Контрольна робота по "Інновацій"

Кожен вид здібностей може проявлятися  як в ранньому, так і в зрілому  віці і досягати високого рівня розвитку. Вияв і розвиток здібностей людини - надзвичайно важлива справа, оскільки "... значні здібності, істинний талант зазвичай визначають покликання людини...". С. Л. Рубінштейн.

II. Наукове дослідження - це цілеспрямований процес виробництва нових знань,які розкривають нові явища у суспільстві і природі, для використання їху практичній діяльності людей. Методологія наукових досліджень уприродознавчих, технічних та інших науках має багато спільного, протепроцес наукового дослідження економічних явищ має деякі відмінності.

Отримання нових знань  це складний творчий процес, що характери-зується  певною логічною послідовністю наукової діяльності дослідника. Основними формами  становлення нового знання є науковий факт, наукова проблема, гіпотеза і теорія. Творчий їх розвиток визначає логічну послідовність процесу наукового дослідження,  зокрема: виявлення дійсних(реальних) фактів, їх пояснення та узагальнення; постановка і формулювання наукової проблеми; формування й обґрунтування наукової гіпотези; побудова теорії та визначення шляхів її практичної реалізації.

Наукове дослідження має два  основні рівні:  емпіричний і теоретичний. Збирання фактів (від лат. factum – зроблене;  те, що відбулося), їх первинний опис, узагальнення і систематизація – характерні ознаки емпіричного пізнання.  Будь-яке наукове дослідження розпочинається зі збору, систематизації та узагальнення фактів. Розрізняють факти дійсності і наукові факти. Факти дійсності – це події, явища та процеси, які відбувалися або відбуваються в реальній дійсності; вони є різними сторонами,  властивостями,  відношеннями досліджуваних об’єктів.  Наукові факти – це відображені у свідомості дослідника факти дійсності, що перевірені, усвідомлені та зафіксовані мовою науки як емпіричні судження. Отже, наукові факти повинні бути елементами логічної структури конкретної системи наукового знання. 

Емпіричний рівень дослідження  складається з двох стадій  (етапів).

На першій стадії відбувається процес отримання фактів. Першоджерелом будь-якого факту є реальна дійсність: події, діяльність людей, соціальних груп, партій, держави в різних сферах суспільного життя, природні явища та процеси. В процесі дослідження часто використовуються вторинні і навіть третинні джерела фактів: свідчення очевидців, документи,  мемуари,  наукові праці інших дослідників,  статистичні дані тощо. Використовуючи різні шляхи та прийоми, дослідник вичленяє і накопичує факти – емпіричну основу наукового дослідження. 

Друга стадія передбачає первинну обробку, систематизацію та оцінку фактів у їх взаємозв’язку,  тобто осмислення і строгий опис здобутих

фактів у  термінах наукової мови, їхню класифікацію та виявлення залежностей між ними. Отже,  на цій стадії дослідник здійснює:  а)  критичну

оцінку і  перевірку кожного факту; б) опис кожного факту в термінах тієї

науки, в якій проводиться дослідження; в) відбір типових фактів, що відображають основні тенденції розвитку. Далі дослідник класифікує факти за суттєвими ознаками,  зводить їх у систему,  на основі чого прагне

виявити очевидні зв’язки між ними, а також закономірності, якими характеризуються досліджувані явища. 

На емпіричному  рівні дослідження вирішуються такі пізнавальні завдання:

• збирання необхідного  фактичного матеріалу про досліджуваний

об’єкт, який є  фундаментом дослідження і без яких неможливо побудувати ефективну наукову теорію;

• отримання  даних про різноманітні властивості та зв’язки емпіричного об’єкта,  тенденції його руху та розвитку,  що сприяє формалізації

знання та широкому використанню кількісних методів при побудові наукових теорій;

• розробка схем, діаграм, картограм тощо, в яких фіксується і відо-

бражається  стан досліджуваного об’єкта,  його структура,  розвиток,  ди-

наміка поведінки;

• класифікація наукових фактів і даних,  котрі  в узагальненому ви-

гляді називаються емпіричною інформацією.

Теоретичний рівень дослідження  пов’язаний з глибоким аналізом

фактів, проникненням у сутність досліджуваних явищ, пізнанням  і фор-

мулюванням  законів, тобто з поясненням явищ реальної дійсності. Далі

прогнозуються можливі події або явища,  виробляються принципі дії,

практичні рекомендації тощо. 79

Результати  теоретичного дослідження виражаються  у таких

формах, як закон, теорія, наукова гіпотеза, теоретичне положення та ін.

Отже,  з допомогою специфічних методів вирішуються відповідні пізнавальні завдання: пізнається сутність досліджуваних об’єктів і здійснюється розуміння об’єктивної істини в усій її конкретності і повноті змісту.

Незважаючи  на відмінності емпіричного та теоретичного рівнів наукового дослідження, вони тісно взаємозв’язані, а межа між ними умовна.

