Призначення і характеристика службових програм ОС Window

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                 3                                                                                                               

    Розділ 1. Поняття службових програм та їх характеристика

1.1 Означення службових програм                                                                       5               

1.2. Класифікація службових програм                                                                9                                                      

     Розділ 2. Характеристика службових програм

          2.1. Дефрагментація диска                                                                                   10                                                                               

2.2. Антивіруси                                                                                                     12                                                                                             

2.3. Очищення диска                                                                                           15                                                                                         

2.4. Установка та видалення програм                                                               19                                                                                 

2.5   Архівація даних                                                                                            23                                                                                                 

ВИСНОВКИ                                                                                                        26                                                                                         

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                       27                

УПЕП-11   № 110315   КР

П. І. Б.

Підпис

Дата

Розробила

Тофель М.Г.

Призначення і  характеристика службових програм  ОС Windows

Стадія

Аркуш

Аркушів

Керівник 

Колєчкіна Л.М.

КР

2

27 

ПУЕТ

Кафедра ІДЕС

Зав.кафедри

Макарова М.В.

ВСТУП

Важко назвати cферу людської діяльності, яка розвивалася б так стрімко і породжувала б таке розмаїття проблем, як інформатизація та комп'ютеризація суспільства. Історія розвитку інформаційних технологій характеризується швидкою зміною концептуальних уявлень, технічних засобів, методів та сфер їх застосування.

 Для нормального розв'язання задач на комп'ютері потрібно, щоб программа була налагоджена, не потребувала дороблень і мала відповідну документацію. Тому стосовно роботи на комп'ютері часто використовують термін програмне забезпечення (software), під яким розуміють сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи оброблення даних.

Windows - найпоширеніша операційна система у світі для настільних персональних комп'ютерів. Сімейство операційних систем Microsoft Windows містить у собі серверні Windows (Windows NT, Windows Millenium, Windows 2003), настільні (Windows 9х, 2000, ХР), а також для кишенькових комп'ютерів і смартфонів(WindowsCE).  
       Сумісність даних операційних систем один з одним, високорозвинений графічний інтерфейс користувача, безліч усіляких прикладних програм, а також інші переваги  дозволили операційній системі  Windows стати самою масовою ОС усвіті.  
        У базовий дистрибутив Windows входить пакет стандартних програм, які надають користувачеві мінімальні засоби по роботі з текстами, графікою, мультимедіа, а також дозволяють проводити обслуговування комп'ютера за допомогою службових програм.……………………………………………………… 
         З кожною новою версією Windows, удосконалюється й пакет стандартних програм.

 У сучасних реаліях вельми актуальним для більшості людей стало вміння

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

3

користуватися промисловими інформаційними технологіями. Проникнення комп'ютерів в усі сфери життя суспільства переконує в тому, що культура спілкування з комп'ютером стає загальної культури людини.

  При включенні комп'ютера операційна система завантажується в пам'ять раніше інших програм і потім служить платформою і середовищем для їх роботи. Без операційної системи неможливо уявити роботу з комп'ютером. Знання операційної системи необхідно для успішного користування сучасними комп'ютерами.

Попередником  ОС слід вважати службові програми (такі, як завантажувачі), а також бібліотеки часто використовуваних підпрограм, що почали розроблятися з появою універсальних комп'ютерів 1-го покоління (кінець 1940-х років). Службові програми мінімізували фізичні маніпуляції оператора з обладнанням, а бібліотеки дозволяють уникнути багаторазового програмування одних і тих же дій (здійснення операцій вводу-виводу, обчислення математичних функцій і т.п.).

На сьогоднішній момент операційна система Windows фірми Microsoft у  всіх її проявах, безперечно, вважається найпоширенішою операційною системою на ПК. Очевидно, що ознайомлення з ПК необхідно починати з ознайомлення з Windows, адже без неї робота на ПК немислима для більшості користувачів.

Даний реферат міститиме  інформацію про виробників операційних  систем, відмінності між операційними системами компаній-виробників як серед них, так і всередині компанії Microsoft, де відбулася еволюція операційної системи Windows, її вдосконалення протягом поколінь, а також розглянуто перспективи створення нових операційних систем задля зменшення кількості помилок, зручного користування та створення конкуренції на ринку ОС. Інформаційними основами для цієї курсової роботи послужили навчальні та довідкові посібники з інформатики, матеріали веб-сайтів та Інтернет видань, присвячені комп'ютерним технологіям.

В основу роботи комп'ютерів покладено програмний принцип  керування, який полягає в тому, що комп'ютер виконує дії за заздалегідь  заданою програмою.

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

4

  Розділ 1. ПОНЯТТЯ СЛУЖБОВИХ ПРОГРАМ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

1. Означення службових програм

Службове програмне  забезпечення - це програми, необхідні  для того, щоб зробити роботу на комп'ютері максимально надійною і зручною, дозволяють усувати помилки  і неполадки. До них, зокрема, відносяться  програми для обслуговування носіїв інформації, дисків, дискет і тому подібне. Більшість таких програм включені до складу операційної системи WINDOWS, команди для їх виклику містяться в меню вікон, або в контекстних меню об'єктів. Більшість утиліт оформлені як вбудовані службові програми системи.

Утиліта (англ. Utility program, utility) — сервісна програма, що допомагає керувати файлами, отримувати інформацію про комп'ютер, діагностувати й усувати проблеми, забезпечувати ефективну роботу системи.

