Культурология в системе гуманитарных и природных наук

Культурологія в системі гуманітарних та природничих  наук

В системі гуманітарних та природничих наук культурологія заповнює певну теоретичну нішу, яку раніше дотично розкривали такі науки як філософія, історія, світова та українська культура, політологія та інші.

Сьогодні в системі  знань постійно формуються все нові і нові напрямки, які вивчають нові явища, що в основному діють на стиках наукового пізнання. Під цим  кутом зору, культурологія є інтегративною  наукою, що могла виникнути лише тоді, коли проблеми культури стали  безпосередньо визначати прогрес  людства і його подальшу долю.

Найбільший вплив на становлення  культурології як самостійної дисципліни здійснили такі науки як антропологія, етнографія, соціологія, соціальна  психологія, етнопсихологія, демографія, психоаналіз (фрейдизм), семіотика, інформатика.

Сьогодні на перетині культурології  з іншими науками формується ціла низка наукових напрямків, які поступово  стають самостійними. Це насамперед стосується досліджень, пов'язаних із прогнозуванням розвитку як окремих культурних регіонів, так і всієї суспільної спільноти. В предметі культурології розділи, що донедавна були його складовими, набувають самостійного значення. Це стосується теоретичних засад планування культурного розвитку країн, регіонів, світу, оптимального узгодження етнічних, міжнаціональних, міжнародних, регіогіальних  протиріч.

Отже культурологія є однією з рівноправних наук гуманітарного циклу, близькою до філософії, використовує її закони, категорії та поняття. Збагачує і доповнює філософію теоретичним аналізом процесів культурного розвитку людства. Культурологічний аналіз суспільних явищ виступає теоретичним базисом проблем, що вивчаються іншими науками (історія, політологія тощо). Культурологія в силу особливостей предмета свого дослідження розкриває детермінантне поле культури, яке є визначальним у сучасному правознавстві, міжнародних відносинах, економіці.

Особливе місце посідає  культурологія в циклі природничих  наук. Вона практично формує соціальне  замовлення на природничі дослідження, створення нової техніки, технології, а на рівні окремих індивідів  забезпечує їх адаптацію в новому інформаційному суспільстві.Отже, культурологічні знання об'єднують в єдине ціле усі науки і забезпечують функціонування сучасної наукової концепції та її подальший розвиток.