Загальна характеристика методів дослідження магістерської роботи

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1.

МАГІСТЕРСЬКА  РОБОТА З НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ «МИСТЕЦТВО» ЯК КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

5

1.1.

Загальна характеристика методів дослідження магістерської  роботи

5

1.2.

Основні рекомендації студенту-магістранту

8

1.3.

Наукове керівництво магістерською роботою

10

РОЗДІЛ 2.

ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

13

2.1.

Вибір теми, робота з науково-методичними  джерелами, робота над творчою практичною частиною

13

2.2.

Написання тексту, робота з ескізами, структура і вимоги до  оформлення магістерської роботи

16

2.3.

Підготовка до захисту  та захист магістерської роботи, критерії оцінки

28

ВИСНОВКИ

33

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

34

ДОДАТКИ

35

• Освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця – «магістр»

Навчання студентів з напряму підготовки «Мистецтво» здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалаврів, спеціалістів і магістрів згідно з відповідними освітньо-професійними програмами.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі отриманої раніше кваліфікації бакалавра або спеціаліста, здобув поглиблені спеціальні знання та уміння інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі.

Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову  базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами пошуку, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

• Характерис-тика магістерської роботи

Магістерська робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня «магістр». Основне завдання магістранта – продемонструвати рівень своєї освітньої і наукової кваліфікації, уміння самостійно вести пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

РОЗКРИТТЯ ЗМІСТУ ПРОБЛЕМИ

Магістерська робота з напряму підготовки «Мистецтво» – це самостійно виконане студентом творче та наукове дослідження одного з розділів образотворчого мистецтва.

• Самостійність дослідження

• Глибина роз-криття проблеми

Розкриття версії теми магістерської  роботи, яка затверджується на засіданні  кафедри, передбачає глибоке, послідовне вивчення науково-методичних джерел та історії розвитку, її технік та шкіл, їх узагальнення, пошук та використання сучасної творчої діяльності та підходів, показ практичного використання технології, оформлення планшетів з пошуками аналогів, ефектів та технік, композиційних та кольорових пошуків загальної практичної роботи, виконання самостійної підсумкової творчої роботи.

Такий підхід вимагає  від студентів-магістрів прояву відповідних умінь у веденні науково-дослідної роботи; образності мислення, уміння працювати з аналогами, грамотного втілення творчого пошуку в композиційному та кольоровому рішенні на папері (ескіз) та використання набутих знань і навичок у своїй творчій роботі.

• Ступінь нау-кової розробки проблеми

Виконання магістерської  роботи передбачає комплексний підхід:

• глибоке вивчення літературних джерел з обраної теми;
• теоретична і практична оцінка різних технік та технологій того чи іншого мистецького напряму;
• формування навичок проведення самостійної дослідної роботи та оволодіння методологією наукового дослідження сучасного мистецтва;
• формування вмінь детального аналізу, обґрунтування та синтезу або особисто зібраного фактичного матеріалу, або представленого іншими дослідниками;
• з’ясування ступеня підготовленості студента до самостійної викладацької роботи у школах, студіях, ліцеях та у ВНЗ.

• Використання знань, отриманих на заняттях з профілюючих дис-циплін

Вивчення, аналіз і обґрунтування  теоретичних положень проблеми повинні  спиратись на матеріали джерел мистецького  профілю або навичок, умінь та професійної майстерності, набутих  на заняттях з таких навчальних дисциплін  як методологія творчого малюнку, методологія станкового живопису, теорія та практика композиції, педагогіка та психологія вищої школи, педагогічна практика в середніх закладах освіти, науково-педагогічна практика в вищих закладах освіти, а також самостійна практична творча робота. Ці знання та практичні навички повинні бути відповідним чином подані у вигляді методичної частини роботи – 4-5 планшетів, записки до магістерської роботи та кінцевого результату (творчої роботи) (див. Додаток Н).

