Україна в міжнародних рейтингах

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

   ДЕРЖАВНИЙ  ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

 

 

 

 

 

 

 

Аналітичний оглад

На тему «Україна в міжнародних рейтингах»

 

 

 

 

 

 Виконала: студентка

Грыщенкова Дар'я

601 групи, 5 курсу,

спеціальності 8103

 

Перевірив викладач:

Прилипко С.І.

                                                                                 

 

 

 

Київ 2014

   На сучасному етапі економічний розвиток будь-якої держави залежить великою мірою від сфери інтелектуальної діяльності, захист результатів якої здійснює право інтелектуальної власності. Для оцінки стану захисту прав інтелектуальної власності у сучасних державах можна використовувати різні показники, наприклад: частку «піратського» програмного забезпечення, встановленого на комп’ютерах, кількість злочинів, вчинених з порушенням прав інтелектуальної власності інших осіб, рівень ознайомлення громадян з основами законодавства у сфері інтелектуальної власності тощо. Важливу роль для оцінки стану захисту прав інтелектуальної власності відіграють міжнародні рейтинги, що розробляються з врахуванням перелічених та інших показників. 
Варто зауважити, що в Україні правам інтелектуальної власності приділяється недостатня увага, повідомлення ЗМІ свідчать про порушення на території України даних прав. Особливо велика кількість порушень спостерігається у сфері охорони комп’ютерного забезпечення, баз даних, аудіовізуальної продукції. Останнім часом значно знизилися показники щодо захисту інтелектуальної власності в Україні, наша держава знову опинилася у «Списку 301», тому доцільно, розглянувши динаміку зміни місця України в міжнародних рейтингах, визначити основні проблеми у сфері захисту прав інтелектуальної власності. 
Практика засвідчує, що майже вся сувенірна продукція з фотографіями популярних виконавців, яка продається в Україні, виготовлена без дозволу і дотримання авторських прав. Недостатній рівень захисту прав інтелектуальної власності перешкоджає винахідникам та творцям отримувати достатню економічну вигоду від результатів своєї творчої діяльності, яка б належним чином компенсувала затрати на цю діяльність та забезпечила винагороду, достатню, щоб зацікавити винахідника в результатах своєї праці. За кордоном за використання фото знаменитостей платять значну суму грошей. Наприклад, варто взяти до уваги, що 2 роки тому Мадонна виграла позов проти британського таблоїду за друк її весільних фотографій [2, с.68]. 
Катастрофічне зростання останнім часом обсягів незаконної торгівлі ставить під загрозу здоров’я споживачів та їх безпеку, а також підриває економічний розвиток держави. Всім відомо, якої шкоди можуть завдати підроблені харчові продукти, дитячі іграшки, запасні запчастини до транспортних засобів, лікарські засоби, в останньому випадку ставиться під загрозу не лише життя окремої людини, а й генофонд нації в цілому. Отже, підробки – це проблема національної безпеки, а в глобальному масштабі – безпеки людства в цілому [5]. 
Щодо стану захисту прав інтелектуальної власності в Україні було проведено дослідження як на національному, так і на міжнародному рівнях. Навесні 2012 р. соціологічна група «Рейтинг» провела опитування серед українців щодо проблеми захисту інтелектуальної власності. Результати дозволяють стверджувати, що українці, з одного боку, розуміють необхідність захисту права інтелектуальної власності, а з іншого – перекладають усю відповідальність на владу. Якщо закцентувати увагу на дотриманні прав інтелектуальної власності на практиці, то якщо у людини буде вибір купити копію книжки, передруковану з оригіналу, за ціною, нижчою за оригінал, а за якістю вона майже не поступатиметься оригіналу, то лише 13% респондентів відмовляться від копії і придбають оригінал. Варто звернути увагу на те, що чим молодший вік опитуваних, тим частіше вони користуються Інтернетом і можуть відмовитися від оригіналу книги. 60% опитаних вважають, що дії влади щодо захисту інтелектуальної власності є неефективними [6]. 
