Основні правила та принципи української пунктуації

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Сентября 2014 в 13:48, реферат

Краткое описание

ки пунктуаційної системи називають пунктограмами. Кожна з пунктограм виконує свою функцію.
Крапка ділить текст на речення.
Двокрапка відділяє одну частину від другою, вказуючи на те, що в цій другій частині міститься пояснення, розкриття причини того, про що йшлося у першій.
Три крапки (багато крапок) вказує на те, що в реченні не всі його компоненті наявні, а речення не закінчене, обірване.
Кома розділяє граматично рівноправні частини простого чи складного речення.

Содержание

Розділові знаки……………………………………………………………...3
Загальні пунктуаційні правила……………………………………..……...5
Список використаної літератури……………………………….……..11

Вложенные файлы: 1 файл

пунктуація.docx

— 73.42 Кб (Скачать файл)

Вчителька довго дивилася на Дмитра, спитала: 
- І де все це ти вичитав? 
- Як це вичитав?- обурився Дмитро  
- Це я все сам придумав!- гордо відповів він. 
Вчителька помовчала, потім вимовила: 
- І що ж це в тебе за голова така?

 

ДУЖКИ

Дужки вживаються:

  • одна дужка- після цифри або букви, якою позначаються перераховувані рубрики в тексті, напр., комп'ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; 3) клаві-атури);
  • дві дужки- для додаткової інформації, різномінітних уточнень, вказівок та таке ін.: Михайло Краснопудзенко народився 1985р. (в серпні місяці) в м.Києві;
  • при вставних і вставлених конструкціях, напр., Що? (вона підійшла до нього ближче) Невже ти ще не зрозумів, чому я така?;
  • для виділення ремарок після назви діючої особи в драматичних творах: Мар'яна (до Олексія). Чого ж ти чекаєш, любий?).

Частина, охоплена з двох боків дужками, вимовляється пониженим тоном.

 

ЛАПКИ

Лапки вживаються:

  • при використанні цитат, які вводяться в авторське мовлення як самостійний текст (цитата починається з великої букви ): Арістотель не приймав учення Платона про ідеї. "Платон мені друг, але істина - ще більший мій друг" - відомий його афоризм;
  • при використанні цитат, які вводяться в авторський текст як частина цього тексту (цитата пишеться з маленької букви): Борис Буряк пише, що "в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка завжди присутній сам автор"
  • для виділення власних назв книг, літературних творів, газет, журналів, телевізійних програм, підприємств, та таке ін. (СП "Зоря", журнал "Ровесник");
  • для виділення слів, вжитих у незвичному або іронічному значенні (такі слова вимовляються з особливою, підкресленою інтонацією): О, мій "великий"…- з неприховуваною іронією прошепотіла Олена, притуляючись до Анатолія.

Лапки не вживаються:

  • якщо цитата є епіграфом (правила написання цитат див. нижче).

 

ЗНАК ОКЛИКУ

Знак оклику вживається:

  • у кінці спонукального речення, якщо, крім спонукання, в реченні виражається емоційний стан того, хто говорить ("А ну, відчиняй!"- вигукнув хтось за дверима);
  • після звертання при емоційному його виділенні (- Хлопці! - покликав Олег Васильович - Швидко біжить до мене!);
  • у кінці розповідного речення, у якому виражається емоційний стан автора (Боже! Що ж ви наробили!).

 

ЗНАК ПИТАННЯ

Знак питання вживається:

  • у кінці питального речення: Звідки ж ми такі?;
  • у діалогах:

Микола. Слухайте, і чого ви оце все питаннями на питання відповідаєте? 
Михайло. А ви як думаєте?

 

ЗНАК ВИНОСКИ

Знак виноски вживається у документах для оформлення різноманітних уточнюючих відомостей та посилань.

Виноска складається з двох пов'язаних частин: знака виноски та текста виноски:

Один документ може містити у собі як звичайні, так і кінцеві виноски:

  • звичайні виноски використовуються для роз'яснення термінів і розташовуються, як правило, внизу кожної сторінки документа;
  • кінцеві виноски найчастіше використовуються для посилань на першоджерела; розташовуються, як правило, у кінці документа.

 

 

 

Список використаної літератури

 

  1. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови: Навч. Посібник. – К.: ТОВ “ЛДЛ”, 2008. – 176 с.
  2. Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Навч. Посібник для вищ. та серед. навч. закладів / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К.: А.С.К., 1998. – 174 с.
  3. Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 280 с.
  4. Культура мови на щодень / С.Я.Єрмоленко, Н.С.Дужик, К.В.Ленець та ін. За ред. докт. філол. наук С.Я.Єрмоленко. – К., 1997. – Випуск 1. – 138 с.
  5. Пазяк О.М., Кисіль Г.Г. Українська мова і культура мовлення: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 2007. – 239 с.
  6. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практ. посібник. – К.: 1995. – 208 с.

 

 

 

 


Информация о работе Основні правила та принципи української пунктуації