Утиліти часто відносять не до системного, а до службового програмного забезпечення разом з антивірусами, архіваторами, засобами для запису даних на оптичні носії та іншими вузькоспеціалізованими программами.

Вони адаптовані до можливостей  системи даного типу і використовуються:

1. для перевірки роботи диска, його дефрагментації,

2. створення робітників архівів,
3. для відновлення системи,
4. очищення системи та її модернізації.

Утиліти призначені для  розширення можливостей операційної  системи і вбудованих у систему  службових програм за рахунок введення нових або вдосконалення вже існуючих функцій.

Так комп'ютерні утиліти  можна розділити на три групи:

1. Утиліти сервісного обслуговування комп'ютера,
2. Утиліти розширення функціональності
3. Інформаційні утиліти.

Утиліти останніх поколінь характеризуються швидкодією, багатофункціональністю, можлиістю роботи в середовищі сучасних операційних

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

5

систем, інтеграцією в  програми і браузери.

При модернізації операційної  системи утиліти не зникають, а  справно функціонують на базі вдосконаленого ядра.

До Утиліта сервісного обслуговування-ПЗО відносяться  всі види сервісних програм, такі як утиліти по: дефрагментації, перевірці  та виправлення структури розділів жорсткого диска, виправлення системних  залежностей, тонкої настройки системи і тощо.

Оскільки типовий набір  необхідних УСО. приблизно однаковий  для всіх користувачів ПК, то велике поширення отримали заздалегідь  зібрані пакети утиліт, найбільш яскравим прикладом яких може послужити пакет Norton Utilities (що

входить до Norton System Works) від компанії Symantec.

       Основні типи ПЗО:

-Мультимедія 

Перевіряють ступінь  фрагментації файлів та вільного простору на доступних системі розділах логічних накопичувачів, усувають (знижують) її - дефрагментує, а також можуть переміщати файли для розташування в порядку, що забезпечує оптимальний час доступу (мінімальне - до часто використовуваних файлів за рахунок більшого - до рідко використовуваних).

-Утиліти з контролю  помилок і пошкоджень структури  розділів і S

MART-ревізори

Перевіряють на наявність  помилок файлову систему, і пристрій зберігання даних (жорсткий диск, пристрій на основі Flash-пам'яті, дискету ...). Також  можуть звертатися до SMART-модулю жорсткого  диска для контролю його службової  інформації.

Для Microsoft Windows і Windows NT Norton Disk Doctor (частина Norton

Utilities, що входять до свою чергу в Norton System Works від Symantec Corporation)

-Утиліти контролю цілісності системи

сканують конфігураційні файли, символьні посилання та/або ярлики з метою пошуку некоректних записів, а також віддалених або переміщених файлів.

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

6

Для Microsoft Windows і Windows NT Norton WinDoctor (частина Norton Utilities, що входять до свою чергу в Norton System Works від Symantec Corporation)

JV16 Power Tools

JV RegCleaner

CCleaner

-Утиліти резервного  копіювання 

AzovSky Version Safe

-Утиліти системного  менеджменту 

Займаються розширеним управлінням системою, таким як: робота з розділами дисків, перепрограмування (перепрошивка) пам'яті BIOS, установка розширених апаратних установок апаратного забезпечення.

До них відносяться:

В ОС Windows NT 4-5.1 більшість основних програм системного менеджменту згруповано у Windows Management Console викликається пунктом «Керування комп'ютером» контекстного меню значка "Мій комп'ютер"

-Утиліти по роботі  розділів диску: 

Microsoft fdisk - утиліта по  роботі з розділів диску, частина  ОС Microsoft Windows.

PartitionMagic - Утиліта для  роботи з розділів диску під  ОС Windows або DOS з графічним призначеним для користувача інтерфейсом.

Оснащення "Керування дисками" Windows Management Console Windows XP і Vista надають службові діагностичні програми, якими можна скористатися для профілактики несправностей системи.

Найбільші проблеми в  системі виникають внаслідок помилкових дій при модернізації системи, BIOS, при додаток ПК новими пристроями або програмами, а також через внесення некоректних записів до реєстру.

 Найбільші проблеми  в системі виникають внаслідок  помилкових дій при модернізації  системи, BIOS, при додаток ПК новими пристроями або програмами,

а також через  внесення некоректних записів до реєстру.

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

7

До вичерпання простору дискової пам'яті і втрати працездатності ПК приводить переповнення диска  непотрібними записами. Пошкодження програм при видаленні файлів або спробі інсталювати непротестованих програми також призводить до погіршення показників системи. Подібних прикладів безліч.

Для організації глибоких перевірок, а також відновлення  працездатності ПК служать спеціалізовані утиліти. Вдало підібраний комплект утиліт допоможе вчасно виявити програмні конфлікти, підтримає працездатність жорсткого диска, акуратно видалить непотрібні файли і папки, виконає сортування документів та програм.

Неефективність пакету діагностичних програм не тільки загрожує втратою часу, а й призводить до негативних наслідків, коли стан ПК виявиться набагато гірше, ніж до робіт з відновлення працездатності.

