Розробка жіночої блузи у класичному стилі

Форма верхніх кінцівок залежно від положення повздовжньої осі та передпліччя замовника  – нормальна. Положення плеча  щодо тулуба – прямовисна. В залежності від ступеня розвитку м’язів і підшкірно жирового шару руки у замовника не мускулисті. Форма нижніх кінцівок в залежності від положення осей стегна та гомілки у замовника – нормальна.

 

3.3 Розмірні ознаки фігури  замовника та вибір прибавок

 

 

Форма та розміри одягу  дуже різноманітні й залежать від  його виду та призначення, а також  функціональних, естетичних, експлуатаційних  вимог та моди.

Зручність під час  конструювання одягу визначається його антропометричною відповідністю  формі та розмірам тіла людини, а також характеру рухів, які найчастіше виконуються.

Одяг не може бути точною копією тіла людини. Та частина тіла, де одяг прилягає щільно, називається  опорною поверхнею.

Нижче опорної поверхні між одягом та тілом утворюється  повітряний прошарок, який забезпечує вільне дихання та рухи, створює об'ємну форму одягу відповідно до конструктивного формлення зручності. Тому одяг виготовляють більшим за розміром тіла людини. Різниця між розмірами одягу та відповідними розмірами тіла людини називається прибавкою.

Для побудови креслень деталей  виробу необхідні не тільки розмірні ознаки фігури, але й прибавки на вільне облягання.

Прибавка на вільне облягання  складається з двох частин – мінімально необхідної прибавки на вільне облягання та декоративно-конструктивні.

Величини складових  частин прибавки залежать від ряду факторів: методів та конструктивного  моделювання, визначаючи кінцевий результат  побудови лекал, і неоднакового вимірювання  розмірів окремих частин тіла в

динаміці, вирішення силуетної  форми обраної моделі та ін.

Для даного виробу рекомендованою тканиною є сатин. Для пошиття цієї моделі потрібно використовувати саме сатин, тому що він середньої важкості і при пошитті надасть виробу гарного вигляду.

 

 

            Таблиця 3.2 - Розрахунок та побудова конструктивної базової основи моделі

 

№ За/ п	Назва конструктивної       ділянки	Умовне позначення ділянки  креслення	Розрахункова формула	Розрахунок,      см
1	2	3	4	5

                                        

                                       Побудова базисної сітки

 

1	Побудувати прямокутний  кут		А1	–	–
2	Лінія талії		А1Т1	Дтс1+Пдтс	43+0=43см
3	Лінія стегон		1С1 Т	0,45*Дтс1	0,45*43=19,3см
4		Ширина пройми	Г1Г2	(Сг3+Пг)-[(Шг1+Пшг1)+(Шс+Пшс)]	(44,5+4)-[(20,5+0,5)+(17,5+1)]
5		Ширина спинки	ГГ1	Шг1+Пшг1	21,5+0,5=22см
6		Ширина пілочки	Г2Г3	Шс+Пшс	17,5+1=18,5см
7		Перевірка ширини базисної сітки	ГГ3	Сг3+Пг	44,5+4=48,5

 

                                         Побудова основи спинки

 

1	Ширина горловини спинки	А1А7	1/3Сш +Пшг	1/3*18,5+0,5 =6,6
2	Глибина горловини спинки	А1А6	0,15Сш*Пгг	0,15*18,5+0=2,8
3	Ширина плечового зрізу	А7П1	Дуга Шп і Впкпс	13,1 +0,5=13,6
4	Відхилення середнього зрізу спинки	Т1Т4		2,5см
5	Довжина виточки	А8в		10 см
6	Розхил виточки	А8А9		2,5 см
7	Подовження плечового  зрізу		дуга А9П2  дуга Т4П2	П2
8	Оформлення верхньої частини пройми		З'єднати П2, О4, О5, О2.
9	Оформлення середнього зрізу спинки		Залежить від моделі та силуету
10	Оформлення бічного  зрізу		З точки О2 опустити вниз вертикальну лінію

 

                                        Побудова основи пілочки

 

1	Ширина горловини пілочки	АА2	АА2=Сш/3+0,5	А1А2=18,5/3+0,5=6,6 см
2	Глибина горловини пілочки	АА3	АА2+1	6,6+1=7,6 з'єднати точки А2 та А3 дугою
3	Ширина плечового зрізу	А4П	Дуга Шп і Впкп	13,1+0,5=13,9
4	Лінія висоти грудей	АГ	Вг+П	27+0=27см
5	Центр грудей	ГЦ=Цг		14 см
6	Розхил нагрудної виточки	Бб1	2*(Сг2 – Сг1)+1/2	2*(50,5 – 45,9)+1=10,2 З'єднати  точкиА74 та точку Гв
7	Подовження плечового  зрізу		Шп+Пшпл
8	Оформлення верхньої частини лінії пройми
9	Ширина виробу по лінії  стегон		СС1 (СС+Пс)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           3.4 Розрахунок та побудова конструктивної основи моделі

 

 

Розробка конструкції  – це конструкція, яка складається  з основних деталей: спинки, переду - пілочки, рукава. Розробляється для одягу певного виду та силуету, з урахуванням прибавок на вільне облягання, узгоджених з напрямом моди, властивостей матеріалу, товщини пакету матеріалів (для верхнього одягу), на основі якої можуть бути отримані деякі базові моделі.