Емпіричне дослідження,  виявляючи за допомогою відповідних  методів

нові дані, стимулює теоретичне пізнання, ставить перед ним нові, складніші завдання.  Теоретичне ж дослідження відкриває  ширші горизонти

для емпіричного пізнання,  орієнтує та спрямовує його на пошук нових

фактів, сприяє вдосконаленню методів і засобів  його реалізації. Отже, ці

рівні необхідно  розглядати в їх діалектичному взаємозв’язку  і взаємо-

обумовленості.

 

Весь процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи: 
 
- підготовчий; 
 
- етап роботи над змістом; 
 
- заключний етап. 
 
Підготовчий етап розпочинається з вибору теми курсової і дипломної роботи, її осмислення та обґрунтування актуальності. Вибір теми студент здійснює з науковим керівником, враховуючи особисті попередні напрацювання, зацікавленість певною проблемою та можливістю підбору практичного матеріалу роботи фірм, підприємства, організації галузі. При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової (дипломної) роботи є система логічної ув'язки. Об'єкт дослідження - це вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує для дослідження джерелом інформації (це галузь, підприємство) або це явище, процес, який породжує проблему і прагне вивчення.

Процес наукового дослідження достатньо тривалий і складний. Він починається з виникнення ідеї, а завершується доведенням правильності гіпотези і суджень.

 

 

Головними етапами наукового дослідження (схема 5) є:

-   виникнення ідеї, формулювання теми;

-   формування мети та завдань дослідження;

-   висунення гіпотези, теоретичні дослідження;

-   проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;

-   аналіз та оформлення наукових досліджень;

-   впровадження та визначення ефективності наукових досліджень;

 

Схема 5. Головні етапи наукового дослідження.

 

 

 

 

 

III.   «Патент» — документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановлюється національним законодавством (як правило, 15-20 років). Патент може бути визнано недійсним у судовому порядку на законодавчій основі. З поняттям патенту тісно пов'язаний юридичний термін «патентна чистота», який означає, що машину, прилад, технологічний процес, матеріал, продукт тощо можна використовувати (виготовити, ввезти для продажу) в даній державі без порушення прав патентовласника.

У широкому розумінні «патент» є комплексом виключних прав на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, які держава гарантує патентовласнику, тобто винахіднику або особі, якій винахідник передав виключні майнові права. Надання виключних прав державою здійснюється на заздалегідь визначений період часу в обмін на контрольоване та публічне розкриття патентовласником суттєвих ознак винаходу.

У вузькому розумінні «патент» є охоронним документом, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід ^[1].

Термін «патент» походить від латинського слова «patere», що означає «класти на огляд» (тобто — робити доступним для широкого загалу), а також від словосполучення «letters patent», що у середньовіччі означало документ, виданиймонархом або урядом на засвідчення того, що певна особа чи підприємство мають виключні права або монополіюна певний вид діяльності. Патент діє на території тієї держави, яка його видала. Патент може бути виданий на ім'я автора або іншої фізичної чиюридичної особи.Патент надає правовласнику виключне право забороняти іншим особам використовувати запатентоване рішення. Лише патентовласник може надати згоду на використання рішення або передати виключні майнові права на використання патенту. Однак патент не обов'язково надає винахіднику право використовувати запатентований винахід. У тому разі, якщо патент виданий на вдосконалення до винаходу, який охороняється патентом, власник патенту на вдосконалення не зможе розпочати виробництво вдосконаленого винаходу не отримавши дозволу від власника патенту на оригінальний винахід. У випадку необґрунтованої відмови власника попереднього патенту на надання ліценції може бути застосований механізм перехресної ліцензії. У деяких країнах існує набір законодавчих актів, які дозволяють державі у випадках, коли винахід має особливо важливе значення для країни, але з патентовласником не досягнуто угоди про видачу ліцензії або передачу патенту, примусово викуповувати патент з виплатою винагороди власнику. Як спосіб захисту патентовласника, законодавством багатьох країн передбачені штрафні санкцій при ввезенні на територію країни виробів, в яких втілено аналогічний винахід (штрафи, накладання арешту на ввезені товари, пред'явлення позову про відшкодування збитків, тощо).Найпоширенішою є категоризація патентів за об'єктами промислової власності, на які вони видаються. За цією категоризацією виділяють такі види патентів:

• Патент на винахід
• Патент на корисну модель
• Патент на промисловий зразок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

 

 

1. Кустовська О. В. - Методологія системного підходу та наукових досліджень: Курс лекцій. – Тернопіль: Економічна думка, 2005. – 124 с.

 

2. Марцина В.С.  - Основи наукових досліджень.

3. Цехмістрова Г.С. - Основи наукових досліджень - Навчальний посібник / - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.- 240 c.

 

4. Чус А.В., Данченко В.Н. - Основы технического творчества.

 

5. http://politics.ellib.org.ua/pages-1120.html