Ефективно працюють програми діагностики повинні розширювати  можливості службових програм Windows наступними функціями:

-пошуком проблем при роботі з додатками;

-пошуком апаратних несправностей, що реалізується комплектом тестів діагно стики;

-більше швидкої та ефективної оптимізацією параметрів системи;

-захистом від "зависання" і відмов системи, для чого в діагностичні утиліти інтегровані програмні модулі захисту від аварійних відмов системи та засоби створення дискет, що дозволяють відновити систему;

Отже, програмне  забезпечення комп'ютера можна класифікувати  так (див. рис. 1.1.):

                    Рис. 1.1. «Програмне забезпечення комп’ютера»

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

8

1.2. Класифікація службових  програм

     Програми службового рівня взаємодіють як із програмами базового рівня, так і з програмами системного рівня. Призначення службових програм (утиліт) полягає у автоматизації робіт по перевірці та налаштуванню комп'ютерної системи, а також для покращення функцій системних програм. Деякі службові програми (програми обслуговування) відразу додають до складу операційної системи, доповнюючи її ядро, але більшість є зовнішніми програмами і розширюють функції операційної системи. Тобто, у розробці службових програм відслідковуються два напрямки: інтеграція з операційною системою та автономне функціонування.  
1. Диспетчери файлів (файлові менеджери). За їх допомогою виконується більшість операцій по обслуговуванню файлової структури копіювання, переміщення, перейменування файлів, створення каталогів (папок), знищення об’єктів, пошук файлів та навігація у файловій структурі. Базові програмні засоби містяться у складі програм системного рівня і встановлюються разом з операційною системою

2. Засоби стиснення  даних (архіватори). Призначені для  створення архівів. Архівні файли  мають підвищену щільність запису  інформації і відповідно, ефективніше використовуються носії інформації.

3. Засоби діагностики.  Призначені для автоматизації  процесів діагностування програмного  та апаратного забезпечення. Їх  використовують для виправлення  помилок і для оптимізації  роботи комп’ютерної системи.

4. Програми інсталяції (встановлення). Призначені для контролю  за додаванням у поточну програмну  конфігурацію нового програмного  забезпечення. Вони слідкують за  станом і зміною оточуючого  програмного середовища, відслідковують  та протоколюють утворення нових зв’язків, загублені під час знищення певних програм. Прості засоби управління встановленням та знищенням програм містяться у складі операційної системи, але можуть використовуватись і додаткові службові програми.

5. Засоби комунікації.  Дозволяють встановлювати з’єднання з віддаленими

комп’ютерами, передають повідомлення електронної  пошти, пересилають

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

9

факсимільні повідомлення тощо.

6. Засоби перегляду  та відтворення. Переважно для  роботи з файлами, їх необхідно завантажити у “рідну” прикладну систему і внести необхідні виправлення. Але, якщо редагування не потрібно, існують універсальні засоби для перегляду (у випадку тексту) або відтворення (у випадку звука або відео) даних.

7. Засоби комп’ютерної  безпеки. До них відносяться засоби пасивного та активного захисту даних від пошкодження, несанкціонованого доступу, перегляду та зміни даних. Засоби пасивного захисту – це службові програми, призначені для резервного копіювання. Засоби активного захисту застосовують антивірусне програмне забезпечення. Для захисту даних від несанкціонованого доступу, їх перегляду та зміни використовують спеціальні системи, базовані на криптографії.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СЛУЖБОВИХ ПРОГРАМ

2.1. Дефрагментація  диска

У WINDOWS «Дефрагментація диска» — це системна службова програма, що виконує аналіз локальних томів з подальшим пошуком і об'єднанням фрагментованих файлів і тек. Аналіз рекомендується проводити регулярно (не рідше за один раз в тиждень), а дефрагментацію лише після відповідної рекомендації програми дефрагментації диска.

Програма дефрагментації диску призначена для оптимізації  розміщення файлів на диску з метою  прискорення доступу до них. Необхідність її використання пояснюється тим, що при запису файлів великих розмірів на заповнений диск, коли відсутня неперервна область, достатня для їх розміщення, операційна система записує файл у вигляді кількох фрагментів так, що він займає декілька несуміжних ділянок.

 Вільне місце, що залишається після видалення файлів, при збереженні нових файлів заповнюється у довільному порядку. Якщо диск має багато фрагментованих файлів, системі необхідно більше часу для звернення до них, оскільки потрібно

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

10

виконувати  додаткові операції читання з  диску їх окремих частин.     

На створення файлів витрачається більше часу, оскільки вільний  простір на диску складається  із розрізнених фрагментів. Система  вимушена зберігати нові файли в  різних місцях диску.

Дефрагментацією називається  процес пошуку і об’єднання фрагментованих файлів і папок. Програма переміщує дані таким чином, щоб кожний із файлів займав на диску один неперервний фрагмент, а вільне місце об’єднувалося в єдину неперервну ділянку. Це прискорює роботу програм з файлами.

Для запуску програми дефрагментації у вікні властивостей диску на вкладці Сервис слід натиснути кнопку «Выполнить дефрагментацию».

В результаті на екрані з’являється  діалогове вікно, розділене на дві  основні області. У верхній частині  перелічені диски даного комп’ютера.

В нижній частині відображається графічне представлення того, наскільки обраний диск є фрагментованим. Кольорами вказується стан диску:

· червоним відображаються фрагментовані файли;

· синім виводяться неперервні області;

· білим відображається вільний простір диску;

· зеленим виводяться системні файли, які не можуть бути переміщені.

Перед виконанням дефрагментації можна проаналізувати вибраний диск, натиснувши кнопку «Анализ». Відображається діалогове вікно з повідомленням про відсоток фрагментованих файлів на диску і рекомендаціями щодо необхідності виконання операції.

Для запуску процесу  дефрагментації достатньо натиснути  кнопку «Дефрагментація» в основному вікні програми або у вікні завершення аналізу диску.

