Методи та способи зниження інвестиційних ризиків

Міністерство  освіти, науки, молоді та спорту України

Кіровоградська  льотна академія

Національного авіаційного університету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на тему: «Методи та способи зниження інвестиційних ризиків»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Виконав

                                                                                                              курсант 491а к.в.

                                                                                                               Баранов Віктор

 

                                                                                                                     Перевірив

                                                                                                       викладач Бондар Ю.А.

 

 

 

 

 

Кіровоград 2013

Зміст

 

Вступ.

1.Теоретичні основи управління інвестиційними ризиками.

2.Розвиток положень та принципів інвестиційних ризиків.

Висновки.

Використана література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Активізація економічного розвитку в Україні потребує суттєвого  збільшення обсягу інвестицій та підвищення їх використання. На сьогоднішній день Україна — це країна, показник інвестиційної привабливості якої зменшився за один рік на 12 позицій вниз, що не є добре для іноземних інвесторів. Тому необхідно дослідити та виміряти ризик інвестування в нашій країні для підняття інвестиційної привабливості.

За умов сучасної української  економіки проблема оцінки та зниження інвестиційними ризиками є особливо гострою через нестабільність податкового  режиму, падіння курсу національної валюти, низьку купівельну спроможність значної частини населення, у  результаті чого, формування ринкових відносин спонукає підприємства здійснювати свою діяльність в умовах невизначеності і ризику, що породжує нові можливості і обмеження. Слід додати, що в цих умовах більшої актуальності набуває питання комплексного оцінювання, що передбачає розробку й використання системи збалансованих показників.

Дослідженню виникнення ризику та розробці методик управління ризиком присвячено ряд праць  закордонних та вітчизняних науковців. До вітчизняних науковців належать роботи Маслова  Л., Оленева  Н., Примака  А., Седих  А., Семенова  Н., Тарасова  В., Трегуб  А., Хобти  В. Серед робіт зарубіжних вчених варто відокремити роботи Бурмейстра  Е., Вінса  Р., Марінджєра  Р., Ропла  Р., Росса  С. Вони розглядають питання дослідження ризикових ситуацій, методи їх аналізу управління ними та зниження. Але залишилися невирішеними питання зниження інвестиційних ризиків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні основи  управління інвестиційними ризиками

У першому розділі  випускної роботи проаналізовано сучасні  особливості інвестиційних процесів в Україні, теоретичні та методичні засади оцінювання інвестиційних ризиків та причини їх виникнення.

Оцінка інвестиційних  ризиків необхідна на кожному  етапі інвестування. Привабливість  України для інвесторів невисока. Це пов’язано з ситуацією всередині самої країни, а саме нестабільність податкового режиму, падіння курсу національної валюти, низьку купівельну спроможність значної частини населення. Розглянемо купівельну спроможність в Україні та зміни курсу національної валюти.

Як відомо, купівельна спроможність покупців — це кількість товарів та послуг, які населення взмозі придбати за наявні грошові кошти та за рівня цін на товари та тарифів на послуги, що склалися у країні.

 

Основними причинами виникнення ризиків є:

