Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2013 в 17:50, курсовая работа
Ресторанний бізнес є однією із найбільш значущих складових індустрії гостинності. Водночас, ресторанний бізнес, з одного боку, є одним із засобів високоліквідного використання капіталу, а з іншого – середовищем із високим ступенем конкурентності. У всьому цивілізованому світі він є одним із найбільш розповсюджених видів малого бізнесу, тому заклади та підприємства ведуть між собою постійну боротьбу за сегментацію ринку; за пошук нових та за утримання постійних споживачів їхньої продукції та послуг. Всі заклади та підприємства повинні мати високий рівень конкурентоспроможності.
2.5. Технологічні лінії
Назва лінії |
Технологічні операції |
Вид обладнання |
Підготовчі операції |
Зберігання; доставка в цех; сортування; |
Холодильна камера; Виробничий візок; Ванна мийна |
Обробка риби частикових порід |
Розморожування; очистка від луски; відрізання голів, плавників; потрошіння; промивання |
Ванна мийна; стіл виробничий; стіл для очистки риби |
Обробка риби осетрових порід |
Розморожування; ошпарювання; зрізання жучків; пластування |
Стелаж виробничий; ванна мийна; стіл виробничий |
Приготування напівфабрикатів |
Пластування; знімання філе; нарізання на порції; приготування фаршу; формування виробів; панірування виробів |
Стіл виробничий; ванна мийна; привід універсальний |
2.6.Розрахунок та вибір механічного обладнання
Механічне обладнання підбираємо за довідником «Справочник торгово – технологического оборудования», вид – во «Экономика», М.1976г., результати зводимо в таблицю.
Методика розрахунку пристосування для очистки риби аналогічно вищеописаному розрахунку механічного обладнання.
Розрахунок м’ясорубки виконуємо за формулою:
, де
Gроз. – розрахункова продуктивність машини Q - маса продукту без наповнювача,кг Q1 - маса продукту з наповнювачем,кг T - час роботи зміни, год ή – коефіцієнт використання машини (0,5 – 0,6)
Gроз = * 0,85 = 37,22 (кг/год)
На основі розрахункової продуктивності м’ясорубки підбираємо змінний механізм до універсального привода Пм – 1,1 – МС 2 – 70.
Про раціональність використання підібраного обладнання свідчить коефіцієнт використання, який розраховується за формулою:
ήроз = ; де
ήроз. – розрахунковий коефіцієнт корисної дії
t - час роботи машини, розраховуємо за формулою
t = , де
Q – кількість переробленого продукту,
G - фактична продуктивність машини (МС – 2-70) – 70 кг/год
ήроз =
Для підприємства середньої потужності раціонально використовувати механічне обладнання з коефіцієнтом використання в межах 0,5. Вибране обладнання доцільно використовувати в м’ясо – рибному цеху. Розрахунок розрихлювача і фаршмішалки виконується аналогічно приведеній методиці розрахунку і підбору м’ясорубки. Універсальний привід П – 1,1 комплектується крім м’ясорубки МС – 2 70, ще і змінними механізмами
МС – 8 – 150 – фаршмішалка
МС – 19 – 1000 - розрихлювач
Дані розрахунку зводяться в таблицю
Таблиця 2.2.
До розрахунку механічного обладнання
Операції |
Обладнання |
Кількість продуктів, кг |
Продуктивність машини, кг/год |
Час роботи, год |
Коефіцієнт використання |
Кількість машин |
Універсальний привід П – 1,1 | ||||||
Помел риби |
М’ясорубка МС-2-70 |
128,25 |
70 |
0,7 |
0,32 |
1 |
Перемішування фаршу |
Фаршмішалка МС-8-150 |
12 |
150 |
0,1 |
0,009 |
1 |
Розрихлення |
Розрихлювач МС-19-1000 |
88 |
1000 |
0,006 |
0,005 |
1 |
Сумарний коефіцієнт корисної дії |
0,334 |
2.7.Розрахунок і вибір холодильного обладнання
Розрахунок і підбір холодильного обладнання проводиться в залежності від маси продуктів, які повинні зберігатися в холодильних шафах.