Час, необхідний для дефрагментації диску, залежить від декількох факторів, у тому числі від його розміру, кількості файлів на диску, ступеня його фрагментації та доступних ресурсів системи.

У вікнах результатів  аналізу та дефрагментації наглядно відображаються

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

11

поліпшення в структурі диску після виконання операції. Детальнішу інформацію можна отримати, натиснувши кнопку «Вывести отчет».

В комплект поставки Windows, крім прикладних програм, входять також  програми, призначені для обслуговування і оптимізації роботи системи.

В структурі Головного  меню доступ до службових програм  здійснюється

послідовністю команд Пуск- Все программы- Стандартные -Служебные. Крім того, можна скористатися можливістю запуску програм з вікна властивостей магнітного диску, що відкривається за командою Свойства контекстного меню диску з вікна папки Мой компьютер.

  Файл вважається фрагментованим, якщо він займає на диску декілька несуміжних областей. Як правило, це пов'язано з відсутністю досить великих безперервних ділянок вільного місця. Часто фрагментація відбувається при установці програмного забезпечення, після виконання оновлення або установки Windows. Доступ до фрагментованих файлів виробляється помітно повільніше, ніж до нефрагментованих.

Програма дефрагментації (defrag.exe dfrgfat.exe) прискорює роботу з диском завдяки переміщенню файлів і вільних ділянок. В результаті її роботи кожен з файлів займає на диску один безперервний фрагмент, а вільне місце об'єднується в єдину безперервну область. Для дискет цю операцію проводити не має сенсу.

Програма дефрагментації не перешкоджає роботі інших програм, проте декілька уповільнює її. Тимчасово  припинити дефрагментацію дозволяє кнопка "Пауза".

2.2. Антивіруси

Комп'ютерний  вірус - це спеціально створена програма, або сукупність машинного коду, яка здатна розмножуватись і, як правило, виконує на ПК певні деструктивні дії.………………………………………………………………………… 
        Перші комп'ютерні віруси з'явились на початку 80-х років. Програма Doctor Wett (спрощено Dr.WEB) один з кращих в світі антивірусів, розроблених вперше для DOS у 1992 р. російським програмістом Ігорем Даніловим та керованою ним компанією “Діалог-Наука” (Санкт Петербург). В другій половині 90-х розроблено

УПЕП-11   № 110315  КР

Аркуш

12

також версії з  графічним інтерфейсом для Windows. Від самого початку свого існування по сьогоднішній день програма залишається одним зі лідерів серед антивірусних програм продуктів. Вона неодноразово, отримувала нагороди від Visus Bulettin за 100% виявлення вірусів різних типів.

Всі віруси можна  поділити на групи :

1) Завантажувальні  віруси - Заражають завантажуючі  сектори HHD;FDD.

2) Файлові віруси - Заражають файли. Ця група  в свою чергу поділяється на  віруси, які заражають виконувальні  файли (COM-, EXE-віруси); файли даних  (макровіруси); віруси - супутники, які використовують імена інших програм; віруси сімейства DIR, які використовують інформацію про файлову структуру. Причому два останніх типи зовсім не модифікують файли на диску.

3) Завантажувально-  файлові віруси - спроможні вражати,  як код завантажувальних секторів, так і код файла. Віруси поділяються на резидентні та нерезидентні. Перші при отриманні керування, завантажуються в пам'ять і можуть діяти на відміну від нерезидентних не тільки під час роботи зараженого файла.

4) STEALTH-віруси  фальсифікують інформацію, читаючи з диску так, що активна програма отримує не вірні дані. Вірус перехоплює вектор призупинення INT 13h і поставляє читаючій програмі іншу інформацію, яка показує, що на диску "все в нормі". Ця технололгія викоритстовується як в файлових, так і в завантажувальних вірусах.

5) Ретровірусами називаються  звичайні файлові віруси, котрі  заражають антивірусні програми, знищюють їх або роблять їх  непрацездатними.

Тому практично  всі антиавіруси, в першу чергу  перевіряють свій розмір і контрольну суму файлів.

6) Multipartition - віруси можуть вражати одночасно EXE, COM, boot-сектор, MBR, FAT і директорії. Якщо вони до того ж володіють поліморфними властивостями і елементами невидимості, то стає зрозуміло, що такі віруси- одні з найбільш небезпечних.

Засоби захисту від вірусів поділяються на такі групи, як детектори, фаги, ревізори, охоронці, вакцини.

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

13

Детектори (сканери). Їх метою є постановка діагнозу, лікуванням буде займатися інша антивірусна програма або професійний програміст - "вірусолог".

Фаги (поліфаги). Програми спроможні найти і знищити  вірус (фаги) або декілька вірусів (поліфаги). Сучасні версії, як правило, проводять  евристичний аналіз файлів - вони досліджують  файли на предмет коду, характерного для віруса.

Ревізори. Цей  тип антивірусів контролює всі (відомі на момент випуску програми) можливі способи зараження комп'ютерів. Таким чином, можливо знайти вірус, створений вже після виходу програми-ревізора.

Охоронці. Резидентні програми, постійно знаходяться в пам'яті комп'ютера і контролюють всі операції.

Вакцини. Використовуються для обробки файлів і завантажувальних секторів з метою попередження зараження  відомими вірусами (в останній час  цей метод використовується все  частіше). Як відомо, ні один з даних типів антивірусів не забезпечує 100% захисту комп'ютера, і їх бажано використовувати в зв'язку з іншими пакетами. Вибір тільки одного, "найкращого" антивіруса вкрай помилковий. 
    Dr Web визнаний програмою із найшвидшим алгоритмом роботи серед всіх антивірусів, що беруть участь в тестування Virus Bulettin. Крім цього Dr.WEB приваблює користувачів дуже простим і зручним інтерфейсом, невеликими вимогами до ресурсів ПК та простотою у встановлені програми. Програма дозволяє перемикати інтерфейс між англійською, російською та німецькими мовами.

