Доля дитини-сироти у творчості ч. Діккенса (за романом “пригоди олівера твіста”)

Погляди Чарльза  Діккенса як письменника-гуманіста  знайшли повне втілення у фіналі роману. Твір завершився щасливо: Олівер отримав спадщину, з’ясувалося, що Роза Мейлі є його тіткою (сестрою  померлої матері). Містер Браунлоу всиновив хлопчика. Фінал роману справді казковий: “Містер Браунлоу всиновив Олівера. Оселившись із ним та старою економкою на відстані милі від приходського будинку, в якому жили їхні добрі друзі, він виконав єдине бажання відданого і люблячого Олівера: всі близькі люди зібралися разом і зажили таким щасливим життям, яке можливе тільки у такому непередбачуваному світі” [2, 357].

Олівер Твіст  пробачив братові всі його підступні  дії і щедро поділився спадщиною. Його серце переповнене вдячністю  своїм рятівникам.

Героєві роману пощастило. На своєму життєвому шляху  він зустрів співчутливих людей, які допомогли. Своєю довірливістю вони підтримали в очах дитини впевненість  у тому, що, незважаючи на соціальний стан, людина може бути щасливою, повірили у його сили. З вище зазначеного можна зробити висновок, що образ Олівера ідеальний. Його характер не змінився протягом роману: він не потрапив під вплив обставин, навіть перебуваючи серед шахраїв. Таким чином, соціальні конфлікти у романі поступилися місцем ідилічному щасливому завершенню. Щирість, жаль до людей, намір жертвувати собою задля них – це якості, заради яких тільки й варто жити. Вони є або їх немає, незалежно від того, на якій соціальній сходинці перебуває людина. Але без них життя втрачає сенс.

Цікавою і вагомою є авторська думка у фіналі роману про людське щастя: “Без глибокої любові, доброти сердечної та вдячності до того, чий закон – милосердя”.

Роман має щасливий кінець, за що авторові докоряли і за життя, а особливо після смерті. Але  відповідний фінал – це одна із рис філософії письменника. Він вважав, що література має велике виховне значення, впливає на свідомість, а щасливий фінал стверджує оптимізм, радощі життя, гармонію, дає надію на те, що людина ніколи не буде самотньою.

Відтак, у романі було відображено християнські погляди письменника: він вірив у переможну силу добра. Добро і зло – два композиційні центри у романі. Добро у романі постало піднесено ідеальним, тоді як зло – хиже, маніакальне і не має раціонального пояснення. Добро обов’язково мусить перемогти – ось надія, яка живить уяву письменника.

Тема дитинства  у творчості Чарльза Діккенса розкрила гуманістичне спрямування  таланту письменника, утвердила  добро і справедливість, засудила байдужість суспільства у ставленні  до дітей-сиріт. У висвітленні долі дитини-сироти у романі “Пригоди Олівера Твіста” намітилися й провідні ознаки творчого методу митця:

1. Детальна увага до моральної проблематики.
2. Повчальний зміст твору.
3. Уміння засобами сатири та іронії показати складні перипетії долі маленького героя.
4. Гуманізм у ставленні до простої людини.

Діккенс – великий  мрійник-романтик і в житті, і  у творчості. Він вірив, що за допомогою  проповіді добра, правди і краси  можна зробити світ кращим. Віра у маленьку людину ще раз переконливо  засвідчила великий гуманізм автора.

Дана стаття – один із перших підступів до вивчення матеріалу, значущість якого не була належним чином оцінена і досліджена. Не викликає сумніву і той факт, що вона слугуватиме розширенню та поглибленню наших уявлень про  творчість та особистість Чарльза Діккенса.

Література

1. Богачевська Л. Художнє втілення дитячих образів у творчій спадщині Чарльза Діккенса та Володимира Винниченка // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. – № 3. – С. 14–18
2. Диккенс Ч. Приключения Оливера Твиста. – М., 1985. – 358 с.
3. Зіневич Л. С. “Є темні сили на землі, але тим яскравішим здається світло…” : матеріали до проведення уроків по вивченню творчості Чарльза Діккенса. 10 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. – № 8. – С. 24–28.
4. Зигус У. Мир Чарльза Диккенса. – М., 1975.
5. Лібман З. Чарльз Діккенс : Життя і творчість. – К., 1982.
6. Мосейчук М. Я. “Пригоди Олівера Твіста” – сумна книга про дитину-сироту : урок прес-конференція за романом Ч. Діккенса // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2007. – № 12. – С. 3–4.
7. Михальская Н. Чарльз Диккенс : Кн. для учащихся. – М., 1987.
8. Пирсон Х. Диккенс. – М., 1963.
9. Султанов Ю. Принципы Добра. Художественный мир Ч. Диккенса // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. – № 9. – С. 51–56.
10. Тугушева М. Чарльз Діккенс : Очерк жизни и творчества. – М., 1979.
11. Урнов Д. Чарльз Диккенс и его роман “Приключения Оливера Твиста” // Предисловие к роману Ч. Диккенса “Приключения Оливера Твиста”. – М. : Просвещение, 1985. – С. 5–10.
12. Шахова К. Смуток і сміх Чарльза Діккенса // Шахова К. Нариси творчості зарубіжних письменників-реалістів XIX –XX ст. – К., 1975.

Анотація

У статті розглядається  прозова спадщина англійського письменника-реаліста Чарльза Діккенса. Особлива увага приділяється детальному аналізу автобіографічного сатиричного роману “Пригоди Олівера Твіста”. Пропонується авторське бачення образу дитини-сироти. Описується складний шлях Олівера Твіста до щасливого життя: народження та виховання у робітному будинку, вимушене проживання серед ватаги лондонських злодіїв, знайомство зі співчутливими та добрими людьми, отримання спадщини та щасливе майбутнє життя. Підтверджується думка письменника про те, що добро завжди перемагає зло.

Ключові слова: Чарльз Діккенс, роман, дитинство, дитина, робітний будинок, гуманіст, гуманістичний світогляд.

Аннотация

В статье рассматривается  прозаическое наследие английского  писателя-реалиста Чарльза Диккенса. Особенное внимание отводится детальному анализу автобиографического сатирического романа “Приключения Оливера Твиста”. Предлагается авторское видение образа ребенка-сироты. Описывается сложный путь Оливера Твиста к счастливой жизни: рождения и воспитания в работнем доме, вынужденное проживание среди ватаги лондонских воров, знакомство с сочувственными и добрыми людьми, получение наследия и счастливая будущая жизнь. Подтверждается мысль писателя о том, что добро всегда побеждает зло.

Ключевые  слова: Чарльз Диккенс, роман, детство, ребенок, работный дом, гуманист, гуманистическое мировоззрение.

Summary

The article is dedicated to investigation the epic creations by English writer Charls Dickens. The main attention is concentrated to detailed analyses of autobiographic and satirical novel “The adventures by Oliver Twist”. In the article is proposed the author’s interpretation the character of child-orphan. The author describes Oliver Twist’s complicated rout to his own happiness: birth and upbringing in the work-house, living among the gang of London’s criminals, making acquainted with kind and sympathetic peoples, receiving the inheritance and happy future. In the article is confirmed Dickens’s idea that kindness always wins.

Keywords: Charles Dickens, the novel, childhood, child, work-house, humanist, humanistic word outlook.

УДК 821.161.2–32“18/19'”