Використання методу проектів на уроках словесності

Використання методу проектів на уроках словесності 

Між структурними елементами особистісно зорієнтованого уроку та методу проектів є логічний, умотивований зв’язок.

Основа методу проектів – самостійність учнів у пізнавальній діяльності як запорука творчого підходу до вивчення української літератури. Синтез, узагальнення, систематизація, абстрагування (індуктивні мислительні операції) можна здійснювати лише після здійснення детального літературного аналізу. Тому шлях від дедукції до індукції – запорука успішного застосування методу проектів. Створюючи проекти, учні усвідомлюють особистісну значимість поставлених проблем, узятих із реального життя.

Під час вивчення літературного твору діти під керівництвом учителя повинні визначити ідейно-емоційні оцінки твору, що є необхідною умовою подальшої діяльності учнів з проектування, адже спрацьовує фактор мотивації, особистісної орієнтації, розкриваються базові ідеї, що становлять суть літератури як мистецтва слова, відкривається шлях до впровадження цих ідей у життя.

Готуючись до уроку за методом проектів, учитель має чітко усвідомлювати, який проект він запропонує створити дітям. Проект має виходити за межі літератури, має поєднувати літературу з іншими науками (історією, мовою, етикою, естетикою, правознавством, економікою, соціологією, етнологією, культурологією тощо), мистецтвом, загальнолюдськими цінностями.

Метод проектів має певну структуру.

І. Постановка проблеми-задачі

Робота починається з постановки проблеми, так званого ключового питання, яке становить суть проекту. Його формулює вчитель. Ключове питання, маючи всеосяжний, стимулюючий характер, розкриває сутність літератури, пов´язує її з іншими дисциплінами, з життям.

Після цього учитель ставить перед учнями завдання щодо матеріального вираження майбутніх створених ними проектів (відеофільм, бортжурнал "подорожей”, альбом, газета, альманах, низка заходів, репортажів, веб-сторінка тощо). Найбільш реальною, прийнятною формою проекту є учнівський твір (як письмовий, так і усний).

Ключове питання проекту через свою глобальність, абстрактність може видатись учням недоступним. Виникає потреба конкретизації, уточнюючих питань, які називаються тематичними. Ці питання, ретельно розроблені вчителем заздалегідь, вказують механізми розкриття ключового питання. Вони не мають однозначної "правильної” відповіді, а покликані активізувати учнів до роздумів, досліджень, пошуку, дискусії. Саме тому ретельна, детальна розробка тематичних питань – складний, базовий етап підготовки вчителя до уроку, запорука активності роботи учнів на уроці, цікавості цієї роботи.

ІІ. Самостійна дослідницька робота учнів

Наступний етап уроку повністю присвячений дослідницькій роботі учнів над тематичними питаннями, яка може проводитися в парах, у групах. Для організації продуктивної пошукової роботи учнів учитель має розробити схеми, таблиці, операційні карти з розробки тематичних питань, які мають містити додаткову інформацію, допоміжні запитання, місце для висновків, узагальнень тощо. Такі опорні блоки мають бути певним чином оформлені й роздані учням для самостійного опрацювання.

ІІІ. Оцінка поетапних результатів

   Після виконання  завдання учні звітують про  результати – відбувається активне  обговорення аспектів тематичних  питань, підсумовуються проміжні  результати роботи над проектом. Суть обговорення не в організації дискусії, головне – розкрити різні погляди на проблему, і вже справа учнів зайняти певну позицію згідно з власним життєвим досвідом та переконаннями. Учитель уважно спостерігає за ходом думок дітей, коригує мислительну діяльність вихованців, тактовно виправляє помилки. Дуже важливо створити умови, щоб у школярів виникало враження, ніби вони без сторонньої допомоги знаходять правильні шляхи, щоб вони говорили не те, що, на їх думку, від них хочуть почути, а те, що справді продиктовано їх світоглядними позиціями.

ІV. Створення проекту та його захист

Підготовча робота над створенням проекту завершена, та не зроблено висновки. Реалії сучасного педагогічного процесу переконливо доводять, що остаточна робота над створенням проекту може здійснюватись учнями лише в позаурочний час. Кожен учень готується до захисту власного роботи, що є необхідною складовою методу проектів.

Підсумкову оцінку вчитель виставляє за проект після його захисту учнем.

Досвід розробки із цієї проблемної теми переконливо довів ефективність упровадження методу проектів на уроках української літератури.

Я ХОЧУ БУТИ ЛЮДИНОЮ!

