Розвиток особистості дитини на заняттях з аплікації у молодшому дошкільному віці

Заготовлені деталі розташовуються на наклеюваній поверхні, тобто на тлі, так, щоб вийшла задумана композиція. Якщо отримана композиція не подобається, деталі розташовують інакше.

Наклеювання деталей  зображення

Найбільшу складність представляє наклеювання аплікації. Промащувати зручніше від середини зображення до країв. Щоб добре промастити краї, кисть із клеєм повинна зсковзувати із зображення, що проклеюється, на підкладку. Після того як намазали клеєм можна наклеювати зображення на тло. Зображення наклеюють на тло в певній послідовності.

Останній етап виконання  аплікацій – висушування.

Пересуваючи форми на листі, знаходять найбільш вдалі композиційні рішення, потрібні колірні сполучення. У силу цієї особливості аплікація для дітей більш доступна, ніж малювання.

Перш ніж приступити до наклеювання, треба перевірити, чи все  вдало в композиції.  Якщо є  помилки, виправивши їх можна приступати до наклеювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.  Види аплікації

Декоративна аплікація

Декоративна аплікація – це створення орнаментів шляхом наклеювання вирізаних елементів з різнокольорового паперу. Вона може складатися з геометричних і рослинних елементів.

Декоративна аплікація (як малювання) сприяє всебічному розвитку дитини дошкільного  віку: розвитку кругозору, сприймання, уявлення, пам'ять, мислення. Засвоюють  діти кольори, навчаються розрізняти геометричні  фігури, розташування елементів візерунка  на аркуші паперу – все це сприяє сенсорному вихованню дошкільника.

Декоративність (від латинського  слова decorare – прикрашати) – спосіб  створення зображень, що відрізняються орнаментальністю, узагальненістю форм, колірною насиченістю. Колір може бути реальним і умовним. Гарні декоративні аплікації на сувенірах з паперу: коробках, вітальних листівках, закладках. Декоративними аплікаціями оформляють альбоми, папки, стенди. Наочний матеріал треба постійно накопичувати: робити вирізки, замальовки з журналів, книг,  де друкуються малюнки,  збирати листівки,  й т.д. В аплікаціях декоративними можуть бути як колір, так і форми.

 

Сюжетна аплікація

Сюжет – це певна подія, ситуація, явище, зображене у витворі.

Сюжетні аплікації можуть бути нескладними по змісту, композиції й складними, динамічними по дії, з більшою кількістю персонажів, предметів, деталей.

Численний різноманітний  матеріал для сюжетної аплікації  надає художня література. Сюжетно - тематична аплікація передбачає наявність уміння наклеювати різні предмети у взаємодії відповідно до теми або сюжетом ( «Колобок відпочиває на пеньку», «Рибки плавають в акваріумі»).

При цьому перед дитиною  стають такі завдання:

- показати  відмінності величини при зіставленні один з одним (високе дерево і маленькі граки, рибки великі і маленькі);

- Виділити основні предмети, головних дійових осіб, зв'язати  їх з місцем дії, обстановкою  (рибки плавають в акваріумі,  квіти ростуть на лузі). Головне  виділяється розміром, кольором, композиційним  розміщенням серед інших предметів; 

- Розташувати предмети  на площині основ: на одній  лінії в ряд по горизонталі  й вертикалі, 

У кожній віковій групі ці завдання реалізуються по різному. Їх ускладнення пов'язано з рівнем знань, умінь і навичок, від яких залежить творча варіативність змісту сюжетно - тематичних аплікацій.

Сюжети аплікацій можуть трактуватися по - різному в залежності від віку дітей. Наприклад, по - різному  діти відображають тему «Осінь».

Тематичний набір паперу має допомогти з'ясувати колоритне  своєрідність пори року, реалістичність або фантастичність явищ особливості  взаємозв'язок об'єктів. При цьому  не потрібно забувати, що велика кількість  кольорового паперу веде до зайвої красивості, строкатості, а це є показником нерозвиненого смаку можна створити тонові аплікації, використовуючи поєднання  двох - трьох кольорів: наприклад, «Зимовий вечір» (на темному тлі білі силуети  зайців, а навколо стовбури дерев), «Пізня осінь» (на сірій основі темні  силуети дерев, на гілках яких де - де миготять жовте листя). Такі контрастні поєднання кольорів створюють відчуття світла, повітря, викликають у дитини позитивні емоції.

 

 

 

 

 

 

 

1.4.    Матеріали для роботи

Папір для аплікації

Відомо більше 600 видів паперу, різного за кольором та фактурою. Тим, хто працює з папером, необхідно знати особливості й властивості деяких сортів паперу. Ці знання допоможуть правильно використовувати папір під час виконання аплікації.