Dr.WEB є поліфагом, що здатний “читати” та лікувати архіви, знешкоджувати завантажувальні та Stelth - віруси. Програма Dr.WEB завжди славилась надзвичайно потужним та своєрідним алгоритмом евристичного аналізу, що дозволяє виявляти і знешкоджувати поліморфні віруси краще за інші антивірусні програми. 
    Цей антивірус корпорацією КАМІ (Москва) (пізніше - компанія “Лабораторія Касперського”), не менш популярний ніж комплекс фірми “Діалог Наука”, а в країнах західної Європи він значно випереджує по популярності Dr.WEB AVP є поліфагом і в процесі роботи перевіряє оперативно пам'ять і файли, в тому числі

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

14

архівні та упаковані, а також Master Boot Record та завантражувальний сектор (Boot Record). Особливо висока ефективність роботи досягається при пошуку макровірусів. 
      Як і Noron Aanitivirus пакет AVP містить резедентний модуль - фільтр для моніторингу оперативної пам'яті та операцій копіювання і запису на диск. Причому, він займає дещо менші ресурси ОП ніж Noron Aanitivirus. 
Програма підтримує автоматичне обновлення антивірусі них баз даних через Internet. Причому нові їх версії з'являються переважно раз в тиждень. 
Пакет AVP озброєний евристичним сканером що має декілька режимів сканування - в стандартному режимі перевіряються тільки “точки входу”, тобто місце, в яких починається обробка програми системою, в той час, як в режимі надлишкового сканування проходить повна обробка вмісту досліджуваних файлів. Правда, самі творці рекомендують включайте зайве сканування лише у тих випадках, коли стандартний режим не виявляє вірусів, а дивні явища” (у вигляді самовільних пере завантажень, уповільнення роботи програм.) не зупиняються. При надлишковому скануванні процес перевірки збільшується в кілька разів, і до того ж трапляється випадки, коли після завершення роботи пошкодженими виявляються неінфіковані файли. Особливістю цього антивірусу є також його здатність до самолікування.

2.3. Очищення  диска

При роботі з комп’ютером поступово на дисках накопичується певна кількість непотрібних файлів. Багато програм створюють тимчасові файли, але не всі видаляють їх після закінчення роботи. Звичайно, про більшість файлів сказати, чи потрібні вони чи ні, можете тільки ви, однак при своїй роботі, система Windows сама створює безліч файлів, які займають місце на диску даремно.

Програма Очищення диска (Disk Cleanup), що також відноситься до групи службових програм, використовується для видалення з диска непотрібних  файлів. Запуск програми очищення диска може проводитися як автоматично, так і вручну. Автоматичний запуск відбувається, коли на диску залишається вільного місця

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

15

менше, ніж встановлений в системі межа. При цьому з’являється  діалог, що попереджає про це .Зверніть увагу, то чим менше залишається на диску вільного місця, тим частіше з’являтиметься цей діалог (див. Рис. 2.1.)

Рис.2.1. «Діалог очищення диску»

Щоб запустити очищення диска, де залишилося мало місця, натисніть  кнопку Очистка диска (Disk Cleanup) цього діалогу. Якщо ви хочете запустити програму очищення самостійно, то відкрийте папку Мій комп’ютер (My Computer) в головному меню Windows. Клацніть правою кнопкою миші на значку, що позначає диск, який ви хочете очистити, і в допоміжному меню виберіть команду Властивості (Options). У діалозі клацніть на ярличку Загальні (General), щоб вибрати потрібну вкладку. На цій вкладці натисніть кнопку Очищення диска (Disk Cleanup), щоб запустити відповідну програму.

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

16

Програма очищення виконує  на вказаному диску пошук файлів, які можуть бути видалені автоматично. Після закінчення перегляду диска  на екрані з’являється діалог, що показує  результати цієї перевірки . У списку в центрі діалогу вказані групи файлів, які можна видалити, і займане ними місце на диску.

Під час роботи Windows на диску утворюється багато файлів, які створюються для тимчасових цілей. Коли на диску багато місця, кількість  цих файлів не має великого значення. Коли місце на диску закінчується, видалення зайвих файлів може допомогти у вирішенні проблеми. При перегляді диска підлягають видаленню розглядаються декілька груп файлів. Насамперед, це вміст папки Корзина (Recycle Bin), в яку потрапляють видаляються вами файли, оскільки більшість файлів, що потрапляють в неї, призначене для остаточного знищення. Далі йде папка Temporary Internet Files (Тимчасові файли Інтернету), що містить файли, які з’явилися на комп’ютері при роботі з Інтернетом. Ці файли потрібні для швидкого повторйого перегляду Web-сторінок, на яких ви вже побували, і при їх видаленні нічого страшного не станеться. Багато програм при своїй роботі створюють тимчасові файли для зберігання якихось частин оброблюваної інформації. У Windows передбачена спеціальна папка для таких файлів. Іноді ці файли не знищуються після закінчення роботи тих програм, які їх використовували.

