Формування практичних вмінь та навичок на уроках інформатики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 «РІВНЕНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ» 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 
«Формування практичних навичок на уроках інформатики»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівне, 2011

 

Завданнями проектної роботи є формування вмінь працювати з колегами для досягнення кінцевої мети; нести відповідальність за кінцевий продукт; аналіз та критичне осмислення вивченого матеріалу для його практичного застосування; розробка та виготовлення дидактичних та методичних матеріалів, завдань для проведення практичних, лабораторно-практичних робіт.

Завданням проектної роботи є формування творчого інтелектуального потенціалу, загального культурного рівня учнів, формування особистості, яка має  змогу самопізнаватися, саморозвиватися, самовизначатися.

Мета:

• узагальнення та поширення інноваційного досвіду науково-педагогічної діяльності;

 

 

• інформування представників громадськості, педагогів про мій професійний розвиток і самовдосконалення;

 

 

• актуалізація забезпечення високої якості організації освітнього процесу на основі ефективного використання сучасних освітніх технологій, в тому числі інформаційно-комунікаційних;

 

 

 

 

 

 

Для активізації пізнавальної практичної діяльності учнів на уроках інформатики є навчальний матеріал у найбільш мультимедійному і інтерактивному вигляді.

Такий матеріал може бути представлений у вигляді:

презентацій (з їх допомогою  можна ілюструвати матеріал, а  можна надати учням можливість самостійно вивчати, що більш значимо);

комп'ютерних ігор (природно, тих ігор, які містять розвиваючий чи пізнавальний матеріал);

інтерактивних програм, тестів (чим більше участі приймає  учень у процесі навчання, тим  більше значимості знаходять отримані знання, уміння і навички);

графічних демонстраційних  матеріалів (це можуть бути як звичайні плакати, стенди, роздаткові матеріали, а краще, якщо це будуть зображення, які школяр сам знайде і перегляне на ПК);

відео або мультиплікаційних  фільмів (і немає нічого поганого в тому, щоб учень, наприклад, 11-го класу дивився на уроці мультфільм, Якщо він несе в собі хоч якийсь освітній сенс).

На уроках інформатики  віддаю пріоритет саме практичної діяльності учнів, через яку і відбувається пізнання.

Ідеальним засобом для  вирішення цієї задачі служить метод  проектів. Проектна діяльність залежно  від освітніх завдань може приймати всілякі форми: Це може бути грандіозний проект на цілий навчальний рік і більше (він може бути і наскрізним, тобто не перериває класичні заняття), а може - проектом на один або декілька уроків (міні-проект).

Для вирішення означеної проблеми застосовую в роботі кейс-метод навчання. Кейс-метод навчання - це метод активного навчання на основі реальних ситуацій. Перевагою кейсів є можливість оптимально поєднувати теорію і практику, що є досить важливим при підготовці учнів. В процесі навчання інформатики та інформаційних технологій кейс виступає як об'єкт вивчення (учні самі розробляють їх мультимедійні різновиди) і як ефективний засіб навчання. Впровадження кейс-методу при навчанні інформатики та інформаційних технологій дозволяє на практиці реалізувати компетентнісний підхід, що розвиває методичну систему інформатики, збагачує зміст дисципліни.

 

 

 

 

 

 

Своєчасно сформувати вміння учнів означає озброїти їх дійовим  засобом пізнання основ інформатики, яке допомагає швидше, глибше, самостійно засвоїти головне, зрозуміти зв’язок між явищами.

 Стосовно сучасних  умов навчання в школі процес  розвитку учня визначається як  формування і становлення його  готовності до самостійної учбової  діяльності у відповідності з  виниклими чи поставленими перед  ним завданнями. Ця готовність реалізується через уміння і навички учнів.

Уміння можна визначити  як підготовленість до свідомих і  точних дій (розумових і практичних) чи як здатність свідомо досягати мети діяльності на основі знань і  навичок, причому в ситуації, що змінюється.