Найповніші уявлення про стан захисту прав інтелектуальної власності в нашій державі можна почерпнути з міжнародних рейтингів, таких як Індекс глобальної конкурентоспроможності, Міжнародний індекс прав власності, Рейтинг країн за рівнем контрафактної продукції у галузі програмного забезпечення, Рейтинг країн за найбільшими втратами в галузі програмного забезпечення від контрафактної продукції. Щоб краще зрозуміти ситуацію варто звернути увагу на кожен з цих рейтингів, а також з’ясувати позицію України і визначити, чому саме положення нашої держави є таким. 
Індекс глобальної конкурентоспроможності країни – дослідження, яке проводиться Всесвітнім економічним форумом. Дане дослідження допомагає аналітикам визначити перешкоди на шляху до економічного розвитку і розробити стратегії досягнення стійкого економічного прогресу. Як зазначив Клаус Шваб, засновник і виконавчий директор Всесвітнього економічного форуму, цей документ є «важливим інструментом, який політичні діячі та лідери бізнесу можуть використати для формулювання досконалішої економічної політики та інституціональних реформ» [4]. Індекс глобальної конкурентоспроможності формується із двох видів даних – статистичних та даних, отриманих внаслідок опитування, в якому беруть участь понад 11 тис. респондентів-представників великого бізнесу в кожній державі. Мета дослідження – зібрати дані за питаннями, для яких нема точних статистичних даних. Кожен з респондентів має оцінити кожен критерій в анкеті від 1 до 7, де 1 – це найгірший результат, 7 – найкращий [13, c.67-69] Індекс глобальної конкурентоспроможності включає в себе 12 складових, кожна з яких стосується окремих аспектів конкурентоспроможності: інституції, інфраструктура, макроекономічна стабільність, охорона здоров’я та початкова освіта, вища та професійна підготовка; ефективність ринку товарів; ефективність ринку праці; рівень розвитку фінансового ринку; оснащення новими технологіями: розмір ринку; рівень розвитку бізнесу; інновації [3, c.16-17]. 
Показники захист інтелектуальної власності в Індексі глобальної конкурентоспроможності враховуються при обчисленні першої складової – інституції. За даними Всесвітнього економічного форуму, захист прав займає 20% питомої ваги в частці державних інституцій. Відповідно до Звіту про глобальну конкурентоспроможність за 2012-2013 р. Україна займає 120 місце за рівнем захисту інтелектуальної власності. Варто зауважити, що ситуація є далеко не позитивною, адже показники на 1,1 нижчі за середній світовий показник. Порівняно з минулим роком Україна втратила 3 позицій, адже в 2011-2012 р. Україна посідала 117 сходинку за показниками захисту інтелектуальної власності , а в 2010-2011 р. Україна займала 113 місце . 
Стан захисту інтелектуальної власності обумовлений різними причинами: корупцією в державних органах влади, неефективною бюрократією у владі, нестабільністю у політиці, недосконалим законодавство в сфері інтелектуальної власності, суперечливою законодавчою базою, яка створює можливості для подвійного трактування юридичних норм. Слід відзначити, що серед головних причин недостатнього рівня захисту інтелектуальної власності в Україні іноземні спеціалісти найчастіше називають «відсутність у держави коштів на патентування та здійснення реєстраційних процедур за кордоном» (54,8%), «низький рівень правової культури в країні» (46,6%), «відсутність належних знань та інформації щодо захисту інтелектуальної власності» (45,2%) . 
Міжнародний індекс прав власності – оприлюднюється щорічно Альянсом прав власності (Property Right Alliance). Даний Індекс визначає, в яких країнах фізичні та права інтелектуальної власності найбільш захищені. В Міжнародний індекс прав власності входять три складові: правове й політичне середовище, захист фізичної власності, права інтелектуальної власності. До категорії права інтелектуальної власності входять такі субкатегорії: захист прав інтелектуальної власності, захист патентів та рівень піратства. За кожним критерієм країна отримує від 0 до 10 балів. Міжнародний індекс прав власності – середнє арифметичне значень усіх десяти критеріїв . 
