Iнтеркультурна комунікація російської та англійської мов

 Арго – це професійний  жаргон волоцюг, злодіїв, гангстерів та деяких інших суспільних груп (вуличних торговців тощо).

Сленг – жаргонні слова або вирази; розмовний варіант тієї чи іншої соціальної або професійної групи [33, 810]. Сленг – це слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті [30, 34].

Сам термін сленг в перекладі з англійської мови означає:

1. мова соціально чи професійно  відособленої групи в протилежність  літературній мові;

2. варіант розмовної мови (в тому  числі експресивно забарвлені  елементи мови), що не співпадають  з нормою літературної мови [30, 35].

Сленг складається зі слів та фразеологізмів , які виникли та спочатку вживалися лише в окремих соціальних групах, він відображав життєву орієнтацію цих груп. Ставши загальновживаними, такі слова в цілому зберігають емоційно-оцінковий характер. Науковці вважають, що термін сленг застосовується або як синонім жаргону, або як сукупність жаргонних слів, жаргонних значень загальновідомих слів, жаргонних словосполучень, що належать за походженням до різних жаргонів, та стали якщо не загальновживаними, то зрозумілими для достатньо широкого кола носіїв даної мови.

Сленгізми загального сленгу та «низькі» коллоквіалізми , разом утворюють фрагмент загальнонаціональної лексики, який дослідники називають експресивним просторіччям. Цей фрагмент відноситься до стилістично знижених утворень в літературній мові. Він є функціонально-стилістичною категорією та визначається певною сукупністю стилістичних засобів розмовного варіанту літературної мови, займає проміжне положення між лексикою літературного стандарту та нелітературними формами мови [34, 35]. Слід зазначити, що лексичні засоби етико-стилістичної зниженості зазвичай мають оцінково-зневажливе вживання та загальну негативну експресію, однак якісно відмінну від непристойної: слова не сприймаються як вульгарні, а придають мові колорит фамільярності, хоча існують випадки, коли багато залежить від сфери вживання конкретного слова, що ускладнене соціальними значеннями, емоційним та стилістичним забарвленням, контекстом. Нестандартні елементи літературної мови мають певний комунікативний статус та мовну цінність перш за все як загальноприйняті засоби стилістично зниженої мови що відображають в деякій мірі функціонально-стилістичне варіювання словникового складу національної мови. Дана варіативність відрізняється від варіативності арготизмів та жаргонізмів, оскільки основними ознаками експресивної лексики виступають загальновживаність та етико-стилістична зниженість, що має за мету створення певного стилістичного ефекту [34, 35].

1.3.Різновиди сленгу(загальний та спеціальній)

Під терміном сленг розуміють особливий периферійний шар нелітернатурної лексики та фразеології, який лежить за межею літературної розмовної мови, закордонних діалектів загальнонародної англійської мови. Слід ввести два види: загальний сленг та спеціальний сленг.

А.Д. Швейцер стверджує, що сленг підрозділяється на загальний і спеціальний залежно від сфери вживання. До загального сленгу ставиться просторічна лексика з яскраво вираженою емоціонально-оцінювальним забарвленням, широко розповсюджена в розмовному мовленні й не обмежена у своєму використанні рамками яких-небудь професійних або соціальних діалектів. Спеціальний сленг містить у собі не прийняті в літературній мові слова й вирази, що входять у спеціальну й професійну лексику, і різні жаргони [5: 128].

Генрі Кратц у статті "What Is College Slang?" підкреслює значимість поділу загального й спеціального сленгу: "Almost all of the studies that have been made of American college slang ...do not clearly distinguish between college slang and general American slang spoken by college students This is an important distinction if we are to evaluate the college as an originator and a role of the preserver of slang. If no such distinction is made, a college slang would be co-extensive with a lexicon of general American slang - except that it would be larger, because it would include also terms that exist only on our campuses [12: 188]      В. Г. Вілюман [27, 47], займався проблемою сленга, сформулював деякі його важливі особливості. Автор запропонував розрізняти: 1) загальний сленг, тобто, той, що знаходиться за межами літературної мови, загальнозрозумілі та широко росповсюджені у розмовній мові образні слова та словосполучення емоційно-оцінкового відтінку. Ці слова претендують на новизну та оригінальність в якостях, які виступають синонімами слів та словосполучень літературної мови; 2) спеціальний сленг, тобто слова та словосполучення того чи іншого професійного, чи-то класового жаргону.

Загальний сленг – це відносно стійка для певного періоду, широко розповсюджена та загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, досить неоднорідна по своєму генетичному складу та мірі наближення до фамільярно-розмовної, з яскраво вираженними емоційно-експресивними відтінками, які часто представляють собою насміх над соціальними, етичними, естетичними, язиковими та іншими умовностями та авторитетами.

