Мета: формувати в учнів знання
про події російської революції1905–1907
рр. в Україні, а також охарактеризувати
процес активізації громадсько-політичного
життя в Україні в даний період; розвивати в учнів
уміння встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки під час аналізу історичних подій,
самостійно опрацьовувати історичні документи
та інші текстові джерела, аналізувати
матеріал, вміти виділяти головне і другорядне,
робити висновки; на прикладах боротьби
українського народу в ході революції
1905–1907 рр. виховувати в учнів патріотичні
почуття.
Основні поняття: «революція», «Кривава
неділя», «Маніфест 17 жовтня», «Державна
Дума».
Обладнання: карта, документи, схеми,
таблиці, ілюстрації.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
• Пригадайте, яким було становище різних
верств українського суспільства на початку
ХХ ст.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Початок XX ст. для багатьох
народів світу позначився революційними
потрясіннями і загостренням міждержавних
суперечностей, що в результаті призвели
до глобальної кризи — світової війни.
Реформи 60–70-х років вивели Росію на
шлях модернізації, змінили її соціальне
обличчя. Однак процес модернізації відбувався
украй суперечливо. Царизм відкидав навіть
обережні заходи з пом’якшення соціальної
напруженості в суспільстві, натомість
уряд робив ставку на посилення боротьби
з революційним рухом.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального
матеріалу
І. Причини революції
Робота з документом
Із праці О. Д. Бойка «Історія України»
«Зволікання з остаточним вирішенням
аграрного питання, посилення експлуатації
робітничого класу, об’єктивна зацікавленість
буржуазії в її залученні до розв’язання
важливих державних проблем, національний
гніт, відсутність демократичних свобод
тощо створювали ґрунт для стихійного
вибуху невдоволення народних мас. Проте
можливість виступу стала реальною лише
завдяки появі та зміцненню наприкінці
ХІХ — на початку ХХ ст. широкого спектра
політичних партій, розширенню сфери їхніх
дій, посиленню впливу на маси; втраті
авторитету та частковому послабленню
царизму у зв’язку з поразкою в російсько-японській
війні 1904–1905 років».
Завдання :
1. Проаналізувавши текст, визначте економічні,
соціальні і політичні причини революції
1905–1907 рр. у Р осійській імперії.
2. Чому автор вважає, що саме на початку
ХХ ст. настав слушний момент для революційного
виступу?
Слухаючи розповідь учителя, учні складають
узагальнюючу таблицю.
Причини революції 1905–1907 рр.
Економічні :
• Суперечливі процеси модернізації;
• нерозв’язаність аграрного питання;
• збереження поміщицьких землеволодінь;
• малоземелля і безземелля селян
Політичні
• Самодержавна форма правління;
• відсутність демократичних прав і
свобод;
• знищення будь-яких проявів волелюбності;
• втрата царатом авторитету у зв’язку
з поразкою в російсько-японській війні;
• поява політичних партій, розширення
сфери їхніх
дій, посилення впливу на народні маси
Соціальні
• Існування станових привілеїв;
• жорстка експлуатація робітничого
класу;
• тяжке становище народних мас;
• масове безробіття;
• тяжкий національний гніт
Події революції в Україні
Розповідь учителя, який акцентує увагу
учнів на основних питаннях теми, доповнюється
повідомленнями учнів:
«Кривава неділя» та
повстання на броненосці «Потьомкін».
Також передбачається робота учнів з історичними
джерелами, протягом уроку учні складають
хронологічну таблицю.
Революційні виступи в Україні у 1905 р.
У ч и т е л ь. У своєму розвиткові перша
російська революція пройшла кілька фаз
(етапів), кожна з яких мала свої характерні
ознаки та особливості.
Робота з таблицею
Етапи революції 1905–1907 рр.
І фаза —
«піднесення»
(січень–жовтень
1905 p.):
• Наростання масової боротьби, посилення
її політичного характеру;
• політизація народних мас;
• активізація процесу самоорганізації
суспільства
(утворення політичних партій, рад, профспілок
тощо);
• поширення хвилі заворушень серед
селян та армії;
• переплетення та взаємовплив робітничого,
селянського та національно-визвольних
рухів
II фаза —
«кульмінація»
(жовтень–грудень
1905 р.):
•Коротка стабілізація в країні та певне
розмежування політичних сил після публікації
царського Маніфесту 17 жовтня;
• діалог та легальна взаємодія між опозицією
та владними структурами;
• активне формування багатопартійної
системи;
• організація лівими силами хвилі збройних
повстань у грудні 1905 р. (повстанськими
центрамив Україні були Харків, Олександрівськ,
Катеринослав, Горлівка та інші міста)
III фаза —
«спад»
(січень 1906 —
червень 1907 р.)
