Аналіз напрямків та технічних засобів модернізації мережі телефонного зв’язку

Типи з'єднань

Основним  типом з'єднань є автоматичні  з'єднання, які встановлюються абонентами.

АТС забезпечує можливість установлення напівпостійних  з'єднань, що комутуються.

Для з'єднань всіх видів в АТС використається основний цифровий канал з імпульсно-кодовою  модуляцією (ИКМ) зі швидкістю передачі 64 кбіт/с - В-канал.

Станція забезпечує можливість установлення з'єднань по прямих і обхідних напрямках зв'язку.

 

1.3.5 Основні види обслуговування

 

АТС системи "Ф-1500" забезпечує надання наступних  видів зв'язку:

• внутрішньомодульний зв'язок - між комплектами цифрових і/або аналогових АЛ одного комутаційного модуля;
• внутрішньостанційний зв'язок - між комплектами цифрових і/або аналогових АЛ різних комутаційних модулів станції;
• вихідний місцевий зв'язок - між комплектами цифровими або аналогових АЛ і комплектами вихідних аналогових СЛ (СЛИ), каналів тональної частоти (ТЧ) або цифрових СЛ   при надходженні виклику від АЛ до абонентів інших станцій мережі загального користування або відомчої мережі;
• вхідний місцевий зв'язок - між комплектами цифровими або аналогових АЛ і комплектами вхідних аналогових СЛ (СЛВ), каналів ТЧ або цифрових СЛ при  надходженні виклику від СЛ до  абонента даного  модуля або іншого комутаційного модуля станції;
• вхідний міжміський зв'язок - між комплектами цифровими або аналогових АЛ  і комплектами міжміських аналогових СЛ (СЛМ), каналів ТЧ або цифрових   СЛ   при   надходженні   виклику   від   СЛ   із   міжміським   типом сигналізації до абонента даного модуля або іншого комутаційного модуля станції;
• вихідний   міжміський   зв'язок   -   між   комплектами   цифрових або аналогових  АЛ  і  комплектами  СЛИ,  каналів  ТЧ  або  цифрових  СЛ при надходженні виклику від АЛ до абонента міжміської/міжнародної мережі;

• транзитний місцевий зв'язок - між комплектами СЛ всіх типів при надходженні виклику від цифрових СЛ або аналогових чотирьохпровідних СЛ (каналів ТЧ);
• транзитний міжміський зв'язок - між комплектами СЛ всіх типів при надходженні виклику від цифрових СЛ або аналогових чотирьохпріводних СЛ (каналів ТЧ) з міжміським типом сигналізації. Транзитні з'єднання, що надходять   від   комплектів    СЛМ,    забезпечуються    з    використанням реєстрової сигналізації або, при відомій кількості прийнятих цифр, з використанням декадного набору батарейними імпульсами;
• з'єднання   будь-яких   комплектів   абонентських   і   сполучних   ліній   із внутрішніми пристроями комутаційного модуля (тестове устаткування - автотренери, автовідповідачі, автоінформатори й т.п.);
• багатокрапкові з'єднання (конференції) - до 4-х комплектів абонентських і сполучних   ліній.   Ініціатором   організації   конференцзв’язку    завжди є абонент;
• напівпостійні з'єднання (ППС) - з'єднання  в комутаційному  полі станції між лінійними комплектами всіх типів (аналогових і цифрових. Лінійні комплекти можуть розташовуватися як в одному, так і в різних комутаційних модулях станції. Організація  зв'язку  АТС із місцевими й міжміської телефонними мережами

Для організації  місцевого й міжміського зв'язку на ділянках ТСОП від системи "Ф-1500" до опорної станції (Опс) використаються, в основному, універсальні пучки СЛ двосторонньої або однобічної дії, на ділянках АТС - АМТС, МТС використаються однобічні СЛ.

Система "Ф-1500" забезпечує примусове роз'єднання  приладів розмовного тракту у випадку  відсутності сигналу "Відповідь" з боку вихідної станції при витримці певного часу, що задається оператором при конфігуруванні станції.

При вхідному міжміському з'єднанні СЛМ звільняється тільки по сигналі "Роз'єднання" від  міжміської станції. Якщо протягом  5 хвилин після відбою викликуваного абонента, не буде прийнятий сигнал "Роз'єднання" від АМТС. то викликуваний абонент може бути звільнений.

