Міфологія слов`ян. Пантеон богів

 

Перун (Грім, Перен, Пярун (біл.), Перон, Пором (словац.), Пераун (чеськ.), Піорун (пол.), Пирву (хет.), Парджанья (інд.), Пурьгіне-паза (морд. ), Перкеле (фін.), Перкунас (літ.), Перконс (латиш.), Фьергюн (сканд., ім'я Богині, сходить до імені Перуна), Паргнум / Паркунс / Перкунса (прусс.), Проня (балт.), Прохнов (полаб.), Айке (саам.), Тоора (фін.), Туурі (карел.), Таара (ест.), Сяхил-Торум (мансі.), Атям (морд.), квазі (удм.), Pirchunis (скіф.), Хшатра Вайра (ир.), Вахагн (вірм.), Тару (хет.), Тop (сканд.), Тараніса (кельт.), Доннер (нім.), додола, Додон) - Бог грози , родючості, війни, покровитель воїнів, вогню, сили, влади, закону, жита, зброї, бойового мистецтва, покровитель врожаю, подавач благ, дощу. Син Сварога. Брат-суперник Велеса. Чоловік додола. Батько Діви, дахових, Сітіврата. Треба: залізо (зброю, підкови), вода, яловичина, квас, півень, яйця, червоне вино, каша, пироги, баранина, жир, сало, горіхи, молоко, дичину, пиво, м ± д, вінки, зерно, золото, курятина.

 

Погода (Догода, Нот (грец.)) - Бог південного літнього вітру, гарної погоди. Син Стрибога. Треба те саме Стрібоговой.

 

Подага (Евр (грец.)) - Бог східного весняного вітру. Син Стрібога.Треба те саме Стрібоговой.

 

Полель (Лель, Люль, Кама (інд.). Амур (лат.). Ерос (грец.)) - Бог пристрасті, любові. Брат-близнюк Лелі. Треба те саме Купали.

 

Порвата (Юмале (літ.)) - Богиня родючості. Дружина Поревита.

 

Поревит (Поровіч, Спориш (біл.), Польовик, Янус (лат.), Puruvit (балт.), Перкі-Кугу-юмо (марі.), Юмис (латиш.), Кулсан (етр.), Пільвітус (Пруссії- ). Добро) - Бог родючості, почав, достатку, успіху, багатства, успіху, життєвої сили, благополуччя, спілок і договорів. Треба: яйця, курятина, баранина, хліб.

 

Посвист (Позвизд, Посвистач, Похвісцій, Pochwisciel, Pochwist. Не-погода, Борей (грец.-)) - Бог північного зимового вітру - Син Стрибога. Треба те саме Стрібоговой.

 

Правда (Дакшіна (інд.). Юстиція (лат.)) - Богиня правди, істини, чесності, вірності клятві. Дочка Суду. Сестра Кривди. Треба: зерно, гроші, плоди.

 

Прове (Прове, Зефір (грец.)) - Бог західного осіннього вітру. Син Стрибога. Треба те саме Стрібоговой.

 

Рід (Рудра (інд.), Брахма (інд.). Корі (угр.), Танен (егип.)) - Верховне Божество (Deo Deorum), Творець всесвіту. Витік Всьому. Батько Сварога і Лади. Треба: вівсяна каша, вівсяний хліб, хліб, сир, м ± д. просо, борщ, пироги, вар ± ва борошно, локшина, сир, яйця, масло, пиво, кисіль, оленина або яловичина, ягідне вино.

 

Родогощ (Радегаст. Радогоіц, Radichost (балт.), Радун, Ганімед (грец.)) - Бог гостинності, торгівлі, врожаю. Личина Світовиту. Треба: пироги медові, колобки, оладки, млинці, пиво, вінки, м ± д.

 

Рус (Рос) - Прабатько племені Русів. Син Орея.

 

Сварог (Бог, Дід, Тіу / Тюр (сканд.), Дьяус (інд.), Ільмарінен (фін.), Ільмойлліне (карел.), Інмар (удм,), Йон (комі), Юбмсл (саам.), Шкай (морд.), Шкай (мокш.), Істен (угор.), Кугу-юмо (марі.), Кумі-Торум (угр.), Нішка (морд.-ерзя.). Всевишній, Zeus (грец.), Deus (лат.), Savitar (інд.), Ішвара (інд.), Ахура-Мазда (ир.), Арамазд (вірм.)) - чоловіче втілення Рода, Бог-Творець, Бог Неба, мудрості, покровитель шлюбу та ковальського справи, рем ± сіл. Бог, що встановив закон Прави. Батько Богів. Чоловік Лади. Треба: вівсяна каша, курятина, пиво, пироги, зерно, сало, хліб, пироги з курятиною, риба (щука), локшина, кропива, тканина, молоко, сир, яйця, сир, ягідне вино, вівсяний хліб, оленина.

