Інформаційна безпека в інформаційному суспільстві

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2013 в 02:29, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність теми зумовлена потребою дослідження суспільства нового типу, яке протягом останніх десятиліть все частіше характеризують, як інформаційне суспільство. Саме розвиток сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, зростання кількості інформації все більше визначають сутність нашої епохи. Новітні інформаційно-комунікаційні технології мають величезний перетворювальний вплив на всі сфери сучасного суспільства, як у межах національних кордонів, так і у світі в цілому.

Содержание

ВСТУП 4
Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми дослідження 7
Аналіз терміносистеми дослідження 7
Інформаційне суспільство: ознаки, сутність 10
Інформаційна безпека: сутність, об'єкти, цілі, класифікація за видами, системоутворюючі складові 20
Розділ 2. Практичні аспекти проблеми дослідження 26
2.1. Технологічні складові інформаційної безпеки 26
2.2. Система забезпечення інформаційної безпеки: основні функції, елементи 28
2.3. Джерела інформаційної безпеки, розробка моделі 32
Висновок 40
Список використаних джерел та літератури 42

Вложенные файлы: 1 файл

курсовая моя.docx

— 205.56 Кб (Скачать файл)

 

РЕФЕРАТ

 

 

Курсова робота: 43 с.; 16 джерел.

 

Проаналізовані теоретичні аспекти проблемі дослідження. зроблено аналіз терміносистеми дослідження. З'ясовано сутність та ознаки інформаційного суспільства. Розглянута класифікація за видами, системо утворюючі складові інформаційної безпеки. Розглянуті технологічні складові інформаційної безпеки. Проаналізована система забезпечення інформаційної безпеки: основі функції, елементи. Розглянуті джерела інформаційної безпеки, розробки моделі.

 

 

ІНФОРМАЦІЯ, ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛСТВО, ІНФОРМАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ, ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА, ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ, ПОЛІТИКА БЕЗПЕКИ, ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЙНОЇ  БЕЗПЕКИ, МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ЗАХИСТУ  ІНФОМАЦІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП            4

Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми дослідження 7

    1. Аналіз терміносистеми дослідження    7
    2. Інформаційне суспільство: ознаки, сутність                10
    3. Інформаційна безпека: сутність, об'єкти, цілі, класифікація за видами, системоутворюючі складові            20

Розділ 2. Практичні аспекти проблеми дослідження        26

     2.1.       Технологічні складові інформаційної безпеки         26

     2.2.      Система забезпечення інформаційної безпеки: основні функції, елементи                28

     2.3.       Джерела інформаційної безпеки, розробка моделі        32

Висновок                 40

Список  використаних джерел та літератури         42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми зумовлена  потребою дослідження суспільства  нового типу, яке протягом останніх десятиліть все частіше характеризують, як інформаційне суспільство. Саме розвиток сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, зростання кількості інформації все більше визначають сутність нашої епохи. Новітні інформаційно-комунікаційні технології мають величезний перетворювальний вплив на всі сфери сучасного суспільства, як у межах національних кордонів, так і у світі в цілому. Глобальність процесів, що відбуваються, неминуче підвищує інтерес до теоретичного осмислення особливостей інформаційного суспільства й емпіричного вивчення впливу інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію соціально-економічних, політичних і культурних структур.

У розвинених країнах сфера інформаційно-комунікаційних технологій виступає запорукою соціального, економічного і політичного благополуччя. Починаючи з 90-х років ХХ століття розвиток інформаційного суспільства  є пріоритетним напрямом державної  політики в провідних країнах  світу.

У грудні 2003 року питання створення  глобального інформаційного суспільства  вперше в історії людства було підняте на вищому міждержавному  рівні у межах проведення I стадії Всесвітнього Самміту з питань Інформаційного Суспільства. На цьому міжнародному форумі лідери 161 держави світу підписали  два стратегічні документи “Декларацію  принципів” і “План дій”, які  визначили напрями подальшого розвитку інформаційного суспільства на всіх рівнях, а також визнали необхідність розробки і реалізації національних стратегій його розвитку в кожній конкретній країні.

Починаючи з 1998 р. у вказаний процес включилася Україна, проте на цьому  шляху перед нашою країною  постає чимало труднощів, пов’язаних, насамперед, з перехідним характером розвитку українського суспільства. Сьогодні для досягнення головної мети –  ефективної інтеграції України в  глобальне інформаційне співтовариство - їй необхідно вирішити унікальне в світовій історії завдання – сформувати інформаційний простір і водночас створити демократичну, соціальну, правову державу і громадянське суспільство.

Теоретичне обґрунтування розвитку інформаційного суспільства значно відстає від практичного використання інформаційно-комунікаційних технологій. Таким чином, є доцільним розглянути інформаційний розвиток з позиції  соціального, політичного і філософського  аналізу. Створення наукової концепції, здатної синтезувати загальні проблеми інформаційного суспільства, а також  перспективи розвитку інформаційного простору України, складає надзвичайно  актуальне теоретичне завдання, вирішення  якого дозволить соціальним суб’єктам  всіх рівнів усвідомити свою роль і  місце в нових умовах, обґрунтувати стратегію інформаційного розвитку нашої країни, з’ясувати особливості  інформаційних процесів у транзитивних умовах, а також ефективно вирішувати суто практичні завдання створення  і розвитку інформаційного суспільства  в Україні.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня наукова розробленість  і практична соціальна значущість зумовили вибір теми дослідження.

Об’єктом дослідження  є інформаційне суспільство та інформаційна безпека.

Предметом дослідження є  інформаційна безпека в інформаційному суспільстві.

