Аналіз вірша "Шляхами Одіссея"

Шляхами Одіссея

 

Десь на морі є острів співучих сирен, 
де не ждуть мандрівців світосяйні оселі, 
де з води гостроверхі підносяться скелі, 
що моряк ще не дав їм і жадних імен. 
 
І на морі десь є зачарований грот, 
де чаклує в прозорих одежах Цірцея, 
мов пісок, твої спогади хвиля розмиє, 
і полине у Лету життя без турбот. 
 
А за морем ще є недосліджений край, 
де під сонцем ряхтить, дозріваючи, лотос, 
що дає забуття, нам дорожче від злота. 
– Всі споваби, мандрівче, в дорозі спізнай! 
 
Та минаючи острів сирен, морякам 
ти до щогли себе накажи прив’язати, 
щоб не міг тебе спів їх навік зчарувати; 
але пісню, із уст їх почуту, затям. 
 
Завітай до Цірцеї на день або два, 
подивися їй в очі блакитні чи сині, 
подивись, як летять по лиці її тіні, 
але слухай, як борвій про мандри співа. 
 
Помилуйся на гру перемінливих фарб 
у рахманнім раю, де живуть лотофаги. 
Та, п’ючи з злотих келихів тишу і лагідь, 
збережи у душі все минуле, як скарб. 
 
Жадним даром не нехтуй та пильно чатуй 
і, на поклик вітрів розгортаючи крила, 
в слушну мить напинай прудкоході вітрила. 
Наодинці лише свою мрію милуй! 
 
Пам’ятай: в’ється дим кучерявий з-над хат, 
зріє хліб, і червоні хитаються маки 
там, де рідна на тебе чекає Ітака 
і занедбаний твій маєстат.

 

1. Короткі відомості про автора

Юрій Клен (справжнє ім’я – Освальд Бургардт) — поет, літературознавець, літературний критик, перекладач. У 1923 році учителює в соціально-економічному технікумі в селищі Баришівка. Саме в цей період він найближче зійшовся з майбутніми «неокласиками». Загальновідомим стало положення про їхню орієнтацію на античність, що суттєво відзначилося на творчості Юрія Клена. Особливо теплими були стосунки поета з Миколою Зеровим, з яким йому випало працювати в цьому ж технікумі та місцевій трудовій школі.

Творчості О. Бургардта як «неокласика» властиві такі риси: антична філософія життєствердження, інтелектуалізм давньої літератури в поєднанні з сучасними темами, класична досконалість. Поезія цього митця містить багато «вічних» образів, але водночас не зникають болючі проблеми сучасності. Сирени, Цирцея, Ітака, Одіссей, Діоніс – це далеко не повний перелік персонажів античної міфології, яких використовує у своїй поезії поет. Для Юрія Клена характерною є традиційна і власне авторська інтерпретація міфологічного образу або сюжету. Він також вважається продовжувачем української неокласичної традиції навіть в еміграції.

2. Історія написання твору

У 1922 році серед київських неокласиків спалахнула літературна суперечка на тему ідеального образу жінки, де висувалися як символи Саломеї та Навзікаї. Ніжна антична героїня мала бути протилежністю юдейській царівні, яка спричинила смерть Івана Хрестителя. Осмислюючи світовий мотив Одіссея, Ольжич у своїй поезії «Навзікая» (що є своєрідним пізнішим відгуком на ту дискусію) показав, що для мандрівника з-під Трої також загрозлива ця дівчина, бо вона колись стане «хтивою і нескутою», схожа на німфу Каліпсо, від якої він щойно втік.

Клен також написав твір, користуючись персонажем короля-мандрівника, до речі, як і Ольжич, уживаючи форми другої особи однини. Однак замість привабливої Навзікаї, він описав перебування Одіссея в Цірцеї. Вірш «Шляхами Одіссея» мав для автора ще одне особливе значення – участь у «заочній», так би мовити, розмові з друзями-неокласиками, бо це своєрідний відгук на прощальний сонет Миколи Зерова «Kapnos tes patridos», який проводжав Освальда Бурґгардта на шляху вигнання з України.

3. Жанр твору

У вірші «Шляхами Одіссея» є багато описів місцевості та образів («острів співучих сирен», «з води гостроверхі підносяться скелі», «помилуйся на гру перемінливих фарб 
у рахманнім раю, де живуть лотофаги» та інші), які характеризуються незвичайними епітетами, метафорами («п’ючи з злотих келихів тишу і лагодь»), через які цю поезію можна зарахувати до пейзажної лірики. Але, на мою думку, вірш належить до філософської лірики, оскільки провідним мотивом є саме те, що на путі мандрівника додому, на Батьківщину, його ніщо не може зупиняти.