• Практичне значення роботи

Наслідки магістерського дослідження повинні мати практичне  використання, що втілюється у записці до магістерської роботи, яка є науково-методичним матеріалом для проведення лекційних та практичних занять з дисциплін мистецького напрямку.

• Підходи до написання магіс-терської записки

Текст записки до магістерської роботи необхідно викласти держаною мовою (використання російської мови для написання тексту можливе лише з письмового дозволу ректора університету). Текст необхідно подавати за розгорнутим планом, логічно, послідовно, аргументовано, своїми словами, не допускаючи плагіату – простого переписування науково-методичних та літературних джерел.

Для підтвердження власних  аргументів, доцільні посилання на авторитетне джерело, а для критичного аналізу розглядуваної розвідки слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, адже своїм скороченням можна спотворити зміст, закладений автором.

• Елемент про-фесійної майстер-ності та творчості

Магістерська робота повинна мати певний елемент професійного виконання обраної теми, можливості використання нетрадиційного підходу в аналізі технік та технологій, виявлення нових тенденцій, аналіз фактів застосування сучасних методик, аналіз самостійно зібраних творчих здобутків та оригінальних пропозицій щодо розвитку мистецької галузі.

Дипломник-магістрант, який виконує магістерську роботу з навчальної дисципліни мистецького напряму, отримує можливість показати вміння і навички володіння технікою академічного малюнку та живопису, самостійний добір аналогів з обраної теми та втілення своїх творчих задумів у матеріалі. Все це дозволяє студенту на підставі отриманих теоретичних знань і практичних навичок з профілюючих дисциплін мистецького напрямку виконати кінцеву практичну творчу роботу на відповідному рівні.

ОРГАНІЗАЦІЙ-НА РОБОТА ДИПЛОМНИКА

Робота над версією  магістерського дослідження є найбільш відповідальною і складною з усіх різноманітних видів самостійної  творчої роботи студента. У зв'язку з цим її треба чітко організувати:

• Офіційні строки підготовки

1. За навчальним планом підготовки студентів-магістрантів на художньо-графічному факультеті магістерська робота виконується за вільно обраною темою. Для її завершення та оформлення проводиться переддипломна практика протягом одного місяця, і не менш ніж за три тижні до захисту магістерська робота подається на кафедру для підготовки відзиву наукового керівника, подання рецензії науковим консультантом, попереднього захисту та отримання дозволу на офіційний захист.

• Вимоги кафедри

2. Ефективній роботі  над магістерським дослідженням сприяє не лише свідомий вибір теми, достатня кількість часу на виконання, але й ознайомлення з вимогами та рекомендаціями кафедр для його підготовки.

• Календарний план

3. Особливе значення має складання календарного плану підготовки магістерської роботи, який створюється разом із науковим керівником. Календарний план відбиває чіткий порядок проведення магістерського дослідження, враховуючи конкретні строки роботи на кожному етапі: від вибору теми і вивчення літератури до подання готової роботи на кафедру і підготовки до захисту.

• Систематична робота

4. Працювати над темою роботи слід систематично. Необхідно не просто обрати тему і зосередити увагу на її дослідженні протягом трьох-чотирьох місяців, а під час різноманітної навчальної та науково-дослідної діяльності (знайомство з літературою з різних напрямків мистецтва, творчими виставками, експозицією Харківського художнього музею і муніципальної галереї, проходження активних педагогічних, музейної та пленерної практик тощо) намагатись використати цей досвід для збагачення розгляду проблеми магістерської роботи.

• Консультації з науковим керівни-ком

5. Відвідання консультацій  керівника дає змогу не тільки  контролювати хід підготовки магістерської роботи, а, перш за все, обговорювати і деталізувати конкретні види мистецької діяльності, які будуть основою теоретичної частини роботи і подані в її практичній частині (кінцевий результат – стилізація природних форм і перетворення їх у декоративні образи, реалізовані в матеріалі). До кожної консультації студенту-дипломнику слід готуватися: які питання задати, що з підготовленого матеріалу подати, як додати той чи інший аналог авторської концепції практичної частини.