 Уміння учнів базуються  на засвоєнні певних способів  навчально - пізнавальної діяльності (наприклад, складання планів, конспектів, тез на основі вивчення різних  джерел знань; складання порівняльної  таблиці на основі аналізу  тощо).

 Крім умінь, способи діяльності реалізуються і через набуті навички. Я вважаю, що навички – це дії, виконувані з різним ступенем автоматизму. У навчанні інформатики навички входять до складу ряду складних умінь і відіграють допоміжну роль (вільне читання тексту підручника, звертання до його змісту та ін.).

 

 

Які вміння формуються в  процесі навчання?

1. Уміння планування  навчальної праці:

 • Усвідомлення  навчального завдання;

 • Визначення мети;

 • Вибір раціонального  і оптимального шляху її досягнення;

 • Визначення послідовності і тривалості етапів діяльності;

 • Побудова моделі (алгоритму) діяльності;

 • Планування на  день, тиждень, місяць.

 

2. Уміння організації  своєї навчальної діяльності:

 • Організація  робочого місця в класі –  наявність і стан навчальних  засобів, їх раціональні розміщення, створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов;

 • Організація  режиму роботи;

 • Організація  домашньої самостійної роботи, визначення  порядку і способів розумових  дій.

 

3. Уміння сприйняття  інформації, робота з різними джерелами інформації (комунікативні):

 • Читання, робота  з книгою, конспектування;

 • Бібліографічний  пошук, робота з довідниками,  словниками;

 • Слухання, запис  почутого;

 • Уважне сприйняття  інформації, управління увагою;

 • Спостереження;

 • Запам’ятовування;

 • Уміння роботи  з комп’ютером.

 

4. Уміння розумової  діяльності:

 • Осмислення навчального  матеріалу, виділення головного;

 • Аналіз і синтез;

 • Абстрагування  і конкретизація;

 • Індукція –  дедукція;

 • Класифікація, узагальнення, систематизація доказів;

 • Побудова розповіді,  відповіді, доповіді, аргументація;

 • Формулювання  висновків;

 • Вирішення проблемних  задач.

 

5. Уміння оцінки і  осмислення наслідків своїх дій:

 • Самоконтроль  і взаємоконтроль результатів  навчальної діяльності;

 • Оцінка правильності викладу, рішення;

 • Оцінка різних  сторін явищ: економічної, екологічної,  естетичної, етичної;

 • Уміння перевірити  вірність і міцність теоретичних  знань, практичних навичок;

 • Рефлексивний  аналіз.

 

 Формування вмінь  проходить через ряд етапів.

 На початковому  етапі учні вперше отримують  знання про нові для них  способи учбової діяльності: а)  про її мету; б) про зміст  способів навчальної роботи. Про  порядок її виконання. Узагальнені  знання про способи діяльності  часто фіксуються у вигляді  пам’яток, логічних схем із переліком виконуваних дій.

 На проміжному етапі  знайомий прийом навчальної роботи  знаходить застосування в нових  умовах: коли засвоюється якісно  новий матеріал чи джерело  знань, коли перед учнями ставляться  принципово нові завдання.

 На завершальному  етапі засвоюють усі дії, що  складають спосіб діяльності  внаслідок їх багаторазового  повторення і свідомого застосування  в ході роботи над матеріалом  більш складного характеру.

 Перенесення засвоєних  дій на нові об’єкти виконується  з кожним разом все більш самостійно, творчо. Таким чином, знання способу діяльності, закріплене його систематичним застосуванням, стає міцним умінням учня.