Папір – матеріал, що складається із дрібних рослинних волосків, відповідним чином оброблених і з'єднаних у тонкий лист, у якому волокна зв'язані між собою поверхневими силами зчеплення. У повздовжньому й поперечному напрямках, папір має різні механічні й фізичні властивості: відрізана по поперечному напрямку волокон, вони при наклеюванні дають зморщечки, а в повздовжньому – лягає гладко, добре приклеюється. У процесі роботи варто враховувати ці особливості паперу. Не можна забувати, що при промазуванні клейстером, вона розбухає й подовжується. Поперек волокон папір подовжується набагато більше, ніж уздовж. Якщо тільки що промазаний папір відразу наклеїти, то в результаті триваючого розбухання й подовження на папері з'являться зморщечки й складки. Тому промазаному паперу потрібно полежати – дві хвилини. Тільки після цього можна наклеювати на тло.

Для аплікації придатний  глянцевий, настільний, мармуровий, шагреневий, тиснений, оксамитовий, срібний та бронзовий  папір.

Глянцевий папір – кращий матеріал для аплікації. Він яскраво  пофарбований, легко ріжеться, добре  приклеюється. З його блискучої поверхні легко знімаються клеї.

Настільний папір –  щільний, пофарбований в м'які тони, використовується не тільки для вирізання  зображень, але й для тла. Робота з ним вимагає особливої обережності, тому що клеї й вологі руки залишають  плями на його поверхні.

 

Мармуровий папір –  тонкий, блискучий, розводи його кольорів нагадують мармур. Від клейстеру  на ньому не залишається плям. Застосовується при вирізанні ваз, декоративних орнаментів, букв цифр.

Шагреневий – буває  як щільний, так і м'який, малюнок  на ньому нагадує зім'ятий папір. В аплікації використовується не часто, коли вирізують стовбури дерев, гілки, парканчики, землю.

Тиснений папір – щільний, міцний, з рельєфним малюнком. В  аплікації застосовується вибірково. Він служить для виконання  таких зображень, як дах, кошик, меблі, букви, цифри.

Оксамитовий папір відрізняється  насиченістю й глибиною тону, щільністю, має бархатисту поверхню. Він з  зусиллями ріжеться, на згинах ламається. З оксамитового паперу не можна вирізати відразу кілька зображень. Папір  погано приклеюється, тому вимагає  густого сильного клею, наприклад, казеїнового  або синтетичного. Необхідно пам'ятати: що будь-які механічні впливи на лицьову поверхню псують її (утворюються білясті вм'ятини). Деталі малюнка майбутньої аплікації можна малювати тільки на звороті оксамитового паперу. Під час роботи з ним треба стежити, щоб клей не попадав на його лицьову сторону. Тому використовувати оксамитовий папір на заняттях у дитячому садку не рекомендується. Але цей папір є прекрасним декоративним матеріалом. Він широко застосовується для оформлення свят: Вирізання букв, цифр, знаменних дат, заголовків на стендах різного змісту.

Срібний і бронзовий папір  пофарбований алюмінієвою або бронзовою  фарбою. Це ламкі сорти паперу, їх не можна згинати. Застосовується в  тих же цілях, що й оксамитовий, крім того, використовується в аплікації  на ялинкових прикрасах, прапорцях.

Картоном прийнято називати товстий, дуже твердий папір.  Картон найчастіше пофарбований у приглушені сірі, блакитні, бузкові, рожеві й коричневі тони.

 Якщо аплікація виконується  на картоні, по закінченні роботи  зворотня сторона його обклеюється писальним, шпалерний або обгортковим папером, щоб картон не жолобився. Аплікація висушується під важким пресом.

Іноді папір фарбують у необхідний колір.

 

Клейстер і клей

Для виготовлення аплікації  необхідними матеріалами є клей і клейстер.

Від їхніх властивостей багато в чому залежить якість аплікації, її міцність, зовнішній вигляд. Клей і  клейстер повинні відповідати певним вимогам: добре склеювати поверхні, швидко висихати. Клей не повинен залишати плям і знебарвлювати папір. Широко застосовується синтетичний, казеїновий клей і клейстер. Не рекомендується вживати силікатний клей, тому що він залишає сліди й знебарвлює пофарбований папір.            Клейстер – найкраще використовувати у дитячому садку, бо він є одним з найнебезпечніших матеріалів, і готується з картопляного, кукурудзяного крохмалю або низки сортів пшеничного борошна. Варто пам'ятати, що клеючі властивості клейстеру зберігаються тільки протягом 8-10 годин з моменту варіння, а після він втрачає свої властивості, стає непридатним до роботи.

