Організація транспортного і складського обслуговування виробництва

Тема: Організація транспортного  і складського обслуговування виробництва

Розділ 1. Теоретичні засади характеристики транспортного та складського  господарства.

1.1Сутність, призначення  та функції складського господарства.

Складське господарство є найважливішою  частиною будь-якого підприємства, оскільки безпосередньо впливає  на хід виробничих процесів. Більшість матеріальних цінностей підприємств проходить через склади, тому вони займають значну частину заводської території.

До основних завдань складського  господарства належать:

— організація постійного і безперервного  постачання виробництва відповідними матеріальними ресурсами;

— забезпечення їх кількісної та якісної  схоронності;

— максимальне скорочення витрат, пов'язаних зі здійсненням складських операцій;

— комплектування деталей та інших  матеріальних цінностей, підбір, дозування  та інші операції підготовчого або  заключного характеру.

Як правило, на складах виконується  великий обсяг вантажно-розвантажувальних  робіт і робіт з переміщення  матеріальних цінностей. Тому основним напрямом у розвитку складського  господарства є комплексна механізація  й автоматизація робіт, поліпшення використання складських приміщень, а  також організація матеріально-технічного постачання на основі оптової торгівлі, упровадження систем матеріально-технічного постачання типу "точно вчасно", що значно зменшують обсяг складських запасів. Складське господарство підприємства складається з різних складів  і комор, які молена класифікувати  за такими ознаками.

За призначенням і підпорядкованістю:

— матеріальні підпорядковуються  відділові матеріально-технічного постачання; приймають і зберігають використовувані у виробництві  матеріали і видають їх у виробництво;

— збутові належать відділові збуту; приймають, зберігають і відпускають  готову продукцію заводу для її реалізації;

— виробничі перебувають під  керівництвом виробничо-диспетчерського  відділу; це різного роду цехові комори і загальнозаводські склади, що забезпечують виробничий процес предметами і засобами праці;

— склади запасних частин підпорядковуються  відділові головного механіка, приймають, зберігають і відпускають деталі й інші матеріальні цінності для  проведення всіх видів ремонтів устаткування й інших видів виробничих фондів;

— інструментульні склади належать інструментульному відділові; приймають, зберігають і відпускають цехам  усі види інструментів та пристосувань;

— склади відділу головного енергетика, відділу автоматизації та механізації, відділу головного метролога, відходів і утилю.

Склади оснащуються різними  стелажами й уніфікованою тарою, мостовими кранами, кран-балками, монорейками  і тельферами, конвеєрами, штабелерами, авто- і електрокарами, робоелектрокарами. У гнучких виробничих системах використовуються спеціальні стелажі, призначені для  розміщення плоских і ящикових піддонів. Такі стелажі є системою осередків  по вертикалі і горизонталі, що дає  змогу застосовувати кодову шифровку і засоби автоматизації вантажно-розвантажувальних  робіт. Склади з цими стелажами є  невід'ємною частиною автоматизовано-транспортної системи гнучкого автоматизованого виробництва.

Склади також повинні бути оснащені вимірювальним устаткуванням: вагами, кружками, мірниками, лічильниками, лінійними  мірами для виміру довжини, висоти і  діаметрів (метрами, рулетками, штангенциркулями та ін.).

Технічне оснащення складів  залежить від виду, форми і кількості  збережених матеріалів, типу, характеру  і розташування складських приміщень, а також від існуючої системи  позаскладського транспортування  матеріалів.

Функції складського господарства:

-приймання матеріальних  цінностей; 

-попередня підготовка  матеріалів до виробничого споживання (розпакування, сортування і т.  п.);

-забезпечення збереження  матеріальних цінностей; подкомплектовка  матеріалів для подальшої комплектного  їх постачання в робочі зони;

-організація видачі і  доставки вантажів споживачам;

-постачання виробництва  всіма необхідними матеріалами; 

-відвантаження готової  продукції. 

 

1.2Значення, завдання і  структура транспортного господарства.

Робота сучасного машинобудівного  підприємства пов'язана з переміщенням значної кількості різноманітних  вантажів як за межами заводу, так і  на його території. На завод у загальнозаводські  або прицехові склади доставляють  матеріали, паливо, комплектуючі вироби й інші матеріальні цінності, а  зі складів або безпосередньо  з цехів вивозять готову продукцію  і відходи виробництва.