• спонтанність, непередбачуваність природних процесів і явищ, стихійні лиха. Природні явища, особливо стихійні лиха, до цих пір є одним з чинників, що впливають на соціально-економічні процеси в суспільстві. Звичайно, для різних країн і регіонів цей вплив різний.
• випадковість соціальних процесів, коли в схожих умовах одна й та сама подія відбувається неоднаково в результаті значної кількості різноманітних соціально-економічних і технологічних процесів. Імовірнісна сутність багатьох соціально-економічних процесів, національні, релігійні і навіть расові відмінності є причиною того, що подібні зовнішні умови приводять до різних проявів суспільного життя.
• наявність протиборчих тенденцій, зіткнення інтересів. Це військові дії, міжнаціональні конфлікти, зіткнення суперечливих інтересів в ринкових умовах. Механізм розвитку ринку — конкуренція, яка передбачає із самого початку протиборство різних товаровиробників.
• імовірнісний характер НТП. Загальний напрям розвитку науки і техніки, особливо на найближчий період, може бути передбачений з відомою точністю. Проте заздалегідь визначити конкретні наслідки тих або інших наукових відкриттів, технічних винаходів практично неможливо.
• неповнота, недостатність інформації відносно об'єкту, процесу, явища. Ця причина приводить до певних обмежень людини у зборі і переробці інформації, пов'язаних також і з постійною мінливістю цієї інформації.
• обмеженість, матеріальних, фінансових, трудових і інших ресурсів в процесі прийняття і реалізації рішень; неможливість однозначного пізнання об'єкту в існуючих умовах і методах наукового пізнання; обмеженість свідомої діяльності людини, існуючі відмінності в соціально-психологічних установках, оцінках, поведінці.

 

Основними характеристиками інвестиційних ризиків підприємства є наступні:

• динамізм — ризики зростають зі збільшенням часового горизонту інвестицій;
• вони притаманні підприємству (інвестиційному проекту) і не віддільні від нього;
• ризики мають свою ціну, яка визначається процентною ставкою, що виражає допущений ризик в обмін на відповідний дохід у вигляді отриманого приросту капіталу;
• інвестиційні ризики є складовими, тобто складаються із сукупності простих ризиків, яка визначається цілями інвестування;
• ризики зумовлюють прибутковість вкладень, оскільки впливають на величину грошових потоків, а також на зміну вартості грошової одиниці в часі.

2. Розвиток положень  та принципів інвестиційних ризиків

Метою другого розділу  магістерської роботи є розвиток положень та принципів оцінки інвестиційних ризиків. В межах розділу розкриті питання, пов’язані з аналізом методів оцінки та управління інвестиційними ризиками.

Для оцінки інвестиційних  ризиків використовуються різні  методи, за допомогою яких можна  визначити ризик та спрогнозувати його, а саме статистичний, метод експертних оцінок, метод коригування, метод кориктування ставки дисконтування, метод дисконтування достовірних еквівалентів, метод стану переваг, методи прийняття рішень без використання числових значення ймовірностей. Мета цього процесу полягає у встановленні розміру зміни аналізованого фактора, що характеризує доходи або втрати, і ймовірність його настання. Розглянемо одну з класифікацій інвестиційних ризиків:

1. Методи оцінки економічного  ризику:

• статистичний;
• метод доцільності витрат;
• метод експертних оцінок;
• аналітичний метод;
• метод аналогій.

2. Спеціальні методи оцінки ризику:

• експертної оцінки;
• статистичні методи;
• нормативний метод;
• рейтинговий метод.

Отже, у зв’язку з  тим, що кожне підприємство має свої особливості необхідно ураховувати специфіку їх діяльності при виборі методу оцінки ризиків. Комбіноване використання всіх методів дозволяє вирішити поставлене завдання з достатнім степенем точності, з високою ймовірністю спрогнозувати настання ризикової події, визначити обсяг ресурсів, необхідний для зменшення ймовірності несприятливих результатів і локалізації негативних наслідків прийнятих рішень, що в свою чергу допоможе підприємствам підтримувати конкурентоспроможну позицію на ринку. Однак, для підприємства недостатню виявити тільки методи оцінки ризиків. Необхідно проаналізувати методи управління ризиками.

В умовах активізації  конкуренції одним з ключових факторів успіху для підприємства є  наявність своєчасної, повної і достовірної  інформації про ринкову кон'юнктуру, про появу різного роду технологічних і продуктових інновацій, про зміну правових умов діяльності тощо. Саме із врахуванням зазначених чинників розробляються і ухвалюються рішення про реалізацію інвестицій. Найважливішим аспектом розроблення і впровадження інвестиційних рішень є ідентифікація, оцінка і управління різного роду інвестиційними ризиками.

