Проектирование сети связи

- повідомити про пожежу  керівника (власника).

Керівник (власник), якого повідомлено про виникнення пожежі, зобов'язаний:

- перевірити, чи викликана  пожежно-рятувальна служба;

- перевірити, чи людей  оповіщено про пожежу;

- вимкнути (за необхідності) струмоприймачі та вентиляцію;

- у разі загрози життю  людей негайно організувати їх  евакуацію, вивести за межі небезпечної  зони всіх осіб, які не беруть  участь у ліквідації пожежі;

- забезпечити дотримання  техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;

- організувати зустріч  підрозділів пожежно-рятувальної  служби, надати їм допомогу під  час локалізації та ліквідації  пожежі.

Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів забезпечити безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі.

Якщо є потерпілі, необхідно подати першу (долікарську) допомогу, викликати лікаря або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий медичний заклад.

Згідно інструкцій з пожежної безпеки приміщення відноситься до класу В, клас пожежі Е. Отже, згідно рекомендацій по оснащенню виробничих приміщень переносними вогнегасниками для заданого приміщення слід використовувати порошкові або вуглекислотні вогнегасники ємністю 5 л.

 

8.3 Електробезпека

 

Електробезпека відіграє важливу роль при обслуговуванні обладнання. В ЛАЗі головним небезпечним виробничим фактором являється електричний струм, який може впливати на людину внаслідок порушення ізоляції чи замикання фази на корпус. В ЛАЗі існує можливість дотику одночасно із заземленим корпусом обладнання і струмоведучими частинами обладнання, тому вимоги до електробезпеки великі.

Проведення профілактичних і ремонтних робіт обладнання станції повинно здійснюватись при знятій напрузі. Без зняття напруги можна працювати тільки по письмовій згоді, з проведенням інструктажу, із застосуванням діелектричних засобів захисту.

Живлення обладнання здійснюється від джерел постійного струму напругою 48В, 24В, 12В, 5В і трьохфазного струму напругою 380/220В. По рівню можливості ураження електричним струмом відноситься до приміщень с підвищеною можливістю ураження, тобто існує можливість одночасного дотику із струмоведучими частинами з одної сторони і металічним корпусом з іншої сторони. Відносно менша можливість ураження електричним струмом досягнута тим, що монтажна сторона закрита легкими захисними щитками. Запобіжники (рядові, стативні, індивідуальні) мають безпечну конструкцію, яка виключає можливість ураження людини електричним струмом.

Обладнання електроживлення знаходиться в тому самому залі з комутаційним. Для управління використовується поширене обладнання вводу/виводу.

Для безпеки людини велике значення має опір ізоляції. Чим більше опору ізоляції, тим менше струму протікає через тіло людини, причому, при великих опорах ізоляції струм через тіло людини  в ма     лому ступені залежить від опору його тіла. Отже, опір ізоляції захищає від дії електричного струму при торканні однієї фази мережі. Опір ізоляції відповідно до ПУЭ має бути не менше             0,5 МОм. Для посилення дії ізоляції використовуються електротехнічні захисні засоби, які діляться на основні та додаткові.

Основні засоби захисту - це такі засоби захисту, ізоляція яких тривалий час витримує напругу електроустановки і за допомогою яких допускається дотик і робота на  токоведущих частинах, що знаходяться під напругою, без небезпеки бути ураженим струмом. До основних захисних засобів, вживаних в електроустановках напругою до 1000В, відносяться ізолюючі штанги, ізолюючі і вимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, інструмент з ізольованою рукояткою.

Додаткові засоби захисту - це засоби захисту, які слугують для посилення захисної дії основних захисних засобів. Самі по собі вони не можуть забезпечити захист від поразки електричним струмом, а застосовуються разом з основними захисними засобами.

До додаткових захисних коштів, вживаних в електроустановках напругою до 1000В,  відносяться:

• діелектричні килимки;
• ізолюючі підставки.