Загальний сленг має ряд рис, що відрізняються, які можна виявити при співставленні висловлювань про сленг зарубіжних та вітчизняних англістів. Ці риси слід враховувати, щоби запобігти суб`єктивних тверджень. Назвемо основні:

- загальний сленг широко розповсюджений і зрозумілий для всіх соціальних верств населення;

- має яскраво виражений емоційно-оцінковий характеер з домінуванням експресивної функції над номінативною (проста назва предметів та явищ);

- відносно стійкий для визначеного періоду, хоча сленгізми і переходять легко в колоквіалізми, а також зникають з вжитку;

- не однорідний по своєму генетичному складу, будучи створеним з різноманітних джерел (жаргони, кент, професіоналізми, варваризми тощо);

- неоднорідний по ступеню наближення до фамільярно-розмовної мов, хоча в цілому він протистоїть їй як компонент просторіччя;

- іноді має фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості;

- відрізняється генетично та функціонально від спеціпального сленгу (кента, жаргону, близьких до кенту мовних утворень) [34, 27].

До загального сленгу можна віднести такі минувші жаргонізми, як brass hat - офіцер, G. I. Jesus – воєнний священник, Jerry, Krauthead – німецький солдат тощо [34, 40].

Переходячи у сферу загального сленгу, жаргонізми втрачають свій вузький соціально-професійний характер та стають загальнозрозумілими для всіх носіїв мови. Тут відбувається перерозподіл лексики та фразеології. Вокабуляр загального сленга в якійсь мірі можуть поповнюватись за рахунок жаргонізмів та професіоналізмів. Багато з них знаходяться наче між загальним сленгом та спеціальним слегном, інші можуть входити і в соціальні жаргони і в професійні говори. Приймаючи до уваги ці особливості та всі наведені дефініції, пропонуємо розгорнуте визначення терміну загальний сленг.

      Спеціальний сленг – це специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів та арго (кент) злочинного світу. В англістиці, наскільки відомо, не настільки яскраво є дослідженим спеціальний сленг, хоча його вивчення має входити в соціолінгвістику (галузь мовознавства, синтез соціології та лінгвістики, що вивчає питання суспільного існування та суспільні умоіи розвитку мови). Найбільш глибинне трактування жаргонів, арго та професійної лексики ряда європейських мов дана в книзі академіка В. М. Жирмунського «Национальный язык и социальные диалекты» (Ленінград, 1936 рік).

Спеціальний сленг включає в себе: арго, кент, римований сленг, соціальні жаргони та професійні говори, бек сленг тощо.

Почнемо опис спеціального сленгу з арго, тобто з низької зони жаргонізмів – таємних мов злочинного світу. За В. М. Жирмунським, арго – «свого роду пароль, по якому впізнають один одного … і засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби» [29, 119 ]. Тому арго – це конспіративний, утаємничений жаргон.

Інколи арготизм, перетворившись у сленгізм, отримує нове значення. Наприклад, два першочергових значення у фраземи booby hatch (в`язниця) давно вже вийшли з вживання, але у своєму новому значенні божевільня чи лікарня для душевно хворих цей сленгізм широко відомий в США («The major, who happened to be the high priest of the booby hatch, looked suspiciously at the Arab and growled: «Who sent you here? Are you pulling my leg?»»(RC)).

В. М. Жирмунський справедливо помічає, що перетворення арго в сленг означає кінець старого арго як таємної професійної мови декласових елементів. Арготична лексика, втративши свій таємний характер, використовується як засіб емоційної експресії, образного евфемічного у сфері щоденного спілкування.

Кент – арго злочинного світу Англії – може похвалитися першими словниками, які були складені вже на початку 16 сторіччя, тобто майже на півсторіччя раніше перших тлумачних словникв літературної мови.

Доречі, в англо-американській літературі з давніх часів широко використовується в стилістичних цілях вокабуляр спецільного сленга, який зазвичай складає невід`ємну частину словника певного письменника. Дуже близьким до арго по своєму змісту таємного коду є – rhyming slang. «Римований сленг» не має спеціальної «професійної» замкнутості, він розчинений в лондонському просторіччі та виступає на правах жартівливих, образних висловлювань в буденній мові, займаючи наче б то проміжне місце між загальним сленгом та арго (кентом). Для створення таємного словника інколи користуються прийомом приховування форми слова чи словосполучення. Яскравим прикладом такого таємного кода є back slang. Цей особливий жаргон отримав широке розповсюдження в середині позаминулого століття серед лондонських вуличних торговців, які зазвичай знаходились в «делікатних» відношеннях з поліцією. Сутність back slang заключається в тому, що слова, як правило, перевертались, при цьому зазвичай це були фонетичні «перевертання» з додатковими викривленням вимови, характерними для кокні. Наприклад, penny – yenep; two pence – owt yenep; fourpence – rouf yenep; seven pence – neves yenep; yes – say; look – cool; bones – enobs; police – slop; teddy-boys – yobs; policemen – namesclop; pot o`beer – top o`reeb; pound – dunop; bad – dab; good – doog; man – nam; woman – namow. Окрім того, було спеціально придумано декілька виразів типу: tumble to your barrikin – understand you; cool to the dillo nemo – look at the little woman; flash it – show it; a regular bad one; a doogheno or dabheno? – is it a good or a bad market?(MSE)

