Сучасна інноваційна політика україни: передумови, основні підходи та напрями реформування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Мая 2013 в 19:47, реферат

Краткое описание

Інтенсивність перебігу глобалізаційних процесів у світовій економіці вимагає від України дати відповідь на низку важливих економічних викликів. Визначальним серед них є здатність до своєчасного й ефективного опанування передових досягнень у галузі науки, техніки і новітніх технологій, адже вплив науково-технічної та інноваційної сфер на розвиток і зростання економічної системи набуває на сучасному етапі вирішального значення. Відсутність належної уваги з боку держави до проблем організації та стимулювання розвитку інноваційного складника економіки може призвести до поступової і остаточної втрати Україною можливості брати активну участь у формуванні основних тенденцій відтворення глобальних ринків науково-технічних інновацій та нових технологій.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….3
1 Інноваційна політика України.............................................................................4
2 Основні підходи до реалізації інноваційної політики
2.1 Залучення сучасних технологій із-за кордону..........................................11
2.2 Об’єднання зусиль держави й бізнесу в напрямі фінансового забезпечення розвитку власної бази наукових досліджень...........................12
2.3 Розбудова переважно інституційного середовища всередині країни.....14
2.4.Формування системи фіскальних і фінансово-економічних преференцій........................................................................................................16
Висновок…………………………………………………………………...……..19
Література…………………………………………………………….…..……...21

Скачать в ZIP архиве (37.44 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Вложенные файлы: 1 файл

Документ Microsoft Word (2).doc

— 187.00 Кб (Скачать файл)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Інвестиційний аналіз»

на тему:

«Сучасна інноваційна політика україни: передумови, основні підходи та напрями реформування»

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи ФК-101                                         А.Ю. Моцак

 

 

 

Перевірила:                                                                        

доцент                           Н.І.  Гавриленко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернігів 2013

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1 Інноваційна політика  України.............................................................................4

2 Основні підходи до реалізації інноваційної політики

2.1 Залучення сучасних технологій із-за кордону..........................................11

2.2 Об’єднання зусиль держави й бізнесу в напрямі фінансового забезпечення розвитку власної бази наукових досліджень...........................12

2.3 Розбудова переважно інституційного середовища всередині країни.....14

2.4.Формування системи фіскальних і фінансово-економічних преференцій........................................................................................................16

Висновок…………………………………………………………………...……..19

Література…………………………………………………………….…..……...21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Вступ

 

Інтенсивність перебігу глобалізаційних процесів у світовій економіці вимагає від України  дати відповідь на низку важливих економічних викликів. Визначальним серед них є здатність до своєчасного й ефективного опанування передових досягнень у галузі науки, техніки і новітніх технологій, адже вплив науково-технічної та інноваційної сфер на розвиток і зростання економічної системи набуває на сучасному етапі вирішального значення. Відсутність належної уваги з боку держави до проблем організації та стимулювання розвитку інноваційного складника економіки може призвести до поступової і остаточної втрати Україною можливості брати активну участь у формуванні основних тенденцій відтворення глобальних ринків науково-технічних інновацій та нових технологій.

Досвід світових лідерів  у сфері інновацій і високих  технологій свідчить про необхідність державного управління цими процесами. Упродовж останніх десятиліть уряди країн і керівництво корпорацій стабільно нарощують витрати на науку, інновації, високі технології. Навіть під час фінансово - економічних криз розвитку науки й інноваційної діяльності приділяли особливу увагу. Усе це зумовлює нагальну потребу активізації дій українського уряду в напрямі інноваційних перетворень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Інноваційна політика України

Програма економічних  реформ на 2010¬2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», розроблена Комітетом з економічних реформ при Президентові України, передбачає ряд заходів з реформування державної інноваційної політики в науково-технічній та інноваційній сферах. Проте, завдання цього напряму та вироблення конкретних підходів до їх розв’язання потребують уточнення. Саме тому розглянуто такі питання, як відповідність сучасних тенденцій розвитку науки та інновацій в Україні прогнозним трендам глобальних ринків; наслідки поширення в національній економіці негативних явищ через відсутність необхідного реформування державної політики в науково-технічній та інноваційній сферах; основні підходи, напрями й інструменти реалізації реформ, спрямовані на активізацію інноваційного перетворення економіки.

