Інформаційне суспільство

Зміст

 

ВСТУП

1. Поняття “інформаційне суспільство” і його сутність.
2. Структурні основи інформаційного суспільства.
3. Проблеми становлення інформаційного суспільства .

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність теми зумовлена потребою дослідження суспільства нового типу, яке протягом останніх десятиліть все частіше характеризують як інформаційне суспільство. Саме розвиток сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, зростання кількості інформації все більше визначають сутність нашої епохи. Новітні інформаційно-комунікаційні технології мають величезний перетворювальний вплив на всі сфери сучасного суспільства як у межах національних кордонів, так і у світі в цілому. Глобальність процесів, що відбуваються, неминуче підвищує інтерес до теоретичного осмислення особливостей інформаційного суспільства й емпіричного вивчення впливу інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію соціально-економічних, політичних і культурних структур.

У розвинених країнах сфера інформаційно-комунікаційних технологій виступає запорукою соціального, економічного і політичного благополуччя. Починаючи з 90-х років ХХ століття розвиток інформаційного суспільства є пріоритетним напрямом державної політики в провідних країнах світу.

У грудні 2003 року питання створення  глобального інформаційного суспільства  вперше в історії людства було підняте на вищому міждержавному  рівні у межах проведення I стадії Всесвітнього Самміту з питань Інформаційного Суспільства. На цьому міжнародному форумі лідери 161 держави світу підписали два стратегічні документи “Декларацію принципів” і “План дій”, які визначили напрями подальшого розвитку інформаційного суспільства на всіх рівнях, а також визнали необхідність розробки і реалізації національних стратегій його розвитку в кожній конкретній країні.

Починаючи з 1998 р. у вказаний процес включилася Україна, проте на цьому  шляху перед нашою країною  постає чимало труднощів, пов’язаних, насамперед, з перехідним характером розвитку українського суспільства. Сьогодні для досягнення головної мети –  ефективної інтеграції України в  глобальне інформаційне співтовариство - їй необхідно вирішити унікальне в світовій історії завдання – сформувати інформаційний простір і водночас створити демократичну, соціальну, правову державу і громадянське суспільство.

Теоретичне обґрунтування розвитку інформаційного суспільства значно відстає від практичного використання інформаційно-комунікаційних технологій. Таким чином, є доцільним розглянути інформаційний розвиток з позиції соціального, політичного і філософського аналізу. Створення наукової концепції, здатної синтезувати загальні проблеми інформаційного суспільства, а також перспективи розвитку інформаційного простору України, складає надзвичайно актуальне теоретичне завдання, вирішення якого дозволить соціальним суб’єктам всіх рівнів усвідомити свою роль і місце в нових умовах, обґрунтувати стратегію інформаційного розвитку нашої країни, з’ясувати особливості інформаційних процесів у транзитивних умовах, а також ефективно вирішувати суто практичні завдання створення і розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Різні аспекти інформаційного суспільства, зокрема, роль і місце людини в  процесах глобалізації та інформаційних  взаємодіях, специфіка розвитку інформаційного суспільства в окремих високорозвинених країнах, і країнах, що розвиваються, проаналізовані в українській і  російській літературі у працях І.Ю. Алексєєвої, М.С. Демкової, Т.А. Берези, Л.В. Березовець, О.Л. Вартанової, С.Т. Кара-Мурзи, А.В. Колодюка, І.Б. Колиушко, В.І. Лисицького, Л.Г. Мельника, І.С. Мелюхіна, А.І. Ракитова, Г.Л. Смоляна, Д.С. Черешкіна, А.А. Чернова  та ін.

Розгляду політичних аспектів суспільства  знання, що формується, присвячені праці  Г.Т. Артамонова, В.А. Васильєва, М.С. Вершиніна, М.С. Демкової, Н.З. Згуровського, В.В. Пастухової, А.І. Ракитова, Т.Л. Тихонової, М. Фігеля та ін.