Більш складним різновидом таємного сленгу є по термінології Е. Партриджа centre slang (medial slang)(PS). Приховані форми (звучання) слова відбувається не простим перевертанням слів, а «розсіченням» слів навпіл та постановкою першої частини після другої, інколи з деякими доповненими викривленнями. Цей різновид так само, як і back slang, характерна в основному для кокні. Приведемо приклади на centre/medial slang: person – nosper; sweet – eetswee; quiet – ietqui; right – ightri; fool – oolfoo; cheek – eekcher; sentimental – mentisental. Back slang/medial slang зазвичай легко відрізняється по своїй структурі від загального сленга, хоча в деяких випадках окремі утворення back slang можуть переходити у сферу загального сленга. Так, наприклад, відбулося з yob – yobs (студенти Ліверпульського унівурситета 1965 – 1966 роках, визначили yobs, як modern teddy – boys but not so flashy).

Під професійними говорами ми розуміємо спеціальну сферу професійної лексики, в основному доступну лише представникам даної професії. В процесі розвитку мови професійної лексики часто виходить за першпочаткову сферу вживання, професіоналізми в розширеному чи переносному значенні поступово проникають в літературну мову. Отже, термін сленг є багатозначним. Він належить до лексики обмеженого вжитку: має неофіційний характер та емоційну забарвленість. До лексики обмеженого вжитку також належать професіоналізми, жаргонізми, арго, вульгаризми (останнім часом все більше вживається термін сленг). Сленг, за В. Г. Вілюманом, поділяється на загальний та спеціальний. Загальний – загальнозрозуміла, розповсюджена соціальна мовна мікросистема. Спеціальний сленг – це більш специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів, арго тощо.

Розділ 2. Відмінності та подібності англійського сленгу

2.1.Жаргонізми та їх класифікація

Соціолінгвісти відзначають, що «для більшості сучасних індустріальних суспільств не характерна« жорстка »диференціація мови на більш-менш замкнуті, самодостатні підсистеми: соціально та культурно обумовлені різновиди єдиної національної мови постійно впливають один на одного, у зв'язку з чим явища, притаманні одного різновиду мови , можуть «перетікати» в іншу (або інші) ... »[19, С. 45]. В даний час спостерігається активне використання в усному мовленні слів, словосполучень і стійких виразів зі сфери просторіччя та жаргону. В історії російської мови подібні явища спостерігалися неодноразово. Остання за часом належить до першої чверті двадцятого сторіччя: «Зокрема, у стандартний словник проникають елементи наступних класових та професійних діалектів:

1) словника фабрично-заводських робітників;

2) матроського словника (що не  важко собі пояснити, якщо ми  згадаємо ту роль провідників революції, яку зіграла «морська братва» у самій товщі нашого, головним чином, провінційного населення);

3) «блатного» жаргону людей темних  професій (сюди відносяться, наприклад, липа і прикметник липовий т.д., які зараз далеко вийшли за первісний коло їх носіїв) ... »[23, С. 114]. У сучасній живій російській мові, можна зустріти фрази на кшталт такої: «Чуваки підвалюють, на Балда - по штуці, кори - штуки по три, а затискають, лишку не відстебнути ...». На стандарті цю фразу можна сформулювати наступним чином:«Заходять молоді люди (чоловіки або юнаки), на голові по тисячі рублів (головний убір цілої в тисячу рублів), туфлі - тисячі по три, а скупляться, зайвого не заплатять ...» Так майстер-перукар розповідає про професійні будні. У його промові жаргонізми вживаються абсолютно природно.

     Активне вторгнення такої лексики і фразеології в сучасний мовний побут викликає певні труднощі не тільки у тих, хто вивчає російську мову як іноземну, а й у самих носіїв російської мови. Вирішенню проблеми сприяє значне активізування останнім часом лексикографічної діяльності і появі ряду словників субстандартної лексики і фразеології. Слід, однак, мати на увазі, що рівні окремих лексикографічних публікацій можуть виявляти суттєві відмінності. Аналіз словників показує, що процеси взаємодії протікають як в активній, так і в пасивній формі. При пасивному запозиченні слово переходить з однієї підсистеми етноязика в іншу, зберігаючи (хоча б спочатку) колишнє значення. При активному запозиченні, тобто при активному впливі запозичення підсистеми, спостерігається зміна семантичної структури вже на початковому етапі (по суті, слово або вираз запозичується зі зміненим значенням).