Тривалість зберігання встановлюється в залежності від виробничої потужності цеху. В цехах закладів ресторанного господарства малої і середньої потужності тривалість зберігання не більше половини зміни.
Ємність холодильної шафи визначаємо за формулою:
Е = ∑ ,
E - ємність холодильної шафи, кг
Q - кількість сировини, або маса напівфабрикатів, які необхідно зберігати в холодильній шафі (на пів - зміни),кг
φ - коефіцієнт, що враховує масу тари , в якій зберігаються продукти (0,7 – 0,8)
Для розрахунку
напівфабрикатів і сирих
Таблиця 2.3.
Визначення маси напівфабрикатів, що підлягають зберіганню
Найменування полуфабриката з риби |
Маса п/ф, г |
Кількість порцій за ½ зміни |
Загальна вага п/ф, кг |
Коефіцієнт обліку маси тари |
Вага п / ф з урахуванням тари |
Омлет з вугром |
110 |
47 |
4 |
5 |
6 |
Риба в паніровці |
120 |
38 |
1,5 |
0,7 |
2,1 |
Салат з лососем |
150 |
63 |
1,5 |
0,7 |
2,1 |
Салат з маринованим лососем |
130 |
36 |
4,4 |
0,7 |
6,3 |
Місо суп з лососем |
200 |
28 |
2,1 |
0,7 |
3,0 |
Місо суп з вугром |
200 |
37 |
7,8 |
0,7 |
11,1 |
Набір «Філадельфія» |
750 |
28 |
6,0 |
0,7 |
8,6 |
Набір «Суши та роли» |
490 |
7 |
8,7 |
0,7 |
12,4 |
Набір «Сашимі та роли» |
490/90 |
14 |
7,6 |
0,7 |
10,8 |
Набір «Хітовий» |
900 |
7 |
3,7 |
0,7 |
5,3 |
Рол з лососем |
110 |
8 |
7,0 |
0,7 |
10,0 |
Червоний Дракон |
190 |
45 |
8,2 |
0,7 |
11,7 |
Зелений Дракон |
180 |
56 |
12,8 |
0,7 |
18,3 |
Всього |
108 |
За загальною масою напівфабрикатів і сировини підбираємо 2 холодильні шафи ШХ – 08, ємністю 160 кг, і ШХ – 04, ємністю 80 кг
Таблиця 2.4
До підбору холодильних шаф
Назва |
Тип |
Кількість |
Габаритні розміри, мм | ||
довжина |
ширина |
висота | |||
Шафа холодильна |
ШХ-08 |
1 |
1500 |
750 |
|
Шафа холодильна |
ШХ-04 |
1 |
750 |
750 |
Підбираємо економічний варіант холодильної шафи це ШХ – 0,40М, де місткість 0,38 м3.
2.8. Розрахунок чисельності виробничого персоналу
Необхідна кількість виробничих працівників для заготівельних цехів визначається за нормами виробітку одного працівника за зміну.
Розрахунок кількості працівників цеху розраховуємо за формулою:
де
N - число працівників,
необхідних для виготовлення
напівфабрикатів із даного
n - кількість сировини або напівфабрикатів, кг(шт )
Hв - норма виробітку одного працівника кг(шт.)/ год
Т - тривалість зміни
S - коефіцієнт зростання продуктивності праці, 1,14
Таблиця 2.5.
До розрахунку робочої сили
Назва продуктів, операцій |
Кількість сировини,кг |
Норма виробітку,кг/год |
Кількість людино-годин |
Свинина |
|||
миття |
14,04 |
144 |
0,003 |
обвалка |
14,04 |
67 |
0,008 |
зачистка |
14,04 |
330 |
0,02 |
вимішування |
12 |
150 |
0,006 |
розруб |
14,04 |
154 |
0,007 |
Птиця |
|||
миття |
64,05 |
60 |
1,08 |
розрубування |
35,2 |
120 |
0,03 |
Риба |
|||
Очищення і потрошіння |
60,7+132,48=193,18 |
21,7 |
8,9 |
Миття |
46,64+70,62=117,26 |
100 |
1,17 |
Приготування філе |
117,26 |
21,7 |
5,4 |
Панірування |
16,4+14,9 = 31,3 |
40 |
0,78 |
сом |
111,88 |
30 |
3,73 |
Сьомга , обробка |
5,0 |
21 |
0,23 |
Всього людино – годин |
21,544 |
N = = 2,76 ≈ 3 (працівника)
2.9. Розрахунок і вибір немеханічного обладнання
В заготівельних цехах закладів ресторанного господарства частина операцій по первинній обробці продуктів виконується ручним способом. Наприклад, розділка, потрошіння риби, приготування напівфабрикатів та інше.