Економічна складова інформаційного суспільства розглядається в  публікаціях Ю.М. Бажала, М.Г. Делягіна, Т.В. Єршової, А.Я. Жаліло, В.Л. Іноземцева, Л.Г. Мельника, С.І. Романенко та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття “інформаційне суспільство” і його сутність

 

Сьогодні світ переживає  нову могутню революцію, здатну принципово змінити життя людей — їх роботу, дозвілля, способи об'єднання в  співтовариства і навіть ставлення  до самих себе. На відміну від попередніх технологічних революцій, заснованих на матерії і енергії, ця фундаментальна зміна зачіпає наше розуміння часу, простору, відстані і знання. В основі інформаційної революції лежить вибуховий розвиток інформаційних технологій (IT), різноманітність і можливість вживання яких лімітовані лише винахідливістю самої людини. Сьогодні стала очевидною перевага інформаційної складової діяльності людей над всіма іншими її формами і компонентами.

У сучасному світі знання й інформація породжують нові 
знання, їхні обсяги і вплив на продуктивний розвиток 
суспільства зростають у часі подібно сніжному кому. Цей 
виклик жадає від людства нових способів і засобів поширен 
ня і використання глобальних знань з метою подальшого 
прогресу, що і є головною властивістю суспільства знань і 
інформації. Пошук нової парадигми улаштування світу, що 
вимагає глобалізації знань і наукових досягнень, і став пере 
думовою виникнення нової фази розвитку людства, пов'яза 
ної з появою інформаційного суспільства і його найбільш 
розвинної форми — суспільства знань. В епоху інфор 
маційного суспільства людство одержує могутній інструмент 
для об'єднання зусиль з метою одержання нових знань, спря 
мованих на рішення своїх глобальних проблем, економічно 
го зростання і підвищення життєвого рівня населення.         
Становлення і розвиток інформаційного суспільства є характерною рисою XXI століття. Саме в інформаційному суспільстві активно розвиваються інформаційні і комунікаційні технології, створюються умови для ефективного використання знань в рішенні найважливіших завдань управління суспільством і демократизації суспільного життя. Світова спільнота, ставши на шлях постіндустріальної цивілізації становлення і розвитку інформаційного суспільства, формує різні шляхи його побудови.

Характерними рисами і  ознаками інформаційного суспільства є:

• формування єдиного інформаційно-комунікаційного 
  простору країни, як частини світового інформаційного про 
  стору,  повноправна участь України в процесах інфор 
  маційної і економічної інтеграції регіонів, країн і народів;
• становлення і в подальшому домінування в різних сфе 
  рах перспективних інформаційних технологій, засобів об 
  числювальної техніки і телекомунікацій;
• створення і розвиток ринку інформації і знань як фак 
  торів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів, 
  праці і капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільст 
  ва в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фак 
  тичне задоволення потреб суспільства в інформаційних про 
  дуктах і послугах;
• зростання ролі шформащйно-комунікащйної інфраст 
  руктури в системі суспільного виробництва;
• підвищення рівня освіти, науково-технічного і культур 
  ного розвитку за рахунок розширення можливостей систем 
  інформаційного обміну на міжнародному, національному і 
  регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі квалі 
  фікації, професіоналізму і здібностей до творчості як най 
  важливіших характеристик послуг праці;
• створення ефективної системи забезпечення прав гро 
  мадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поши 
  рення і використання інформації як найважливішої умови 
  демократичного розвитку.

Інформаційне суспільство  вносить істотні якісні зміни  і в методологію сучасної освіти: знання формують основу для реалізації потреб освіти і складають один з  найважливіших виробничих чинників. В інформаційному суспільстві економіка країни зазнає зміни і трансформується в економіку, засновану на інформації і знаннях, інтелектуальних інформаційних технологіях, і підтримується всесторонньо розвиненою людиною. Ці тенденції в економіці вимагають нових видів освіти, етичної компетентності і інфраструктури, що підтримує процес постійного вдосконалення знань і умінь.