Урок за повістю Ольги Кобилянської "Людина”

Мета уроку:     1) формувати основні компетенції учнів засобами мистецтва слова;

                            2) розвивати психічні процеси та мовлення учнів;

                            3) виховувати самостійність у  пізнавальній діяльності;

                                                     естетичні смаки та позитивні  емоції;

                                                     свідоме ставлення до життя.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації вивченого за методом проектів.                                                                         

Обладнання: операційні карти з розробкою тематичних питань проекту; записи симфонічної класичної музики. 

План уроку 

Хід уроку

1. Притча про  капустяний паросток.

Пробився крізь товщу землі капустяний паросток, посміхнувся сонцю:

- Живу!

А йому:

- Зачекай! Росою-дощами вмивайся, сонечком зігрівайся, від шкідників обороняйся, стань качаном, тоді й заживеш.

Настала осінь. Під дрібним дощиком лежить туга капустина, пишається:

- Живу!

А їй:

- Зачекай! Зберуть тебе, перезимуй  в овочесховищі, щоб не згнити, попади на прилавок магазину, отоді й заживеш.

І ось на вітрині після довгих поневірянь лежить качан капусти, радіє:

- Нарешті, живу!

А йому:

- Який нетерплячий! Нехай  тебе куплять, у хороші руки  попади, новому господареві послужи. Там і життя.

Купили капусту хазяйські руки, принесли додому, і вже дім напоєний пахощами капустяних млинців. А вони, рум´яні, тільки хотіли порадуватися життю… З´їли їх. І не жили…

(висновок: учні вже сформовані особистості, їх не треба готувати до життя, вони вже живуть, сьогодні). 

2. Актуалізація  опорних знань учнів.

    З´ясування результатів  аналізу повісті О.Кобилянської "Людина”, який був здійснений  на попередніх уроках:             - тематика повісті;

- проблематика;

- конфлікти;

- основні сюжетні лінії;

- ідеї.

3. Мотивація навчальної діяльності (актуалізація чуттєвого досвіду учнів).

    Чи потрібні  вам отримані знання?

    Навіщо? Де їх  можна застосувати?

(висновок: місце знань з теми – життя).

Покладання мети: (спробувати створити модель поведінки в сучасному суспільстві, спираючись на уроки твору).

4. Проектування.

У творі часто звучить слово "людина”. І сутність назви повісті розкривається і в  тематиці, і в проблематиці, і в ідеях. Що хотіла сказати вам О.Кобилянська? (щоб кожний міг про себе сказати: "Я – людина”).

Назва проекту (тема уроку): "Я хочу бути людиною!”

Що треба з´ясувати, щоб виконати проект? (що таке "людина”)

Ключове питання: що являє собою людина?

Форма вираження проекту: твір, схема.

5. Тематичні питання: 1. Біологічна сутність людини.

                                          2. Людина і сучасність (соціальний вимір).

                                          3. Сила особистості.

                                          4. Її величність жінка.

(учитель спрямовує учнів  думати і говорити не те, що, як вони вважають, від  них хочуть почути, а те, що диктує їм власна свідомість).

6. Групова робота  над створенням проекту.

Самостійна дослідницька робота учнів у групах з операційними картами з розробки тематичних питань.

7. Звіт груп  про результати роботи з операційними картами.

8. Коригування  думок учнів.

Учні обговорюють аспекти тематичних питань. Висловлюються різні думки. Суть обговорення не в організації дискусії. Головне – розкрити різні погляди на проблему. Перший етап роботи над проектом – пошуковий. Учитель створює умови не для того, щоб дати відповіді на питання, а для того, щоб стимулювати активні роздуми учнів. Учитель уважно спостерігає за ходом думок дітей, коригує мислительну діяльність вихованців.

9. Оцінювання.

Учитель залучає учнів до оцінювання один одного, сам висловлює думку про роботу дітей за такими критеріями:          - активність;

- аргументованість тверджень;

- нестандартність мислення;

- сміливість у висловленні  думок. 

10. Домашнє завдання.

С.Лієвич, прощаючись з Оленою, висловлював припущення, що вона може перестати бути його під тиском зовнішніх обставин, бо вона тільки людина. Що він вкладав у поняття "людина”? Олена відповіла, що збереже вірність коханню, бо вона людина. Що Олена мала на увазі? Наприкінці твору Олена змусила себе принести в жертву власну сутність заради родини, бо вона людина. Чи змінилося розуміння Оленою поняття "людина” протягом життя під впливом обставин?

Завдання: спираючись на життєвий досвід,  підсумувати своє розуміння поняття "людина”, створивши проект "Я хочу бути людиною!” у вигляді твору або схематично.(завдання для індивідуальної дослідницької роботи)

11. Підсумки уроку.

Чи сподобався урок?

Що взяли нового для себе?