Еволюція комп'ютерів

3.3 Електронний етап (III покоління (1964-1972рр)).  У 1960 р. з'явилися перші інтегральні схеми (ІС), які набули широкого поширення у зв'язку з малими розмірами, але величезними можливостями. ІС - це кремнієвий кристал, площа якого приблизно 10 мм2. ІС здатна замінити десятки тисяч транзисторів. А комп'ютер з використанням ІС досягає продуктивності в 10 млн. операцій в секунду.

У 1964 році, фірма IBM оголосила  про створення шести моделей  сімейства IBM 360 (System 360), що стали першими комп'ютерами третього покоління. Машини третього покоління — це сімейства машин з єдиною архітектурою, тобто програмно сумісних. Як елементна база в них використовуються інтегральні схеми, які також називаються мікросхемами.

Машини третього покоління  мають розвинені операційні системи. Вони володіють можливостями мультипрограмування, тобто одночасного виконання  декількох програм. Багато завдань  управління пам'яттю, пристроями і ресурсами стала брати на себе операційна система або ж безпосередньо сама машина.

Приклади машин третього покоління — сімейства IBM-360, IBM-370, ЄС ЕОМ (Єдина система ЕОМ), СМ ЕОМ (Сімейство малих ЕОМ) і ін. Швидкодія  машин усередині сімейства змінюється від декількох десятків тисяч  до мільйонів операцій в секунду. Ємкість оперативної пам'яті досягає  декількох сотень тисяч слів.

3.4 Електронний етап (IV покоління (з 1972 р. по теперішній час)).  Четверте покоління — це теперішнє покоління комп'ютерної техніки, розроблене після 1970 року. Вперше стали застосовуватися великі інтегральні схеми (ВІС), які по потужності приблизно відповідали 1000 ІС. Це привело до зниження вартості виробництва комп'ютерів. Швидкодія таких машин складає тисячі мільйонів операцій в секунду. Ємкість ОЗУ зросла до 500 млн. двійкових розрядів. У таких машинах одночасно виконуються декілька команд над декількома наборами операндів. C точки зору структури машини цього покоління є багатопроцесорними і багатомашинними комплексами, що працюють на загальну пам'ять і загальне поле зовнішніх пристроїв. Ємкість оперативної пам'яті приблизно 1 - 64 Мбайт.

Розповсюдження персональних комп'ютерів до кінця 70-х років привело  до деякого зниження попиту на великі ЕОМ і МІНІ-ЕОМ. Це стало предметом  серйозного неспокою фірми IBM (International Business Machines Corporation) — провідній компанії по виробництву великих ЕОМ, і в 1979 р. фірма IBM вирішила спробувати свої сили на ринку персональних комп'ютерів, створивши перші персональні комп'ютери - IBM РС.

Персональний Комп'ютер, – спеціально створений для роботи в режимі одного користувача. Поява персонального комп'ютера прямо пов'язана з народженням мікрокомп'ютера.

ПК - настільний або портативний  комп'ютер, який використовує мікропроцесор  як єдиний центральний процесор, що виконує всі логічні і арифметичні  операції. Ці комп'ютери відносять  до обчислювальних машин четвертого і п'ятого покоління. Крім ноутбуків, до переносних мікрокомп'ютерів відносять і кишенькові комп'ютери — палмтопи. Основними ознаками ПК є шинна організація системи, висока стандартизація апаратних і програмних засобів, орієнтація на широкий круг споживачів.

Зараз ведуться інтенсивні розробки ЕОМ V покоління. Розробка подальших  поколінь комп'ютерів проводиться на основі великих інтегральних схем підвищеного  ступеня інтеграції, використання оптоелектронних  принципів (лазери, голографія).

Ставляться абсолютно  інші завдання, ніж при розробці всіх колишніх ЕОМ. Якщо перед розробниками ЕОМ з I по IV покоління стояли такі завдання, як збільшення продуктивності в області числових розрахунків, досягнення великої ємкості пам'яті, то основним завданням розробників ЕОМ V покоління є створення штучного інтелекту машини (можливість робити логічні виводи з представлених фактів), розвиток "інтелектуалізації" комп'ютерів - усунення бар'єру між людиною і комп'ютером.

Комп'ютери будуть здатні сприймати інформацію з рукописного  або друкарського тексту, з бланків, з людського голосу, упізнавати користувача  по голосу, здійснювати переклад з  однієї мови на інші. Це дозволить спілкуватися з ЕОМ всім користувачам, навіть тим, хто не володіє спеціальними знаннями в цій області. ЕОМ буде помічником людині у всіх областях.

Висновки

Обчислювальна техніка не зразу досягла високого рівня. У  її розвитку відзначають передісторію і чотири покоління ЕОМ. Передісторія починається з глибокої давнини  з різних пристосувань для рахунку.

З кожним новим поколінням ЕОМ збільшувалися швидкодію  і надійність їх роботи при зменшенні  вартості і розмірів, удосконалювалися пристрої введення і виведення інформації. Згідно з трактуванням комп'ютера - як технічної моделі інформаційної  функції людини - пристрої введення наближаються до природного для людини сприйняття інформації (зоровому, звуковому) і, отже, операція по її вводу в комп'ютер стає все більш зручною для  людини.

Сучасний комп'ютер - це універсальний, багатофункціональний, електронне автоматичний пристрій для роботи з інформацією. Комп'ютери в сучасному суспільстві  взяли на себе значну частину робіт, пов'язаних з інформацією. За історичними  мірками комп'ютерні технології обробки  інформації ще дуже молоді і знаходяться  на самому початку свого розвитку. Ще жодна держава на Землі не створило інформаційного суспільства. Ще багато потоків інформації, не залучених  до сфери дії комп'ютерів. Комп'ютерні технології сьогодні перетворюють або  витісняють старі, докомп'ютерні технології обробки інформації. Поточний етап завершиться побудовою в індустріально розвинених країнах глобальних світових мереж для зберігання та обміну інформацією, доступних кожній організації і кожного члена суспільства. Треба тільки пам'ятати, що комп'ютерів слід доручати те, що вони можуть робити краще людини, і не вживати на шкоду людині, суспільству. 

Список літератури:

1. Алтухов Е.В., Рибалко Л.А., Савченко В.С. Основи інформатики і обчислювальної техніки, М., «Вища школа», 1992.

2. Бордовський Г.А., Исаєв Ю.В., Морозов В.В. Інформатика в поняттях і термінах, М., 1991.

3. Інформатика в житті  США, 1987(журнал).

4. Макдона Р. Основи мікрокомп'ютерних обчислень, М., 1989.

5. Симонович С.В., Евсєєв Г.А., Алексієв А.Г. Загальна інформатика, М., 1999.

6. Шафрін Ю. Информаційні технології, М., 1998.

7. Шилейко А.В. Комп'ютер XXI століття: яким ти будеш?, Комп'ютер в школі, 1999 №7(11).

8. ІНФОРМАТИКА, М., 1994. (енциклопедичний  словник для початківців)