Інформаційний привід

       Прес-реліз призначений для інформування журналіста про події в компанії.

       Саме журналіста, а не «громадськості», «споживача» і начальства. Тому не потрібно намагатися замість прес-релізу підготувати рекламно-мажорний текст.

      Журналіст легко відрізнить професійний прес-реліз від рекламного тексту, хоча б тому, що журналіст за день бачить більше прес-релізів, ніж абсолютна більшість PR- спеціалістів за місяць. Обдурити журналіста неможливо, забудьте про це, інакше Ви тільки налаштуєте проти себе важливу для Вас людину.

        Подібні фрази - найпоширеніші декларації всіх компаній, за ними може нічого не стояти, а може виявитися гідний уваги факт, але з'ясовувати у Вас, що ховається за гаслами, жоден журналіст не буде.

    Такі формулювання можуть стати висновком журналіста і читача, зробленим на основі наданої Вами якісної інформації, і, швидше за все, саме цього висновку Ви чекаєте від читачів.

     Це те Повідомлення, яке Ви хочете їм передати, але саме в такому вигляді воно має найменше шансів на ретрансляцію через ЗМІ до Вашої аудиторії.

     Журналістам потрібні факти і цифри, а не декларації.

     Чим більше фактичної інформації містить прес-реліз, тим більша його частина увійде в публікацію.

     Сенс життя прес-релізу - бути опублікованим, або спонукати задати додаткові питання, або просто бути прочитаним журналістом до кінця.

      Для досягнення своєї мети прес-реліз повинен за змістом і формою відповідати законам жанру.

    Ці закони формалізуються фахівцями і закріплюються в якості PR технологій.

    Вибір інформаційного приводу - основа якісного прес-релізу.

    Інформаційний привід - сформульоване в минулому часі повідомлення про минулий подію, дію, зміні, закінченому етапі діяльності, прийняте рішення і пр.

    Для чого важливо письмово формулювати інформаційний привід?

    По-перше, це формулювання часто стає обличчям прес-релізу або підзаголовком публікації.

    По-друге, це формулювання потрібне для короткого вираження суті події при розмові з журналістом по телефону;

     По-третє, правильно сформульований інформаційний привід підкреслює наявність конкретного факту, реалістичність події, можливість перевірки.

      Інформаційний привід, обраний і сформульований за правилами, демонструє журналісту, що прес-реліз пишеться на основі реальних фактів, що мають підтвердження і здатні зацікавити аудиторію.

          Секрети формулювання інформаційного приводу

1.Минулий час, доконана форма дієслова - згадаємо школу.

Дієслово в минулому часі в доконаній формі вказує на подію, що закінчена.

2.   Active (Engl.) = дійсний стан.

      Passive (Engl.) = пасивний стан.

Назв станів навіть не треба коментувати - пасивність абсолютно ні до чого підприємству, що бажає створити образ «динамічного розвитку».

    За рідкісними винятками пасивний стан в формулюванні інформаційного приводу буде переважнішим за активний.

     Суб'єкт або «автор» дії повинен бути присутнім на першому місці, якщо Ви не хочете його приховати.

    Навіщо самостійно вирізати з публікації ім'я героя?

«Хто зробив що?»  замість «Що зроблено?» («Іванов виніс рішення про продаж фірми» замість «Було прийнято рішення продати фірму» ; «Компанія 1 підписала договір про постачання вантажу» замість «Був підписаний договір про постачання»

    3. Знахідний відмінок і предметність

    Отже, суб'єкт вчинив дію. Суб'єкт = підприємство, дія = дієслово в минулому часі в доконаній формі.

  Логіка підштовхує нас до об'єкта - з чим або з ким суб'єкт вчинив дію?

   Об'єкт надає тексту характер новини, без об'єкта немає ясності, що ж сталося.

   «Завод відправив ...» - без об'єкта немає про що писати.

   «Завод відправив турбіну» - це вже майже інформаційний привід.

Додаємо предмет в знахідному відмінку і отримуємо основу інформаційного приводу.

Предметність

      У формулюванні інформаційного приводу має бути названий в знахідному відмінку якийсь конкретний, відчутний, предмет - документ або виріб - договір, план, баланс, верстат, сертифікат, звіт, наказ тощо.

     Приклади:

Про що Ви хочете розповісти.  

Інформаційний привід .

     1. Компанія X в наступному році почне   виробляти літаки.  

Рада директорів компанії X підписала програму виробництва літаків на наступний рік.

    2.  Фірма Y планує зростання продажів. Фірма Y затвердила план на 2004 рік.

Події в компанії, придатні для формування інформаційного приводу

   1. Намір зробити дію (операцію, реорганізацію, поставку, зміна, вихід на новий ринок або випуск нової продукції) .

   2. Підготовка ресурсів для вчинення дії (гроші, технології, люди, виробництво).

     3. Досягнення домовленості з контрагентами, (постачальниками, партнерами, покупцями) про вчинення дії (підписання документів або усно).

    4. Початок дії (оформлене документом або фактично).

    5. Перші результати діяльності в рамках планів по здійсненню дії, закінчення етапу робіт

    6. Нові (відкориговані) плани в рамках дії.

    7. Закінчення дії.

    8. Підведення підсумків.

 

          Отже, інформаційний привід є вкрай важливим у створенні якісного прес-релізу. Інформаційний привід - основний інструмент PR-діяльності.

Інформаційні приводи - факти, на основі яких розгортається   PR-кампанія. Штучно створені або помилкові інформаційні приводи ведуть до дискредитації джерел цих приводів та громадських ініціатив в цілому. Інформаційні приводи  служать одним із способів просування бренду або компанії. Тобто мають багато функцій і значення у діяльності PR-спеціалістів.

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Блажнов Е.А. Паблик рилейшнз. М., ИМА-пресс, 1994.

 

2. Блэк С. Паблик рилейшнз: случаи из международной практики. М., 1997.

 

3. Викентьев І.Л. Приемы рекламы и "public relations". М., Триз-шанс, 1995.

 

4. Горохов В.М., Комаровский А.А. Связи с общественностью. М., 1996.

 

5. Хейзинга Й. Homo ludens. М., Прогресс, 1992.

 

6. "Советник". Журнал. Издание PR-агентства "Тайный советник".

 

7. Чумиков А.Н., Бочаров М.П., «Зв'язки з громадськістю. Теорія і практика».