В категорії права інтелектуальної власності Україна посідає 95 позицію із 130 країн. Загальний бал України 4,2. За субкатегорією «захист інтелектуальної власності» Україна посідає 110 сходинку, за рівнем захисту від піратства Україна на 97 місці. За даним Індексом ситуація щодо захисту інтелектуальної власності в Україні за останні 3 роки практично залишається незмінною, адже в 2011 загальний бал теж сягнув поділки 4,2, а у 2010 – 3,9. Слід зауважити, що Україна залишається далеко позаду таких країн, як Фінляндія або Швеція, які мають загальний рейтинг 8,6 або 8,5 . Автори рейтингу стверджують, що стан захисту прав власності є важливим фактором добробуту населення. Дослідження підтверджують, що чим більше балів має країна за Індексом прав власності, тим вищим є рівень ВВП на душу населення . 
Асоціація виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance) щорічно публікує звіт «Глобальне дослідження піратства». Дослідження проводиться дев’ятий рік поспіль і охоплює 116 держав. В межах дослідження було проведено опитування громадської думки щодо комп’ютерного піратства міжнародною компанією Ipsos Public Affairs в 33 країнах світу серед 15 тис. користувачів. Результати опитування показали, що 57% користувачів комп’ютерів використовують неліцензійне програмне забезпечення. Відповідно до результатів даного дослідження, рівень піратства в Україні після трьох років зростання в 2011 р. знизився до 84%. В 2010 р. рівень піратства сягнув 86%, а в 2009 – 85%. 
Дмитро Шимків, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна», якa входить в BSA наголосив, що зниження рівня піратства в Україні відбулося в основному за рахунок легалізації великого бізнесу. В той же час, ситуація в державних органах і малому та середньому бізнесі залишається невтішною. Саме тому Україна надалі в першій десятці країн світу з найвищим рівнем піратства. Для зниження рівня комп’ютерного піратства BSA рекомендує державним органам спільно з компетентними правоохоронними органами та бізнес-сектором проводити просвітницьку роботу і підвищувати поінформованість населення про авторське право та ризики піратства [11]. 
В звіті «Глобальне дослідження піратства» також представлено Рейтинг країн за найбільшими втратами в галузі програмного забезпечення від контрафактної продукції. Комерційна вартість неліцензійного програмного забезпечення, встановленого на персональні комп’ютери в Україні зросла більш, ніж на 13% порівняно з 2010 р. і досягла 647 млн. дол. В 2011 р. Україна посіла 19 позицію в даному Рейтингу. В 2010 р. комерційна вартість неліцензійного програмного забезпечення становила 571 млн. дол. і Україна посідала 22 місце в Рейтингу країн за найбільшими втратами в галузі програмного забезпечення від контрафактної продукції, в той час як в 2009 р. частка зазначених вище витрат становила лише 272 млн. дол. [12]. 
Міжнародний альянс інтелектуальної власності включив Україну у 2012 р. до «Списку 301». До такого переліку потрапляють країни з найбільш високим рівнем піратства. Слід відзначити, що у 2001-2006 рр. Україна вже знаходилася у даному переліку. В звіті Міжнародного альянсу інтелектуальної власності вказується на найпопулярніші канали поширення піратської продукції в Україні. До уваги беруться: файлообмінник EX.UA, з якого, за даними Альянсу скачується половина всього піратського контенту, домашні мережі (LAN), які за невелику плату надають користувачам доступ до загальної бібліотеки фільмів, музики та ігор. Також Міжнародний альянс інтелектуальної власності наголошує, що в Україні великий рівень поширення піратства в мережах кабельного телебачення і продаж неліцензійних компакт-дисків на місцевих ринках. Відповідно до звіту Міжнародного альянсу інтелектуальної власності, в 2011 р. в Україні було вилучено 700 тис. піратських дисків [7]. 
Отже, стан захисту прав інтелектуальної власності в Україні було проаналізовано у відповідності до таких міжнародних рейтингів, як Індекс глобальної конкурентоспроможності, Індекс прав власності, Рейтинг країн за рівнем піратства, Рейтинг країн за витратами в галузі програмного забезпечення від контрафактної продукції. Ситуація з захистом прав інтелектуальної власності є однією з найгірших у світі, адже Україна з кожним роком втрачає свої позиції у даних рейтингах. На жаль, в Україні нема достатнього рівня захисту прав інтелектуальної власності.

