Пастижерні послуги

 

 

2 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

 

 

2.1. Розробка конструкції пастижерного виробу

 

Прикраси, клеєні з волосся, пастижерні доповнення до зачісок забезпечують утілення найфантастичніших задумів модельєрів, досягнення несподіваних зорових ефектів, посилюють естетичність сприйняття зачісок як витворів мистецтва. Майже в кожної вечірньої, весільної, конкурсної зачіски використаються клеєні прикраси з волосся. Підготовлені заздалегідь деталі дають можливості набагато прискорити виготовлення складної зачіски, різноманітити модель, досягти ефекту присутності власних довгих волосся, його об'ємності. Ефективним доповненням до пастижерних прикрас можуть бути стрази, бісер, бусинки, їх закріплюють лаками.

Пастижерні вироби, які виготовленні методом проклеювання можуть кріпитися до зачіски за допомогою таких допоміжних матеріалів, як кліпси, гребні, шпильки, невидимки, зажини і стрічки.

Завдяки високого рівня майстерності майстрів – перукарів, постижерна мистецтво набуло престижності. Для виготовлення прикрас з волосся більш частіше використовують штучне волосся, тоді, коли натуральне волосся набагато дорожче за ціною. Тому частіше за все натуральне волосся замінюють на штучне. З цим матеріалом набагато важче працювати і це займає більше часу, але наші майстри, завдяки своєму таланту. Роблять не просто пастижерні вироби, а і прикраси, які стають «родзинкою» кожної зачіски, роблячи її неповторною, видовищною і дуже гарною.

Після того, як були наведені приклади розроблених прикрас з волосся для курсового проекту, з них була обрана модель, яка зображена на рис. 2.1. ця прикраса підходить до даного образу. Вона складається з двох елементів та має три відтінки волосся. За цим були розроблені ескізи моделі зачіски з використанням обраної прикраси. На рис. 2.2. зображений вид зачіски анфас. Завдяки зображенню можна добре розгледіти усі елементи зачіски та самого виробу, переваги поєднання кольорів та саму композицію оформлення.                                     Довжина волосся, з якого був зроблений пастижерний виріб, складає до сорока сантиметрів. Ця прикраса розроблена та виготовлена для створення сучасної фантазійної зачіски, місце кріплення прикраси в зачіску в зоні маківки.

Щодо гігієнічних вимог. То можна підкреслити. Що усі елементи прикраси мають бути виготовлені із не шкідливих для навколишнього середовища матеріалів. Під час виконання прикраси ця вимога була передбачена.

Стосовно естетичних вимог, то це залежить від стилю. Моди та образу в цілому, е малу роль грає і призначення прикраси до якої зачіски вона повинна належати. В даному випадку обрана прикраса відповідає за призначенням зачіски та підходить по стилю та модного напрямку.

Під час експлуатації пастижерної прикраси цей процес повинен бути зручним та практичним. Це є однією з головних вимог в пастижерній справі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Ескіз моделі прикраси, що розробляється

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2. Ескіз моделі прикраси, що розробляється у зачісці

 

2.2. Складання технологічного паспорту  на модель

 

Технічний паспорт на модель прикраси повинен містити: перелік і витрати  матеріалу, який використовується; розрахунок необхідної кількості волосся у  вигляді таблиці.

Таблиця технічних даних повинна містити наступні дані: кількість волосся різної довжини, необхідної для створення моделі постижерного виробу; довжина волосся при розкрої у сантиметрах; масу ваги кожної довжини, отриману шляхом розрахунку.

Основним завданням технологічного паспорту є розрахунок необхідної маси волосся. Для виготовлення розробленої моделі прикраси, а також переліку необхідних матеріалів.

Враховуючи той факт, що розроблена модель прикраси виготовлена методом  проклеювання то вагу волосся визначають шляхом зважування.

Детально вивчивши ескіз слід зазначити, що розроблена модель прикраси складається  з двох частин. Перша частина прикраси – це головний елемент виробу, який має вигляд капелюха. Капелюх виготовлений у два шари. Перший шар складається  з шістнадцяти кісок, які розміщені в нижній частині виробу. Для виготовлення першого шару кісок було використано штучне волосся трьох відтінків: світло русявий, мідний і темно каштановий. Коси першого шару прикраси умовно слід зазначити, як елемент першої групи. Для виготовлення даної групи елементів потрібне волосся довжиною сорок сантиметрів.

