Виникнення життя на Землі

Усі живі організми  піддтримують свою хіральну чистоту? і еволюція не надала їм засобів для мешкання в рацимічному середовищі.

Всі викладені  – не більш як правдоподібні гіпотези можливих шляхів виникнення життя? і  тут можна очікувати нових  цікавих відкриттів. Так? за останні  роки показано? що давно відомі бактерії? проживаючі в гарячих джерелах? на дні океанів? в шлунку деяких жуйних тваринах? поглинаючи вуглекислий газ? водень і виділяючі метан (метаноутворюючі  бактерії)? мало відрізняються від організмів? які жили на Землі першими.

В проблемі виникнення біологічного обміну на Землі ще є багато нез’ясованого. Занесене життя на землю чи воно тут виникло? Прошов біологічний обмін через коацерватний стан чи первісно виникає генетичний код? Але научно вірогідною залишається можливість виникнення життя з неорганічних речовин за допомогою діяння фізичних факторів середовища і діяння передбіологічного відбору.

Прискорення еволюції

Прискорення (акселірація) – відміна риса еволюції: вперше це підкреслив академік Опарін. Після виникнення життя на Землі її еволюція характеризується тенденцією до поступового прискорення. Від виникнення перших живих істот (біля 3?5 млрд.р.назад) до першого масового розвитку багатоклітинних в вендську епоху пройшло більш 2?5 млрд.р. Для досягнення величезного різноманіття тварин і рослин було необхідно біля 400 млн.р.? для розвитку ссавців і птах – біля 100 млн.р.? приматів – біля 60 млн.р.? гомінід – біля 16 млн. р.? для роду чоловіка – 6 млн. р.? для Homo sapiens – 60 тис.р.

Древній кам’яний вік (палеоліт) продовжувався стільки ж? скільки слідуючі неоліт? бронзовий і залізний віки. Сучасна наука зародилась біля 300 р. назад. Увесь хід розвитку свідчить про прискорення.

Швейцарський  інженер і філософ Ейхельберг досить образно описує темпи прогресу людства:

“ Припускається? що вік людства 600 тис. р. Уявляємо собі рух людства як марафонський біг на 60 км.

Більша частина 60-кілометрової відстані проходить по дуже складному шляху – через незаймані ліси. Ми мало знаємо цю частину? так як лише в кінці? на 58-59-м кілометрі бігу? зустрічаємо разом з первісною зброєю малюнки печерних людей як перші ознаки культури і ледве лише на останньому кілометрі шляху з’являється все більше ознак землеробства.

За 200 м до фінішу дорога вже покрита кам’яними  плитами? ми проминаємо римські фортеці.

За 100 м до фінішу наш бігун пробігає через середньовікові міста.

До фінішу залишається ще 50 метрів; там стоїть людина? яка розумними очами слідкує  за бігуном? - це Леонардо да Вінчі.

Залишається тільки 10 метрів! Вони починаються при  світлі факелів і при світлі масляних світильників.

Але при стримкому  пориві на останніх 5 метрах трапляється  диво: світло заливає нічну дорогу? машини шумлять на землі і в повітрі і здивований бігун осліплен прожекторами фото- і телекореспондентів”. Ейхельберга турбує цей стрімкий біг. Він питає – невже стрімкий рух людства до научно-технічного прогресу може виявитись рухом до його загибелі?

Безперечно? що розвиток людства визначається іншими законами? відмінними від законів  біологічної еволюції. Але еволюція життя і неживої природи в  геологічному минулому – процес діалектичний? котрому теперішнє зобов’язане  своїм існуванням. На довгому шляху життя крізь глибини часу можно виявити вражаючий зв’язок між мешканцями Землі і спадкоємністю розвитку клімату і ландшафту? періодами небувалого розквіту і епохами згубних випробувань. Сучасне середовище? в якому ми живемо? змінюється з дивовижною швидкістю; зараз за десятиріччя проходять зміни? які в минулому проходили за мільйони років.

Прискорення є спільною закономірністю в розвитку. Але з ним зв’язана і цефалізація? сучасним досягненням якої є людський мозок. Прискорення веде не до загибелі? а до прогресу. В цьому закономірність еволюції.