У випадку  вихідного міжміського з'єднання  застосовується однобічний відбій. Стан "відбій абонента" визначається тільки при розриві абонентського шлейфа більш ніж на 250 мс (параметр може коректуватися персоналом).

При вихідному  з'єднанні система "Ф-1500" забезпечує однобічний відбій з можливістю перемикання  частини напрямків на двосторонній відбій. При вхідному з'єднанні система "Ф-1500" обробляє як однобічний, так  і двосторонній відбій.

Система електроживлення

Електропостачання системи "Ф-1500" здійснюється від  трифазної мережі змінного струму напругою 220/380В с припустимим відхиленням  від номінального значення +10-15% і із частотою (50±2,5) Гц відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 5237. Припустимий коефіцієнт перекручувань форми напруги не більше 10%.

Устаткування  електроживлячої  установки (ЕПУ) повинне  забезпечувати безперебійне електроживлення  постійним струмом зв'язного устаткування й безперебійне електроживлення  змінним струмом обмеженої кількості  допоміжного устаткування, якому  воно необхідно. Підключення акумуляторів у буфер до виходу випрямлячів  повинне забезпечувати електроживлення  зв'язного устаткування без затримки при проваллі електропостачання  від мережі змінного струму.

Номінальне  значення напруги електроживлення  АТС дорівнює               U_HOM = 60 В;

Діапазон  робочої напруги від 0,8 до 1,2 U_HOM.

Максимальна споживана потужність АТС по ланцюзі  постійного струму в годину найбільшого  навантаження (включаючи потужність, споживану абонентськими лініями) не перевищує 1 Вт на лінію.

Система моніторингу

Устаткування  системи "Ф-1500" на вимогу "Замовника" може містити комплекс програмно-апаратних  засобів по забезпеченню моніторингу  абонентів   для контролю з'єднань певних абонентів з віддаленого  пункту керування (ПУ) правоохоронних органів шляхом взаємодії цього пункту з устаткуванням АТС. Система "Ф-1500" забезпечує моніторинг абонентського трафіку відповідно до  вимог документа "Моніторинги-центри для телефонної мережі загального користування (ТСОП) України. Загальні технічні вимоги".

Технічне обслуговування

Основним  призначенням системи технічного обслуговування (ТЕ) комутаційної системи "Ф-1500" є  підтримка працездатного стану  встаткування станції, а також абонентських (АЛ) і міжстанційних сполучних  ліній (СЛ).

ТЕ комутаційної системи "Ф-1500" будується, в основному, на контрольно-коригувальному методі. Даний метод передбачає постійний  автоматизований контроль технічного стану устаткування й усунення відмов.

2 Розрахунок інтенсивності навантаження для АТС телефонної мережі залізничного вузла

 

2.1 Аналіз  вихідних даних

 

Телефонна мережа залізничного вузла складається з трьох АТС: ЗАТС1, ЗАТС2, ЗАТС3, зв’язаних за принципом «кожна з кожною». Станція ЗАТС1 є опорно-транзитною станцією (ОПТС), а станції ЗАТС2 і ЗАТС3 – опорними (ОПС).

В ЗАТС1 передбачено пучок з’єднувальних  ліній з ВАК залізниці. На цій  АТС організована система комп’ютерізованих  робочих місць операторів СРМ. Ця система забезпечує абонентам надання  різноманітних довідок та допомогає  абонентам у встановленні міжміських з’єднань (виконує функції ручної АТС). Система СРМ має вмикатися  у цифрові АЛ основного доступу 2B+D до ISDN.

Взаємодія телефонної мережі залізничного вузла  з ТМЗК здійснюється на рівні місцевої мережі – МТМ через ЗАТС1, яка  має три напрямки зв’язку в  бік ТМЗК.

Використовувані системи сигналізації. При курсовому проектуванні вважається, що всі АТС є цифровими з функціями ISDN. З’єднувальні лінії усіх АТС є двобічними. Телефонні станції АТС1, АТС2, ЦС та ЗАТС1 взаємодіють між собою за допомогою спільноканальної системи сигналізації № 7 (СКС7). Телефонні станції ЗАТС1, ЗАТС2 та ЗАТС3 взаємодіють між собою за допомогою абонентської цифрової системи сигналізації № 1 АЦСС1 (DSS1).