 

На зміну красивим рейтингам, в яких Україна фігурувала як одна з найпривабливіших туристичних напрямків, прийшли інші міжнародні «відмінності». Місце України в міжнародних рейтингах - ми у числі гірших країн світу, в яких можна було б народитися. Так назвали Україну дослідники Economist Intelligence Unit. Так написало американське видання The Washington Post.

«Компанія вивчала 80 країн, оцінюючи їх за 11 показниками, щоб визначити, «яка країна надає найкращі можливості для здорового, безпечного і заможного життя на майбутні роки», - йдеться в статті. У розрахунок приймалися економічний клімат, стандарти охорони здоров'я, політичні свободи, гендерна рівність, охорона праці, рівень злочинності, економічні прогнози на 2030 рік, коли народжені нині діти стануть дорослими. Лідерами дослідження виявилися Швейцарія, Австралія та Норвегія. У топ потрапили також Ірландія, Нова Зеландія, Канада, Австрія, Гонконг, Сінгапур, Тайвань, повідомляє «Vsemisto.info».

«Бідність, насильство і / або недолік свободи визначають найгірші країни для народження ... Три найгірших країни, починаючи з самого кінця рейтингу, - Нігерія, Кенія і Україна, - продовжує The Washington Post. - Деякі з країн в кінці рейтингу не такі вже й бідні. Наприклад, Росія, у якої погані показники політичних прав і охорони здоров'я. Незважаючи на те, що такі країни, як Індонезія та В'єтнам, обіцяють показати вражаюче економічне зростання в наступному поколінні, сьогодні вони бідні. «Нерівність плюс бідність - це набагато гірше, ніж просто бідність. Трьома красномовними прикладами тут є Ангола, Казахстан і Україна... Ангола і Казахстан переживають швидке економічне зростання завдяки експорту енергоносіїв і мінеральної сировини, а Україна - це перехідна демократія. Однак всі три країни мають серйозні проблеми, що погіршуються, з економічною нерівністю, які, в свою чергу, живлять корупцію і недобросовісне керівництво. У будь-якій з цих країн, згідно з рейтингом, народитися гірше, ніж де б то не було, включаючи Шрі-Ланку, розсадник етнічного насильства, деспотичний В'єтнам, або навіть Сирію. Пакистан займає місце вище, ніж Ангола і Україна, але все ж нижче, ніж Казахстан».

Одне з останніх місць в міжнародних рейтингах зайняла Україна також у всесвітньому рейтингу економічних свобод-2013, складеному Heritage Foundation і Wall Street Journal, йдеться в статті польської Gazeta Wyborcza, чия країна в цьому списку - 57-а.

«На чолі рейтингу за цей рік знаходяться Гонконг, Сінгапур, Австралія, Нова Зеландія та Швейцарія... Перелік вільних економік замикають Еритрея, Венесуела, Зімбабве, Куба і Північна Корея... США в рейтингу на 10 місці, Великобританія - на 14. Німеччина займає 14 позицію, а Японія - 24. Низько розмістилися, серед інших, Франція (62) та Італія (83). Серед світових гігантів досить низько - на 136 місце - поставили Китай. Слабо виглядають також наші східні сусіди - низько в рейтингу стоїть Росія (139), ще нижче - Білорусь (154), а близько до дна класифікації, на 161 місці, - Україна. У всіх цих державах низько оцінені захист власності, інвестицій і рівень корупції. Всього в рейтингу 177 держав».

У чому ще Україна змагається за першість з африканськими країнами, так це в обсягах вивезення британського секонд-хенду, - випливає зі статті The Guardian.

«Більшість британського секонд-хенду йде за кордон - приблизно 540 тисяч тонн на рік... - Розповідає його кореспондент. - Більша частина вживаного одягу експортується із Сполученого Королівства в Африку на південь від Сахари. Приблизно на 115 мільйонів фунтів стерлінгів старого одягу було надіслано туди в 2011 році, в порівнянні з 70 мільйонами в 2007. Найбільшим пунктом призначення цього експорту в Африці є Гана, за нею йдуть Бенін і Кенія. Наступний найбільший ринок - Україна, яка взяла вживаного одягу з Британії на 30,9 мільйонів фунтів стерлінгів, в 2008 - 18,7 мільйонів. Загальний експорт одягу секонд-хенд із Сполученого Королівства за межі ЄС зріс від 112 мільйонів фунтів стерлінгів в 2007 році до 179,7 у 2011-му».

Втім, як відзначають в британському виданні, подальше розширення цього потоку сьогодні під загрозою. Через кризу піддані Її Величності стали купувати менше нового і, відповідно, віддавати менше старого. Влада повела масштабну кампанію по переробці старого текстилю. А крім того, за вживані речі розгорнули серйозну боротьбу колекціонери. Місце України в міжнародних рейтингах бажає кращого.