 

Святовит (Світовид, Святовид, Святовит, Світозар, Свендовід, Vitelubbe (?) (Балт.), Svatovit, Zwetobochus, Suentebueck) - Бог світла, родючості, урожаю, осіннього сонця, зерна, бою. Син Сварога. Треба: медовий пиріг, вино, млинці, м ± д.

 

Святобор (Светобор, Гай, Ліс, Бор, Дубина, Ажуолровіч (літ.), Сильван (лат.), Селванс (етр.), Вертідуб) - Бог лісів, борів, пан лісовиків. Треба: яйця, щука, лебідь, хліб, леп ± шки.

 

Святогор (Светогор, Гориня, Калнавертіс (літ.), Вертігор) - Бог гір, пагорбів, круч. Брат Святобора.

 

Семаргл (Огнебог, Огнік, Агні (інд.), Акні (хет.), Ігніс (лат.), Сефланс (етр.). Тул-он-Кугу-юмо (марі.). Вулкан (лат.), Гефест ( грец.), Сварожич, Атар (ир.), Руевит, Rugievit, Rinvit, Симаргл, Семіглав, Сьомік, Сім-рьгль, Раклі) - Бог вогню, вогняних жертвоприношень, тепла, ковальства, покровитель жертовників. Бог-посередник між світом людей і світом Богів. Треба: дрова, жир, пахощі, баранина, хліб (обов'язково), зерно, олію, вино, молоко, горіхи, каша.

 

Сітівpат (Сітіворот, Піесче-пас (морд.), Сітовень) - Бог дощу, родючості (?). син додола і Перуна. Треба: каша, полотно, мак, гроші, сіль, часник, пшениця, хліб, борщ.

 

Сон (Гипнос (грец.), Унтамо (фін.)) - Бог сну. Чоловік Др ± ми. Батько упин (Спокою). Син Велеса і Мари. Треба: яловичина, пироги, тканина, вино, молоко, м ± д.

 

Стрибог (Вітер, вітру (біл.), Стриба, Саркіс (вірм.). Вата (ир.), Ват-Лунг (хант.). Туня-юмо (марі), Oado (кушан.), Pieggolmai (саам.) , Vot-pop-ansux (мансі.), Шу (егип.). Вайю (інд.)) - Бог вітру, повітряного простору. Батько Посвист, Провея, Погоди і Подага. Чоловік Немізи. Треба: клапті, стрічки, крупа, зерно, борошно, каша (у вірменів), хліб (разбра-записуються шматки).

 

Суд (Усуд (хорв.), Дхарма (інд.), Каба-інмар (удм.). Вахт (вірм.)) - Бог правосуддя, справедливості, істини, законів. Батько Правди, Кривди і Родомисла (?). Треба: зерно, гроші, плоди.

 

Сурицю (Сур'я (інд.)) - сонячна Богиня радості, світла (напій сурья (м ± д питний)). Дружина Хмеля. Дочка Дажьбога.

 

Торка (Салюс (лат.), Девасена (інд.), Неріене (лат.)) - дружина Бога Війни.

 

Триглава (Тригла) - дружина Трояна.

 

Троян (Траян, Триглав (балт.). Трояк (укр.). Третин, Діан Кехт (ірл.), Trzy (пол.), Тріта Апья (інд.), Фріта, Фарідуі / Траетона (ир.), Фаетон ( грец.). Тритон (грец.), Асклепій (грец.). Ескулап (лат.), Тройчан, Тр ± хсин, Аурван (ир.), Дханвантари (інд.), Аушаутс (прусс.)) - Бог здоров'я, цілющих трав, знахарства. Пов'язаний з вогнем та водою. Син тр ± х Богів (Сварога, Перуна, Белеса). Чоловік трігла. Покровитель часу і простору. Треба: трави, молоко, конина, млинці, квіти, полотна, рушники, хліб, яйця, зерно.

 

Тур (Віл, Торк (болг.), Tunipit (балт.)) - Бог-покровитель худоби, ігрищ, веселощів, танок, буйність, пристрасті. Син Велеса і Макоши. Треба: млинці, козлятина, пиво, вино, стрічки, яйця.

 

Туриця - дружина Тура.

 

Усень (Овсень, Авсень, Таусень, Усіньш (латиш.), Jesen (балт.), Уші (інд.), Ушас (інд.), Usil (етр.), РКітень (біл.), Ausel (італійск.), Ашвіни (інд.)) - Бог весни, праці, покровитель коней, мостів, оранки. Син Зорі та Утробога. Треба: жир, хліб, молоко, м ± д, пиво, підкови.

 

Утробог (Заребог, Ютрабог (пол.), Іотербог (зх. слав.), Uniwit (балт.)) - Бог ранку, зорі, доби. Чоловік Зорі.