Огляд та аналіз літературних джерел показав, що для більшості  економістів зміст понять "зниження ризику" та "управління ризиком" є тотожним, оскільки розкривають зміст цих понять через методи усунення або мінімізації інвестиційних ризиків.

Як правило, шляхи захисту  підприємств від ризику класифікують за рівнем активності дій на активне  і пасивне втручання. Пасивне  втручання є використанням стратегії страхування можливих ризиків (хеджування). Цей шлях не передбачає з боку підприємства активних дій, скерованих на зниження рівня ризику, а вимагає від нього бути спостерігачем, який констатує факт реалізації або нереалізації застрахованих ризиків. У багатьох випадках така позиція виправдана наявністю цілої низки обмежень на використання диверсифікації, а також системним характером деяких ризиків. Активне реагування - це використання підприємством стратегії диверсифікації своєї діяльності з метою зниження рівня ризику [8].

В управлінні інвестиційними ризиками використовуються три методи: метод страхування, метод зниження ризику і метод ліквідації ризику. Використання кожного з методів передбачає застосування низки заходів для впливу на рівень інвестиційних ризиків. Як показало дослідження, ці заходи можна класифікувати за трьома ознаками: за змістом (організаційні і економічні методи), за рівнем активності дій (заходи активного втручання і заходи пасивного втручання); за етапами реалізації інвестиційного проекту (заходи, які використовуються на етапі підготовки інвестиційного проекту до реалізації; заходи, які застосовують на етапі реалізації інвестиційного проекту).

Висновки

Для України питання  оцінки, обліку та зниження інвестиційних  ризиків є важливим, у зв'язку з економічним, політичним, соціальним становищем. У "Глобальному звіті  про конкурентоспроможність 2009 — 2010", Україна знизилась з 69-ї до 73-ї позиції із 131 країни світу. опинившись між Буркіна-Фасо (Африка, 73-тє місце) і Республікою Східний Тимор (Індонезія, 75-е місце).

Необхідність оцінки підтверджується нестабільністю податкового  режиму, падінням курсу національної валюти, низької купівельної спроможності значної частини населення. Проаналізували купівельну спроможність України, показники якої не змінилися за два останні роки і мають передостаннє місце, а також показник купівельної спроможності нижче середнього на 10, 511.

У процесі роботи було визначено способи і методи оцінки інвестиційних ризиків, визначили обмеження щодо їх застосування та запропонували комплексну схему, за якою має здійснюватися оцінка інвестиційних ризиків, що надає можливість прийняття обґрунтованих рішень щодо доцільності інвестування проектів. Також виокремили переваги і недоліки кожного методу За допомогою прикладів було розглянуто практично методи оцінки інвестиційних ризиків.

Розглянувши методи оцінки, були розроблені способи нейтралізації  та зниження інвестиційних ризиків за допомогою таких рекомендацій:

1) запобігання ризику;

2) нормування ризику;

3) розподіл ризику  між учасниками проекту;

4) зниження ступеня  ризику;

5) страхування ризику.

Таким чином у роботі було розглянуто необхідність оцінки, обліку та зниження інвестиційних ризиків за допомогою визначення поняття ризик, класифікації ризиків, методів оцінки та способів зниження інвестиційних ризиків.

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Альгин  А.П. Риск и его роль в общественной жизни – М.: Мысль, 2007. — 325c.
2. Балабанов  И.Т. Риск-менеджмент. – Финансы и статистика, 2005.
3. Бланк  И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. Киев, 2002.
4. Щукін  Б. Інвестиційна діяльність: Метод, посіб. – К.: МАУП, 2008. — 68 с.
5. Хобта  В.М. Управління інвестиціями: навчальний посібник. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. — 394с.
6. Кочетков  В.Н., Шипова  Н.А. Экономический риск и методы его измерения. — К.: Изд-во Европ. ун-та, 2003. — 67 с.
7. Гмурман  В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. — М., Высшая школа, 2005. — 368 с.
8. Губський  Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі — К.,2008, 116 с.