Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Июня 2012 в 12:12, реферат
Комп’ютерна графіка з’явилась достатньо давно вже у 1960-х роках існували повноцінні програми роботи з графікою. Сьогодні прийнято користуватися термінами «комп’ютерна графіка» і «комп’ютерна анімація». Поняття «комп’ютерна графіка» об’єднує всі види робот зі статичними зображеннями, «комп’ютерна анімація» має справи з зображеннями, які динамічно змінюються.
1. Вступ………………………………………………………………………….3
2. Визначення поняття 3D-графіка…………………………………………....5
3. Застосування 3D-графіки……………………………………………………6
4. Редактори 3D-графіки……………………………………………………….9
5. Недоліки 3D-графіки………………………………………………………..10
6. Висновок……………………………………………………………………..12
7. Список використаної літератури…………………………………………..13
Blender — досить оригінальна програма, з дещо складним інтерфейсом, що є певною перешкодою для початківців. Але, пристосувавшись до роботи у Blender, користувач розуміє його переваги та неохоче переходить на інші пакети.
LightWave 3D (виробник NewTek). Потужний пакет тривимірного моделювання та анімації. Має величезний вибір інструментів.
* підвищені вимоги до апаратної частини комп’ютера, в тому числі до об’єму оперативної пам’яті, наявності вільного місця на жорсткому дискові та швидкодії процесора;
* необхідність великої підготовчої роботи зі створення моделей усіх об’єктів сцени, котрі можуть попасти у поле зору знімальної камери, та присвоєння їм матеріалів. Але ця робота звичайно окупається отриманим результатом;
* менша, ніж при використанні двовимірної графіки, свобода у формуванні зображення. Мається на увазі, що малюючи картину пензлем на папері або засобами двовимірної графіки на екрані, Ви маєте можливість цілком вільно змінювати будь-які пропорції об’єктів, порушувати правила перспективи тощо, якщо це необхідно для втілення ідеї. У 3D графіці це також можливо, але потребує додаткових зусиль;
* необхідність контролю над взаємним розміщенням об’єктів у складі сцен, особливо при виконанні анімації;
* необхідність прийняття додаткових заходів, що звичайно застосовується на етапі вторинної обробки синтезованих зображень, щоб надати їй реалістичнішого вигляду. Результати візуалізації сцен засобами тривимірної графіки виглядає занадто ідеально правильними, а тому недостатньо реалістичними. У зв’язку з цим до складу програм тривимірної графіки входить цілий ряд фільтрів, що дозволяють імітувати такі ефекти, як кінцева глибина різкості зображення, імітація ефекту фотоплівки тощо.
В наш час все більшого розвитку набувають інформаційні технології, які в свою чергу реалізуються за допомогою комп’ютера. З цієї причини стрімкий розвиток комп’ютерної графіки неминучий. Спочатку з’явилася векторна графіка, яка описує зображення за допомогою кривих, але вона виглядає неприродно, оскільки має чіткі лінії, різкі переходи. Потім з’явилася растрова графіка, яка визначає зображення як набір пікселів. Зображення в растрі виглядаюсь вже більш реалістично, з її допомогою починають зображати та обробляти фотографії. Але зараз популярності набуває тривимірна графіка, яка розглядає об’єкти в тривимірній площині, що є більш природнім для ока людини. Ці об’єкти проектуються, моделюються та візуалізуються за допомогою спеціалізованих програм.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Вельтмандер П.В., Машиная графіка. (учбовий посібник) Новосибірск, Новосибірський державний технічний університет, 1997.
2. Іванов Д.В., Карпов О.С., Кузьмін Є.П., Лемпицький В.С., Хропов О.О, Алгоритмічні основи растрової машинної графіки БИНОМ. Лабораторія знання, Інтернет-університет інформаційних технологій - ИНТУИТ.ру, 2007
3. Роджерс Д., Алгоритмічні основи растрової машинної графіки М.: Мир, 1989
4. Шикін Є.В., Боресков О.В., Комп’ютерна графіка. Динаміка, реалістичне зображення. М.: ДІАЛОГ-МІФІ, 1995.