4. Провідний мотив вірша, його зв'язок з іншими поезіями у збірці й у всій творчості митця

На мою думку, провідним мотивом вірша є мандри, пошуки, але автор намагається підкреслити, наскільки важливим є пам’ятати про рідну землю, не забуватися під час подорожування. Головною метою Одіссея у цьому вірші є повернення до Ітаки, на Батьківщину, і на шляху до цієї мети не повинні спиняти героя будь-які земні принади, любовні втіхи. Сенс життя – мандри, пошуки, але не треба зрікатися свого минулого. Для цього людина має бути сильною не лише фізично, а й духовно.

У 1943 році з'являється збірка поезій Юрія Клена «Каравели», куди й увійшов вірш «Шляхами Одіссея».  Щодо зв’язку цього твору з іншими віршами у збірці варто зазначити, що загалом збірка «Каравели» є певною спробою Юрія Клена поєднати особливості творчості поетів «празької школи» та напрацювання, ідейно-художні шукання київських неокласиків. Автор вдало компонує трагічну античність («Антоній і Клеопатра», «Шляхами Одіссея»), героїзм середньовічної лицарської доби («Жанна д'Арк», «Вікінги») та князівсько-гетьманську українську традицію («Володимир», «Символ», «Україна»). Для віршів цієї збірки та всій творчості Юрія Клена загалом характерне використання «вічних» образів, антична філософія життєствердження та класична досконалість.

5. Композиція твору

Вихідним моментом вірша «Шляхами Одіссея» є узагальнюючий опис краєвидів тієї місцевості, яка манить мандрівників («десь на морі є острів», «і на морі десь є зачарований грот» тощо). Для цього етапу розвитку ліричного сюжету характерна поступова деталізація описів: спочатку автор дає побачити читачеві загальний, дальній план місцевості, потім поступово наближує ракурс змалювання місцевості до характерних особливостей зображуваної природи («грот, 
де чаклує в прозорих одежах Цірцея»,  «під сонцем ряхтить, дозріваючи, лотос» тощо). Цей етап закінчується звертанням автора безпосередньо до читача («Всі споваби, мандрівче, в дорозі спізнай!»).

На етапі розвитку почуття Юрій Клен висуває настанови мандрівникам, застерігаючи їх від можливого забуття («Та минаючи острів сирен, морякам 
ти до щогли себе накажи прив’язати, 
щоб не міг тебе спів їх навік зчарувати, але пісню, із уст їх почуту, затям», «збережи у душі все минуле, як скарб», «не нехтуй та пильно чатуй» тощо). Настанови чергуються з описами того, що варто побачити та зробити мандрівнику («Завітай до Цірцеї на день або два, подивися «…», але слухай, як борвій про мандри співа»).

На мою думку, у цьому вірші немає яскраво вираженої кульмінації, оскільки цього не передбачає головна ідея твору та певна манірність розповіді. Етап розвитку плавно переходить до завершення твору – резюме. На цьому етапі характерною особливістю є те, що автор знову ніби дає настанову читачеві-мандрівнику: «пам’ятай» і подає опис рідної місцевості, Батьківщини. Я вважаю, що такий прийом є метафорою, або, швидше, ніби паралелізмом, тому що можна провести аналогію з суттю самої подорожі: спочатку мандрівник їде зі свого дому, бачить різноманітні краєвиди, яких на його землі немає, тому в нього часто виникає думка, що тут було б жити краще. Але він все одно повертається додому, де бачить рідні йому місця та все ж розуміє, що ніде йому не буде так добре. Так і у вірші «Шляхами Одіссея» Юрій Клен спочатку описує надзвичайні місцини, що можна там побачити, а в кінці подає опис краєвидів Батьківщини. Хоч цей опис і займає декілька рядків (порівняно з іншими), але у ньому автор використав  найбільш виразні деталі, що «замикають» коло мандрівки на рідній оселі («в’ється дим кучерявий з-над хат, зріє хліб, і червоні хитаються маки там, де рідна на тебе чекає Ітака і занедбаний твій маєстат»).

6. Ключові образи твору.