• Робота з фунда-ментальними під-ручниками

6. На початку роботи над обраною проблемою необхідно ретельно проаналізувати першоджерела, тобто праці як вітчизняних, так і зарубіжних митців та вчених. У них подається глибокий за змістом академічний матеріал, який визнається світовою історією мистецтв, розкривається зміст та історичний аспект формування напрямків того чи іншого виду образотворчого мистецтва. Далі можна звертатись до періодичних видань, відвідувати творчі виставки та копіювати роботи видатних майстрів для більш глибокого вивчення матеріалу з обраної теми наукового дослідження.

Під час знайомства з  науковими джерелами, слід особливу увагу приділити змісту та глибині  розробки проблеми з обраної теми видатними мистецтвознавцями та науковцями. Опираючись на ці відомості, студент-магістрант може розробити концепцію власного дослідження.

• Знайомство науковими, літера-турними та етно-графічними джере-лами

7. Особливу увагу під час знайомства з науковими та літературними джерелами слід приділити аналізу, узагальненню певних досягнень та особливостей мистецтв у творчій діяльності окремих майстрів. Подати їх слід у вигляді самостійного авторського опису під час написання записки до магістерської роботи.

Одним з аспектів роботи над магістерським дослідженням є знайомство, вивчення та аналіз етнографічних джерел – прикладів старовинних вишивок, розписів, різьблення, кераміки тощо. Вивчати їх можна в експозиціях музеїв, у етнографічних експедиціях та під час розкопок. Спираючись на такий матеріал, студент-магістр може суттєво підвищити якісний рівень виконання власної роботи.

• Аналіз підібра-них до роботи ана-логів

8. Аналоги – це репродукції та фотографії робіт видатних майстрів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва й дизайну, які беруться студентом-магістрантом за основу натхнення для створення власної творчої роботи.

Аналізуючи їх, магістрант повинен визначитись з напрямом, стилем, технікою, композицією та колоритом  власної підсумкової творчої  роботи.

• Підготовка методичних реко-мендацій

9. Методичні рекомендації можна підготувати з їх практичною апробацією під час вивчення методик викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв, художньої праці, в період педагогічної та науково-педагогічної практик, пов'язавши з ними роботу над темою магістерського дослідження.

• Підготовка методичної частини магістерської ро-боти

Важлива і фундаментальна частина магістерського дослідження – це підготовка методичних планшетів і виконання практичної частини творчої роботи. Необхідно грамотно та правильно їх подати, показати підбір аналогів, виконати колористичні та композиційні творчі пошуки, що може надати цій роботі оригінальності, завершеності й свідчити про професійну майстерність студента.

Методичні планшети на захисті  повинні бути в такому вигляді:

• на першому (титульному) планшеті подається: назва навчального закладу та кафедра, де виконується робота; тема магістерської роботи; вказується її автор; прізвище наукового керівника дослідження; місто та рік виконання;
• на другому планшеті подаються аналоги творчих робіт художників за обраною темою та напрямом;
• на третьому планшеті розглядаються техніки та технології виконання з обраної направленості;
• четвертий та п’ятий планшети присвячуються композиційно-колористичним та сюжетним пошукам кінцевого результату (цей матеріал може бути досить об’ємним, тому можна подати композиційно-кольорові та сюжетні пошуки у вигляді додаткової окремої папці).

Кількість планшетів (4 або 5) регламентується керівником та обговорюється  на засіданні кафедри.

Приклад оформлення планшетів (див. Додаток Н).