Незважаючи на численні заходи зі стимулювання науково-технічного та інноваційного розвитку, задекларовані програмними, законодавчими та відомчими нормативними документами, фактична результативність їх реалізації залишається низькою, а пріоритетна орієнтованість на інноваційний шлях розвитку не стала невід’ємним складником практики господарювання підприємств, установ і організацій. Зазначене підтверджується переважно негативною динамікою національних рейтингових показників України в міжнародних зіставленнях за основними економічними та соціальними індексами (табл. 1).

Логічно постає питання: що треба зробити для виправлення ситуації? Насамперед, слід проаналізувати зміст і причини виникнення відмінностей між станом і тенденціями розвитку глобального та національного ринків наукових досліджень, інновацій, нових технологій. Зазначені відмінності можуть бути викликані як особливостями соціально-економічного і науково - технологічного розвитку країн, так і неефективністю застосованих заходів державного регулювання через недосконалість їх нормативно-правового, організаційно-інституційного або фінансово-економічного наповнення.

 

Таблиця 1 – Позиції України в міжнародних рейтингах розвитку освітньої,   наукової та виробничої сфер і міждержавному науковому співробітництві

ОСВІТА

Індекс людського розвитку

2001 р. — 74 місце 2011 р. — 76 місце

Індекс освіти

1999 р. — 0,92; 2011 р. — 0,81

Унаслідок збільшення кількості обстежених країн зі 162 до 189 і відповідної  зміни структури їхніх груп з 3 до 4 Україна, зайнявши 76 місце та ввійшовши до групи країн з високим рівнем людського розвитку, де-факто залишилася в групі країн із середнім рівнем розвитку

Індекс освіти є складником Індексу  людського розвитку. У 2011 р. його значення для України знизилося на 6,1% порівняно  з 2010 р. Максимальне значення Індексу  освіти серед країн світу як у 1999 р., так і в 2011 р. становило 0,99.

Глобальний індекс кваліфікованих кадрів: 2007 р. — 17 місце;2011 р. — 43 місце

Глобальний індекс кваліфікованих кадрів розраховує «The Economist Intelligence Unit» спільно з «Heidrick & Struggles» — однією з провідних компаній світу у сфері підбору керівних кадрів.

НАУКА

Кількість заявок на отримання патентів 1995 р. — 17 місце; 2008 р. — 25 місце Кількість  заявок на отримання патентів у розрахунку на 1 млрд ВВП 2010 р. — 10 місце Кількість заявок на отримання патентів у розрахунку на 1 млн витрат на дослідження і розробки 2010 р. — 5 місце

У 2008 р., за даними Всесвітньої організації з охорони інтелектуальної власності (WIPO), кількість заявок на отримання патентів з України зменшилася на 1,5 тис. порівняно з 1995 р.

У 2010 р. за абсолютним значенням показника  кількості заявок на отримання патентів у розрахунку на 1 млрд ВВП відставання України від лідера (Республіка Корея) становило понад 11 разів. У 2010 р. за абсолютним значенням показника кількості заявок на отримання патентів у розрахунку на 1 млн витрат на фундаментальні і прикладні дослідження відставання України від лідера (Республіка Корея) становило понад 2 рази.

Кількість отриманих патентів

2010 р. — 20 місце

За кількістю отриманих патентів Україна в 2010 р. входила до ТОР-20 країн, однак її відставання за абсолютною кількістю отриманих патентів від лідера (Японія) становило 57,5 раза.