• Посилення репресій (каральні експедиції,
арешти, обшуки тощо);
• зменшення масштабів та інтенсивності
робітничих
страйків та селянських виступів;
• перехід більшості політичних партій
у підпілля;
• поширення серед революціонерів терористичних
форм боротьби;
• спроби опозиції продовжити боротьбу
парламентськими методами у стінах Державної
Думи;
• перехід реакції у наступ
Робота з ілюстраціями
Учні працюють з ілюстраціями і виконують
завдання.
• Повстання селян у селі Великі Сорочинці
на Полтавщині.
• М. Дерегус «Повстання селян в Україні
у 1905 році».
Завдання
Охарактеризуйте зміст ілюстрацій за
таким планом.
1. Опишіть, що ви бачите на ілюстрації.
2. Який момент селянського повстання
тут зображений? Чому ви так думаєте?
3. Що роблять і чим займаються люди, зображені
на ілюстрації?
4. Кого художник зобразив на передньому
плані, а кого на задньому? Чому так?
5. На основі ілюстрації зробіть висновки
про учасників повстання, його хід, озброєння
повстанців, наміри.
Робота з документами
Постанова селянських зборів Сумського
повіту Харківської губернії
«Ми, селяни Сумського повіту, що зібралися
29 травня 1905 року в кількості близько 5
тисяч чоловік, одноголосно ухвалили:
теперішній самодержавний лад не може
покінчити з тяжким безвихідним становищем
народу.
Тому ми вимагаємо:
1. Негайного скликання Надзвичайних
зборів, обраних загальною, рівною і таємною
подачею голосів. Установчі збори негайно
ж повинні… вирішити земельне питання.
2. Негайного звільнення всіх осіб, що
постраждали через політичні і релігійні
переконання.
3. Свободи слова, друку, зборів, спілок
і страйків.
4. Негайного скасування інституту земських
начальників і сільських поміщицьких
стражників…
А поки всі наші основні вимоги не будуть
задоволені, ми відмовляємося виконувати
всі державні повинності, а саме: сплачувати
податки, податі, не поставляти запасних,
новобранців та інше, оскільки ці повинності
накладені на нас без нашої волі».
Завдання
1. Які економічні та політичні вимоги
ставили селяни під час повстання?
2. Чи є в документі національні вимоги?
Про що це свідчить?
Прем’єр-міністр Росії С. Вітте про загальний
настрій населення на початку жовтня 1905
р.
«…Революція захоплювала все населення.
Вищі прошарки були незадоволені; молодь,
не тільки студенти, але й учні середніх
шкіл, вірили тільки тим, хто проповідував
антидержавні теорії; більшість професорів
доводила, що треба все перегорнути; земські
та міські діячі заявляли, що врятувати
може тільки конституція; промислові та
торговельні діячі підтримували революційні
ідеї й давали пожертви на революцію; робітники
під впливом революціонерів були найбільш
активні; чужинці, з яких складалося 35
% Російської імперії, ставили свої вимоги;
селяни вимагали землі; урядовці були
обурені несправедливостями у порядках
служби й протекціонізмом; військо було
схвильоване поразками на фронті, в яких
обвинувачували уряд».
Завдання
• Поясніть, чому кожна з верств російського
суспільства, яка згадується в документі,
була невдоволена існуючими порядками
в Російській імперії. Про що свідчить
така революціонізація населення?
Маніфест «Про вдосконалення державного
порядку» (17 жовтня 1905 року)
«…На обов’язок Уряду покладаємо Ми
виконання непохитної нашої волі:
1. Дарувати населенню непорушні основи
громадянської свободи на засадах дійсної
недоторканності особи, свободи совісті,
слова, зборів і союзів.
2. Не зупиняючи призначених виборів у
Державну Думу, залучити тепер же до участі
в Думі у міру можливості, відповідної
стислості терміну, що лишився до скликання
Думи, ті класи населення, які нині зовсім
позбавлені виборчих прав, представивши
потому подальший розвиток початку загального
виборчого права у знову встановленому
законодавчому порядку.
3. Установити як непорушне правило, щоб
жодний закон не міг мати силу без схвалення
Державною Думою і щоб виборним від народу
була забезпечена можливість справжньої
участі в нагляді за законовідповідністю
дій поставленої від нас влади».
Завдання
1. Визначте основні положення Маніфесту.
2. Які зміни в політичний лад імперії
мав внести цей документ?
Із праці Н. Полонської-Василенко «Історія
України»
…Цей Маніфест не дав заспокоєння. Навпаки:
населення у своєму ставленні до нього
поділилося на три частини:
1) на так би мовити центральну, що складалася
з людей, які прийняли Маніфест з надією,
що він дасть конституцію і що ця конституція
почне нову добу в історії;
2) на революційні групи, які вважали,
що цей Маніфест є тільки тимчасовою зупинкою
у боротьбі уряду з революцією, і поставилися
до Маніфесту вороже;
3) на праві елементи, починаючи від людей,
близьких до Царського Дому; вони вважали,
що Маніфест вирвано у царя, і вживали
всіх зусиль, щоб зберегти самодержавство
у повній його силі».
