Табличний процесор MS Excel 2007

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Января 2013 в 13:20, лабораторная работа

Краткое описание

Популярність програми MS Excel пояснюється специфікою її призначення - її головне завдання полягає роботі з великими масивами даних, представленими в табличній формі. Для цих цілей вона повсюдно використовується професіоналами для всіляких розрахунків, для статистичного аналізу і т.п. Тим не менш, у багатьох випадках вона буде корисна і не професіоналові.

Содержание

1. Робота у табличному процесорі MS Excel 2007
2. Формули та функції у MS Excel 2007
3. Розширені можливості табличного процесора
4. Висновок
5. Використана література

Вложенные файлы: 1 файл

Табличний процесор MS Excel 2007.docx

— 112.48 Кб (Скачать файл)

Табличний процесор  MS Excel 2007

План 

 

  1. Робота у табличному процесорі MS Excel 2007
  2. Формули та функції у MS Excel 2007
  3. Розширені можливості табличного процесора
  4. Висновок
  5. Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Microsoft Excel (MS Excel) - програма призначена для організації даних у таблиці для документування й графічного подання інформації.

Популярність  програми MS Excel пояснюється специфікою її призначення - її головне завдання полягає роботі з великими масивами даних, представленими в табличній  формі. Для цих цілей вона повсюдно використовується професіоналами для  всіляких розрахунків, для статистичного  аналізу і т.п. Тим не менш, у  багатьох випадках вона буде корисна  і не професіоналові.

Чудовим якістю програми MS Excel є те, що вона в рівній мірі здатна задовольнити потреби як початківців користувачів, так і  професійних. Це досить рідкісне якість багато в чому забезпечило їй лідируюче  положення, яке вона займає у всьому світі. Особливістю цієї програми є  можливість її поетапного вивчення. На першому етапі немає необхідності вивчати багато спеціальні функції  цієї програми. Вивчення основних функцій  дозволяє створювати красиво і грамотно оформлені різноманітні документи  і стане основою для подальшого, більш поглибленого вивчення цієї програми.

Сучасні технології обробки інформації часто призводять до того, що виникає необхідність представлення  даних у вигляді таблиць. У  мовах програмування для такого подання служать двомірні масиви. Для табличних розрахунків характерні відносно прості формули, за якими проводяться  обчислення, і великі обсяги вихідних даних. Такого роду розрахунки прийнято відносити до розряду рутинних робіт, для їх виконання слід використовувати  комп'ютер. Для цих цілей створено електронні таблиці (табличні процесори) - прикладне програмне забезпечення загального призначення, призначений  для обробки різних даних, представимо  в табличній формі.

Електронна  таблиця (ЕТ) дозволяє зберігати в табличній формі велику кількість вихідних даних, результатів, а також зв'язків (алгебраїчних або логічних співвідношень) між ними. При зміні вихідних даних всі результати автоматично перераховуються і заносяться в таблицю. Електронні таблиці не тільки автоматизують розрахунки, але і є ефективним засобом моделювання різних варіантів і ситуацій. Змінюючи значення вихідних даних, можна стежити за зміною отримуваних результатів і з безлічі варіантів вирішення задачі вибрати найбільш прийнятний.

При роботі з табличними процесорами створюються  документи, які також називають  електронними таблицями. Такі таблиці  можна переглядати, змінювати, записувати на носії зовнішньої пам'яті для зберігання, друкувати на принтері.

Таблиця - форма організації даних по рядках і стовпцях.

Електронна  таблиця - комп'ютерний еквівалент звичайної таблиці.

Табличний процесор - комплекс програм, призначених для створення і обробки електронних таблиць.

Електронна  таблиця - найпоширеніша і потужна технологія для професійної роботи з даними. В комірках таблиці можуть бути записані дані різних типів: текст, дати, числа, формули та ін Головне достоїнство електронної таблиці - можливість миттєвого автоматичного перерахунку всіх даних, пов'язаних формульними залежностями, при зміні значення будь-якого компонента таблиці.

Табличний процесор MS Excel дозволяє:

Розв'язувати  математичні задачі: виконувати різноманітні табличні обчислення, обчислювати значення функцій, будувати графіки і діаграми і т.п.;

Здійснювати чисельне дослідження (Що буде, якщо? Як зробити, щоб?);

Проводити статистичний аналіз;

Реалізувати функції бази даних - введення, пошук, сортування, фільтрацію (відбір) і аналіз даних;

Встановлювати захист на окремі фрагменти таблиці, робити їх невидимими;

Наочно представляти дані у вигляді діаграм і графіків;

Вводити і  редагувати тексти;

Здійснювати обмін даними з іншими програмами, наприклад, вставляти текст, малюнки, таблиці, підготовлені в інших додатках;