Щоб видаляти такі файли, передбачена спеціальна група. Також  для очищення пропонується кілька інших  груп файлів. Щоб задати видалення  груп файлів, слід встановити відповідні прапорці діалогу. Коли ви натиснете кнопку ОК діалогу, почнеться процес очищення. На питання про те, чи дійсно ви хочете видалити файли, слід відповісти ствердно, натиснувши кнопку Так (Yes) відкрився діалогу. З’явиться діалог з прогрес-індикатором, який ілюструє процес очищення (див. Рис. 2.2.).

Іноді видалення непотрібних  файлів не вирішує проблему браку  місця на диску. У цьому випадку  система може  запропонувати вам  видалити частину компонент Windows або  встановлених програм. Те ж саме ви можете зробити і самостійно, якщо виберете вкладку Додатково (More Options) діалогу Очищення

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

17

диска (Disk Cleanup) (див. рис. 2.3.)

Рис. 2.2. «Процес очищення диску»

Рис. 2.3. «Вкладка додаткового діалогу Очищення диску»

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

18

На цій вкладці вам  пропонуються три варіанти збільшення вільного місця на диску за рахунок  видалення частини файлів, використовуваних системою Windows. Перша група елементів  управління дозволяє видалити деякі компоненти Windows, які ви зараз не використовуєте. Щоб видалити частину компонент Windows, натисніть кнопку Очистити (Clean up). З’явиться перший діалог майстра компонент Windows. У цьому діалозі як список представлені компоненти системи, які ви можете видалити.

Вибір елемента списку відображає в нижній частині діалогу коментар про те, що являє собою обраний  компонент, також відображається займаний цим компонентом об’єм на диску. Щоб позначити компонент для  видалення, слід встановити прапорець  напроти відповідного елемента списку. Друга група дає можливість видалити раніше встановлені програми. Натискання кнопки Очистити (Clean up) в цій групі елементів управління приведе до появи діалогу Установка / видалення програм (Add / Remove Programs. У цьому діалозі також у вигляді списку представлені встановлені зараз програми. Вибравши програму для видалення, ви побачите займаний нею обсяг на диску. Щоб видалити програму, натисніть кнопку Видалити (Delete). Буде запущений майстер видалення програм.

2.4.  Установка та видалення програм

З часом ви зрозумієте, що якісь зі встановлених програм  вам вже не потрібні, а якісь, навпаки, варто було б додати, встановити. Будь-які програми перед використанням  мають бути встановлені (інстальовані) на комп'ютері. Першою встановлюється операційна система, а всі інші програми інсталюються вже в середовищі ОС.

Установлення найпростіших програм може полягати в копіюванні їхніх файлів на жорсткий диск комп'ютера, але переважна більшість програм  установлюються з використанням  допоміжної програми-інсталятора, яка реєструє програму в середовищі ОС (записує дані про неї у спеціальний системний реєстр), запитує в користувача, які модулі програми встановлювати, створює ярлики виконуваного

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

19

файлу програми в головному меню чи на робочому столі.

Інсталяція  — це процес установлення програмного  забезпечення на комп'ютер користувача  за допомогою спеціальної програми-інсталятора. Установка (або інсталяція) програми - це не просто копіювання файлів з настановного комплекту (дистрибутива) на жорсткий диск, а ще і інтеграція програми в єдиний механізм співдружності операційної системи і прикладних програм.

Щоб полегшити  керування програмами, Windows надає  спеціалізований засіб для їх установлення та видалення. Його можна використати для інсталяції програм із компакт-дисків, додавання, заміни і видалення окремих компонентів встановлених прикладних програм або операційної системи, а також для завантаження її оновлень з Інтернету.

Щоб запустити  засіб установлення та видалення програм, виберіть у головному меню команду Пуск, Панель керування й у вікні панелі керування клацніть посилання Установка й видалення програм. На екрані буде відображено однойменне вікно.(див.рис. 2.4)

Рис.2.4. «Установка і виделення програм»

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

20

Після відкриття  вікна Установка й видалення  програм на сторінці Зміна або  видалення програм  відображується список усіх інстальованих на комп'ютері програм. Якщо виділити в ньому рядок певної програми, то праворуч під ним з'явиться кнопка Замінити/Видалити або дві окремі кнопки — Замінити і Видалити. Інколи з'являється лише кнопка Видалити.

У вікні програми ви бачите список компонентів Windows. Вже встановлені  на вашому комп'ютері відмічені галочкою, відсутні в системі - порожнім квадратиком. А чому деякі квадратики з галочками сірого кольору? Тому, що кожен відмічений галочкою пункт - це не одна програма, а декілька що входять в один програмний комплект.

І сірий квадратик  з галочкою якраз і сигналізує про те, що у вашій системі встановлені не всі програми з цієї групи, а лише деякі. У свою чергу відмічений галочкою білий квадратик дає зрозуміти, що ця група програм встановлена на ваш комп'ютер у повному складі. Про те, які програми входять до тієї або іншої групи, ви зможете взнати за допомогою кнопки Склад (Details) внизу вікна. Познайомтеся із складом кожної групи компонентів Windows і виберіть лише ті з них, які вам необхідні. Ви можете не лише відмітити галочкою програми, які ви хочете встановити, але і зняти галочку із зайвих, на вашу думку, встановлених в системі програм.