На території заводу здійснюється транспортування комплектуючих  матеріалів й інших виробів із загальнозаводських складів у цехи; заготовок, деталей, складальних одиниць  — між цехами; готової продукції  і відходів — з цехів у відповідні пункти призначення.

У межах цехів заготівки, деталі і складальні одиниці в процесі  виготовлення і складання перевозяться між коморами та ділянками, з однієї ділянки на іншу, а на ділянках —  між місцями робітників.

Відповідно розрізняють зовнішнє і внутрішнє транспортування  вантажів; останнє поділяється на міжцехове і внутрішньоцехове.

Внутрішньоцехове і частково зовнішнє транспортування вантажів здійснюється за допомогою різних транспортних засобів, що належать підприємству. До транспортного  господарства підприємства належать усі  транспортні засоби, що здійснюють зовнішні і внутрішні перевезення, і всі приміщення загальнозаводського  призначення (гаражі, ремонтні майстерні  та ін.).

Перевезення вантажів, вантажно-розвантажувальні й експедиційні операції є основними  функціями транспортного господарства, які не обмежуються тільки переміщенням вантажів. Організація внутрішньозаводського  транспорту та його робота безпосередньо  впливають і на хід виробничого  процесу, і на собівартість продукції, що випускається. Від роботи транспорту залежать злагоджена робота робочих  місць, ділянок і цехів, а також  рівномірний випуск заводом готової  продукції. Час, який затрачається на внутрішньоцехові і міжцехові перевезення, впливає  на тривалість виробничого циклу. Витрати  на структуру транспортного господарства на деяких підприємствах становлять 10—15 % суми всіх непрямих витрат у собівартості продукції. У зв'язку з цим основним завданням транспортного господарства заводу є безперервне транспортування  вантажів за умов повного використання транспортних засобів і мінімальної  собівартості транспортних операцій. Це досягається шляхом правильної організації  транспортного господарства і чіткого  планування роботи транспорту, обґрунтованого вибору транспортних засобів, підвищення рівня механізації й автоматизації  вантажно-розвантажувальних робіт.

Застосовувані на заводах транспортні  засоби класифікують за такими критеріями:

— способом дії — перервні і  безперервні;

— видами транспорту — рейкові, безрейкові, водні, підйомно-транспортні і спеціальний  транспорт;

— призначенням — зовнішні, міжцехові  і внутрішньоцехові;

— напрямом переміщення вантажів — горизонтальні, вертикальні (ліфти, підйомники), горизонтально-вертикальні (кран-балки, автонавантажувачі); похилі (монорельсові дороги, конвеєри).

Структура транспортного господарства заводу залежить від характеру продукції, що випускається (габаритні розміри, маса); складу цехів; типу і масштабу виробництва.

На великих і середніх підприємствах  створюється транспортний відділ, що підпорядковується безпосередньо  заступникові директора з загальних  питань або з маркетингу і збуту (постачання, збут, транспорт). Цей відділ поєднує низку госпрозрахункових  одиниць за видами транспорту (транспортний цех та ін.). До складу транспортного  відділу входять бюро (групи): планово-економічне, диспетчерське, технічне, обліку та ін.

Плапово-економічне бюро розробляє  плай виробничо-господарської діяльності (транстехплап), визначає вантажообіг  заводу й обсяг вантажно-розвантажувальних  робіт, розраховує потреби в транспортних і вантажно-розвантажувальних засобах, кадрах і фонд заробітної плати, складає  кошторис витрат транспортного господарства і калькуляцію собівартості на окремі види послуг.

Диспетчерське бюро здійснює оперативно-виробниче  планування роботи транспорту, що полягає  у складанні квартальних, місячних і добових планів перевезень та оперативному регулюванні транспортних робіт. Методи складання планів визначаються ступенем стійкості вантажопотоків на підприємстві.

Технічне бюро проводить технічну підготовку виробництва з метою  комплексної механізації й автоматизації  вантажно-розвантажувальних і транспортних операцій; розробляє транспортно-технологічні схеми, що забезпечують співпрацю окремих  ланок транспортної мережі підприємства і технологічного устаткування; формує альбоми креслень за кожним видом  підйомно-транспортного устаткування для виготовлення запасних частин і  проведення ремонтних робіт.

