Комунікативні технології у системі соціальних технологій. Класифікація комунікативних технологій

Наступним видом соціально-комунікаційних технологій вважається технологія формування іміджу  (іміджбілдінг та трешімідж),  сутність якої полягає в тому,  щоб утворити замінники (символи)  реального образу фігуранта (людини, організації,  колективу, міста,  країни, союзу країн тощо)  за допомогою специфічних дійкомплексів, які систематично нав’язують інформацію.

Цікавою соціально-комунікаційною технологією слід вважати технологію виправлення інформації,  або спіндоктор  (від англ. spin – кружляння й англ.  doctor – доктор). Сутність згаданої технології полягає в тому, щоб завдяки нехитрим корекціям інформації про певного фігуранта,  події або процеси “лікувати” початок їхньої негативізації:  з негативних відомостей робити позитивні,  такі, які змінювали б імідж фігуранта на краще.

У теорії масової комунікації  відома технологія інформаційного протистояння-боротьби (інформаційних війн).  Сутність згаданої технології полягає в системному

цілеспрямованому негативному  впливі на об’єкт протистояння.

Технологію інформаційного протистоян-ня-боротьби активно використовують і сьогодні ідеологічні суб’єкти на політичній арені.  Прикладом  такого протистояння-боротьби вважається загострена протидія партій – претендентів на роль лідера в політичному процесі  напередодні виборів або президен-та країни, або парламенту.

Досить впливовою і  дієвою слід вважати технологію соціальних зв’язків  (паблік рилейшнз), про яку вже написано багато працьі здійснено безліч досліджень. Згадана технологія соціальних зв’язків здійснюється завдяки цілеспрямованому систематичному налагоджуванню зв’язків із громадскістю при використанні правдивої інформації,  яку керівництво організації постійно пропонує народу, споживачам чи то власної продукції,  чи то послуг.

Прикладом нормативного використання технології соціальних зв’язків слід вважатиінформування клієнтів банку про активи і пасиви установи, які постійно здійснюються керівництвом заради збільшення не тільки власних коштів і прибутків, а й коштів клієнтів

Слід звернути увагу й  на технології просування  (маркетингові комунікаційні технології).  Їхня сутність полягає в системі дій, спрямованих на розміщення товарів (послуг)  на ринку попиту таким чином,  щоб здійснити якнайшвидший їхній продаж із максимальним прибутком.

Прикладом технології просування є кампанія рекламування чи то оператора  МТС, чи то Білайн,  чи то Київстар,  чи то Джинс або акційна кампанія щодо стартових пакетів під час  впровадження нових послуг мобільного зв’язку  (пакети: “Новорічний”, “Все по нуль”, “Сімейний”, “Студентський”, “Сім-сім сім’я” тощо).

Як вид соціально-комунікаційних технологій нині розглядаються рекламні технології.  Їхня сутність полягає в інформуванні споживачів щодо появи нових організацій і видів товарів (послуг),  формуванні та підтримці іміджу організацій, товарів (послуг).

Від рекламних технологій недалеко відійшли досить розповсюдженні виборчі технології, сутність яких полягає в системі дій, спрямованих на пропозицію електорату майбутніх політичних послуг із боку відомого в країні політичного суб’єкта; нав’язуванні його програмних положень,  обіцянок і рекламних роликів, друкованої продукції і мітингових зустрічей на виробництві; плануванні й організації виборчої кампанії;  постійному інформуванні громадськості про наміри,  плани і дії політичного суб’єкта;  контролі за діями

Що в економічній галузі, що в політичній або мистецькій галузях  необхідними є технології формування промов, які в зарубіжній науковій та періодичній літературі називають терміном  “спічрайтинг”,  а іноді – “спічмейкінг”. Термін  “спічрайтинг” утворився поєднанням двох англійських слів,  а саме: speech – мовлення, промова та write, writing– писати;  той,  хто пише. Таким чином,  термін  “спічрайтинг” означає людину, яка пише промови. Термін  “спічмейкінг” також утворений поєднанням двох слів англо-американського походження:  speech – мовлення,  промова та making –  створення.  Як перший термін (“спічрайтинг”),  так і другий (“спічмейкінг”)  перекладаються зі змістом досить близьким,  що й дає підґрунтя для того, щоб вважати їх синонімами.