Завдання
• Поясніть, чому так неоднозначно населення
сприйняло царський Маніфест 17 жовтня.
Із праці О. Д. Бойка «Історія України»
«Слабкість та незрілість парламентської
форми правління, з одного боку, і необхідність
консолідації опозиційних сил — з іншого,
зумовили появу нової альтернативної
моделі організації влади — Ради робітничих
депутатів. Протягом жовтня–грудня 1905
року Ради виникли в 50 містах та селищах
Російської імперії. В Україні вони діяли
в Катеринославі, Києві, Одесі, Миколаєві,
Єнакієвому, Маріуполі, Юзівці та Кременчуці».
Завдання
1. Як Бойко пояснює причини виникнення
Рад робітничих депутатів?
2. Чи мала ця подія якесь значення?
Активізація українського визвольного
руху під час революції
Робота зі схемою
Робота з документом
Ярослав Грицак про становище в українських
партіях восени 1905 р.
«Проголошення Жовтневого маніфесту
викликало велике піднесення й збудило
надії на лібералізацію політичної системи.
Українські діячі через свою нечисельність
і організаційну роздробленість виявилися
не готовими скористатися з політичних
змін. Подібна ситуація склалася і в національних
рухах поляків, євреїв, литовців, латвійців
та естонців. Докорінна різниця між ними
й українськими політиками, однак, у тому,
що інші партійні поділи були
просто результатом розходження політичних
ліній. В українському ж випадку найбільшим
антагонізмом було національне питання,
а сааме — чи взагалі потрібна окрема
українська політика й українські партії.
Ці дискусії паралізували український
національний рух, і тому він не справляв
політичного впливу на розвиток революційних
подій 1905 року. Українські політики попросту
не могли змагатися з краще розвиненими
і чисельнішими російськими політичними
партіями, що мали міцні позиції у великих
містах — головних осередках революційного
неспокою».
Завдання
1. Чому українські політичні партії у
1905 р. були менш впливовими, ніж загальноросійські?
2. Н а основі тексту розкрийте особливості
українського визвольного руху у 1905 році.
Діяльність української громади в Державній
Думі
Робота з таблицею
Діяльність українських громад в І та
ІІ Державних Думах
І Державна Дума
ІІ Державна Дума
Склад:
Поміщики — 24 чол.
Інтеліґенція — 26 чол.
Селяни — 42 чол.
Робітники — 8 чол.
Священики — 1 чол.
Склад:
Поміщики — 16 чол.
Інтеліґенція — 17 чол.
Селяни — 6 чол.
Робітники — 59 чол.
Священики — 4 чол.
Діяльність:
• 45 депутатів об’єдналися в українську
парламентську громаду;
• мали друкований орган «Укра-
їнський вісник»;
• голова громади — Ілля Шраг;
• домагалися автономії України та українізації
державного управління і освіти
Діяльність:
• 47 депутатів об’єдналися в українську
парламентську громаду;
• мали друкований орган «Рідна
справа — Вісті з Думи»;
• домагалися автономії України,
місцевого самоуправління, української
мови в школах, суді і церкві
Запитання
• Як склад української громади в Державній
Думі впливав на зміст висунутих вимог?
V. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Дерево рішень»
Клас поділяється на дві групи.
Завдання
• 1-а група. Визначити результати революції
1905–1907 рр. в Україні.
• 2-а група. Значення революції 1905–1907
рр. в Україні.
Під час відповідей груп «Дерево рішень»
матиме орієнтовно такий вигляд.
Результати
Значення
Революція зазнала поразки, проте:
• були скасовані викупні платежі, скоротилися
напівфеодальні методи експлуатації селян
і станові обмеження;
• почалася аграрна реформа;
• робітники отримали право створювати
профспілки, проводити
економічні страйки, підвищилася їхня
заробітна плата, скоротився робочий день;
• реалізувалися громадянські свободи,
була скасована попередня цензура;
• був створений двопалатний
парламент, який обмежив законодавчі
повноваження царя;
• проте головні питання революції не
були розв’язані: суспільний лад і державний
устрій не були змінені, панівні верстви
зберегли владу у своїх руках
• Виникли нові суспільно-політичні
явища та тенденції, які надалі суттєво
вплинуть на історичну долю України:
• відбувся процес зближення робітничого,
селянського та національно-визвольного
рухів;
• відбулися широкомасштабні народні
виступи;
• народні маси усвідомили ефективність
спільного натиску на
владу;
• розширилися межі легальної політичної
та культурної діяльності;
• активізувався процес масової
самоорганізації суспільства (утворення
політичних партій, рад, профспілок тощо);
• був створений офіційний канал впливу
на владу — Державна Дума
Народні маси здобули дуже серйозний
досвід боротьби. Події тих років
переконливо продемонстрували, що поступок
від самодержавства можна досягти лише
шляхом широкого революційного руху
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника. |