Другий шар капелюха складається  з тридцяти двох кіс та двох мереживних кісок. Для виготовлення кіс було використано штучне волосся двох відтінків:  світло русявий і мідний. Загальна кількість косичок у виробі складає тридцять чотири. Косички другого шару прикраси умовно слід зазначити, як елементи другої групи. Для виготовлення даної групи елементів потрібне волосся довжиною сорок сантиметрів.

Другий елемент прикраси – це мережані квітки, складаються у три шари по відтінкам: світло русявий, мідний і темно каштановий. Кількість таких окремих елементів складає сорок сім. Для виготовлення цієї частини прикраси було використано штучне волосся. Пелюстки третього шару прикраси умовно слід зазначити, як елементи третьої групи. Для виготовлення даної групи елементів потрібне волосся довжиною тридцять сантиметрів. Схематично розбивку елементу прикраси на групи зображено на рис. 2.3. 

Декором цього виробу служать штучні квітки. Брокат, намистинки, брокат, клейові стрази.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3. Схематична розбивка елементів  прикраси на групи:

1 – елемент першої групи;

2 – елемент другої групи;

3 – елемент третьої групи. 

Після зважування встановлено, що для  виготовлення одного елемента першої групи необхідно пасмо вагою 0.5г. Після зважування встановлено, що для виготовлення одного елемента другої групи необхідне пасмо вагою  0.5г. Після зважування встановлено, що для виготовлення одного елемента третьої групи необхідне пасмо вагою 0,1г.

Для зручності всі вищеперераховані дані зведені у таблицю 2.1.

 

Таблиця 2.1.

Технічні дані

№ з/п групи елементів	Кількість елементів У групі, шт	Максимальна довжина  волосся у жмуті для виготовлення одного елемента,  см	Маса волосся для  виготовлення одного елемента,  (Мел), гр	Діаметр загальні нариси форми – основи, см	Конфігурація елемента	Примітка
1	16	40	0,5	Циліндр10		8
2	34	40	0,5	Циліндр10
3	47	30	0,1	Циліндр 15

 

Масу волосся для виготовлення елементів кожної групи визначають за формулою:

                    М = К_ел*М_ел, де:                         (2.1.)

 

М – маса волосся для виготовлення елементів кожної

     групи;

     К_ел - кількість елементів у групі;

М_ел - маса волосся для виготовлення одного елемента.

 

Після зважування встановлено, що для виготовлення одного елемента першої групи необхідне пасмо вагою 0,5г.

М₁ = 16*0,5;

                                      М₁ = 8

Маса волосся  для виготовлення елементів першої групи становить 8г.

Після зважування встановлено. що для виготовлення одного елемента другої групи необхідно пасмо вагою 0,5г.

М₂ = 34*0,5;

М₂ =17

Маса  волосся для виготовлення елементів другої групи становить 17г.

Після зважування встановлено, що для виготовлення одного елемента третьої групи необхідне  пасмо вагою 0,1г.

М₃ = 47*0,1;

М₃ = 4,7

Маса волосся для виготовлення елементів третьої групи становить 4,7г.

Загальну масу волосся для виготовлення прикраси визначають за формулою:

 М_заг = М₁+М₂+М₃, де                   ( 2.2.)

М₁ – маса волосся для виготовлення елементів першої

        групи;

М₂ – маса волосся для виготовлення елементів другої        групи;

М₃ – маса волосся для виготовлення елементів третьої групи;

М_заг = 8+17+4,7;

М_заг = 29,7

Маса волосся для виготовлення прикраси становить 29,7г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

 

3.1. Характеристика обладнання, що  застосовується

 

У перукарській теорії та практиці пастижерна справа відокремлюється, як самостійний вид робіт. Уміння та навички виготовлення й використання виробів з волосся потрібні кожному перукарю - від початківця до досвідченого фахівця.

