгової марки,  як це передбачено законодавством, намагатися підвищити ефективність  діяльності правоохоронних органів  в цій сфері.

6. Так само всесторонньо  повинна розвиватися конкуренція.  Необхідна ліквідація обмежень  на підприємницьку діяльність  і створення рівних умов для  суб’єктів господарювання.

Сприятливий інвестиційний  клімат повинен стати для України  своєрідним «трампліном», який дозволить  нам покинути зону «бідності» і «постійного застою» та, хоча б на крок, наблизитися до розвинутих в цьому плані європейських держав.

Список використаних джерел

1. European Business Association [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://indices.eba.com.ua/ua/ii/
2. Державне агентство України з інвестицій та розвитку | Інвестиційний клімат [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://in.ukrproject.gov.ua/index. php?get=212
3. Инвестиционный климат в Украине достаточно тяжелый [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://economics.lb.ua/state/2011/07/11/105492_investitsionniy_ klimat_v_ukraine_.html
4. Інвестиції в Україні: багато говорять – мало хто бачив [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://blogs.lb.ua/nataliya_agafonova/175772_investitsii_ ukraini_bagato.html
5. С инвестиционной привлекательностью у Украины беда [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://economics.lb.ua/finances/2012/03/22/142251_ investitsionnoy.html