Термін «Інформаційне  суспільство» було прийнято використовувати щодо нової світової спільноти, яка базується на інформації. Загальноприйнятого визначення — що таке інформаційне суспільство ще немає, хоча в розумінні кола проблем, які воно охоплює і які мають бути вирішені при цьому, є істотні просування. Приведемо нижче деякі найпоширеніші визначення даного поняття.

Інформаційне суспільство  — це таке суспільство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація признається найзначнішим ресурсом.

Інформаційне суспільство  — це суспільство, в якому є  реалізованим загальний доступ до глобальних джерел інформації і автоматизованої ії обробки.

Інформаційне суспільство  — ступінь в розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням частки інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті, створенням глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх соціальних і особових потреб в інформаційних продуктах і послугах1.

Беручи до уваги вищенаведені визначення, можна зробити висновок, що створення інформаційного суспільства —новий виток розвитку людської цивілізації, і він не мислимий без розвитку процесу інформатизації, який, у свою чергу, є пов'язаним з розвитком інформаційної індустрії.

Інформаційна індустрія  — це виробництво технічних засобів (ЕОМ, ПЕОМ, телефонів, телексів, факсів, ксероксів та інших пристроїв) та програмного забезпечення (нових  інформаційних технологій).

Потрібно зауважити, що саме інформаційна індустрія підтримує процес інформатизації суспільства.

Інформаційна індустрія  — це засіб для переходу від  індустріального суспільства до інформаційного. Інформаційне суспільство не може бути ізольоване, тому інформатизація суспільства веде до інформаційної єдності всієї цивілізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структурні основи інформаційного суспільства

 

Як відомо, інформаційні технології є безпосереднім двигуном процесу  глобалізації, найважливішою рисою  якої виступає формування єдиного в  масштабах усього світу фінансово-інформаційного простору, в якому усе більшою  мірою здійснюється комерційна діяльність людства.

Початок третього тисячоліття застав людство в стані якісної трансформації, у момент переходу до нового етапу розвитку суспільства. Учені по-різному називають суспільний лад, у який стрімко втягується людство: постіндустріальне, постекономічне, інформаційне суспільство чи суспільство знань. Кожна з назв відбиває певні риси прийдешнього суспільства. Зокрема, постіндустріальне - тому що дане суспільство приходить за індустріальним ладом, яке базується на системі великомасштабного машинного виробництва. Постекономічне – тому що воно може втратити звичні атрибути економічних відносин (приватна власність; праця, заснована на добровільних економічних угодах; ринковий обмін та ін.), на яких будується нинішнє індустріальне суспільство.

Однак, як би не називався даний  етап розвитку суспільства, практично  всі дослідники сходяться в одному – основним фактором, що визначає розвиток сучасної економіки, є її інформатизація. Провідну роль у новому суспільстві відіграє інформація – і як базовий фактор продуктивного процесу, і як ключовий компонент процесів, що відбуваються у суспільстві.

Класики постіндустріалізму цілком адекватно  визначили роль інформації, знань  і технологій у сучасному суспільстві  і переконливо довели, що інформаційний  сектор економіки буде мати тенденцію  до глобалізації і до зростання. Так, М. Кастельс пише, що в останні два  десятиліття у світі з’явилася економіка нового типу, яку він називає інформаціональною і глобальною. “Інформаціональна – тому що продуктивність і конкурентноздатність факторів чи агентів у цій економіці (буде то фірма, регіон чи нація) залежать у першу чергу від їхньої здатності генерувати, обробляти й ефективно використовувати інформацію, засновану на знаннях. Глобальна – тому що основні види економічної діяльності, такі як виробництво, споживання і циркуляція товарів і послуг, а також їх складові (капітал, праця, сировина, керування, інформація, технологія, ринки), організуються в глобальному масштабі безпосередньо або з використанням розгалуженої мережі, що пов’язує економічних агентів. І нарешті, інформаціональна і глобальна – тому що в нових історичних умовах досягнення певного рівня продуктивності й існування конкуренції можливо лише усередині глобальної взаємозалежної мережі» .