Як уже зазначалося, у своїх творах Юрій Клен використовує «вічні» образи, що яскраво виявляється і у вірші «Шляхами Одіссея». Найбільш виразним образом у творі є сам Одіссей — образ людини того бурхливого періоду історії стародавньої Греції, коли робились перші спроби колонізації, відкривалися нові землі, коли потрібна була не тільки міць зброї, а й хитрість і розважливість. Одіссей у цьому вірші уособлює народ, самого автора.

У вірші «Шляхами Одіссея» також є низка другорядних образів, які є менш виразними за образ Одіссея, проте допомагають читачеві збагнути суть того, що хоче сказати автор. Наприклад, Сирени, Цирцея, лотофаги – це насолода, кохання, солодке життя з одного боку, а з іншого – забуття, пустка. Келих, на мою думку, означає минуле життя, певний досвід, мудрість.  Лотос також є образом, оскільки це не просто квітка, а те, що може «дати забуття» (окрім цього, варто сказати, що образ взятий з «Одіссеї» Гомера, бо там також лотос фігурує у окремій розповіді і має таке ж значення, виконує таку ж функцію, що і у вірші Юрія Клена). Ітака також поступово перетворюється у світі Одіссея на символ-образ.

7. Мовні засоби, які сприяють емоційному наснаженню твору

Найперше варто сказати про численні епітети, переважно зображальні, які протягом всього вірша створюють відповідну атмосферу подорожі, допомагають краще уявити не лише місцевість, а краєвиди в деталях («острів співучих сирен», «зачарований грот», «в прозорих одежах», «гра перемінливих фарб», «у рахманнім раю» тощо). Деякі з епітетів є авторськими неологізмами, наприклад, «прудкоході». Також у творі є порівняння, на основі яких складається враження про окремі деталі («мов пісок»). Є також звертання, проте, на мою думку, воно є не риторичним, бо має конкретну спрямованість: «мандрівче». У творі є декілька риторичних окликів: «…в дорозі спізнай!», «Наодинці лише свою мрію милуй!».

Щодо лексики цього художнього твору, то тут наявні застарілі слова, які підкреслюють урочистість розповіді, відтворюють колорит епохи, яка відтворюється (античність): «ряхтить», «рахманний», «лотофаги», «лагідь» тощо. Окрім цього у вірші багато метафор  «твої спогади хвиля розмиє»,  «борвій про мандри співа»,  «летять по лиці її тіні» тощо.

8. Віршування

Спосіб римування: кільцеве (охопне): 1-ший - сирен, 2-гий - оселі, 3-тій - скелі, 4-тий - імен.

Система віршування: силабо-тонічна

Віршовий розмір: чотиристопний анапест з бакхієм (у третій строфі).

Вид клавзули: окситонна з парокситонною

Рими: точні

Вид строфи: звичайні строфи, катрен

За цими характеристиками можна сказати, що віршу притаманні певний спокій, глибокі роздуми, оскільки інтонація під час читання уповільнена через трискладовий розмір. Анапест – висхідний розмір, який виражає позитивні емоції. Хоч у творі «Шляхами Одіссея» і наявні філософські настанови, проте вони справді не створюють атмосферу печалі. Рядки у творі є довгими, що підкреслює поважність думок автора, спокій.

 

 

9. Підсумок

На мою думку, вірш є досконалим не лише у плані філософських роздумів, вдалих описів, а навіть у плані лексичному, тропіки, фоніки. «Шляхами Одіссея» читається легко, немає нагромадження неологізмів чи архаїзмів, які часто є перепоною у сприйманні поезії. Цілком зрозумілою є думка Юрія Клена про те, що в жодному разі, де б ти не був, не можна забувати про Батьківщину, хоча життя має бути повним пошуками та мандрами.

Ознайомлюючись із коментарями читачів щодо цього твору, я виокремила той, який найбільш точно співпадає з моєю думкою та демонструє те, що вірш «Шляхами Одіссея» справді є вартим прочитання:

Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 21:00:12 ] 
«Увесь твір – шедевр. 
Пробігаєш очима – насолода для зору, чесно. 
Читаєш уголос – чарує мелодійність. 
А зміст – кожна строфа може стати новелою, якщо передати її прозою. 
У кожному образі – кілька «поверхів» сприймання. 
асоціації – це вже як кому життя дозволило :)) 
Люди, не минайте, читайте :)))»

(Сайт: http://maysterni.com/publication.php?id=36922).