Бюро обліку здійснює паспортизацію  всіх видів транспортних засобів, бухгалтерський облік і звітність роботи транспортного  господарства.

Транспортний цех є матеріальною базою транспортного господарства. Він, як правило, укомплектований різними  транспортними засобами для здійснення міжцехових і зовнішніх перевезень вантажів.

Для зовнішніх перевезень використовується, як правило, автомобільний та інший  безрейковий транспорт; для міжцехових — електрокари, роботоелектрокари, візки та ін.

Для внутрішньоцехових перевезень застосовують конвеєри різної конструкції, електровізки й інші спеціальні транспортні  засоби, закріплені за відповідними цехами підприємства.

 

 

1.3 Види складів та їх зберігаюче обладнання

 

Різноманітність спеціалізації підприємств, номенклатури випускаючої продукції, видів і об’ємів матеріальних запасів спричиняє необхідність їх класифікації. Складську мережу класифікують за різними ознаками.

За видом виконуваних функційсклади  поділяють на:

· сортувально-розподільчі;

· транзитно-перевалочні;

· накопичувальні.

Найпоширеніші – сортувально-розподільчі  склади, які становлять велику частку у складському товарообороті. На таких складах здійснюють приймання  товарів від місцевих та іногородніх  постачальників, а також їх сортування, комплектування партій товарів відповідно до замовлень від роздрібних торгівельних підприємств. На сортувально-розподільчих складах, як правило, утримують поточні  товарні запаси протягом відносно недовгого  часу. Тому функція зберігання товарів  на цих складах не є основною.

Транзитно-перевалочні склади призначені переважно для перевідправлення різними видами транспорту товарів  із районів виробництва до пунктів  споживання. Ці склади виконують роль перевалочних пунктів. Тут вивантажують товари, привезені одним видом транспорту, приймають їх за масою та кількістю місць, сортують, навантажують на інший вид транспорту.

Накопичувальні склади існують  для сезонного і тривалого  зберігання товарів. Велике значення тут  має контроль за якістю зберігання товарів. Накопичувальні склади переважають  в оптовій торгівлі. Поряд з  основними функціями накопичення  та зберігання товарів вони виконують  допоміжні технологічні операції, пов'язані  з прийманням і відпуском товарів  оптовим покупцям: перепаковування, сортування, переробка, розфасовування.

Залежно від товарної специфікації, що зумовлена асортиментом товарів, які підлягають зберіганню, розрізняють  склади:

· універсальні;

· спеціалізовані;

· вузькоспеціалізовані;

· комбіновані;

· неспеціалізовані;

· змішаного зберігання.

Універсальні склади призначені для  зберігання і складської переробки  практично усіх груп непродовольчих і продовольчих товарів. На спеціалізованих  складах зберігають і здійснюють переробку однієї будь-якої групи  товарів. Вузькоспеціалізовані склади використовують для зберігання товарів  одного виду, як правило, простого асортименту, але таких, що вимагають особливого режиму зберігання. На комбінованих складах  усі складські операції здійснюють з товарами різних груп, що входять  до складу споживчого комплексу («спорт і туризм», «товари для молоді»). Неспеціалізовані склади призначені для  зберігання двох і більше груп товарів  і проведення різних технологічних  операцій з ними. Ці групи товарів, на відміну від попередніх видів  складів, не пов'язані між собою (склади гастрономічних, м'ясо-рибних, інших  товарів). На складах змішаного зберігання операції виконують з основними  видами непродовольчих і продовольчих товарів.

Важливою ознакою класифікації складів є їх технічна будова, від  якої залежить режим зберігання товарів. За цією ознакою розрізняють:

· загальнотоварні;

· спеціальні склади.

Загальнотоварні склади призначені для  зберігання і складської обробки  товарів, які не потребують особливих  умов, а спеціальні — для зберігання товарів, фізико-хімічні ознаки яких потребують будівель або технологічних  пристроїв певної конструкції.

Спеціальні склади можуть бути: немеханізовані, механізовані, комплексно механізовані, автоматизовані, автоматичні. Немеханізовані — це склади з ручною переробкою вантажів. На механізованих складах  та їх дільницях механізовано локальні технологічні операції при ручних операціях  на укладанні та комплектуванні продукції.