Здійснювати багато табличні зв'язку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні об'єкти табличного процесора MS Excel:Осередок - мінімальний об'єкт табличного процесора;

Рядок - горизонтальний набір осередків, заголовки стовпців - A, B, C, ... IV;, Стовпець - вертикальні набір осередків, заголовки рядків - 1, 2, 3, ... 65 536;

Адреса комірки - визначається перетином стовпця і рядка (A1, F123, AC72);

Покажчик осередку - рамка;

Активна комірка - виділена рамкою, з нею можна робити будь-які операції;

Суміжні комірки - осередку розташовані послідовно;

Діапазон (блок) осередків - виділені суміжні комірки, що утворюють прямокутний ділянку таблиці;

Адреса діапазону (блоку) осередків - визначається адресою верхньої лівої та нижньої правої комірки, розділених двокрапкою (:), B2: C7 → B2, B3, B4, B5, B6, B7, C2, C3, C4, C5, C6, C7.

Книга - документ електронної таблиці, що складається з листів, об'єднаних одним ім'ям і є файлом;

Лист - робоче поле, що складається з комірок.

 

При роботі з табличними процесорами  створюються документи, які можна  переглядати, змінювати, записувати на носії зовнішньої пам'яті для  зберігання, друкувати на принтері. Режим формування електронних таблиць  припускає заповнення і редагування  документа. При цьому використовуються команди, що змінюють вміст клітин (очистити, редагувати, копіювати), і команди, що змінюють структуру таблиці (видалити, вставити, перемістити).

Режим управління обчисленнями. Всі обчислення починаються з клітинки, розташованої на перетині першого рядка та першого стовпця електронної таблиці. Обчислення проводяться в природному порядку, тобто якщо в черговий клітинці знаходиться формула, що включає адресу ще не обчисленої осередку, то обчислення за цією формулою відкладаються до тих пір, поки значення в комірці, від якого залежить формула, не буде визначено. При кожному введенні нового значення в клітинку документ перераховується наново, - виконується автоматичний перерахунок. У більшості табличних процесорів існує можливість установки ручного перерахунку, тобто таблиця таблиця перераховується наново лише при подачі спеціальної команди.

Режим відображення формул задає індикацію вмісту клітин на екрані. Звичайно цей режим вимкнений, і на екрані відображаються значення, обчислені на підставі вмісту клітин.

Графічний режим дає  можливість відображати числову  інформацію в графічному вигляді: діаграми і графіки. Це дозволяє вважати електронні таблиці корисним інструментом автоматизації інженерної, адміністративної та наукової діяльності.

У сучасних табличних процесорах, наприклад, в Microsoft Excel, в якості бази даних можна використовувати  список (набір рядків таблиці, що містить  пов'язані дані). При виконанні  звичайних операцій з даними, наприклад, при пошуку, сортування або обробці  даних, списки автоматично розпізнаються  як бази даних. Перераховані нижче елементи списків враховуються при організації  даних:

• стовпці списків стають полями бази даних; 

• заголовки стовпців стають іменами  полів бази даних; 

 • кожен рядок списку перетворюється  в запис даних.

 

 

2. 1. Робота з формулами Основні відомості обчислення в таблицях виконують за допомог формул. Формула Може складатіся з математичних Операторів, значення, посилання на вічко й ІМЕНА функцій. Результатом виконан формули є Деяк нове значення, Що містіться у вічку, де знаходится формула. Формула почінається Зі знаку рівняння "=". У формулі можут вікорістовуватіся аріфметічні оператори +, -, *, /. Порядок обчислення візначається звичайна математична законами.

Приклади формул: = (А4 + В8) * С6, = F7 * С14 + B12.

Формула - ції сукупність операндів, з'єднаних Між собою знаками операцій и круглих дужок. Операндом Може буті число, текст, логічне значення, адреса клітінкі (посилання на клітінку), функція. У формулах розрізняються аріфметічні Операції и Операції відношень. Excel допускає: аріфметічні Операції + - додавання, - віднімання, * - множення, / - ділення, ~ - піднесення до степеня; Операції відношень> - Більше, <- менше, = - дорівнює, <= - менше або дорівнює,> = - Більше або дорівнює, <> - не дорівнює.

Константи - текстові або чіслові значення, Що уводящим у вічко І не можут змінюватіся Під годину обчисления.

Посилання на вічко або  групу вічок - спосіб, Яким можна зазначіті конкретних вічко або декілька вічок. Посилання на окремому вічко - Його координати. Значення порожнього вічка дорівнює нулю.

Посилання на вічка бувають  двох тіпів:

Відносні - коли вічка позначаються відноснім зсувом від вічка з формулою (Наприклад: F7) .

Абсолютні - коли вічка позначають координатами табліці в сполученні Зі знаком $ (Наприклад: $ F $ 7).