 

Устаткування

Устаткування, яке потрібне для виконання аплікацій, нескладне: ножиці, пензлі для клею, підставка для клейових пензлів, баночка для клею, ганчірочки.

 

1.5.    Аналіз методів і прийомів навчання аплікації дітей молодшого дошкільного віку, значення ігрових методів і прийомів навчання.

Молодший дошкільний вік  – період, коли становлення всіх органів і систем організму йде  дуже швидкими темпами. Тому дуже важливо  своєчасно закласти основи повноцінного розвитку.

Сенсорний розвиток дітей  даного віку завжди було і залишається  визначальним. Ігри з кольором, формою, величиною є обов'язковими у розвитку дітей і викликають великий інтерес  у них.

Специфіка аплікації дає  дітям можливість активніше засвоювати знання про колір, будову предметів, їх величині, про площинний формі  і композиції. У аплікації є  можливість пересувати вирізані форми, порівнювати, накладаючи одну форму  на іншу.

Діти молодшого дошкільного  віку, в образотворчій і конструктивної діяльності можуть передати будова предмета з декількох частин, для цього  необхідно їх знайомити з позначенням  просторових відносин - вище, нижче, внизу, зліва і т. д. Цю здатність  слід розвивати поступово, з перших кроків навчання образотворчої діяльності. З цією метою виготовляються дидактичні ігри «Розрізні картинки», різні  набори мозаїки: геометричній, сюжетної.

Ігри – заняття проводяться  з підгрупою з п'яти-шести дітей. Під керівництвом педагога діти вчаться  розкладати фігури в певному порядку , складати зображення предмета з двох-трьох  частин, співвідносити їх за формою, забарвленням, величиною, просторовому розташуванню.

Основна мета цих вправ: виховати у дітей інтерес до дій з  вирізаними фігурами, викликати бажання  самостійно зробити з них якісь  предмети, скласти найпростіші комбінації , формується сенсорний досвід, збагачується знання про оточуючих предметах  і засобах їх образної передачі.

Отриманий дітьми в молодшому  віці досвід щодо складання предметних чи сюжетних зображень за допомогою  готових форм забезпечує розвиток образного  бачення, а також формування передумов  сюжетного малюнка і розвиток зв'язного мовлення на більш пізніх вікових етапах.

Сформовані в молодшому  віці навички та вміння в порівнянні й зіставленні, знаходженні однакового і відмітної, виділенні головного  сприяють прискореному розвитку аналітико - синтетичних процесів, здатності  до комбінування, перетворенню, що є  одним з компонентів успішного  навчання дитини в школі.

Основні завдання молодшого  віку включають навчання прийомам викладання, вирізування і наклеювання форм на папір. Коли ми говоримо про навчання, то знаємо що діти, не завжди проявляють інтерес саме до навчального змісту, процес зображення емоційно що не зачіпають  дитини об'єктів і явищ позбавлений  для дитини сенсу, і він діє  без старання та інтересу, дитині у  всій його діяльності потрібна мотивація.

Ігрові прийоми – це способи спільного (педагога і дітей) розвитку сюжетно ігрового задуму шляхом постановки ігрових завдань та виконання  відповідних ігрових дій, спрямовані на навчання і розвиток дітей.

Відмінною особливістю цих  прийомів є те, що вони побудовані з  урахуванням оволодіння дітьми способами  сюжетно – рольової гри.

Саме гідності сюжетної гри  в молодшому дошкільному віці і послужили підставою для  того, щоб використовувати їх для  вирішення двох основних завдань  у навчанні дітей аплікації:

- По-перше, завдяки грі  перетворити навчання в усвідомлене  і цікаве для дитини діяльність;

- По-друге, забезпечити  дітям природний перехід від  навчання до гри і сприяти  формуванню гри.

Крім ігрових прийомів, до основних методів навчання аплікаційної діяльності дітей дошкільного віку можна віднести інформаційно-рецептивний, репродуктивний і дослідницький  метод.

Після опробування даних  методів в умовах групи був  зроблений висновок про те, що їх використання диктується особливостями  психофізичного розвитку дітей, а також  цілями і завданнями конкретних занять.

Інформаційно-рецептивний  метод іноді називають пояснювально-ілюстративний, педагогами він застосовується для  того, щоб допомогти дітям сприймати предмети і явища навколишнього світу, розуміти зміст музичних і літературних творів і відображати їх в образотворчій діяльності. Для цього організовуються спостереження, обстеження предметів, іграшок, розгляд картин та ілюстрацій.