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК: КА-ФЕДРА – НАУКОВИЙ КЕРІВНИК – ДЕКА-НАТ – ДЕРЖАВНА ЕКЗАМЕНАЦІЙНА КОМІСІЯ

Якість виконання загальної  творчої роботи в значній мірі залежить від того, наскільки тісними  будуть зв'язки між різними частинами ланцюга: кафедра – науковий керівник – деканат – Державна екзаменаційна комісія:

• Тематика магіс-терських досліджень

1. Кафедра розглядає,  затверджує і контролює оновлення тематики магістерських досліджень. Загальний список тем магістерських робіт на випускаючих кафедрах досягає близько 30. Науковий керівник затверджується випускаючою кафедрою. Він вносить пропозиції щодо формулювання тем за якими він здійснює керівництво. Деканат за даними кафедри готує матеріали для наказів ректора університету: тема магістерської роботи, що обрана кожним студентом, науковий керівник, рецензент, строки підготовки магістерських досліджень, строки захисту, склад державної комісії.

• Завдання до ма-гістерської роботи

2. Науковий керівник, керуючись вищеназваними наказами ректора, повинен підготувати завдання до магістерської роботи для кожного студента за обраною ним темою. В завданні слід показати важливі питання для дослідження всієї науково-творчої проблеми, підготовки кінцевого результату та методичних планшетів 
(див. Додаток В).

• Ознайомлення з ви-могами кафедри

3. Науковому керівнику  слід ознайомити студента-дипломника  з вимогами кафедри щодо підготовки магістерської роботи та прокоментувати їх.

• Проведення науко-вих консультацій

4. Консультації з магістрантами науковий керівник проводить регулярно, не менше, ніж раз на тиждень за складеним графіком, що подається на кафедру. Консультації повинні мати змістовний характер: обговорення нової літератури, наукових та творчих підходів, рекомендацій щодо ескізів та пошуків для загальної практичної творчої роботи, композиційного рішення планшетів, добір матеріалу для них.

• Попередній захист

• Подання до захисту

• Рецензія на магістерську роботу

5. Деканат і кафедра  організовують попередній захист  магістерської роботи у визначений строк, але не пізніше, ніж за два тижні до офіційного захисту перед Державною комісією. Науковий керівник дає згоду на попередній захист закінченої правильно оформленої магістерської роботи.

За результатами попереднього захисту на кожного студента оформлюється «Подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломної роботи» (див. Додаток Б).

У Поданні дається  довідка про успішність за національною та ECTS шкалою, висновок керівника щодо поданої магістерської роботи та висновок відповідної кафедри щодо допуску студента до захисту цієї роботи у Державній екзаменаційній комісії.

Для успішного захисту  магістерської роботи необхідна наявність рецензії іншого викладача відповідної кафедри з рекомендацією до захисту і попередньою та позитивною оцінкою (див. Додаток Г).

Остаточну оцінку за п’ятибальною системою виставляє Державна екзаменаційна комісія після офіційного захисту.

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК: НАУКОВИЙ КЕ-РІВНИК–СТУДЕНТ

Магістерську роботу готує студент, але значною мірою  якість роботи залежить від спільних зусиль наукового керівника і студента-магістранта:

• Не підміняти функції дипломника

1. Великий професіоналізм наукового керівника – не підміняючи функції дипломника, виступити вмілим, досвідченим наставником.

• Контроль за календарним планом

2. Роботу студента слід контролювати за календарним планом, який складався за участю наукового керівника.

• Знайомство з розділами магістерсь-кої роботи

3. Виконання завдання з підготовки магістерської роботи необхідно отримувати від студента та ознайомлюватися з ним поступово, за структурними частками роботи. Такий підхід дасть змогу своєчасно помітити та підтримати напрямок дослідження, забезпечити логічність викладення матеріалу та запобігти можливій плутанині та непослідовному розгляду проблеми.

• Завершення ро-боти

4. Завершену, хоч і не до кінця оформлену, роботу науковий керівник повинен отримати за півтора місяці до її офіційного захисту для ознайомлення, надання рекомендацій щодо її оформлення. Після остаточного оформлення складається відзив наукового керівника та рецензія викладача-опонента.

• Підготовка до виступу перед Дер-жавною екзамена-ційною комісією

5. Науковий керівник контролює підготовку студента до захисту, знайомиться з матеріалами його виступу перед державною екзаменаційною комісією.