 

Рисунок 2.1 – Схема телефонної мережі залізничного вузла

Таблиця 2.1 - Вихідні дані для розрахунку телефонної мережі залізничного вузла

АТС	Загальна кількість  абонентів 1-3 категорій	Кількість абонентів 6 категорії (ISDN)	qв	qав	qвх, qавх	qвн	αМАТС	αВАК	αСРМ	αВСС
ЗАТС1	1000	50	0,9	0,9	1	0,9	0,5	0,2	0,01	0,02
ЗАТС2	500	25	0,9	0,9	1	0,9	0,3	0,2	0,01	0,02
ЗАТС3	300	15	0,9	0,9	1	0,9	0,3	0,2	0,01	0,02

 

 

2.2 Розрахунок інтенсивності вхідного й вихідного зовнiшнix навантажень та внутрішньостанційного навантаження

 

Виконаємо розрахунок міжстанційних навантажень шляхом послідовного виконання таких кроків:

Крок 1. Для кожної станцiї j/k мережi знаходимо iнтенсивностi навантажень: вихiдного й вхiдного зовнiшнix

,   ;           (2.1)

вихiдного й вхiдного при автоматичному  мiжмiському зв’язку

,   ;        (2.2)

q – коефiцiєнти, що враховують відмінність навантаження ЗЛ вiд прогнозованих для АЛ.

Крок 2. Оскiльки питомi абонентські навантаження задаються з певною похибкою, а вихiднi й вхiднi навантаження розраховуються незалежно, то перевiряємо загальний баланс навантажень на мережi, тобто виконання умови:

.                                (2.3)

Тут враховується навантаження всiх  без винятку cтанцій мережі. Якщо права  й лiвa частини рiвняння (2.3) відрiзняються, то рекомендується уточнити знайденi з (2.1) значення Y_вх.j/k множенням їх на поправний коефiцiєнт

.                                   (2.4)

Перелік внутрішньостанційних навантажень, які підлягають розрахунку, визначається об’єктом проектування і типом комутаційного  обладнання. У загальному випадку  можуть визначатися навантаження внутрішньосистемних  ЗЛ

.                          (2.5)

Введемо умовну нумерацію АТС: ЗАТС1 – 1/1, ЗАТС2 – 1/2, ЗАТС3 – 1/3.

Згідно  приведених вище рекомендацій визначимо  абонентське навантаження абонентів категорій 1 – 3 та 6, користуючись табл. 1.1, та складемо таблицю 2.1.

 

Таблиця 2.1 – Результати визначення абонентського навантаження для АТС телефонної мережі залізничного вузла

Параметри	Абонентське навантаження абонентів  1-3 категорій	Абонентське навантаження абонентів  6 категорії  (ISDN)
yв, мЕрл	43	107,5
yвх, мЕрл	39	97,5
yвн, мЕрл (ЗАТС1, ЗАТС2, ЗАТС3)	12, 10, 9	30, 25, 22,5
yав, мЕрл	6	15
yавх, мЕрл	5	12,5

 

 

Для кожної станцiї j/k мережi знайдемо iнтенсивностi навантажень: вихiдного й вхiдного зовнiшнix

,

,

,

,

,

;

вихiдного й вхiдного при автоматичному  мiжмiському зв’язку

,

,

,

,

,

.

Також визначимо загальне внутрішньостанційне  навантаження для ЗАТС1:

.

Далі, використовучи  задані коефіцієнти, необхідно для ЗАТС1 визначити вхідне та вихідне навантаження для напрямків зв’язку до ВАК - , , до ТМЗК - , , до ВСС1 на МТМ - , внутрішньостанційне для інформаційно-довідкових служб на ЗАТС1 - .

Теж саме необхідно визначити для  ЗАТС2 та ЗАТС3: , , , , , , , , , . Оскільки ЗАТС2 та ЗАТС3 не є об’єктами проектування, то разрахунок навантаження для інформаційно-довідкових служб для цих станцій не виконується.

 

;

;

;

 

 

;

;

;

 

;

;

;

 

;

;

;

 

;

;

;

 

.

 

Тепер необхідно знайти вхідні та вихідні навантаження для кожної ЗАТС, які в подальшому будуть розподілені  безпосередньо між цими ЗАТС:

 

;

.

Виконуємо розрахунок:

 

Далі перевiряємо загальний баланс навантажень на мережi:

.

.

Оскільки права й лiвa частини рiвняння (2.10) відрiзняються:

,

то необхідно уточнити знайденi з (2.1) значення Y_вх.j/k множенням їх на поправний коефiцiєнт

.

 

Розраховуємо уточнені значення Y_вх.j/k :

 

;

;

.