Комбінація попередніх тіпів (Наприклад: F $ 7).При копіюванні формул відносні посилання змінюються на Розмір переміщення.Для  звертання до групи вічок вікорістовують спеціальні символи:

: (Двокрапка) - формує звертання  до вічок, Що знаходяться Між  двома операндами.

Наприклад: С4: С7 звертається до вічок  С4, С5, С6, С7.

; (Крапка з комою) - позначає об'єднання  вічок. Наприклад, D2: D4; D6: D8 - звертання  до вічок D2, D3, D4, D6, D7, D8.

Для уведення формули у вічко  потрібно увести знак '=' і необхідну  формулу для обчислення. Після  натискання клавіші Enter у вічку з'явиться  результат обчислення. Формула з'являється  в рядку редагування при виділенні  вічка, що містить формулу.

2. Функції

Функціями в Microsoft Excel називають об'єднання  декількох обчислювальних операцій для розв’язання визначеної задачі. Функції в Microsoft Excel являють собою  формули, що мають один або декілька аргументів. В якості аргументів указуються числові значення або адреси вічок.

Excel містить більше ніж 400 вбудованих  функцій. Функція має ім'я і  список аргументів у круглих  дужках. Аргументами можуть бути  числові та текстові константи,  клітинки, діапазони клітинок. Деякі  функції доступні лише тоді, коли  відкрита відповідна надбудова.  Для відкриття надбудови слід  виконати команду Сервис/Надстройки  і у діалоговому вікні Надстройки  вказати надбудови, які треба  відкрити.

Ввести функції у формулу  можна вручну або з використанням  майстра функцій. Для роботи з  майстром функцій слід натиснути  кнопку Мастер функций панелі інструментів Стандартная або виконати команду  Встав-ка/Функции. При цьому відкривається  діалогове вікно Мастер функций  — шаг 1 из 2 (мал. 13.16), в якому можна  вибрати категорію функцій. При  виборі категорії в поле Функций  виводиться список функцій даної категорії. У цьому списку можна вибрати потрібну функцію. У рядку стану виводиться короткий опис функції.

Після вибору функції слід натиснути  кнопку Далее, у результаті чого відкриється  вікно діалогу Мастер функций  — шаг 2 из 2 (мал. 13.17), в якому можна  вказати аргументи функції.

Після натискування кнопки Готово формула  вставляється в активну клітинку.

Наприклад:

=СУММ(А5:А9) – сума вічок А5, А6, А7, А8, А9;

=СРЗНАЧ(G4:G6) – середнє значення  вічок G4, G5, G6.

Функції можуть входити  одна в іншу, наприклад:

=СУММ(F1:F20)ОКРУГЛ(СРЗНАЧ(H4:H8);2);

 

Для уведення функції у вічко  необхідно:

  • виділити вічко для формули;
  • викликати Мастер функций за допомогою команди Функция меню Вставка або кнопки ;
  • у діалоговому вікні, що з'явилося (мал.1), вибрати тип функції в переліку Категория і потім потрібну функцію в переліку Функция;

 

  • натиснути кнопку ОК;

 

 

 

 

у полях Число1, Число2 та ін. наступного вікна увести аргументи функції (числові значення або посилання на вічка);

 

 щоб не  указувати аргументи з клавіатури, можна натиснути кнопку , яка знаходиться  праворуч поля, і виділити мишею  ділянку вічок, що містять аргументи  функції; для виходу з цього  режиму слід натиснути кнопку , яка знаходиться під рядком  формул;

 

 натиснути  ОК.

 

Уставити  у вічко функцію суми СУММ можна  за допомогою кнопки .

Масиви формул

Масиви формул зручно використовувати для уведення однотипних формул і обробки даних  у вигляді таблиць. Наприклад, для  обчислення модуля від чисел, розміщених у вічках B1, C1, D1, E1 замість уведення формул у кожне вічко можна  увести одну формулу – масив для  усіх вічок. Microsoft Excel додає навколо  масиву формул фігурні дужки { }, по яким його можна відрізнити.

Для створення масиву формул необхідно:

 виділити  вічка, в яких повинен знаходитися  масив формул (мал.14);

увести формулу  звичайним способом, вказавши в якості аргументів групу вічок-аргументів ABS(B1:E1);

у останньому вікні замість кнопки ОК натиснути  комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter.

Для редагування  масиву формул потрібно:

 виділити  вічка, в яких знаходиться масив; 

натиснути мишею  усередині рядка редагування  і відредагувати формулу;

натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter.

 

 

Повідомлення  про помилки 

Якщо формула  у вічку не може бути правильно  обчислена, Microsoft Excel виводить у вічко  повідомлення про помилку. Якщо формула  містить посилання на вічко, що містить  значення помилки, то замість цієї формули  також буде виводитися повідомлення про помилку.

Информация о работе Табличний процесор MS Excel 2007