 

Методичні умови  успішного формування вмінь учнів:

 • Відправна  умова (і вимога до вчителя)  – усвідомлення ним мети роботи, її змісту, необхідності планомірно використовувати такі навчальні прийоми і засоби, які відповідають особливостям матеріалу і розвивають мислення;

 • Своєчасне  виявлення (шляхом усної і письмової  перевірки знань і вмінь) рівня  підготовленості школярів кожного класу: як вони усвідомлюють способи своєї навчальної діяльності та оперують ними, якими основними вміннями вільно володіють;

 • Організація  процесу навчання інформатики  таким чином, щоб органічно  поєднувалось формування знань  і вмінь;

 • Цілеспрямоване  і планомірне застосування системи  методичних засобів формування  вмінь учнів: а) пояснення суті  і практичного значення кожного  способу навчальної діяльності  стосовно пізнання інформатики;  застосування пам’яток з переліком  виконуваних дій; б) планування вчителем завдань і задач, у тому числі й проблемних, по кожному розділу і великим темам курсу з урахуванням перспективи формування різних способів діяльності, необхідних для засвоєння даного матеріалу; в) виконання учнями завдань і задач (переважно з підручників), які закріпляють ці знання про способи діяльності, вчать творчому застосуванню формованих умінь; г) створення на уроках проблемних ситуацій, які стимулюють застосування різноманітних способів пізнавальної діяльності, і за їхньою допомогою оперувати теоретичними знаннями; д) систематичний контроль (з боку вчителя) і самоконтроль (з боку учнів) за пізнавальною діяльністю класу, зокрема рецензування розгорнутих відповідей різного характеру, аналіз планів, конспектів, тез за змістом і за формою;

 • Встановлення  міжпредметних зв’язків по формуванню  навчальних умінь школярів; контакти  з вчителями суміжних дисциплін:  узгодження з ними термінів  пояснення і закріплення аналогічних  чи схожих способів навчальної  діяльності, застосування однотипних пам’яток; єдина система вимог і контролю по відношенню до вмінь учнів.

 

 Серед учителів  і учнів поширюються пам’ятки, які дають змогу краще осмислити  виучувані явища, події, поняття,  надати знанням стрункої системи. 

 

Пам’ятки

 

Золоті правила уроку

1. Знання здобувай переважно на уроці.

2. Не можна залишати  нічого не зрозумілого, недовивченого  на уроці.

3. На уроці має бути  повне напруження сил і концентрація  уваги.

4. Розвивай на уроці  мислення, пам’ять, спостережливість, уміння конспектувати.

4. Будь самостійним, не заучуй, а відкривай для себе нові істини.

5. Не втрачай на  уроках жодної хвилини, втрачені  хвилини спричиняють втрату годин,  днів, місяців, років.

6. Оволодівай знаннями, це зробить тебе сильним, впевненим  у собі, здатним долати значні перешкоди.

 

Вимоги до розповіді

1. Розповідь має відповідати  темі, розкривати головну думку,  відповідати наміченому плану.

2. Викладаючи хід подій,  пам’ятай про хронологічну послідовність  їх викладу.

3. Розповідай доказово, обгрунтовуй висновки фактами.

4. У ході розповіді  поясни причину, характер, суть, наслідки  явища, події.

5. Будь точним в  описанні фактів, висновків, вживанні  комп’ютерних термінів, висловів.

 

Пам’ятка по роботі з  підручником

1. Прочитай текст.  Сформулюй головну ідею.

2. Розподіли текст на завершені частини. Склади план.

3.Для аргументації пунктів плану  використовуй факти, приклади, схеми,  таблиці.

4. Доповни знання про події  із тексту підручника відомостями  з документальних джерел.

5. Дай відповіді на запитання  до документу.

 6. Дай відповіді на запитання в кінці параграфа, зроби висновки.

 

Прийоми логічного мислення

 • Доказ – обгрунтування  правильності чи хибності якої-небудь  думки.

 • Поняття – знання про  суть явища.

 • Визначення поняття –  це стисле розкриття його змісту.

 • Узагальнення  – виділення головного і загального.

 • Аналіз – розчленування  цілого на частини.

 • Сутність –  саме головне в явищі, тобто  те, без чого воно не може  існувати.

 • Синтез – поєднання  частин в одне ціле.