ВИРОБНИЦТВО

Глобальний інноваційний індекс

2006 р. — 73 місце 2009 р. — 64 місце 2011 р. — 60 місце

Підвищення рівня України в інноваційному рейтингу протягом 2006-2011 рр. не є однозначним, оскільки підрахунок здійснювався за різними методиками:

  • у 2006 р. Глобальний інноваційний індекс розрахували Ін- тернет-портал «World Business» і бізнес-школа «INSEAD» серед 107 країн світу Значення Глобального інноваційного індексу України було однаковим з Єгиптом і Пакистаном;
  • у 2009 р. Глобальний інноваційний індекс розрахували Бостон- ська консалтингова група, Національна асоціація виробників та Інститут виробництва США серед 110 країн світу;
  • у 2011 р. Глобальний інноваційний індекс розрахувала Всесвітня організація з охорони інтелектуальної власності (WIPO) разом з «INSEAD» та кількома промисловими і дослідницькими компаніями серед 125 країн світу

Індекс технологічної готовності

  1. 2010 рр. — 80 місце
  2. 2011 рр. — 83 місце
  3. 2012 рр. — 82 місце

У 2009-2010 рр. Індекс технологічної готовності розрахував Всесвітній економічний форум на базі 133 країн світу, у 2010-2011 рр. — 139, у 2011-2012 рр. — 142 країн.

МІЖНАРОДНЕ

СПІВРОБІТНИЦТВО

Частка проектів за участю України  в загальній кількості проектів Сьомої рамкової програми ЄС: 2009 р. — 0,85%; 2010 р. — 0,58%; 2011 р. — 0,51%

У 2011 р. частка проектів за участю України  в загальній кількості проектів Сьомої рамкової програми ЄС, порівняно з 2009 р., скоротилася в 1,7 раза.

Частка України в загальному обсязі фінансування Сьомої рамкової програми ЄС: 2009р.—0,07%; 2010 р. — 0,05%; 2011 р. — 0,07%

З 2009 р. частка України в загальному обсязі фінансування Сьомої рамкової програми ЄС залишалася нестабільною і в середньому за період участі в програмі становила лише 0,06%.


 

Зіставлення світових і  вітчизняних трендів науково-технологічного розвитку свідчить не на користь останніх (табл. 2).

 

Таблиця 2 – Прогнозні тренди розвитку глобального ринку інновацій і сучасні тенденції розвитку сфери науки та інновацій в Україні

Прогнозні тренди розвитку глобального  ринку наукових розробок та інновацій

(на наступний 10-річний період)

Прогнозні тренди глобального розвитку нових технологій

1. Подальше зростання сукупного обсягу фінансових асигнувань у сферу науки та інноваційної діяльності

1. Сегментація глобальних ринків  нано-, біо- та інформаційно-комунікаційних  технологій у напрямі інтенсивнішого  розвитку нових технологічних  ніш на зразок фармакогенетики, наноелектроніки, біоінфор- матики

2. Збільшення масштабу ринкової  комерціалізації втілених і невтілених  складників прогресивного світового  науково-технологічного доробку

3. Підвищення рівня інтернаціоналізації  НДДКР

2. Екологізація домінантних методів продукування енергетичного ресурсу

4. Географічна міграція висококваліфікованих  кадрів

3. Стимулювання пошукових досліджень  у сфері природничих і технічних  наук: математики, біології, інформатики,  механіки, фізики, хімії, електроніки  і приладобудування, телекомунікації

5. Конвергенція технологічних напрямів  наукових досліджень

6. Розвиток напрямів наукових  досліджень і розробок у галузі безпеки життєдіяльності людини (екологічної, продовольчої, медичної)

4. Розширення сфер застосування  й досягнення масштабу серійного використання результатів науково-прикладних досліджень у галузі нано- та біотехнологій

7. Розширене відтворення кадрового  наукового потенціалу, що стане  економічним приводом для поглиблення поляризації світу за ознакою знаннєвого формату використовуваної країнами моделі розвитку національної економічної системи

