Визначення масової комунікації

МОДУЛЬ КОНТРОЛЬ

1.Визначення масової комунікації

Мáсова комунікація-  це процес передачі інформації групі людей одночасно за допомогою спеціальних т ехнічних засобів — мас-медіа.

Слово комунікація прийшло  до нас через англійську мову (communication) від латинського communicare, що означає "перебувати у зв'язку, брати участь, об'єднуватися". Слова communicate, community, communication однокореневі. Українськими відповідниками є сполучатися, спілкуватися, спілка, спільнота, спілкування. Російськими, відповідно, общий, общество, общаться, общение, приобщить. Як бачимо, ідея єдності, об'єднання, зв'язку зі спільнотою є визначальною для поняття комунікації, або спілкування. Спілкуватися - то є ставати членом спільноти, а це означає співпереживати, ставати духовно близьким, дотримуватися норм співжиття. Визначальним тут є зв'язок між членами спільноти, але безперечно цей зв'язок має бути не так фізичним, як духовним. Факт духовної єдності й наявність спільних форм духовного зв'язку творять спільноту. Спілкування, або комунікація, й означає встановлення такої єдності за допомогою відповідних форм духовного єднання (духовних зв'язків). Духовне єднання є нічим іншим, як роботою душі й розуму. Таким чином, порозуміння є важливим чинником спілкування, оскільки тільки розумове єднання може свідчити про спілчанську єдність, єдність думки і справи.

Основними результатами успішного  спілкування завжди є взаємопорозуміння й згода: згода слухача з мовцем, згода чинити, як того вимагає співрозмовник і ситуація. Процес спілкування може бути ускладнений суперечками, непорозумінням, але спілкування завжди має завершуватися повною згодою. Згода на 30% означає те, що спілкування, на жаль, теж відбулося лише на 30%. Тому важливими під час спілкування є вміння й методи переконання співрозмовника, аби забезпечити повну згоду й уникнути конфліктності у комунікативній ситуації. Ці вміння входять у професіограму фахівця з питань спілкування, а методи переконання є підґрунтям його професійних знань. Основний конфлікт під час спілкування - це конфлікт між співрозмовниками при відсутності згоди через непорозуміння. Комунікація завжди є тривалим процесом, що перебуває у стадії пошуку порозуміння і згоди. Комунікація - це не результат, це процес пошуку результату.

 

2.Поняття про теорію масової комунікації

Теорія масової комунікації-  це дисципліна, яка вивчає різні засоби за допомогою яких окремі люди і організації передають інформацію через засоби масової інформації великим сегментам населення одночасно.

3.Професіональна масова комунікація.

Професіональна масова комунікація-це підготовка,обмін, зв’язок , психологічний настрій, психологічний комфорт комунікатора.

4.Загальна характеристика масово інформаційної діяльності.

1.Доступність;

2.Непрянність;

3.Однобічність;(зворотній  стиль)

4.Адресованість.

5.Поняття “комунікація” і поняття  “спілкування”. Спільність і  відмінність понять.

Комунікація-це духовний , візуальний, екстрасенсорний зв'язок, обмін думками, інформації, досвідом, знаннями, емоціями, уміннями, навичками, передача думок , взаємодія, розуміння, складник суспільного розвитку.

Спілкування- це складний, багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що виникає на основі потреб і спільної діяльності що включає в себе обмін інформацією, сприймання, розуміння іншого.

6.Глобалізація системи масової  комунікації і її наслідки

 

 

 

7.Поняття культури комунікації. Етикет спілкування

Культура комунікації- це

 

Етикет спілкування-це сукупність форм щоденної поведінки людини( у побуті, у спілкуванні з іншими людьми)

8.Типові визначення поняття  “комунікації”.

9.Диференціація понять “мовлення” і “спілкування”. Форми спілкування

 

 

 

10.Ознаки комунікації. Поняття “результату комунікації” (за Різуном).

Розрізняють наступні ознаки комунікації: вербальні та невербальні; внутрішні і зовнішні; цілеспрямовані і випадкові, глобальні.

11.З’ясувати поняття успішної / неуспішної комунікації.

 

 

 

12.З’ясувати поняття дієвості КП.

 

 

13.Конфлікт у комунікації.

Конфлікт у комунікації  виникає тоді, коли ніхто не наважується  на встановлення "зворотних зв'язків" з керівником, тобто ніхто не звертає  уваги керівника на його прорахунки. Аналогічна ситуація виникає і тоді, коли співробітник не одержує сигнал про те, що його розуміють і поважають. Хто ніколи не чує слів визнання, той стає невпевненим. Там, де недостатньо  розвинуті комунікаційні зв'язки, є місце для конфліктів.

14.Комунікативна мета та соціальна  ситуація як чинники спілкування.

 

 

15.Поняття “масової комунікації”. Організоване спілкування.

 

 

 

 

16.Поняття “професіональної масової комунікації”.