 

Хміль (Місяць, Арма (хет.), Сін (шум.), Кужух (хурр.), Meness (латиш.). Мен (фріг.), Мані (сканд.). Мах (ир.), Чандра (інд. ), Іки (хант.), Етпос-Ойка (мансі.). Сома (інд.), Хаома (ир.). Нектар (грец.)) - Бог хмелю. Чоловік сурицю. Треба: пиво, зерно, вино, квіти, яловичина, конина (в іранців), опара для тесту.

 

Хорс (Х'рс, Хр'с, Харе, Хорос, Хрос, Хурс, Гурса. Гурк, Коре, Геліос (грец.), Орш, Корша, К'рт, Kirt (нім.). Карачун (?), Керечун (карпатск.), Крачун (болг.), Kreuunu (рум.). Horse (італійск.), Херс, ХРС, Хрсовік (серб.), Хорус (чеськ.), Гор (егип.)) - Бог зимового сонця, зерна, озимих, холодів , покровитель худоби (особливо коней). Бог грому, господар чортів і вовків. Треба: конина, яловичина, оленина, свинина, млинці, яйця, горіхи, молоко, масло, кутя, хліб, м ± д, кисіль, зерно, підкови, зброю.

 

Чорнобог (Царнібу (балт.), Сурт (сканд.). Сет (егип.), Кереметь (удм.), Омоль (комі.). Куль (перм.), Куль-Отир (мансі.), Кинь-Лунг ( хант.), Zcerneboch, Черняк, Ангро Манью (ир.), Tiarnaglof, Церноглов (балт.)) - Бог Зла, брехні, ненависті, ночі. Противник Білобога і Вишніх Богів. Треби як Маре.

 

Числобог (Кронос (грец.), Зерван (ир.)) - Бог часу, букв, чисел, календаря. Треба: зерно, плоди, пироги, вино, м ± д, яловичина.

 

Чур (Щур, Арсура (чуваш.), Велен-пас (морд.). Термін (лат.)) - Бог охорони права власності, захисту, покровитель кордонів, цілості, оберігання, домашнього вогнища. Треба: зерно, хліб, плоди, вино, м ± д, курятина, клапті, борщ, каша, гроші.

 

Яже (Юша, Ящір, Яша, Шеша (інд.), Yesza (пол.), Jassa (пол.), Ажи Дахака (ир.), Аждаха (серб.). Ахі Будхінья (інд.), Бадняка (болт. ), Аждахак (вірм.), Лекеон (вірм.). Левіафан (жід.), Ермунганд (нім.), Мехента (егип.)) - Змій, що тримає землю. Брат інтро і Кощія. Треба: зерно, м'ясо, сіль, вино, квіти.

 

Ярило (Ярила, Яр, Ерило (біл.), Ярци, Еріл (лат.), Liekio (фін.), Пергрубрюс (прусс.), Арес / Ерос (грец.), Герман (болг.), Яровит, Herovito ( балто.), Herilus (італійск.), Яскраво, Телепинуса (хет.), Тарко (вірм.), Геркле (етр.), Геракл (грец.). Геркулес (лат.), Фуфлунс (?) (етр.) ) - Бог весняного сонця, пристрасті, любові, дітородіння, родючості, худоби, пивоваріння, землеробства, люті, війни, звірів. Треба: млинці, оленина, конина, свинина, козлятина, курятина, яловичина, візерунковий хліб, пироги, печиво, леп ± шки, насіння, зерно, каша, молоко, яєчня, пиво, квіти, стрічки, овочі, м ± д, часник , квас, пряники.

 

Яріца (Яріліха) - дружина Ярила.

 

 

 

Ідеологія і світогляд давніх слов'ян.

 

 

 

Культура слов'ян з самого початку складалася, як синтетична, бо знаходилася постійно під впливом різних культур і традицій. Давнім слов'янам були відомі різні види мистецтв (живопис, скульптура, музика, ремесла, кораблебудування, різьблення по дереву ...) Археологічні розкопки на місцях стародавніх поселень слов'ян показали все розмаїття побуту. Було всього знайдено безліч скарбів і могильників, наповнених різноманітними предметами начиння і дорогими прикрасами. На жіночих прикрасах з допомогою вітееватого рослинного арнамент стародавні ювіліри могли розповісти про своє уявленні про світ, про зміни пір року, про життя богів. Невідомі звірі, птахи, русалки займали уяву тодішніх майстрів, художників.