У 2013 році Україна посіла  111-те місце серед 162 країн у Глобальному індексі миролюбності (ГІМ) за 2013 рік, оприлюдненому Інститутом економіки та миру, опустившись за рік на 40 позицій. У 2012 –му Україна була на 71-й сходинці серед 158 країн.

У цьогорічному рейтингу свободи преси міжнародної організації Freedom House Україна, порівняно з 2012-м втратила ще одну сходинку, посівши 132-ге місце між Південним Суданом і Замбією. Серед частково вільних країн (за термінологією організації) Україна перебуває на межі з невільними: ще два пункти рейтингу вниз – й українська свобода преси буде на рівні Алжиру та Вірменії, в одній категорії з Афганістаном і Північною Кореєю.

Україна цьогоріч не змогла покращити свої позиції у рейтингу репутації країн світу, який укладає Інституту репутації,  та залишилась на 42-му місце із 50-ти.

Освітянський рейтинг The Times Higher Education відзначив, що в Україні не існує "молодих університетів" світового рівня.

Експерти оцінили не так давно створені університети світу за їх нинішньою успішністю та потенціалом. Для складання рейтингу було використано 13 показників з наступних основних категорій: дослідження (обсяги, прибутки та репутація), цитування (науковий вплив), викладання (навчальне середовище), міжнародна репутація та дослідження, вплив на промисловість (інновації). Університети країн Східної Європи, зокрема, українські та російські, до рейтингу не потрапили.

Разом з тим, 311 вищих навчальних закладів України увійшли до щорічного рейтингу університетів світу "Webometrics", який ініційований дослідницькою групою Cybermetrics Lab, що належить до Національної ради з науково-дослідної роботи найбільшого дослідницького інституту Іспанії.

У рейтингу аморальних країн світу, укладеним аналітиками агенції  від Bloomberg, Україна виявилася 13-ою із 57-ми і визнана менш аморальною, ніж Росія.

При складанні рейтингу, враховувались чотири показники: середню кількість випитого алкоголю, кількість викурених цигарок на душу населення, відсоток громадян, які приймають наркотики, а також загальні втрати від азартних ігор у відсотках від ВВП.

Згідно з даними дослідників, на рік середній українець  випиває більше 17 л алкоголю що на один літр більше за показники середнього росіянина. В той же час, середній  українець курить щороку на 300 цигарок менше, ніж росіянин.

В укладеному міжнародною організацією Save the Children рейтингу, Україна за рівнем якості життя матерів  перебуває на 76 місці з 176.

Рейтинг укладали, спираючись на показники рівня  смертності матерів, рівня дитячої смертності (у віці до п'яти років), середньої тривалості навчання в школі, рівня доходів жінок і представленості жінок в органах правління.

У той же час Україна поліпшила своє становище в міжнародному рейтингу конкурентоспроможності, складеному швейцарською дослідницькою групою IMD, піднявшись з 56-го на 49-е місце.

Список використаних джерел

 

1. Греков, І.П. Захист інтелектуальної власності як основа конкурентоздатності національної економіки / І.П. Греков // Управління правами інтелектуальної власності : матеріали науково-практичної конференції, 21 квітня 2011 р. / Відп. за вип. А.М. Куліш. — Суми : СумДУ, 2011. — С. 31-33.
2. Индекс глобальной конкурентнособности – информация об исследование [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных техноголий. – Режим доступу: http://gtmarket.ru/ratings/global-competitiveness-index/info. 
   5. Можаровська Н. Адміністративно-правові аспекти набуття права на торговельні марки, їх охорони та захисту в Україні / Н. Можаровська// Право України. – 2010. –№2. – С.144.
3. BSA: рівень піратства в Україні знизився до 84% за 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/top/show/bsa-uroven-piratstva-v-ukraine-v-2011-g-snizilsya-do-84–15052012222900.
4. The global competitiveness report 2010-2011/ World economic forum. – 2010. – 516 c.
5. http://tyzhden.ua/News/83430
6. http://www.vsemisto.info/ukraineandworld/815-misce-ukrainy-mignarodnyh-reityngah
7. http://www.paralleli.if.ua/news/16796.html