Прикраси, клеєні з волосся забезпечують утілення найфантастичніших задумів перукарів - модельєрів, досягнення несподіваних зорових ефектів, посилюють естетичність сприйняття зачісок як витворів мистецтва. Сьогодні на конкурсних заходах можна побачити не стільки модні зачіски, як величні та масштабні зачіски з постижу. Клеєні прикраси можуть виступати як доповненням до зачіски так і зачіскою взагалі. За допомогою клеєних прикрас можна приховати недоліки в зачісці та прикрасити її.

Для виготовлення клеєних прикрас необхідні наступні інструменти, пристосування: карда, струбцини, форма - основа, пензлик, ножиці, гребінець, дерев'яні палички .

Карда (рис.3.1.) - це інструмент для первинної обробки обстриженого волосся, призначений як для розчісування сплутаного волосся, так і для змішування волосся різних відтінків (мелірування). Карда являє собою дощечку розміром 10x20x2 см з виступаючими вертикально сталевими зубцями завдовжки 5— 6 см. Бувають карди інших розмірів. Перетин зубців овальний, кінці їх сточені на конус. Відстань між зубцями 3—5 мм. Карду прикріплюють до кришки пастижерного столу спеціальними металевими струбцинами. Волосся розчісують шляхом простягання окремих пасом через гострі зубці карди. Одночасно карда є «складом», з якого                     беруть тонкі пасмочки для плетіння тресу або тамбурування пастижерних виробів гачком. При великому об'ємі пастижерних робіт застосовують карду більшого розміру з частими зубами, яку зазвичай прибивають до столу.

Рис.3.1. Карда

 

Форму-основу (рис.3.2.) - використовують для формування і проклеювання на її поверхні окремих елементів клейових прикрас. Формою-основою може виступати будь-який предмет циліндрової або пласкої форми з жорсткою гладкою поверхнею.

 

Рис.3.2. Форма-основа

Пензлик (рис. 3.3.) - складається з дерев'яної ручки із залізним наконечником в який вбудована жорстка штучна щетина.

Рис. 3.3. Пензлик

 

Гребінець (рис. 3.4.) - з дрібними зубцями складається з обушка, торця, зубців і довгої загостреної ручки. Гребінець виготовлений з пластика або пластмас.

Рис. 3.4. Гребінець

 

Ножиці з прямими полотнами (рис. 3.5.) - складаються з двох кілець, двох робочих полотен, обушка, гвинта і підсилювача. Полотна ножиць виготовлені з високоякісної холоднокатаної сталі.

 

Рис. 3.5. Ножиці

Також, для виготовлення моделі клеєних  прикрас може бути використаний електрофен. Електрофен використовують для прискорення  процесу висихання клейової плівки.

Для виготовлення пастижерних виробів необхідний набір різноманітних дрібних інструментів, що мають різне призначення. До цих інструментів: відносяться: плоскогубці, кусачки, шпильки для кріплення до манекен-форми, легкий молоток, сантиметрова стрічка, ножиці, щітка, гребінець, наперсток звичайний і деватье, м'який чорний олівець і ін.

 

 

3.2. Основна сировина та матеріали

 

Згідно із запропонованою темою, основною сировиною для виготовлення розробленої моделі прикраси повинно бути штучне волокно.

Штучне волокно уперше було виготовлене в 80-х роках минулого століття. Воно було отримане шляхом хімічної переробки бавовни. Спочатку штучні волокна виготовляли тільки шляхом переробки природної сировини, що має волокнисту структуру. Початковим матеріалом були короткі бавовняні волокна. Штучне волокно по хімічному складу нічим не відрізнялося від бавовняної целюлози і було довгими блискучими нитками.

Синтетичне волокно нейлон було отримано в 1938 р. В якості сировини був використаний вже не природний волокнистий матеріал, а синтезований з простих речовин полімер з волокноутворюючими властивостями. 
Нині синтезована величезна кількість високомолекулярних з'єднань, з яких виготовляють штучні і синтетичні волокна з різними фізико-хімічними властивостями.

Хімічними волокнами називають волокна отримані шляхом переробки природних або синтетичних високомолекулярних з'єднань. Залежно від природи початкового полімеру хімічні волокна розділяють на штучні і синтетичні.