Для цього проводиться розрахунок і підбір столів. Розрахунок виробничих столів проводиться на основі даних про кількість працюючих в залежності від прийнятих в цеху ліній обробки і графіків виходу на роботу працівників цеху.
Розрахунок довжини столів по кількості працівників в зміну проводиться за формулою:
L = N * l, де:
N – кількість працівників, чол. L – загальна довжина столу, м l - норма довжини столу на одного працівника в залежності від виконуваних операцій,м
Таблиця 2.6.
До розрахунку довжини столів
Назва операції |
Довжина робочого місця, м |
Обвалка м’яса |
1,5 |
Сортування жиловка і зачистка |
1,25 |
Нарізання м’ясних напівфабрикатів |
1,0 |
Формовка котлет |
1,0 |
Панірування котлет і інших н/ф |
0,8 |
Сортування, ручна очистка риби |
1,5 |
Потрошіння риби |
1,5 |
Пластування і нарізування риби порції |
1,25 |
Середня довжина робочого місця |
1,23 |
Розрахункова довжина столів дорівнює:
L = 3 * 1,23 = 3,83(м)
На основі розрахункової довжини столів підбираємо їх тип і необхідну кількість. Дані зводимо в таблицю 2.7
Таблиця 2.7.
До підбору виробничих столів
Назва |
Тип |
Кількість |
Габаритні розміри,мм | ||
Довжина |
Ширина |
Висота | |||
Стіл виробничий |
СПР |
1 |
1470 |
840 |
860 |
Стіл виробничий |
СП |
1 |
1470 |
840 |
860 |
Стіл виробничий |
СПСМ - 1 |
2 |
1050 |
840 |
860 |
Стіл для розрубу м’яса |
РС |
1 |
500 |
500 |
900 |
Розрахунок мийних ванн
В заготівельних цехах закладів ресторанного господарства великої і середньої потужності кількість і габарити розміру ванн для миття різних продуктів визначаються окремим розрахунком.
В підприємствах малої потужності ванни підбираються в залежності від кількості переробленої сировини, числа працівників цеху і його площі, незалежно від кількості переробленої сировини. Свіжу і солену рибу промивають окремо.
Об’єм води для дефростації, а також для промивання м’яса, риби, птиці і субпродуктів визначаємо за формулою:
V = , де
Q – кількість продуктів, що обробляється за зміну V – розрахунковий об’єм ванни ώ - норма розходу води для промивання 1кг продукту K - коефіцієнт заповнення ванни водою, 0,85 φ - оборотність ванни за зміну
φ = , де Т – тривалість зміни,
t - тривалість циклу обробки продуктів у ванні, хв.
Таблиця 2.8.
Дані до розрахунку мийних ванн
Назва операцій |
Норма розходу води на 1кг продукту, дм3 |
Тривалість циклу обробки продукту у ванні, хв |
Розморожування риби |
2 |
130 -150 |
Промивання риби і м’ясопродуктів |
3 |
35 -45 |
Дані для розрахунку мийних ванн зводимо в таблицю
Таблиця 2.9
До розрахунку мийних ванн
Назва операції |
Кількість продуктів, що підлягають обробці, кг |
Норма розходу води на 1 кг продуктів, дм3 |
Оборотність ванни за зміну |
Розрахунковий об’єм ванни, дм3 |
Розморожування риби |
208,94 |
2 |
4,93 |
149,58 |
Промивання риби і м’ясопродуктів |
298,32 |
3 |
17,25 |
81,38 |
Всього: |
230, 96 |
Після визначення розрахункового об’єму ванни підбираємо її тип і кількість .
Таблиця 2.10.
До підбору мийних ванн
Информация о работе Організація роботи рибного цеху в ресторані японської кухні на 200 місць