Одяг в цілому та його окремі частини створюють в готовому вигляді  помірно об'ємну, простірну поверхню. Викроюють деталі одягу із плоских матеріалів, наприклад, трикотажу чи нетканих матеріалів. Тому основна задача конструювання одягу – отримати із плоского матеріалу оболонок тіл просторової норми та вирішення оберненої задачі, тобто згинаня частин поверхні одягу на площину, - побудова розгорток деталей одягу.

Розгортка поверхні –  це геометрична фігура отримана на площині.

Оскільки принципи, на яких базується система крою, і  сьогодні лежать на основі багатьох методів та методик побудови одягу, особливе значення та перегляд цих методів.

Для побудови розгорток  даної моделі нами було обрано індивідуальну  систему.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1 – Розмірні ознаки типової фігури розміром_164-96-104______ 

 

№ за/п	Найменування розмірної ознаки	Умовне позначення розмірної ознаки	Величина  розмірної ознаки, см
1	2	3	4
1	Напівобхват шиї	Сш	18,5
2	Напівобхват грудей	Сг3	44,5
3	Напіобхват талії	Ст	33,5
4	Напівобхват стегон	Сс	48
5	Ширина грудей	Шг	17
6	Ширина грудей 1	Шг1	21,5
7	Центр грудей	Цг	14
8	Ширина плеча	Шп	13,5
9	Довжина рукава	Др	17
10	Довжина талії спинки	Дтс1	42
11	Довжина талії переду	Дтп1	43
12	Висота грудей	Вг	24
13	Висота плеча коса спинки	Впкс	42
14	Висота плеча коса переду	Впкп	23,5
15	Ширина спинки	Шс	17,5
16	Висота бочка	Вб	20,5
17	Обхват плеча	Оп	28

 

 

 

 

 

3.5 Аналіз та усунення  дефектів посадки моделі на  фігурі

 

 

Дефекти одягу виникають по різним причинам та зовнішньо виявляються у вигляді зморшок, перекосів, натягувань, утрати рівноваги стану виробу в цілому та окремих його частин.

Конструктивні дефекти  виникають через невідповідність розмірів та форми виробу розмірам та формі постаті людини. Вони виявляються в одязі у вигляді горизонтальних, вертикальних та нахилених складок та зморшок, кутових заломів.

Технологічні дефекти  виникають через викривлення  конфігурації конструктивних ліній внаслідок невірного розкрою деталей швацьких виробів, через невідповідність сполучених розмірів зєднання деталей, зміщення монтажних надсічок.

 Основними показниками правильної посадки виробу на статурі людини є рівновага основних деталей виробу, узгодженість їх між собою, зручність. У виробах з правильною посадкою завдяки відповідності розміру та форми опорних поверхонь тіла людини відсутні зморшки та залами, а ті частини одягу, які розташовані нижче опорних поверхонь, спадають вільно та невимушено.

Конструктивні й декоративні  лінії мають розташовуватися  вздовж деталей вертикально, а ті що йдуть упоперек – горизонтально.

Конструктивні дефекти  зазвичай умовно поділяють на три  основні групи:

– до першої групи відносять  дефекти, спричинені неточністю створення загальної форми конструкції;

– друга група містить  такі дефекти, як невідповідність одягу  статурі у стані спокою;

– третя група –  це дефекти, які не відповідають статурі  в динаміці.

3.6 Моделювання деталей  виробу

 

 

Моделювання – творчий процес створення нової моделі з урахуванням її призначення, зовнішнього вигляду людини та властивостей тканин.

Під час моделювання  деталей виробу моделі було визначено  – технічне моделювання, яке представляє  собою процес розробки креслень деталей одягу відповідно до ескізу даної моделі (перенесення моделюючих особливостей з ескізу моделі на креслення).

Технічне моделювання  І виду – прості перетворення деталей  креслення одягу, коли зберігається конфігурація основних ліній та силуету, до яких відносяться: перенесення виточок в різні направлення, проектування складок, драпіровок, членування деталей, кокетки та рельєфи різноманітних форм моделювання комірів, лацканів, борту, дрібних деталей.

Існує два методи перенесення  виточок – метод шаблонів і моделювання на площині.