 

Одягу й зовнішньому вигляду язичники надавали великого значення. Вона демонструвала не тільки положення в суспільстві даної людини, але й деяку обрядовість. На одязі зображувалися берегині, рожаниці, символи сонця, землі, стихій і відображала всю багатоярусність світу. Верхній ярус (небо) співставлявся з головним убором, землі зіставлялася з взуттям і так з Кодима ярусом. Ось архітектура стародавніх слов'ян до нас майже не дійшла, тому що слов'яни будували з дерева. Давні слов'янські язичницькі мотиви залишилися тільки в сохранівшехся ранніх кам'яних християнських храмах. Так, язичництво - іскрнная релігія не може повністю померти і старі віри зливаються з навязуемимі новими. Більшість теперішніх російсько-православних праздненств - це старі язичницькі.

 

Як же язичник уявляв собі світ? Світ, де він жив називався «дійсність». Зверху цього світу, по видимому перебував світ «права», світ богів і світла. А знизу, в чорноті перебував світ «нав». Сподіваюся, я нічого не переплутав.

 

Це розділення найвідоміше, але були й інші погляди, по всій видимості принесені зі Скандинавії і з цього я світи буду називати Скандинавськими назвами:

 

 

 

Асгард-це царство асів, а також тих ванів, які живуть разом з асами. (Аси - боги воїнів, Вани - боги ремісників і селян)

 

Хель - царство мертвих, а також сил вселенського руйнування.

 

Лессальфхейм - цаpств ельфів, напівбогів і обожнених духів предків.

 

Йому протиставляється Свартальфхейм. Свартальви - те ж, що "карлики" - цвеpгі, англ. dwarves (назва, котоpое Дж. Р. Р. Толкієна використовував для своїх "гномів"). Вони уособлюють світові сили, які надають речам форму і структуру.

 

Ванахейм - царство ванів.

 

Йому протиставлений миp Йотунгейм. Це царство первісних сил сліпого, несвідомого хаосу та / або порядку. Йотун - це конструкція, позбавлена ​​свідомості.

Міpи Муспелльсхейм і Ніфльхейм відповідно представляють собою сфери Космічного Вогню і Космічного Льоду. Саме з цих космічних полярностей речовини-енергії зародилася всесвіт.

 

Між цими полярними силами знаходиться благословенна земля Мідгард - замкнутий миp в сеpедине Великого міpа. У цьому "Среднеземье" живе людство - один з численних видів космічних істот, потенційно володіє нарівні з богами і богинями даром свідомості.

 

 

 

Богослужіння.

 

 

 

Б огослуженіе слов'ян пов'язане з підтриманням річного циклу одухотвореної природи і регулюванням відносин з богами. Центральним моментом богослужіння було принесення доречних до випадку жертв.

 

Суспільне богослужіння було включено в сюжети свят та інших значущих подій. Святкові дійства супроводжувалися іграми, "ряженням", співом, танцями, ворожінням, ритуалами очисного призначення.

 

Перед святом прибирали в будинках, очищали місце для вогнищ, збирали дрова та солому, готували жертви, пекли частування.

 

Волхви заздалегідь приводили в порядок святилища, відбирали принесені і наведені жертви. У святилищі вони входили з побожним трепетом. Жерці балтійських слов'ян побоювалися осквернити його навіть диханням. Підмітаючи храм, вони вибігали, щоб перевести подих.

 

Язичницькі ритуали не чуже побожне почуття, народжене трепетом перед божествами. Тому жертвоприношення супроводжувалося підготовчі очищенням.

 

Сенс очищення - позбавлення від тілесної і духовної нечистоти за допомогою вогню, води і кадило. Для цього хлопці з дівчатами стрибали через багаття. Інші проходили між вогнищами, і проганяли худобу.

 

Хату очищали від злих духів (упирів і навій) пахощами. На сковорідці палили ялівець або ароматні трави. При заселенні нового будинку або печі вогонь зі старого вогнища переносили в нове вогнище.

 

А взагалі мало що відомо про Богослужіннях древніх слов'ян, так як, як я вже говорив, християни посторалісь. Єдине «але» - це те, що язичницькі праздненства інтегрувалися в православ'я.

 

 

 

Висновок.

 

 

 

Отже, підбиваючи підсумки цього не зовсім вдалого реферату, можна сказати все язичництво півночі - майже одне і те ж. Якщо відмінності між Скандинавським язичництвом і яким-небудь давньо-східним чи південним відразу брасаются в очі, то таких відмінностей між віруваннями півночі - просто немає. Я би міг у рефераті написати і про те, що всі білі народи півночі - від одних витоків, але це для даного реферату я не вважав за важливим і цікавим, тому що це інша тема, і я міг би тоді взяти тему, наприклад «ідеологія фашизму »або« теорія фашизму і расизму ».

 

Отже, підводячи підсумки реферату можна сказати - язичництво на Русі було золотим і живим періодом.

 

Джерела і матеріали:

 

Перелік богів - Язичницька громада «Триглав».

 

Богослужіння слов'ян - зібрано з різних сторінок інтернету, присвячених язичництва слов'ян.