Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Октября 2012 в 18:49, реферат
Найяскравішим прикладом видатної особистості в історії нашої країни є Володимир Великий, державний діяч і полководець, один із основоположників давньоруської державності.
Згідно з деякими історичними даними, народився Володимир Великий у 948 році. Здається, ніщо не віщувало йому ролі великого князя. Адже Володимир був позашлюбним сином київського князя і рабині-ключниці.
Вступ 3
1. Початок правління Володимира Великого 4
2. Досягнення Володимира Великого, його дипломатичні стосунки….. 5
3. Значення періоду правління Володимира Великого для української держави… 9
Висновок 12
Список використаної літератури 13
Тіснішими ставали стосунки Володимира, що тепер належав до християнської «сім'ї правителів», з іншими монархами. Прийняття християнства мало позитивні наслідки й для внутрішнього життя країни. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали. До того ж церква з її складною внутрішньою підпорядкованістю знайомила київських правителів з новими моделями управління. А в самому суспільстві Київської Русі з'явилася активно діюча установа, що не лише забезпечувала незнане раніше духовне й культурне єднання, а й справляла величезний вплив на культурне і господарське життя. Взагалі кажучи, завдяки епохальному вибору Володимира Русь стала пов'язаною з християнським Заходом, а не з ісламським Сходом. Цей зв'язок зумовив її небачений історичний, суспільний і культурний розвиток. Важко переоцінити те, що християнство прийшло до Києва не з Риму, а з Візантії. Згодом, коли відбувся релігійний розкол між цими двома центрами, Київ став на бік Константинополя, відкинувши католицизм. Так була закладена основа майбутніх запеклих конфліктів між українцями та їхніми найближчими сусідами католицької віри — поляками.
Роки князювання Володимира в Києві дехто з істориків називає богатирською добою в історії Київської Русі. Тоді успішно й швидко зводилася велична будова держави, творилася яскрава й самобутня культура її народу, а звитяжні успіхи руської зброї прославили країну на увесь середньовічний світ.
Звичайно, спочатку, щоб заволодіти київським престолом, Володимир діяв тими самими методами, що і його предки. Але, здобувши Київ, молодий князь проявив себе як видатний політик, розважливий адміністратор і розумний дипломат. Володимир знав, що мусить подбати про оборону своїх кордонів від нападів кочівників. Він першим серед київських князів розпочав будівництво системи укріплень на південних притоках Дніпра. Вважається також, що Володимир здійснив своєрідну реформу. Він об'єднав богів, яким поклонялися різномовні племена, і створив загальний язичеський пантеон, що мало зміцнити єдність держави.
Але найбільшим досягненням Володимира, безперечно, було запровадження християнства на Русі. Як пише історик Михайло Грушевський, «якщо провести аналогію із сучасністю, він (Володимир) опинився у положенні голови однієї з держав «третього світу», що прагне прискорити модернізацію своєї країни, і після цього змушений обрати якусь одну з двох провідних ідеологій найрозвиненіших суспільств світу — капіталізм чи соціалізм». Володимир був рішучою людиною. Він зробив свій вибір, у результаті якого Давньоруська держава почала стрімко розвиватися і, звичайно ж, здобувати міжнародний авторитет.
Як же нинішній Україні іноді бракує отаких рішучих і, можливо, дещо нахабних Володимирів. Але вірмо, що незабаром ситуація в Україні зміниться.