Теорія масової  комунікації - це перша фундаментально-професійна дисципліна, яка поведе вас у світ професіональної комунікації. Звертаю  вашу увагу на слово професіональної. Професіональної, а не професійної, тобто комунікації, яка відбувається не у певній професійній сфері, а  на високому рівні, майстерно, як належить професіоналові, знавцю правил спілкування  й мовлення. Отже, передбачається, що ви після вивчення цієї дисципліни та багатьох інших протягом 4-5 років  маєте стати висококваліфікованими  фахівцями з питань масової комунікації.

Професіональна масова комунікація - це майстерно організоване спілкування  у вигляді суспільно-культурної діяльності, учасниками якого є, з  одного боку, професіональні мовці (комунікатори, або комуніканти), що чинять згідно з суспільно-етичними нормами, законами держави, вимогами технології організації мовлення й спілкування, і, з іншого боку, маса людей (маси, комунікат), на яку здійснюють уплив професіональні мовці через засоби масової комунікації, що є продуктом професійної масовоінформаційної діяльності у сфері інформаційної індустрії як "інституалізованої форми виробництва і розповсюдження загальнодоступних (публічних) повідомлень, які поширюються у великому масштабі, включаючи значний розподіл праці в їхньому виробничому процесі та функціонуванні через складне посередництво друку, фільму, фотографії та звукозапису" (J. Watson, A. Hill).

Становлення масової комунікації  як сфери професіонально організованої  суспільно-культурної діяльності так  чи інакше пов'язано з виникненням  професії комунікатора, яка у суспільстві офіційно ще не є визнаною (навіть ідуть дискусії навколо того, журналіст як комунікатор - це професія чи ні), і розвитком виробничої сфери для забезпечення масової комунікації.

Професія виникає там і тоді, де й коли починають говорити про професіоналізм, майстерність. Професіоналізм журналіста як комунікатора сьогодні є очевидним. Власне, ми й намагаємося розрізняти у журналістській справі професіоналів і непрофесіоналів, любителів, "чайників". Професія журналіста існує, інша річ, який її статус і до якої сфери людської діяльності вона належить. Відповідь одна: до сфери професіональної масової комунікації як виду суспільно-культурної діяльності і має статус творчої професії, пов'язаної зі створенням неповторних, оригінальних творів.

Творча праця відрізняється від нетворчої тим, що при творчій праці не можна поставити на потік виготовлення стандартних предметів виробництва. Продукт творчої праці завжди існує в одному примірнику й позначений індивідуальністю виготівника, його світобаченням, розумінням життя тощо. Під час комунікації сказане мовцем слово - це тільки його слово, що виражає тільки його задум, сподівання, тільки його емоції. Але це зовсім не означає, що творча праця раз і назавжди позбавлена технологізації процесів праці, уніфікації певних операцій. Межа між "творчим" і "нетворчим" змінна, вона залежить від стану професії, рівня наукового розвитку суспільства, освіченості виконавця роботи. Очевидним сьогодні є те, що, наприклад, пошук інформації для написання творів більшою мірою стає вже справою технологічної освіченості, ніж творчого натхнення.

 

 

 

17.Диференціація понять “професійної”  комунікації і “професіональної” комунікації.

Професіональна і професійнакомунікація — цемайстерноорганізованеспілкування у виглядісуспільно-культурноїдіяльності,учасникамиякого є, з одногобоку, професіональнімовці, щочинятьзгідно з суспільно-етичниминормами, законамидержави, вимогамитехнологіїорганізаціїмовлення й спілкування і, з іншогобоку,масалюдейнаякуздійснюютьупливпрофесіональнімовцічереззасобимасовоїкомунікації,що є продуктомпрофесійноїмасовоіїн формаційної діяльності у сфері інформаційної індустрії як “інституалізованої форми виробництва і розповсюдження загально доступних повідомлень, які поширюються у великому масштабі, включа чи значний розподіл праці в їхньому виробничому процесі та функціонуванні через складне посеред ництво друку, фільму, фотографії та звукозапису.

18.Творчі і нетворчі процеси у структурі масової комунікації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24.Поняття “інформаційна індустрія” та “інформаційний потік”.

Інформаційна індустрія - це широкомасштабне виробництво інформаційних товарів і послуг різного типу на базі найновіших ІТ (від газет, часописів і книжок до комп’ютерних ігор і інформаційного наповнення (контенту) мереж). Воно складається з двох суттєво різних частин: виробництво інформаційної техніки (машин і обладнання) і виробництво безпосередньо інформації.

Інформаційний потік – це стабільний рух інформації, спрямований від джерела інформації до отримувача, визначений функціональними зв’язками між ними.

 

25

 

 

 

 

 

 

28.З’ясувати суть поняття „контент”.

  Контент -  це буль-яке інформаційне наповнення чого-небудь (картинки, текст, відеоролики і так далі).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

34.Поняття про комунікативний процес.

Комунікативний процес  – це основа спілкування, організація якого залежить від розуміння системи й структури процесу, а також природи комунікативного акту.

35.Природа комунікативного процесу.  Комунікант і комунікат

 

 

36.Складники комунікації.