Для запобігання електротравм, які можуть бути отримані при торканні металевих конструкцій або корпусів електроустаткування, що виявилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, а також для захисту апаратури влаштовуються захисні заземлення, що є умисним з'єднанням із землею або її еквівалентом металевих частин електроустановок, що нормально не знаходяться під напругою. Таке з'єднання здійснюється заземляючим пристроєм, що є сукупністю заземлювача і заземляючих провідників. Залежно від розташування заземлювачів, заземлення можуть бути:

- виносні - заземлювачі встановлюються на деякій відстані від устаткування, що заземлюється, яке може знаходитися поза полем розтікання струму;

- контурні - заземлювачі встановлюються по контуру навколо устаткування, що заземлюється, на невеликій відстані один від одного так, щоб область поширення найбільшого потенціалу охоплювала увесь контур устаткування, що захищалося.

Нормування напруги дотику і кроку вкрай скрутно із-за різноманітності умов дотику, характеру замикання на землю, поширення потенціалів на землі, тривалості дотику тощо. Виходячи з цього, нормується тільки максимально допустимий опір заземляючого пристрою, який визначає величину напруги, відносно землі на корпусах і металевих конструкціях  електроустаткування, що виявилися під напругою  при однополюсному замиканні на землю. На підприємствах зв'язку опір заземляючого пристрою при питомому опорі грунту до 100 Ом*м не повинно бути більше 4 Ом при 380/220В.

 

8.4 Розрахунок штучного освітлення в приміщенні

 

 У своєму дипломному  проекті я буду розраховувати  освітленість методом використання  коефіцієнта.

При розрахунку освітленості методом використання коефіцієнта допускається відхилення розрахункової освітленості від нормальної не більше ніж на 10……20 %.

Розрахунок освітлення методом коефіцієнта використання виконується за формулою 5:

 

                                          ,                                                                 (5)

 

де Ф - необхідний світловий потік лампи у кожному світильнику;

Е - нормована мінімальна освітленість, Е= 200лк;

К - коефіцієнт запасу;

S - освітлювана площа, м2;

Z- коефіцієнт мінімальної освітленості, величина яка знаходиться в межах 1,1-1,5; у нашому випадку для люмінесцентних ламп z= 1,1;

N - кількість світильників у приміщенні;

h - коефіцієнт використання світлового потоку.

 

                                

 

При виборі системи освітлення варто врахувати, що комбінована система освітлення більш економічна, однак система загального освітлення створює більш рівномірну освітленість робочих поверхонь. Я застосовую загальну систему освітлення.

Нормована мінімальна освітленість залежить від розряду та характеристик зорової роботи. У нашому випадку зорова робота відноситься до категорії малої

точності - 5 розряд зорової напруги, найменший розмір розпізнавання об'єкту від 1,0 до 5,0 мм. Підрозряд а. Контраст об’єкта з фоном - малий, фон - темний. Оскільки використовується система загального освітлення, то нормована

мінімальна освітленість становить Е= 200лк.

При виборі джерела світла варто врахувати, що для освітлення виробничих приміщень перевагу варто віддати газорозрядним лампам. Лами розжарювання варто встановлювати, якщо можливе зниження напруги більш ніж на 10% від номінального. Можливе зниження температури навколишнього повітря менше, +10% включає застосування люмінесцентних ламп зі звичайними схемами запалювання.

Тип світильників, установлених у виробничих приміщеннях, вибирається за технологічними умовами з урахуванням вимог до розподілу яскравості, за умовами середовища, за економічними показниками, а також з урахуванням естетичних вимог. Я обрав тип світильника ПВЛМ-Д.

 Коефіцієнт запасу  вибирається залежно від ступеня  забруднення атмосфери виробничих  приміщень пилом, димом, кіптявою  і застосованим джерелом світла. У моєму дипломному проекті  використовується коефіцієнт запасу  в приміщенні громадських і  житлових будівель (кабінети і  робочі приміщення громадських будівель, житлові кімнати, навчальні приміщення, лабораторії). Згідно таблиці 4 [5] коефіцієнт запасу становить 1,5.

Дане виробниче приміщення має площу 25 м2 ( 5 м у ширину і 5 м у довжину, висота стелі становить 3,2 м).