5. Посилення природоохоронного  складника в структурі технологічних  пріоритетів цивілізаційного розвитку  світу на наступні 10 років

Сучасні тенденції розвитку науки  та інновацій в Україні

1. Незацікавленість резидентів  економічно розвинених країн  в інвестуванні українських виробництв  високо- технологічної сфери (частка  вітчизняного Ьі-1есЬ-сектору в  структурі прямих іноземних інвестицій  найбільших національних інвесторів не досягає 3%)

2. Низький рівень попиту на  високотехнологічну продукцію і  науково-інноваційні розробки з  боку держави

3. Законодавча неврегульованість  питання розподілу прав інтелектуальної  власності на результати наукових  досліджень за участю державного  та приватного секторів, низька ефективність вітчизняної системи комерціалізації розробок нових технологій

4. Розбалансованість, розпорошеність  функцій державного управління  сферою інноваційного розвитку  між центральними органами виконавчої  влади

5. Зорієнтованість інноваційної політики держави не на організацію серійного виробництва високотехноло- гічної продукції, а переважно на реалізацію невпроваджених технологій

6. Старіння наукових кадрів, еміграція  спеціалістів найвищої кваліфікації, зменшення інтелектуального потенціалу


 

         Пролонгація вказаних розбіжностей у тенденціях розвитку інноваційної сфери України та передових країн світу призведе до зниження не тільки кількісного, але й якісного рівня результативності функціонування кожного зі складників сучасної моделі інноваційного розвитку економіки — «наука — освіта — виробництво», що відповідним чином позначиться й на ефективності участі України в міжнародній науково-технічній співпраці. Негативні наслідки такої ситуації в базових соціально-економічних і наукових сферах відображено в табл. 3.

Таблиця 3 – Соціально-економічні та науково-технологічні наслідки

відсутності реформування державної  інноваційної політики

СФЕРИ ПРОЯВУ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

ОСВІТА

НАУКА

ВИРОБНИЦТВО

МІЖНАРОДНЕ

СПІВРОБІТНИЦТВО

НАСЛІДКИ

Зміна структури спеціальностей, за якими ВНЗ готують висококваліфікованих фахівців, у напрямі посилення дисбалансу між природничими та гуманітарними науками

Зниження загального рівня кваліфікації наявного наукового персоналу, відплив фахівців за кордон

Зменшення кількості готових до впровадження віт чизняних інноваційних розробок, унаслідок чого зростає обсяг витрат суб’єктів господарювання на технологічну модернізацію власного виробництва

Зниження рівня міжнародного співробітництва щодо проведення спільних досліджень у галузі високих технологій

Неповернення молодих спеціалістів після проходження стажування в закордонних закладах вищої освіти

Збереження післяпенсій- ного середнього віку висококваліфікованих наукових кадрів, задіяних в економіці

Зниження рівня інноваційної активності, зменшення обсягу інноваційної продукції, посилення залежності від імпорту як нових технологій, так і готової наукомісткої продукції

Втрата теперішніх позицій у рейтингу глобальної конкурентоспроможності, насамперед у сфері інноваційного розвитку економіки

 

Поступова втрата науково-дослідними установами експериментальної бази у сфері розроблення нових технологій (медицина, авіа- та ракетобудування, програмне забезпечення)

Загрозливі темпи зростання рівня морального спрацювання основних засобів у промисловості, унаслідок чого економіка невпинно наповнюється застарілими технологіями, які не відповідають сучасним технічним та екологічним вимогам

Остаточне витіснення України зі світового  ринку високотехнологічної продукції, втрата чинного місця у групі країн, що здатні відтворювати ма- кротехнології цивіліза- ційного значення

 

Переорієнтація діяльності наукових установ на виконання виключно зовнішніх замовлень, що призводить до втрати прав на отриману інтелектуальну власність

Збільшення розриву між Україною та економічно розвиненими країнами за показником продуктивності праці

  

Информация о работе Сучасна інноваційна політика україни: передумови, основні підходи та напрями реформування