Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2013 в 18:50, контрольная работа
Для своєї роботи я обрала працю « Подорож в літературі» ( «Reisen in der Literatur» ) відомого німецького літературознавця та письменника Міхаеля Фішера [2] . Доцент кафедри антропології та соціальних наук у Берліні, Міхаель Фішер у своїй праці чітко виразив характерні особливості епохи просвітництва та загальні характеристики героя - просвітника через подорож.
Як відомо, література просвітництва зростає з класицизму XVII століття, успадкувавши його раціоналізм, уявлення про виховну функцію літератури, увагу до взаємодії людини і суспільства [4]. В порівнянні з літературою попереднього століття, в просвітницькій літературі відбувається істотна демократизація героя, що відповідає загальному напряму просвітницької думки.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Самостійна роботу
На тему:
Студентки 2-го курсу
Германської філології
Групи
Викладач:
Київ – 2012
Для своєї роботи я обрала працю « Подорож в літературі» ( «Reisen in der Literatur» ) відомого німецького літературознавця та письменника Міхаеля Фішера [2] . Доцент кафедри антропології та соціальних наук у Берліні, Міхаель Фішер у своїй праці чітко виразив характерні особливості епохи просвітництва та загальні характеристики героя - просвітника через подорож.
Як відомо, література просвітництва зростає з класицизму XVII століття, успадкувавши його раціоналізм, уявлення про виховну функцію літератури, увагу до взаємодії людини і суспільства [4]. В порівнянні з літературою попереднього століття, в просвітницькій літературі відбувається істотна демократизація героя, що відповідає загальному напряму просвітницької думки. Герой літературного твору в XVIII столітті перестає бути “ героєм ” в сенсі володіння винятковими властивостями і перестає займати вищі рівні в соціальній ієрархії. Він залишається “ героєм ” лише в іншому значенні слова — центральною дійовою особою твору. З таким героєм може ідентифікувати себе читач, поставити себе на його місце; цей герой ні в чому не вищий за звичайну, середню людину. Але спочатку цей знайомий герой, щоб викликати інтерес в читача, повинен був діяти в не знайомих читачеві обставинах, в обставинах, що будять уяву читача. Тому з цим “ звичайним ” героєм в літературі XVIII століття все ще відбуваються незвичайні пригоди, з ряду геть події, адже для читача XVIII століття саме і вони виправдовували оповідання про звичайну людину, в них полягала цікавість літературного твору. Пригоди героя можуть розвертатися в різному просторі, близько або далеко від його будинку, в звичних суспільних умовах або в неєвропейському суспільстві, а то і поза суспільством взагалі. Але література XVIII століття загострює проблему особистості, особистості яка шукає своє « я » і через самопізнання знаходить своє місце у суспільстві.
Отже, герой - просвітник у першу чергу у подорожі шукає своє «я» [1]. Він стає філософом, оскільки уся його подорож направлена на самопізнання. Мета подорожей — «сповідь про себе», «бесіда з самим собою і з друзями про події світу, про долю земних народів, про власні відчуття». Герой їде далеко від своєї батьківщини, выд свого рідного міста ,аби пізнати себе, відшукати себе, та знайти відповід на запитання, які герой чує усередині. Так Сен – Пре у філософсько – ліричному романі « Юлія, або Нова Елоїза » вирушає за самопізнанням у Париж. І лише «проживши» цю подорож він розуміє, що до безмежно кохає Елоїзу.
Як зазначає Міхаєль Фішер, онією з типових схем подорожі в Просвітництві є її обрив під час загибелі корабля ( рос.: кораблекрушение). Так у творі «Робінзон Крузо» Д.Дефо Крузо потерпів крах не один раз , тобто його подорож постійно приривалась ( найяскравіше це висвітлено на початку твору). Так, можна вважати його перебування на осторові «подорожжю у перерві»[1] .
Вагомою рисою подорожей у літературі Просвітництва є те, що герої здійснюють пожорожі у одне місце – Європу. Це центральнее місце, яке відвідують герої багатьох просвітницьких творів. Так наприклад , у «Сентиментальній подорожі» Йорик відвідує Францію і Італію, а у романі «Юлія або Нова Елоїза» Сен-Пре відвідує Францію[1].
І останньою характерною рисою Просвітництва є те, що майже значна частина подорожей закінчуються щасливою кінцівкою: герой або здобуває багатство, або досягає високого соціального положення, або ж одружується і їде жити у маленьке тихе містечко. Наприклад у творі «Одруження Фігаро» через цілу низку подій, які мало не зірвали одруження , герої стають щасливими і Фігаро одружується з Сюзанною»[1].
Список літератури:
1. http://www.luise-berlin.de/
2. http://anthropology.uchicago.
3. http://tainimirozdania.ucoz.
4.http://files.school-
5.http://licey.net/lit/
Информация о работе Тема подорожі в літературі Просвітництва