Мета і завдання дослідження. Враховуючи ступінь розробленості  проблеми, а також її багатоаспектність, у даному дослідженні ставиться  мета: комплексно розкрити сутність інформаційного суспільства, його структурних основ  і особливостей формування, а також  дослідити технологічні складові інформаційної безпеки та її джерела, розробку моделі.

Реалізація поставленої  мети передбачає вирішення наступних  дослідницьких завдань:

    • проаналізувати теоретичні аспекти проблемі дослідження
    • зробити аналіз терміносистеми дослідження
    • з'ясувати сутність та ознаки інформаційного суспільства
    • розглянути сутність, класифікацію за видами, системо утворюючі складові інформаційної безпеки.
    • розглянути технологічні складові інформаційної безпеки
    • проаналізувати систему забезпечення інформаційної безпеки: основі функції, елементи.
    • розглянути джерела інформаційної безпеки, розробки моделі.

Методи дослідження зумовлені  специфікою даної дослідницької  роботи і потребами комплексного і міждисциплінарного аналізу теми. Для досягнення мети і вирішення завдань, визначених у роботі, застосовано наступну систему методів дослідження: порівняльно-критичний метод і принцип типологізації, структурно-функціональний метод, системний підхід, методи аналізу і синтезу, метод спостереження, а також метод опитування (анкетування).

Курсова робота складається  зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел. Основний текст  складає 43 с., список використаних джерел містить 16 найменувань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми дослідження

 

    1. Аналіз терміносистеми дослідження

Основу будь-якої наукової дисципліни складають поняття –  уявлення про загальне, найістотніше, особливе в явищах, що вивчаються, і  предметах. Формування понять – результат пізнання, дослідження наочної області, вивчення закономірностей і тенденцій її розвитку. Поняття не статичні, вони постійно змінюються. У міру поглиблення уявлень про наочну область поняття удосконалюються, старі поняття уточнюються, виникають нові, частина понять перестає адекватно відображати зміст реалій і переходить в розряд маловживаних. Таким чином, з розвитком науки відбувається наближення понять до дійсності.

Поняття виражають себе в  словах. Саме слова пов'язують поняття  з предметом або явищем. Цей  зв'язок здійснюється через значення слова. Наукові поняття позначаються спеціальними словами – термінами. Терміни складають основу наукової мови. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а поняття приписується терміну, додання йому. Терміни конкретної області знання або діяльності складають  окрему терміносистему (або термінологію) [14, С.5].

Перш ніж говорити про  інформаційну безпеку та інформаційне суспільство необхідно з’ясувати, що таке інформація.

Поняття «інформація» сьогодні вживається дуже широко і різнобічно. Важко знайти таку область знань, де б воно не використовувалося. Величезні інформаційні потоки буквально захльостують людей. Обсяг наукових знань, наприклад, за оцінкою фахівців, подвоюється кожні п'ять років.

Що ж таке інформація? У літературі дається таке визначення:

Інформація - данні про  людей, предмети, факти, події, явища  і процеси незалежно від форми  їхнього представлення.

Відомо, що інформація може мати різну форму, зокрема, дані, закладені  в комп'ютерах, листи, пам'ятні записи, досьє, формули, креслення, діаграми, моделі продукції і прототипи, дисертації, судові документи й ін.

Як і всякий продукт, інформація має споживачів, що потребують її, і  тому володіє певними споживчими якостями, а також має і своїх  власників або виробників.

Інформаці́йне суспі́льство (англ. Information society) — за концепцією постіндустріального суспільства - це нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне суспільство, є:

    • збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
    • збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті;
    • створення глобального інформаційного простору, який забезпечує : ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задовільнення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Щабель в розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням  ролі інформації і знань в житті  суспільства, зростанням долі інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті (ВВП), створенням глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну  інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задовільнення їхніх соціальних і особистісних потреб в інформаційних  продуктах і послугах.

ІС настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної  революції й базується на інформаційній  технології, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей економіки та управління, єдиній найновішій інтегрованій системі  зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється  законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни  в усій системі суспільних відносин (політичних, правових, духовних та інше). Завдяки цьому забезпечується найбільший прогрес і свобода людини, можливість її реалізації.

Інформаційне  середовище [information environment] - сфера діяльності суб'єктів, пов'язану зі створенням, перетворенням і споживанням інформації.

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) — cукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.

Технології, що забезпечують та підтримують інформаційні процеси, тобто процеси пошуку, збору, передачі, збереження, накопичення, тиражування  інформації та процедури доступу  до неї.

Інформаційні  системи - (англ. Information system) — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Інформаційна  безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації.

Захист інформації - це комплекс заходів, направлених на забезпечення інформаційної безпеки.

Комп'ютерна безпека (як еквівалент або замінник ІБ) представляється нам дуже вузьким. Комп'ютери - тільки одна складових інформаційних систем, і хоча наша увага буде зосереджена в першу чергу на інформації, яка зберігається, обробляється і передається за допомогою комп'ютерів, її безпека визначається всією сукупністю складових і, в першу чергу, найслабкішою ланкою, якою в переважній більшості випадків виявляється людина.

 

    1. Інформаційне суспільство: ознаки, сутність

Еволюція сучасного суспільства, що супроводжується корінними соціальними  перетвореннями в світі і в  нашій країні, рухається у напрямі  того типу соціуму, який достатньо точно  характеризується поняттям “інформаційне  суспільство”. Йдеться про становлення  глобальної інформаційної індустрії, підвищення ролі знань і інформації в економічному і соціокультурному розвитку, появу нових форм демократії, структурні зрушення в зайнятості і  в інших сферах життєдіяльності  суспільства. У наші дні формуються абсолютно нові відносини в економічному, соціальному і духовному житті  людей, які описуються поняттям “інформаційне суспільство” [15, с. 2].

Информация о работе Інформаційна безпека в інформаційному суспільстві