Досить цікавими й новими для світу  (зокрема, для України) слід вважати технології електронних мереж.  Згадані технології є системою дій, спрямованих на захоплення і привернення уваги користувачів електронних мереж

Такими ж новими,  як і електронні,  вважаються на сьогодні найрозповсюдженіші технології мобільного зв’язку.  Сутність останніх полягає в тому, що абонента,  або користувача послугами мобільних операторів, останні інформують про прогноз погоди,  стан банківського рахунку,  новини,  розсилання на адресу абонента книжкових посилок.

На відміну від попередньо описаної технології мобільного зв’язку, яка є легітимною, з найбільшою ефективністю в комунікаційному  просторі функціонує технологія чуток.  Основною ознакою згаданої системи дій слід вважати передавання інформації майже пошепки, “з вуха до вуха” на ґрунті відсутності достатнього її обсягу.

Досить розповсюдженими,  але непомітними нині є технології організації дозвілля,  сутність яких ми вбачаємо в системі дій,  спрямованих на організацію відпочинку та вільного часу індивідів. До технологій організації дозвілля слід віднести,  наприклад, сітку телевізійних передач,  яка спланована таким чином,  щоб глядачі будь-якого віку могли знайти для себе в певний час доби цікаві передачі,  художні фільми,  репортажі,  концерти,  ток-шоу тощо.

Певна частина дослідників  не погоджується з думкою про те,  що психотерапевтичні технології є такими, які слід називати технологіями взагалі. Дослідник Г. Почепцов включає психотерапевтичні технології до переліку видів комунікативних технологій[5].  Навпаки,  дослідник О. Коновець не включає психотерапевтичні технології до переліку комунікативних технологій [1].  Як вважає Г. Почепцов,  психотерапевтичні технології як вид комунікації “корегують когнітивні механізми, які керують поведінкою” і “навчають людину новим моделям поведінки практично, здійснюючи навчання на умовних прикладах” [5, с. 307]. На нашу думку, достатньо першої частини визначення, щоб вважати психотерапевтичні технології такими,  які можна вважати соціально-комунікаційними.

Досить цікавими вважаємо технології громадянського суспільства, які тлумачимо як систему соціально-комунікаційних дій,  спрямованих на планування й організацію заходів для формування сильного суспільства,  що базується на неурядових організаціях і спілках,  товариствах і союзах громадян у демократичній державі. Прикладом технології громадянського суспільства вважаємо організацію і проведення мітингів на підтримку вільного формування, наприклад, спілки громадян м. Києва (“Громадянський союз”).  Іншим прикладом слід вважати дії Маршу незгодних в Росії в 2006–2009 рр.

Слід відрізняти від попередніх технологій інші,  а саме –  технологію перепису населення,  сутність якої полягає в організації системи соціально-комунікаційних дій, спрямованих на реєстрацію і суцільну фіксацію (записування) соціально-метричних даних. Яскравим прикладом технології перепису населення є остання фіксація 2001 р.  Така фіксація соціально-метричних характеристик населення України дає можливість не тільки спланувати розвиток суспільства, а й офіційно зафіксувати його нагальні проблеми.

Досить близькою до технології перепису населення слід вважати технологію реєстрації населення.  Останньою називаємо таку систему соціально-комунікаційних дій,  які спрямовано на впорядкування та фіксацію місця комунікативного простору,  місця проживання та пересування індивіда.

Недалеко від зазначеної технології відійшла й технологія реєстрації хворих у лікарнях.  Принцип,  на якому базується така технологія,  той самий,  що й у попередньої технології, а саме – фіксація можливих змін у комунікаційному просторі кожного індивіда. До сьогодні в кожній лікарні міста зберігаються майже на кожну людину,  що офіційно зареєстрована в районних паспортних столах, медичні картки,  до яких вписані всі дані про здоров’я людей.

Особливою у списку соціально-комунікаційних технологій є технологія пільгування. Сутність останньої полягає в системі дій, спрямованих на стимулювання обмежених категорій населення як з боку економічного добробуту, так і з боку забезпечення реалізації нормальних комунікаційних намірів, прагнень, бажань.

Специфічними вважаються релігійні технології, про які слід говорити як про систему дій,  спрямованих на залучення (навернення) нових прихильників віри, популяризацію ідей певної конфесії та її релігійних догм,  поширення інформації про діяльність конкретних осередків та їхні традиції, обря-ди, іміджеві моделі та моделі поведінки, соціально-релігійні норми та санкції. Яскравими прикладами релігійних технологій слід вважати хресний хід,  освячення води, хрещення дитини, постриг у ченці тощо.