Фольклор як засіб морально-етичного виховання молодших школярів

Легенда.

Великі муки й терпіння переніс наш Спаситель, найбільший учитель людства, Ісус Христос. Його оскажили фарисеї перед римським намісником Пилатом, що Ісус хоче стати королем Юдеї. І Пилат не міг опертися синедріонові (судові) та віддав їм Ісуса на муки, хоч сам не вірив у цю брехню.

Фарисеї мучили Ісуса, насміхалися над ним разом з римськими воїнами, а потім домоглися у Пилата дозволу прибити Ісуса на хрест і сталося так, як сам Ісус пророкував: Його замучать і він пожертвує собою за весь людських рід. Але сповнилися інші слова Ісуса й давніх старозавітних пророків. Ісус третього дня воскрес із мертвих. Почувши цю звістку, римський сотник, що відповідав за тіло похованого Ісуса, з люті запитав себе: “Що ж скаже Пилат?” То ж сотник дуже розлютився на воїнів:

• ви гультяї! Що ви мені за байки тут розповідаєте? Не встерегли могили, і напевно, заснули, а злодії вкрали тіло замученого? Тепер не оправдовуйся чудом, щоб уникнути смерті? Кажете, що воскрес! Я вам голови повідрубаю за цю брехню! Як з мертвого може щось стати живим і з червоного – біле, а з білого – червоне. Готуйтесь до смерті!

Воїни затремтіли з жаху і, попадавши ниць, присягали, що кажуть правду, благали, щоб дарував їм життя. Раптом один із них глянув мимохідь на стіл і на тарілку, на якій було шестеро яєць, зірвався на ноги і вигукнув:

• Ось, сотнику, поглянь! Чи не зробилось з білого червоне? Чи не може бути чудо на світі? Коли ти пам’ятаєш, що ти нам сказав, то тепер даруєш нам життя.

Сотник глянув на тарілку і остовпів з дива. Всі шестеро яєць, що хвилину тому були білі, як сніг, тепер стали червоні, як кров. Хвилину не знав, що з ним діється,  велика переміна сталася в його серці. Нарешті він встав і промовив:

- Радуйтеся, бо ви врятовані! Вірю  вам тепер, що той замучений  воскрес, що він Бог! Ідіть у  мирі, а на спогад про свій  порятунок візьміть собі по  одному червоному яйцеві. Вони вас врятували.

І з того часу всі віруючі християни кожного Великодня малюють писанки і дарують один одному на пам’ять про те, що як ті писанки врятували воїнів від смерті, так Ісус Христос своїми муками врятував весь людський рід від пекельного знищення.

Вчитель. Обираючи писанкові мотиви, надавали перевагу тим, у  яких прославлялася селянська праця, вшановувалася земля, звичаї і обряди.

Ішла Гануся у церкву ранком,

В синій хустині писаночки.

Їй усміхалося небо світанком,

Сонце гляділо поміж хмарки.

А мати доні так говорила,

Коли спішила вранці в храм:

“Воскрес сьогодні Христос з могили

Тому весняна радість всім нам”.

А ще мати доні так говорила:

“Прийде хвилина волі до нас,

встануть герої давні з могили,

настане щастя, радості час”.

А в церкві свічки рядком горіли,

Перед престолом розцвів розмай,

Може  то й свічі ясні молились

За Україну, Ганусин край?

Може і квіти, як і Гануся,

Просьбу шептали в ранок чудес:

За Україну, Боже, молюся,

Щоб так воскресла, як Ти воскрес.

Вчитель. На Великдень люди, радіючи, співають, грають різні ігри. Весняні звичаєво-обрядові пісні та ігри в різних місцевостях України називаються не однаково. Це і веснянки, гагілку, ягілки, гаївки. Гаївки мають конкретний час виконання на великодні свята, після того як прийдуть з церкви і поснідають  свяченини.

Заспіваймо гаївочку,

Українські діти,

Щоб почули наші друзі

По широкім світі.

Заспіваймо про Ісуса,

Що воскрес з могили,

Щоб даремно наші друзі

Марно не тужили.

Діти співають гаївку.

Заспіваймо панночки,

Весело гаївочки,

Най ця Мати утішає,

Ісус з гробу воскресає.

Най воскресне Україна

Сріблом, злотом обмаїна.

Най воскресне, най прибуде

Поміж українські люди.

Най приведе за собою

За рученьку кращу долю,

Нарід її принимає

Ще не вмерла заспіває.

Разом. Христос воскрес.

“Воістину воскрес!”

і де б не був я – ти мене почуєш,

і великодне сонце із небес

тебе, за мене, тепло поцілує.

  

Література

 

1. Фібула М. М. Педагогіка. – К. : Академія, 2000.
2. Сухомлинський В. О. Павлишська середня школа. – К. : Рад. школа, 1977.
3. Стельмахович М. Т. Народна педагогіка. – К. : Рад. школа, 1985.
4. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. – К. : Рад. школа, 1983.
5. Кіліченко Л. М., Лещенко П. Я., Проценко І. М. Українська дитяча література. – К. : Вища школа, 1979.
6. Український фольклор: Хрестоматія / Упоряд. : О.Ю.Бріцина, Г.В.Довженко, Н. С. Шумада – К. : Освіта, 1997.
7. Дем’янко Н. Педагогічні ідеї В. М. Верховинця у сучасній початковій школі // Поч. школа. – 2000 - №2 – с. 56-57.
8. Іванус М. І. Ну що б, здавалося, слова... // Поч. школа. – 2000 - №6 – с.4-5.
9. Краївська М. Я. Світле свято Великдень // Позакласний час – 2001 – квітень - №10 – с. 36-37.