 Щоб повторно встановити програму (наприклад, якщо вона почала неправильно працювати) або доповнити набір її компонентів, потрібно клацнути кнопку Замінити чи Замінити/Видалити. Для багатьох великих програм або пакетів програм буде відкрито діалогове вікно, де користувачеві пропонують вибрати кілька варіантів модифікації: додати чи видалити окремі компоненти, переінсталювати пакет повністю або видалити його. Після клацання кнопки Далі потрібно виконати всі вказівки системи, і програму буде змінено. Для видалення програми з комп'ютера слід скористатися кнопкою Видалити, а якщо її немає — кнопкою Замінити/Видалити. Найчастіше після цього відкривається діалогове вікно, де потрібно підтвердити свій вибір, однак деякі програми можуть бути видалені без додаткового попередження.

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

21

Для видалення програм описаний засіб заміни та видалення слід використовувати обов'язково. Не можна просто видаляти файли програми з папки, де її встановлено, оскільки операційна система все ще вважатиме таку програму встановленою і, не знаходячи її файлів, видаватиме повідомлення про помилку.

Щоб установити на комп'ютері  нову програму з оптичного диска, потрібно в діалоговому вікні Установка й видалення програм відкрити сторінку Установка програм, клацнувши відповідний значок ліворуч. У робочій області вікна з'являться кнопки Компакт-диск або дискети та Windows Update. Вони призначені для інсталяції нових програм та оновлення операційної системи.(див. рис. 2.5.)

Рис.2.5. «Установка та видалення програм»

Для інсталяції нової програми слід скористатися кнопкою Компакт-диск або дискети.

Відкриється діалогове  вікно Запуск програми установки, у якому потрібно клацнути кнопку Огляд, у вікні, що відкриється, знайти на диску інсталяційну програму (зазвичай вона має ім'я setup або install), виділити її та клацнути кнопку Відкрити.(див. рис.2.6.)

Далі в діалоговому  вікні Запуск програми установки потрібно клацну кнопку Готово, після чого буде запущено програму-інсталятор. Користувач має лише виконувати всі її інструкції.

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

22

Рис. 2.6. «Запуск програми установок»

2.5. Архівація  даних

З розвитком комп'ютера  стали збільшуватися й обсяги інформації збереженої в ньому, що у свою чергу привело до розвитку технологій по збереженню цієї інформації в стиснутому виді, тобто в архівах. Для цього була придумана безліч програм здійснюючих архівацію інформації.

Однак у роботі з цією інформацією іноді небажано розкривати повний архів, щоб взяти один чи два необхідних чи файли ж просто подивитися, що в архіві за інформація.  
Програми-архіватори, за винятком одиниць, не надають зручних оболонок дозволяючих просто, швидко й у наочній формі розібратися з вмістом архівів.  
Архіватори - це програми, що дозволяють створювати й обробляти архівні копії файлів. При цьому архівні копії мають менший розмір, чим оригінали. За допомогою спеціальних алгоритмів стиску з файлів віддаляється вся надлишкова інформація, а при застосування зворотних алгоритмів розпакування архівна копія відновлюється в первісному виді.…………………………………………………….  
Найбільш відомі программи-архіватори для MS-DOS: ARJ (розроблювач -- Robert K. Jung), pkzip (компанія PKWARE Inc.), lha (Haruyasu Yoshizaki), zoo (Rahul

УПЕП-11   № 110306   КР

Аркуш

23

Dhesi). Безумовним лідером  в усьому світі за останні  5 років став архіватор RAR. В  даний час RAR активно витісняє ZIP як основну утиліту стиску FTP архівів у мережі INTERNET. RAR є єдиною  всесвітньо використовуваною програмою,  створеної російським програмістом (за винятком TETRIS). Всі архіватори відрізняються використовуваними алгоритмами стиску, форматами архівних файлів, швидкістю роботи і т.д.

Характерною особливістю  більшості типів даних є їх надлишковість. Ступінь надлишковості даних залежить від типу даних. Наприклад, для відеоданих ступінь надлишковості в декілька разів більша ніж для графічних даних, а ступінь надлишковості графічних даних, у свою чергу, більша за ступінь надлишковості текстових даних. Іншим фактором, що впливає на ступінь надлишковості є прийнята система кодування. Прикладом систем кодування можуть бути звичайні мови спілкування, які є ні чим іншим, як системами кодування понять та ідей для висловлення думок. Так, встановлено, що кодування текстових даних за допомогою засобів української мови дає в середньому надлишковість на 20-25% більшу ніж кодування аналогічних даних засобами англійської мови. 
Для людини надлишковість даних часто пов'язана з якістю інформації, оскільки надлишковість, як правило, покращує зрозумілість та сприйняття інформації. Однак, коли мова йде про зберігання та передачу інформації засобами комп'ютерної техніки, то надлишковість відіграє негативну роль, оскільки вона приводить до зростання вартості зберігання та передачі інформації. Особливо актуальною є ця проблема у випадку необхідності обробки величезних обсягів інформації при незначних об'ємах носіїв даних. У зв'язку з цим постійно виникає проблема позбавлення надлишковості або стиснення даних. Коли методи стиснення даних застосовуються до готових файлів, то часто замість терміну "стиснення даних" вживають термін "архівування даних", стиснений варіант даних називають архівом, а програмні засоби, що реалізують методи стиснення називаються архіваторами.…………………………………………………………….