Розрахункова висота підвісу h світильників задається, як правило, розмірами приміщення. Найбільш вигідне співвідношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу:

                                                 λ  =  ,                     (6)

 

Типова крива світла приймається залежно від типу світильника відповідно до ДСТ 13828-74 чи ДСТ 13828-68. Світильники, що випускаються за ДСТ 13828-68, в умовній позначці мають зашифровану характеристику світло розподілення.

Відстань між крайніми світильниками і стіною обирається за формулою 7, якщо робочі місця розташовані безпосередньо біля стін.

 

                                        l= (0,25-0,3)L,                                                           (7)

 

Визначаємо розрахункову висоту підвісу, м:

 

                                         h= H-hcв-hрп,                                                                            (8)

 

де Н - висота приміщення, H= 3,2м;  

hcв - висота підвісу підвісного світильника, hcв=0,4 м;

hрп - висота робочої поверхні над підлогою, hрп=0,8 м;

 

                                h= 3,2-0,4-0,8=1,8 м

 

Для світильників з люмінесцентними лампами визначення їхньої кількості виконується в такій послідовності:

- відстань  між рядами світильників                                  

                                    Lp=λh,                                        (9)

де  λ - співвідношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу. Приймаємо λ рівну 1,6.

 

                           Lp= 1,61,8=2,88 м

 

Відстань між крайніми світильниками і стіною становить 1,0 м.

- кількість рядів світильників, виходячи з розмірів приміщення, приймаємо:

 

                                        Np=  ,                                  (10)                       

 

де А(В) - довжина(ширина) приміщення, А=5м, В=5м;

 

                                   Np=

 

- кількість світильників  у ряді знаходимо за формулою 11:

 

                              Ncp=  ,                   (11)

 

lc- довжина світильника, приймаємо lc рівним 1,625 м;

 

                         

                                    Ncp=

 

 

- загальна кількість  світильників знаходиться за формулою 12:

 

                                               N= NpNcp,                                 (12)

  

                                    N=22=4

 

Для визначення коефіцієнта використання h знаходять індекс приміщення.

 

                                         ,                                     (13)

 

                                       

 

h - розрахункова висота підвісу, м.

Значення і округляється до найближчих табличних значень, і>5 приймається і<5. Потім оцінюються коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі - рп, стін - ро, робочої поверхні або підлоги - рр.

За даними таблиці 6 [5] рп=70%, ро= 50%, рр= 30%.

За отриманим значенням і та р визначають величину коефіцієнта використання світлового потоку для обраного світильника. Величина коефіцієнта використання становить 60%. 

Визначають необхідний світловий потік у кожному світильнику і вибирають необхідну лампу.  

Виконавши розрахунки обираємо лампу ЛХБ65-4, що має Ф=3630 лс, що більше розрахункового значення на

 

                            

 

Дана лампа має запас освітлення 5,6%, оскільки освітленість даної лампи 3630 лм, а необхідна розрахункова величина дорівнює 3437,5 лм.

На основі визначеного коефіцієнта, який складає 5,6% робимо висновок, що розрахункова освітленість відповідає нормі, так як допустимі зміни освітлення від норми не більше ніж на 10…20% відповідно до характеру роботи.

 

 

9 Кошторис та специфікація обладнання для організації

оперативно-технологічного зв’язку на станції «К»

 

Кошторис обладнання на станції «К» наведено в таблиці 4.

 

Таблиця 4 – Кошторис обладнання на станції «К»

Номер по порядку	Найменування обладнання	Вартість одиниці (грн.)	Кількість одиниць	Загальна вартість (грн.)
1	2	3	4	5
1	Станція розпорядча  ПСТ-2М	114,35	1	114,35
2	Пульт диспетчера ДНЦ ПДТ-40	1485,2	1	1485,2
3	Стійка ввідно-випробувальна ВИС	3412	1	3412
4	Панель стійкових перемикачів ПСП	1000,5	1	1000,5
5	Панель диспетчерська ПД-3	8	1	8
6	Пункт проміжний типу КАСС-66П	720	3	2160
7	Пункт проміжний типу ППТ	287	3	861
8	Кабель телефонний із зірковою структурою, броньований марки ТЗБГ	7096,65	60 км	425799