В залежності від того, в якому об'єкті розміщені дані, що підлягають стисненню розрізняють:

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

24

Стиснення (архівування) файлів: використовується для зменшення  розмірів файлів при підготовці їх до передавання каналами зв'язку або до транспортування на зовнішніх носіях малої ємності;………………………………………………… 
Стиснення (архівування) папок: використовується як засіб зменшення обсягу папок перед довготерміновим зберіганням, наприклад, при резервному копіюванні; 
Стиснення (ущільнення) дисків: використовується для підвищення ефективності використання дискового простору шляхом стиснення даних при записі їх на носії інформації (як правило, засобами операційної системи).…………………………… 
Існує багато практичних алгоритмів стиснення даних, але всі вони базуються на трьох теоретичних способах зменшення надлишковості даних. Перший спосіб полягає в зміні вмісту даних, другий - у зміні структури даних, а третій - в одночасній зміні як структури, так і вмісту даних.………………………………. 
Якщо при стисненні даних відбувається зміна їх вмісту, то метод стиснення є незворотнім, тобто при відновленні (розархівуванні) даних з архіву не відбувається повне відновлення інформації. Такі методи часто називаються методами стиснення з регульованими втратами інформації. Зрозуміло, що ці методи можна застосовувати тільки для таких типів даних, для яких втрата частини вмісту не приводить до суттєвого спотворення інформації. До таких типів даних відносяться відео- та аудіодані, а також графічні дані. Методи стиснення з регульованими втратами інформації забезпечують значно більший ступінь стиснення, але їх не можна застосовувати до текстових даних. Прикладами форматів стиснення з втратами інформації можуть бути: JPEG (Joint Photographic Experts Group) для графічних даних; MPG - для для відеоданих; MP3 - для аудіоданих. 
Якщо при стисненні даних відбувається тільки зміна структури даних, то метод стиснення є зворотнім. У цьому випадкові з архіву можна відновити інформацію повністю. Зворотні методи стиснення можна застосовувати до будь-яких типів даних, але вони дають менший ступінь стиснення у порівнянні з незворотними методами стиснення. Приклади форматів стиснення без втрати інформації: GIF (Graphics Interchange Format), TIFF (Tagged Image File Format) - для графічних даних; AVI - для відеоданих; ZIP, ARJ, RAR, CAB, LH - для довільних типів даних.

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

25

Існує багато різних практичних методів стиснення без втрати інформації, які, як правило, мають різну  ефективність для різних типів даних  та різних обсягів.

ВИСНОВОК

Персональні комп’ютери для жителів багатьох країн світу  стали звичними домашніми апаратами, як, скажімо, телефон або телевізор.

За останні  кілька років комп'ютер стає все  більш невід'ємною частиною майже  кожної людини. Використання ПК нетільки істотно полегшує інтелектуальний труд і допомагає вирішуватинайскладніші завдання всіх рівнів життєдіяльності людини, а й сприяє розвитку інформаційних технологій науки і техніки, докорінним чином змінюючи нашу свідомість.

Отже, службові програми займають проміжне положення між операційною системою і прикладними програмами. Завдяки операційній системі ми дістаємо саму можливість роботи з комп'ютером. Вона забезпечує взаїмопоні маніє між людиною і програмами, програмами і пристроями, пристроями і людьми. Проте найголовніша властивість операційної системи, яку ми використовуємо для корисної роботи, — це те, що вона дозволяє нам встановлювати інші програми.

Саме ця властивість  операційної системи і робить комп'ютер універсальним приладом, що допомагає створювати красиво оформлені документи, перекладати тексти з незнайомих мов, подорожувати в Інтернеті, учити і вчитися, а коли треба, то і розважатися музикою, відеофільмами і комп'ютерними іграми.

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Економічна інформатика / М.В. Макарова, С.В. Гаркуша, Т.М. Білоусько, О.В. Гаркуша . – Суми : Університетська книга, 2011 . – 480 с.
2. Економічна інформатика та комп'ютерна техніка / В.С. Григорків, Л.Л. Маханець, Р.Р. Білоскурський. – Чернівці : Книги ХХI, 2009 . – 396 с.
3. Экономическая информатика/ А.В. Фролов.: Питер, 1997. – 592 с.
4. Экономическая информатика/ В.П. Косарев . – 3-е изд., перераб. и доп . – М. : Финансы и статистика, 2006 . – 656 с.
5. Інформатика / Н.Я. Наливайко . – К. : Центр учб. л-ри, 2011 . – 576 с.
6. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології / В.А. Баженов, П.П. Лізунов, А.С. Резніков. – К. : Каравела, 2008 . – 640 с.
7. Информатика и информационные технологии / Ю.Д. Романова . – 5-е изд., испр. и доп . – М. : Эксмо, 2011 . – 704 с.
8. Информатика: аппаратные средства персонального компьютера / В.Н. Яшин. – М. : Инфра-М, 2008 . – 254 с.
9. Информатика / С.В. Симонович . – 2-е изд . – СПб : Питер, 2008 . – 640 с.
10. Кишик А.Н. Досье пользователя Microsoft Word 97. – Киев: «Логос», 1998.
11. Основи інформатики / За ред. Смирнова М.В. – К., 1999.
12. Соколюк Є.І. Комп’ютерні технології сьогодні. – Харків, 2006.
13. Програмне забезпечення / За ред. Ящука С.М. – К., 2007.
14. http://www.refine.org.ua/pageid-2341-1.html
15. http://informat.in.ua/znajomstvo-z-sluzhbovimi-programami.html
16. http://ubooks.com.ua/books/000131/inx9.php
17. http://www.kontren.narod.ru/ikt/ikt_03.html
18. http://cybersantway.ru/?p=1076
19. http://uk.wikipedia.org/wiki/Антивірусні_програми
20. http://uk.wikipedia.org/wiki/Службові_програми

УПЕП-11   № 110315   КР

Аркуш

27